Журнал «» Том 14, №6, 2021
Вернуться к номеру
24-годинний діурез натрію і калію з сечею та серцево-судинний ризик
Рубрики: Кардиология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Посилання: Ma Y., He F.J., Sun Q. et al. 24-Hour Urinary Sodium and Potassium Excretion and Cardiovascular Risk. The New England Journal of Medicine. 2021 November 5. DOI: 10.1056/NEJMoa2109794.
Вступ. Зв’язок між споживанням натрію та серцево-судинними захворюваннями протягом тривалого часу був доведений недостатньо, частково через неточну оцінку споживання натрію. Оцінка 24-годинного діурезу протягом кількох днів вважається найбільш точним методом дослідження.
Методи. У дослідження включили дані окремих учасників із шести потенційних когорт здорових дорослих; екскрецію натрію та калію оцінювали за допомогою принаймні двох 24-годинних зразків сечі на кожного учасника. Первинним результатом була серцево-судинна подія (коронарна реваскуляризація або фатальний/нефатальний інфаркт міокарда чи інсульт). Дослідники проаналізували кожну когорту за допомогою послідовних методів і об’єднали результати за допомогою метааналізу.
Результати. Серед 10 709 учасників, середній вік 51,5 ± 12,6 року, із яких 54,2 % становили жінки, була зафіксована 571 серцево-судинна подія під час спостереження в середньому протягом 8,8 року (показник захворюваності — 5,9 на 1000 людино-років). Середня 24-годинна екскреція натрію з сечею становила 3270 мг (від 10-го до 90-го перцентиля, від 2099 до 4899). Вища екскреція натрію, нижча екскреція калію та високе співвідношення натрію та калію були пов’язані з вищим серцево-судинним ризиком за результатами аналізу, контрольованого впливом додаткових факторів (P ≤ 0,005 для всіх порівнянь). В аналізах, які порівнювали квартиль 4 біомаркера сечі (найвищий) з квартилем 1 (найнижчий), співвідношення ризиків становило 1,60 (95% ДІ 1,19–2,14) для екскреції натрію, 0,69 (95% ДІ 0,51–0,91) для виведення калію та 1,62 (95% ДІ 1,25–2,10) для співвідношення натрію та калію. Кожне щоденне збільшення екскреції натрію на 1000 мг асоціювалося з підвищенням серцево-судинного ризику на 18 % (коефіцієнт ризику 1,18; 95% ДІ 1,08–1,29), а кожне щоденне збільшення екскреції калію на 1000 мг асоціювалося зі зниженням ризику на 18 % (коефіцієнт ризику 0,82; 95% ДІ 0,72–0,94).
Висновки. Більш високе споживання натрію та менше споживання калію, виміряне в кількох зразках 24-годинної сечі, було пов’язане залежно від співвідношення «доза — відповідь» із більш високим серцево-судинним ризиком. Ці висновки можуть підтвердити доцільність зниження споживання натрію та збільшення споживання калію від поточних рівнів.