Журнал «» Том 14, №6, 2021
Вернуться к номеру
Взаємозв’язок між прийомом статинів і побічними явищами в первинній профілактиці серцево-судинних захворювань
Рубрики: Кардиология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Посилання: Cai T., Abel L., Langford O., Monaghan G., Aronson J.K., Stevens R.J. et al. Associations between statins and adverse events in primary prevention of cardiovascular disease: systematic review with pairwise, network, and dose-response meta-analyses. BMJ. 2021. 374. n1537. doi: 10.1136/bmj.n1537.
Мета. Оцінити взаємозв’язок між прийомом статинів і побічними явищами в первинній профілактиці серцево-судинних захворювань та вивчити, як зміниться цей взаємозв’язок відповідно до типу та дози статинів.
Дизайн. Систематичний огляд і метааналіз.
Джерела даних. Дослідження були вибрані з попередніх систематичних оглядів, і був проведений пошук у реєстрах досліджень Medline, Embase та Cochrane Central Register до серпня 2020 року.
Методи огляду. Включені рандомізовані конт-рольовані дослідження за участю дорослих пацієнтів без серцево-судинних захворювань в анамнезі, в яких порівнювали статини з нестатиновими препаратами або різні типи чи дози статинів.
Основні результати. Первинною побічною кінцевою точкою були побічні явища: симптоми з боку м’язової системи, про які пацієнти повідомляли самостійно, клінічно підтверджені м’язові порушення, порушення функції печінки, ниркова недостатність, цукровий діабет і захворювання очей. Вторинні кінцеві точки включали інфаркт міокарда, інсульт і смерть від серцево-судинних захворювань як показники ефективності.
Синтез даних. Був проведений парний метааналіз для розрахунку співвідношення шансів і 95% довірчих інтервалів для кожного результату між статинами та контрольними групами, які не приймали статини, і була оцінена абсолютна різниця ризику за кількістю подій на 10 000 пацієнтів, які отримували лікування протягом року. Метааналіз проводився для порівняння несприятливих ефектів різних типів статинів. Метааналіз на основі моделі Emax був використаний для вивчення взаємозв’язку «доза — відповідь» побічних ефектів кожного статину.
Результати. Було включено 62 дослідження, в яких 120 456 учасників спостерігали в середньому протягом 3,9 року. Прийом статинів був пов’язаний із підвищеним ризиком розвитку м’язових симптомів, про які пацієнти повідомляли самостійно (21 дослідження, коефіцієнт ризику 1,06 (95% довірчий інтервал (ДІ) від 1,01 до 1,13); абсолютна різниця ризику 15 (95% ДІ від 1 до 29)), печінкової недостатності (21 дослідження, коефіцієнт ризику 1,33 (95% ДІ від 1,12 до 1,58), абсолютна різниця ризику 8 (95% ДІ від 3 до 14)), ниркової недостатності (8 досліджень, коефіцієнт ризику 1,14 (95% ДІ від 1,01 до 1,28), абсолютна різниця ризику 12 (від 1 до 24)) та захворювань очей (6 досліджень, відношення шансів 1,23 (95% ДІ від 1,04 до 1,47), абсолютна різниця ризику 14 (від 2 до 29)), але не мав зв’язку з клінічно підтвердженими м’язовими розладами або цукровим діабетом. Зростання ризику побічних ефектів не переважало зниження ризику серйозних серцево-судинних подій. Аторвастатин, ловастатин і розувастатин окремо асоціювались із деякими небажаними явищами, але було виявлено кілька суттєвих відмінностей між типами статинів. Для впливу аторвастатину на дисфункцію печінки було виявлено співвідношення «доза — відповідь», але співвідношення «доза — відповідь» для інших статинів та побічні ефекти були непереконливими.
Висновки. Для первинної профілактики серцево-судинних захворювань ризик виникнення небажаних явищ, пов’язаних із застосуванням статинів, був низьким і не переважав їх ефективності в запобіганні серцево-судинним захворюванням, що свідчить про те, що співвідношення користі та шкоди статинів загалом є сприятливим. Доказова база, яка дозволила б внести поправки щодо типу або дози статинів з огляду на проблеми безпеки перед початком лікування, була недостатньою.