Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Здоровье ребенка» Том 17, №1, 2022

Вернуться к номеру

Структура сенсибілізації та клінічний перебіг бронхіальної астми в дітей шкільного віку, сенсибілізованих до алергенів котів

Структура сенсибілізації та клінічний перебіг бронхіальної астми в дітей шкільного віку, сенсибілізованих до алергенів котів

Авторы: Кривопустова М.В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Бронхіальна астма є актуальною проблемою сучасної педіатрії, при цьому алергія до котів має важливе значення в її розвитку. Мета дослідження: вивчити структуру сенсибілізації та особливості клінічного перебігу бронхіальної астми у дітей шкільного віку, сенсибілізованих до алергенів котів. Матеріали та методи. Проаналізовані результати дослідження 430 дітей віком 6–17 років з сенсибілізацію до алергенів котів. Результати. Сенсибілізація до Fel d 1 виявлена у 96,05 %, Fel d 2 — 6,74 %, Fel d 4 — 21,63 %, Fel d 7 — у 25,81 % осіб. Переважала сенсибілізація до одного з алергенів котів, серед комбінацій — поєднання Fel d 1 та Fel d 7. Також показана супутня сенсибілізація до пилку, собаки, кліщів домашнього пилу, продуктів харчування тощо. Існує сильний кореляційний зв’язок між сенсибілізацією до ліпокаліну кота Fel d 7 та до ліпокаліну собаки Can f 1. Показаний кореляційний зв’язок між наявністю тяжкої астми та кількістю алергенів котів, сенсибілізацією до трьох та більше алергенів котів, до трьох ліпокалінів Fel d 4, Fel d 7, Can f 1. Висновки. У дітей шкільного віку з бронхіальною астмою та сенсибілізацією до алергенів котів домінує сенсибілізація до утероглобіну Fel d 1. Сенсибілізація до ліпокаліну Fel d 7 виявлена у 25,81 % осіб. Доведений прямий кореляційний зв’язок між наявністю тяжкої астми та кількістю алергенів котів. Слід враховувати перехресну реактивність ліпокаліну котів Fel d 7 та основного собачого алергену Can f 1. Показано клінічне значення при тяжкому перебігу астми сенсибілізації до трьох ліпокалінів Fel d 4, Fel d 7, Can f 1.

Background. Asthma is an actual problem of modern pediatrics, and allergy to cats is important in its development. The study was aimed to investigate the structure of sensitization and features of the clinical course of asthma in school-age children sensitized to cat allergens. Materials and methods. The results of a study of 430 children aged 6–17 years with sensitization to cat allergens were analyzed. Results. Sensitization to Fel d 1 was detected in 96.05 % of patients, Fel d 2 — in 6.74 %, Fel d 4 — in 21.63 %, Fel d 7 — in 25.81 %. Sensitization to one of the allergens of cats prevailed, among the combinations — a combination of Fel d 1 and Fel d 7. Concomitant sensitization to pollen, dogs, house dust mites, food, etc. is also shown. There is a strong correlation between sensitization to Fel d 7 cat lipocalin and Can f 1 dog lipocalin. The correlation between the presence of severe asthma and the number of cat allergens, sensitization to three or more cat allergens, to three lipocalin Fel d 4, Fel d 7, Can f 1 is shown. Conclusions. In school-age children with asthma and sensitization to cat allergens, sensitization to uteroglobin Fel d 1 dominates. Sensitization to lipocalin Fel d 7 was detected in 25.81 % of cases. There is a direct correlation between the presence of severe asthma and the number of allergens in cats. The cross-reactivity of cat lipocalin Fel d 7 and the basic canine allergen Can f 1 should be considered. The clinical significance in severe asthma sensitization to three lipoca­lins Fel d 4, Fel d 7, Can f 1 is shown.


Ключевые слова

алергени котів; бронхіальна астма; діти; сенсибілізація

cat allergens; bronchial asthma; children; sensitization

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.17.1.2022.1485

Вступ

Бронхіальна астма залишається серйозною глобальною проблемою здоров’я для всіх вікових груп, її поширеність зросла в багатьох країнах, особливо серед дітей [1, 2]. За останні 25 років спостерігається зростання її поширеності на 69,3 % у дітей в Україні [3, 4]. На сьогодні Глобальна стратегія лікування та профілактики астми (GINA), що оновлена в 2021 році, надає клініцистам сучасні рекомендації, засновані на доказах, для ведення таких пацієнтів [1, 2]. В Україні у 2021 році затверджені Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Бронхіальна астма у дітей» та клінічна настанова, заснована на доказах, «Бронхіальна астма» [5, 6].
Загальновідомо, що домашні тварини є важливим джерелом алергенів. Сенсибілізація до Fel d 1 і Can f 1 у дитинстві та полісенсибілізація до алергенів котів або собак є предикторами розвитку алергії [7]. Саме алергія на котів домінує серед причин респіраторної алергії, будучи другою після кліща домашнього пилу, близько 20–30 % пацієнтів із респіраторною алергією мають алергію на котів [8–11]. 
Суттєво розширює можливості ведення дітей з алергічною патологією молекулярна алергологія, покращилося розуміння IgE-опосередкованих відповідей та розширилися можливості компонентної діагностики CRD (component-resolved diagnostics). IgE-опосередковані реакції та алергічні захворювання, включаючи астму, обговорюються з нової, молекулярної точки зору. Ми маємо реальний прогрес від фундаментальних досліджень до інтеграції молекулярної алергології в клінічну практику [12].
Мета дослідження: вивчити структуру сенсибілізації та особливості клінічного перебігу бронхіальної астми в дітей шкільного віку, сенсибілізованих до алергенів котів.

Матеріали та методи 

Були проаналізовані профіль сенсибілізації та особливості клінічного перебігу бронхіальної астми в 430 пацієнтів, які відповідали таким критеріям: установлений діагноз бронхіальної астми; діти обох статей; вік дитини 6–17 років; сенсибілізація до щонайменше одного з таких алергенів котів — Fel d 1, Fel d 2, Fel d 4, Fel d 7. 
Серед 430 дітей було 256 хлопчиків (59,53 %) та 174 дівчинки (40,47 %). Середній вік становив 9,96 ± 0,16 року. Перебіг бронхіальної астми був оцінений як інтермітуючий у 124 (28,84 %) хворих, легкий персистуючий — у 192 (44,65 %), середньотяжкий персистуючий — у 88 (20,47 %), тяжкий — у 26 хворих (6,05 %). Контрольована астма була у 287 (66,74 %) дітей, тобто в 33,26 % мала місце частково контрольована та неконтрольована астма. Серед коморбідностей домінував алергічний риніт — у 336 (78,14 %) хворих. У 332 дітей (77,21 %) був постійний контакт із котом.
За даними шкірної алергологічної проби — прик-тест з екстрактом, стандартизованим за Fel d 1 (5000 BAU/mL), папула 3–7 мм спостерігалася у 136 пацієнтів (31,63 %), 8–12 мм — у 179 дітей (41,63 %), ≥ 13 мм — у 115 (26,74 %).
У всіх дітей за допомогою багатокомпонентної чипової молекулярної алергодіагностики, тесту ALEX2 (Macro Array Diagnostics GmbH, Австрія) був проаналізований профіль сенсибілізації до алергенів котів та профіль супутньої сенсибілізації.
Дизайн даного дослідження був схвалений комісією з питань біоетичної експертизи та етики наукових досліджень при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця. 
Статистичний аналіз результатів дослідження був проведений у статистичному пакеті IBM SPSS Statistics Base (версія 22). Усі результати вважалися статистично значущими при значенні р < 0,05. Для оцінки кореляційного зв’язку між показниками використовувався коефіцієнт кореляції Пірсона для даних, розподіл яких не відрізняється від нормального, або Спірмена для даних, розподіл яких відрізняється від нормального. Для інтерпретації результатів кореляційного аналізу використовувалась шкала Чеддока: сила зв’язку визначалася за значенням коефіцієнту кореляції r (0,00–0,29 — дуже слабкий, 0,30–0,49 — слабкий, 0,50–0,69 — середній, 0,70–0,89 — сильний, 0,90–1,0 — дуже сильний); напрямок кореляційного зв’язку визначався за знаком при коефіцієнті кореляції (негативний чи позитивний).

Результати

Серед алергенів котів переважала сенсибілізація до утероглобіну Fel d 1 — у 413 з 430 дітей з бронхіальною астмою (96,05 %). Сенсибілізація до сироваткового альбуміну Fel d 2 мала місце у 29 осіб (6,74 %). Сенсибілізація до ліпокаліну Fel d 4 мала місце у 93 дітей (21,63 %). IgE до ліпокаліну Fel d 7 виявлений у 111 хворих (25,81 %). Переважала сенсибілізація до одного з вищезазначених алергенів котів — у 288 (66,98 %). Рідше — до двох, а саме у 86 дітей (20,0 %), трьох — 38 (8,84 %) та чотирьох алергенів котів — у 18 (4,19 %).
Проаналізовані комбінації різних алергенів котів у хворих, тобто поєднання сенсибілізації в одного пацієнта до різних алергенів котів. При цьому переважала комбінація утероглобіну Fel d 1 та ліпокаліну Fel d 7 — у 48 (11,16 %). Поєднання Fel d 1 та Fel d 4 мало місце у 33 (7,67 %). Поєднання Fel d 1 та Fel d 2 — у 4 (0,93 %). Комбінація трьох алергенів Fel d 1, Fel d 4 та Fel d 7 спостерігалася у 33 (7,67 %), комбінація Fel d 2, Fel d 4 та Fel d 7 — в 1 (0,23 %), Fel d 1, Fel d 2 та Fel d 4 — в 1 (0,23 %), Fel d 1, Fel d 2 та Fel d 7 — у 3 (0,7 %), а чотирьох Fel d 1, Fel d 2, Fel d 4 та Fel d 7 — у 18 (4,19 %) дітей.
Аналіз молекул, до яких були сенсибілізовані пацієнти, привертає увагу до кореляційного зв’язку між сенсибілізацією до Fel d 1 та сенсибілізацією до Fel d 7 (r = 0,254; p < 0,001), до Fel d 2 та до Fel d 7 (r = 0,324; p < 0,001),  до Fel d 2 та до Fel d 4 (r = 0,355; p < 0,001), до Fel d 4 та до Fel d 7 (r = 0,418; p < 0,001), сенсибілізацією до Fel d 4 та сенсибілізацією до головного алергену собаки Can f 1 (r = 0,705; p < 0,001). 
Наявний сильний кореляційний зв’язок між сенсибілізацією до Fel d 7 та кількістю алергенів котів (r = 0,788; p < 0,001). Взагалі поєднана сенсибілізація до ліпокалінів Fel d 7 та Can f 1 мала місце у 100 дітей (23,26 %), показаний сильний кореляційний зв’язок між сенсибілізацією до Fel d 7 та до Can f 1 (r = 0,784; p < 0,001). Кореляційний зв’язок між контролем астми та сенсибілізацією до Fel d 7 є зворотним (r = –0,341; p < 0,001).
Крім того, при вивченні профілю сенсибілізації в дітей із сенсибілізацією до алергенів котів показано, що вони мали косенсибілізацію до пилку, собаки, кліщів домашнього пилу, продуктів харчування тощо. Так, сенсибілізація до вільхи Aln g 1 спостерігалася у 150 хворих (34,88 %), амброзії Amb a 1 — 210 (48,84 %), полину Art v 1 — 102 (23,72 %), берези Bet v 1 — 211 (49,07 %), тимофіївки лучної Phl p 1 — 188 (43,72 %), кліщів домашнього пилу Der f 1 — 118 (27,44 %), Der f 2 — 148 (27,44 %), Der p 1 — 113 (27,44 %), Der p 2 — 146 (33,95 %), Der p 23 — 120 (27,91 %), кролика Ory c 3 — 66 (15,35 %), собаки Can f 1 — 127 (29,53 %), Can f_Fd1 — 150 (34,88 %), коня Equ c 1 — 68 (15,81 %), селери Api g 1 — 95 (22,09 %), арахісу Ara h 8 — 94 (21,86 %), полуниці Fra a 1+3 — 143 (33,26 %), яблук Mal d 1 — у 135 (31,40 %) осіб. 
Показаний кореляційний зв’язок між наявністю тяжкої астми та кількістю алергенів котів (r = 0,264; p < 0,001), сенсибілізацією до трьох та більше алергенів котів (r = 0,374; p < 0,001), до трьох ліпокалінів Fel d 4, Fel d 7, Can f 1 (r = 0,373; p < 0,001).

Обговорення

Серед алергенів котів, за нашими даними, переважає сенсибілізація до Fel d 1, що узгоджується з результатами відомих досліджень [9–11, 13]. Серед інших алергенів котів до сьогодні недостатньо вивчене значення ліпокаліну Fel d 7, хоча описано високу його перехресну реактивність з основним собачим алергеном Can f 1 [14]. Нами показаний сильний кореляційний зв’язок між сенсибілізацією до Fel d 7 та сенсибілізацією до Can f 1, що пояснюється структурною схожістю між різними алергенами. Особливо важливу клінічну роль відіграють теоретичні відомості про вплив сенсибілізації до трьох та більше ліпокалінів на клінічний перебіг бронхіальної астми [15]. Нами доведений прямий кореляційний зв’язок між тяжкою астмою та сенсибілізацією до трьох ліпокалінів Fel d 4, Fel d 7, Can f 1 (r = 0,373; p < 0,001). 
Крім того, у дослідженні показаний прямий кореляційний зв’язок між тяжкою астмою та кількістю алергенів котів, у тому числі сенсибілізацією до трьох та більше алергенів котів, а сенсибілізація до трьох алергенів має місце у 8,84 % хворих, це переважно комбінація Fel d 1, Fel d 4 та Fel d 7. 
В цілому аналіз сенсибілізації до ліпокаліну Fel d 7 доцільно включати в перелік обстежень дитини з бронхіальною астмою, з урахуванням отриманих нами даних про статистично значущий зворотний кореляційний зв’язок між наявності контролю астми та Fel d 7, що зустрічається в 25,81 %, що частіше, ніж Fel d 2 та Fel d 4. Щодо комбінації алергенів, то частіше він поєднується з іншим ліпокаліном кота Fel d 4, і, звичайно, із найбільш частим алергеном Fel d 1. 
Щодо супутньої сенсибілізації, то показана роль Amb a 1 (амброзії), Bet v 1 (берези), Phl p 1 (тимофіївки лучної), Aln g 1 (вільхи), Der p 2 (кліщів домашнього пилу), Can f_Fd1 та Can f 1 (собаки), Fra a 1+3 (полуниці), Mal d 1 (яблук), що слід інтерпретувати через призму їх клінічної значимості. 

Висновки

1. У дітей шкільного віку з бронхіальною астмою та сенсибілізацією до алергенів котів домінує сенсибілізація до утероглобіну Fel d 1. Сенсибілізація до ліпокаліну Fel d 7 виявлена у 25,81 %, і її вивчення доцільно включати в перелік обстежень дитини з бронхіальною астмою.
2. Переважає сенсибілізація до одного з алергенів котів, при цьому є прямий кореляційний зв’язок між тяжкою астмою та сенсибілізацією до кількох алергенів котів, зокрема до трьох алергенів та більше, переважно Fel d 1, Fel d 4 та Fel d 7.
3. Слід враховувати перехресну реактивність ліпокаліну котів Fel d 7 та основного собачого алергену Can f 1, клінічне значення при тяжкій бронхіальній астмі сенсибілізації до трьох ліпокалінів Fel d 4, Fel d 7, Can f 1.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Інформація про фінансування. Фінансування даного дослідження проводилося з державного бюджету. Впровадження НДР кафедри педіатрії № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України «Особливості клінічного перебігу та лікування бронхіальної астми у дітей з надмірною масою тіла та ожирінням» (2020–2022). Код державної реєстрації 0120U100804.
 
Отримано/Received 24.12.2021
Рецензовано/Revised 15.01.2022
Прийнято до друку/Accepted 28.01.2022

Список литературы

  1. Reddel H.К.  et al. Global Initiative for Asthma Strategy 2021: Executive Summary and Rationale for Key Changes. J. Allergy Clin. Immunol. Pract. 2022 Jan. 10(1S). S1-S18. doi: 10.1016/j.jaip.2021.10.001. 
  2. Global Initiative for Asthma. Global Strategy for Asthma Management and Prevention [Електронний ресурс]. 2021. Режим доступу: https://ginasthma.org/gina-reports/
  3. Волосовець О.П., Больбот Ю.К., Кривопустов С.П. та ін. Бронхіальна астма в дітей України: медико-екологічні паралелі захворюваності та поширеності. Медичні перспективи. 2020. 3. 184-191. doi: 10.26641/2307-0404.2020.3.214861.
  4. Волосовець О.П., Больбот Ю.К., Бекетова Г.В. та ін. Алергічний марш у дітей України. Медичні перспективи. 2021. 4. 181-188.
  5. Наказ МОЗ України від 23.12.2021 № 2856 «Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Бронхіальна астма у дітей» [Електронний ресурс]. 2021. Режим доступу: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2021/12/2021_2856_ykpmd_ba_dit.pdf
  6. Клінічна настанова, заснована на доказах «Бронхіальна астма». Державний експертний центр МОЗ України [Електронний ресурс]. 2021. Режим доступу: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2021/12/2021_09_14_kn_ba.pdf
  7. Asarnoj A. et al. Sensitization to cat and dog allergen molecules in childhood and prediction of symptoms of cat and dog allergy in adolescence: A BAMSE/MeDALL study. J. Allergy Clin. Immunol. 2016 Mar. 137(3). 813-21.e7. doi: 10.1016/j.jaci.2015.09.052. 
  8. Curin M., Hilger C. Allergy to pets and new allergies to uncommon pets. Allergol. Select. 2017 Aug 4. 1(2). 214-221. doi: 10.5414/ALX01842E. 
  9. Bonnet B., Messaoudi K., Jacomet F. et al. An update on molecular cat allergens: Fel d 1 and what else? Chapter 1. Fel d 1, the major cat allergen. Allergy Asthma Clin. Immunol. 2018 Apr 10. 14. 14. doi: 10.1186/s13223-018-0239-8. 
  10. Chan S.K., Leung D.Y.M. Dog and Cat Allergies: Current State of Diagnostic Approaches and Challenges. Allergy Asthma Immunol. Res. 2018 Mar. 10(2). 97-105. doi: 10.4168/aair.2018.10.2.97.
  11. Sparkes A.H. Human allergy to cats: A review of the impact on cat ownership and relinquishment. J. Feline Med. Surg. 2022 Jan. 24(1). 43-52. doi: 10.1177/1098612X211013016. 
  12. Matricardi P.М. et al. EAACI Molecular Allergology User’s Guide. Pediatr. Allergy Immunol. 2016 May. 27. Suppl. 23. 1-250. doi: 10.1111/pai.12563. 
  13. Konradsen J.R. et al. Allergy to furry animals: New insights, diagnostic approaches, and challenges. J. Allergy Clin. Immunol. 2015 Mar. 135(3). 616-25. doi: 10.1016/j.jaci.2014.08.026. 
  14. Apostolovic D. еt al. The cat lipocalin Fel d 7 and its cross-reactivity with the dog lipocalin Can f 1. Allergy. 2016 Oct. 71(10). 1490-5. doi: 10.1111/all.12955.
  15. Dávila I. et al. Consensus document on dog and cat allergy. Allergy. 2018 Jun. 73(6). 1206-1222. doi: 10.1111/all.13391.

Вернуться к номеру