Журнал «» Том 14, №6, 2021
Вернуться к номеру
Гіпертензивне ураження органів-мішеней: поширеність, значення і вплив на прогноз у популяції
Рубрики: Кардиология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Посилання: Vasan R.S., Song R.J., Xanthakis V. et al. Hypertension-Mediated Organ Damage: Prevalence, Correlates, and Prognosis in the Community. Hypertension. 2021. 0. HYPERTENSIONAHA.121.18502.
Ми охарактеризували поширеність, взаємо-зв’язки та вплив на прогноз гіпертензивного ураження органів-мішеней (ГУОМ) за результатами Фремінгемського дослідження. У 7898 учасників (середній вік 51,6 року, 54 % жінок) проведено оцінку таких параметрів: гіпертрофія лівого шлуночка за даними електрокардіографії та ехокардіографії, аномальні знахідки за даними візуалізації головного мозку, що відповідають ураженню судин, потовщення комплексу інтима-медіа, підвищення швидкості пульсової хвилі на ділянці від сонної до стегнової артерії, зниження функції нирок, мікроальбумінурія і низький гомілково-плечовий індекс. Автори дослідження оцінили поширеність ГУОМ відповідно до категорій артеріального тиску (АТ), визначених за чотирма міжнародними рекомендаціями щодо лікування підвищеного АТ. Спостереження проводили щодо виникнення серцево-судинних захворювань. Поширеність ГУОМ прямо асоціювалася з рівнем систолічного та пульсового АТ, але негативно асоціювалася з рівнем діастолічного АТ; частота її виявлення збільшувалась з віком, була подібною у представників обох статей і відрізнялася, якщо ГУОМ оцінювали згідно з різними рекомендаціями щодо лікування підвищеного АТ на основі його порогових значень, що визначають гіпертензію. В учасників з артеріальною гіпертензією підвищення швидкості пульсової хвилі на сегменті від сонної до стегнової артерії було найбільш частим проявом ГУОМ (40–60 %), тоді як зниження гомілково-плечового індексу — найменш поширеним (< 5 %). Гіпертрофія лівого шлуночка, зниження функції нирок, мікроальбумінурія, потовщення комплексу інтима-медіа та аномальні знахідки при візуалізації головного мозку мали середню поширеність (20–40 %). Тип ГУОМ часто відрізнявся в окремих осіб. Під час спостереження (медіана 14,1 року) було виявлено 384 випадки серцево-судинних захворювань у 5865 учасників, яким виконали всі дослідження — оцінку гіпертрофії лівого шлуночка, швидкості поширення пульсової хвилі на сегменті від сонної до стегнової артерії, функції нирок і мікроальбумінурії. Для кожної категорії АТ вище оптимального (референтна група) наявність ГУОМ збільшувала ризик серцево-судинних захворювань порівняно з відсутністю ГУОМ. Поширеність ГУОМ залежить від зміни поглядів у світових рекомендаціях щодо значень АТ, що закріпляють різні порогові рівні для постановки діагнозу артеріальної гіпертензії. Наявність ГУОМ забезпечує додаткову прогностичну інформацію щодо ризику серцево-судинних захворювань у кожній категорії АТ.