Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №4, 2021

Останніми десятиріччями значно ускладнилась терапія інфекцій, викликаних ентеробактеріями, тому що в усьому світі реєструють зростання резистентності до найбільш ефективних проти Enterobacteriaceae груп антибіотиків — цефалоспоринів ІІІ–IV покоління та карбапенемів. Причиною цього є масове поширення серед ентеробактерій цефалоспориназ та карбапенемаз.

Мета: провести моніторинг поширеності бета-лактамаз серед ентеробактерій, збудників гнійно-запальних захворювань різної локалізації, виділених в Україні у 2020 році.

Матеріали та методи. Дослідження антибіотикочутливості проводили згідно з рекомендаціями EUCAST. Аналіз антибіотикорезистентності виділених мікроорганізмів проводили за допомогою комп’ютерної програми WHONET 5.6.

Результати. Під час моніторингу штамів ентеробактерій — продуцентів бета-лактамаз, що проводиться нами щороку, досліджено поширеність серед множинностійких штамів ентеробактерій — збудників нозокоміальних інфекцій продуцентів цефалоспориназ С (AmpC), бета-лактамаз розширеного спектра (ESβL) та карбапенемаз (KPC). Серед досліджених нами множинностійких штамів ентеробактерій найбільш поширеним типом бета-лактамаз були бета-лактамази розширеного спектра, що синтезувались (63,3 ± 8,8) % штамами ентеробактерій. На другому місці за поширеністю були карбапенемази Klebsiella pneumoniae (KPC), виявлені у (20,0 ± 7,3) % штамів. Меншу частку становили продуценти ще одного типу цефалоспориназ — AmpC — (10,0 ± 5,5) % штамів. Основним типом цефалоспориназ, поширених в Україні, є бета-лактамази розширеного спектра, найбільш активними продуцентами були штами K. pneumoniae. Цефалоспоринази AmpC серед вивчених штамів виявлено тільки у 3 штаммів E. cloacae. Визначено наявність штамів-носіїв комбінованого фенотипу ESβL + KPC — (13,3 ± 6,2) %. Комбіновані фенотипи продукували тільки штами K. pneumoniae. Єдиним типом карбапенемаз, виявленим нами серед досліджених множинностійких штамів ентеробактерій, були карбапенемази KPC. Зважаючи на високу летальність інфекцій, викликаних продуцентами карбапенемаз, надзвичайно тривожним фактом є наявність доволі значної частки продуцентів цих бета-лактамаз серед ентеробактерій — (20,0 ± 7,3) %. Була досліджена чутливість штамів-продуцентів бета-лактамаз різних типів та їх комбінацій до бета-лактамних та не-бета-лактамних антибіотиків. Отримані дані показали, що наявність бета-лактамази певного типу можна чітко пов’язати зі зростанням резистентності цих штамів до антибіотиків — субстратів бета-лактамаз. Так, продуценти ESβL були резистентними до всіх пеніцилінів та цефалоспоринів IІІ–IV поколінь. Відомо, що продуценти ESβL часто нечутливі також до фторхінолонів через наявність генів резистентності до цих антибіотиків на мобільних генетичних елементах, що кодують ESβL. Досліджені нами штами-продуценти ESβL також були резистентними до ципрофлоксацину та офлоксацину. Невисоку чутливість штами проявили також до триметоприм/сульфаметоксазолу, гентаміцину — (13,3 ± 8,8) % чутливих штамів. До амікацину було більше чутливих штамів, ніж до нетилміцину — (40,0 ± 12,6) % та (26,7 ± 11,4) %, але без вірогідної різниці за даними показниками. Карбапенеми (іміпенем та меропенем) проявляли інгібуючу дію на ентеробактерії — продуценти ESβL у (40,0 ± 12,6) % випадків. Продуценти AmpC були стійкі до ампіцилінів, цефалоспоринів, фторхінолонів, триметоприм/сульфометаксазолу. Два штами були чутливими до аміноглікозидів, іміпенему та меропенему — (66,7 ± 27,2) %. Досліджені штами ентеробактерій — продуцентів карбапенемаз KPC були резистентними до всіх антибіотиків, крім доксицикліну — (50,0 ± 35,4) %. Продуценти ESβL + KPC у (25,0 ± 21,7) % випадків були чутливі до амікацину, триметоприм/сульфометоксазолу, нітрофурантоїну, доксицикліну. До інших антибіотиків не було жодного чутливого штаму. Штами K. pneumoniae, виділені в 2020 р., були стійкими до цефалоспоринів у 100 % випадків, до карбапенемів у (73,7 ± 10,1) — (78,9 ± 9,4) % випадків. Це може бути пов’язано зі збільшенням серед цих видів ентеробактерій частки штамів — продуцентів карбапенемаз, синтез яких є більш вигідною стратегією з точки зору антибіотикорезистентності. Крім того, синтез карбапенемаз часто може маскувати наявність ESβL у випадках комбінованого фенотипу і, таким чином, знижувати частоту виявлення даних ферментів.

Висновки. Серед досліджених нами множинностійких ентеробактерій (80,0 ± 7,3) % були продуцентами різних типів бета-лактамаз, при цьому у (25,0 ± 8,8) % з них виявлені карбапенемази. Для терапії інфекцій, викликаних штамами — продуцентами бета-лактамаз розширеного спектра дії, активними залишаються карбапенеми, амікацин. Штами-носії карбапенемаз та комбінованих фенотипів проявляють значно нижчу чутливість майже до всіх груп антибіотиків, тому для вчасного прийняття рішення про стратегію антибіотикотерапії на сьогодні особливо важливим залишається питання вчасного виявлення штамів-продуцентів різних типів бета-лактамаз та регулярного моніторингу їх поширення на території України.