Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №4, 2021
Вернуться к номеру
Значення термінів і кратності лабораторного обстеження на лептоспіроз
Авторы: Полторапавлов В.А., Коршенко В.О.
Полтавський державний медичний університет, м. Полтава, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Лептоспіроз — гостре інфекційне захворювання людини і тварин, яке викликається різними штамами лептоспір та характеризується переважним ураженням нирок, печінки й нервової системи. За тяжкого перебігу спостерігається геморагічний синдром, жовтяниця, гостра ниркова недостатність, менінгіт. Лептоспіроз належить до найпоширеніших зоонозних захворювань і зустрічається на всіх континентах. Через те, що основним джерелом інфекції є гризуни, у меншому ступені — свійські тварини, формуються важко контрольовані міські й природні вогнища. Контроль тим більше ускладняється, що тварини можуть довгостроково, іноді місяцями, виділяти патогенні лептоспіри із сечею, залишаючись зовні здоровими. Навіть вакциновані тварини можуть ставати стійкими носіями лептоспір, виділяючи їх у великій кількості в навколишнє середовище. Висока сприйнятливість до інфекції людей і легкість інфікування створюють небезпеку зараження й захворювання людини під час перебування його в природних вогнищах лептоспірозу, а також за наявності інфікованих гризунів у житлових приміщеннях, на складах, фермах і таке інше, при контакті з хворими й інфікованими свійськими тваринами. Для діагностики лептоспірозу використовується серологічне обстеження за допомогою методу реакції мікроаглютинації і лізису (РМАЛ). Безпосередньою метою дослідження було виявлення частоти позитивних результатів РМАЛ у хворих на лептоспіроз залежно від термінів і кратності обстеження.
Матеріали та методи. Проаналізовано 66 підтверджених випадків захворювань на лептоспіроз у Полтавській області України за 2011–2020 рр.
Результати. Найбільш поширені на території Полтавській області лептоспіри серогруп Icterohaemorrhagiae, Grippotyphosa, Pomona, Yavanica, Canicola, Hebdomadis та деякі інші. Основні фактори передачі — інфіковані вода, харчові продукти, рослини й ґрунт. Якщо раніше лептоспіроз називали хворобою брудної води, то зараз переконалися, що саме в чистій, а не в брудній воді створюються більш сприятливі умови для виживання й збереження лептоспір. Контамінують воду своєю сечею хворі тварини й носії, які приходять на водопій. Лептоспіри так само можуть попадати на траву, харчові продукти. Основний шлях проникнення лептоспір в організм людини — через ушкоджену шкіру й слизові оболонки. Пік захворюваності доводиться на літні місяці, саме в цей час створюються найкращі умови для інфікування. Виникають захворювання переважно у вигляді спорадичних випадків, дуже рідко — у вигляді групових спалахів (переважно при роботі на цукрових і рисових полях), тому часто не розпізнаються. Сприйнятливість загальна.
Майже в усіх областях України останніми роками відзначений ріст захворюваності на лептоспіроз (табл. 1).
Проведено аналіз 196 результатів обстежень з метою дослідження позитивних результатів при обстеженні у різні періоди від початку захворювання.
Імунна відповідь у діагностичних титрах визначена в обстежених від початку захворювання на 4–7-й день — 38,7 %; в обстежених на 8–14-й день — 86,7 %; в обстежених на 15–24-й день — 91,6 % (табл. 2).
Перше діагностичне обстеження було з негативним результатом у 61,3 %, (абс. 38 із 62), переважно у перші 4–7 днів від початку захворювання.
У разі принципової позиції лікарів щодо підтвердження клінічного діагнозу «лептоспіроз» обстеження продовжувались і виявились найбільш результативними в обстежених із 15-го по 24-й день від початку захворювання.
Висновки. Перший негативний результат обстеження РМАЛ на лептоспіроз не може бути останнім. Збільшення кратності обстежень сприяє підтвердженню діагнозу і може визначити прогноз перебігу хвороби.