Мобильная версия

Журнал «Здоровье ребенка» Том 17, №1, 2022

Актуальні питання дослідницького процесу як складової охорони репродуктивного потенціалу дівчат-підлітків

Авторы: Диннік В.О. (1), Водолажський М.Л. (1), Сидоренко Т.П. (1, 2), Фоміна Т.В. (1), Кошман Т.В. (1)
(1) — ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України», м. Харків, Україна
(2) — Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, м. Харків, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. Надзвичайно важливим для медичної спільноти є проведення наукових досліджень з актуальних питань фізіології, патології становлення статевої системи організму та організації медико-профілактичних заходів із збереження репродуктивного потенціалу молоді. Мета. Удосконалення науково-інформаційного забезпечення фахівців галузі охорони здоров’я дітей та підлітків з дитячої гінекології. Матеріали та методи. Публікації науково-дослідних і дисертаційних робіт, проведених в Україні у 2010–2020 рр. за напрямом «Дитяча гінекологія»; у наукових журналах, що присвячені актуальним питанням репродуктивного здоров’я жіночого населення; статистичні матеріали МОЗ України з аналізу демографічних процесів. Для їх аналізу використовувались методи інформаційної аналітики. Результати. В Україні стабільно виконуються дослідницькі роботи з актуальних питань дитячої гінекології. За досліджуваний період (2010–2020 рр.) проведено 23 науково-дослідні роботи та 26 дисертаційних робіт. За їх виконанням опубліковано 195 статей, 196 тез доповідей у збірниках науково-практичних конференцій, 6 книжкових видань, 12 методичних рекомендацій, 11 інформаційних листів, 39 патентів на винаходи та корисні моделі, 16 свідоцтв про реєстрацію авторського права. Тематичну спрямованість дослідницьких робіт представлено таким чином: патофізіологічні механізми формування порушень менструальної функції у дівчат підліткового віку; розлади менструальної функції у віковому аспекті; вплив соціально-економічних умов на формування репродуктивної системи дівчат і дівчинок; нові медичні технології у сфері репродуктивного здоров’я. Зафіксовано тенденцію до погіршення стану соматичного здоров’я дівчат-підлітків; виявлено тенденцію до зростання захворюваності на інфекційні хвороби статевих органів у дівчат. Висновки. Подальші дослідження щодо вивчення механізмів розвитку гінекологічних захворювань у пацієнток підліткового віку в умовах сучасного соціуму дозволять удосконалити систему профілактично-реабілітаційних заходів щодо збереження репродуктивного потенціалу та підвищити якість життя хворих із розладами функції статевої системи.

Background. The medical community extremely needs to conduct scientific research on topical issues of physiology, pathology of the formation of the reproductive system of the body and the organization of medical and preventive measures to preserve the reproductive potential of young people. The study was aimed to improve scientific and informational support for specialists in the field of child and adolescent health protection in pediatric gynecology. Materials and methods. There were studied the publications of research and dissertation works conducted in Ukraine in 2010–2020 in the field of “Pediatric Gynecology”; scientific journals devoted to topical issues of reproductive health of the female population; statistical materials of the Ministry of Health of Ukraine on the analysis of demographic processes. Information analytics methods were used to analyze them. Results. In Ukraine, research work on topical issues of pediatric gynecology is consistently carried out. During the study period (2010–2020), 23 research projects and 26 dissertations were conducted. According to their implementation, 195 articles, 196 abstracts were published in collections of scientific and practical conferences; 6 book publications, 12 methodological recommendations, 11 informational letters, 39 patents for inventions and utility models, 16 certificates of copyright registration were published. The thematic focus of research is presented as follows: pathophysiological mechanisms of formation of menstrual disorders in adolescent girls; disorders of menstrual function in the age aspect; the influence of socio-economic conditions on the formation of the reproductive system of girls and adolescents; new medical technologies in the field of reproductive health. Conclusions. Further research on the mechanisms of the development of gynecological diseases in adolescent patients in modern society will improve the system of preventive and rehabilitation measures to preserve reproductive potential and improve the quality of life of patients with disorders of the reproductive system.

Ключевые слова

дівчата-підлітки; дитяча гінекологія; репродуктивне здоров’я

adolescent girls; pediatric gynecology; reproductive health

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.17.1.2022.1487

Вступ

Охорона здоров’я підростаючого покоління є пріоритетним завданням держави. Особливу увагу медичної спільноти привертають проблеми медичного забезпечення жіночого контингенту, особливо дівчат та дівчаток-підлітків. Тому у цьому аспекті важливим є проведення наукових досліджень з актуальних питань фізіології, патології зростаючого організму, організації заходів із збереження репродуктивного потенціалу молоді як складової медичного забезпечення підростаючого покоління [1–3].

Суспільно-політичні зміни, що відбулися останніми десятиліттями в Україні, супроводжувалися істотною трансформацією якості і способу життя, рівня здоров’я, у тому числі і репродуктивного, переглядом репродуктивної поведінки молоді [4–6].

Як показує історичний досвід, рівень народжуваності тісно пов’язаний зі стійкістю соціально-економічної системи, упевненістю в завтрашньому дні.

Найбільш яскравим прикладом негативних змін в країні можуть служити депопуляційні тенденції. На сьогодні в Україні, за даними Державної служби статистики, проживає майже 23 млн жіночого населення, у тому числі 3,9 млн дівчаток від 0 до 18 років (16,9 %). Дівчат-підлітків 15–18 років, які можуть розглядатися як найближчий репродуктивний потенціал країни, усього 716 502, що становить 3,4 % від усього жіночого населення країни і 7,1 % серед жінок репродуктивного віку, що на 40 % менше, ніж у 1991 р. Репродуктивний потенціал країни неухильно знижується як у кількісному, так і в якісному вираженні [7].

Основні проблеми, найбільш актуальні для гінекології дитячого та підліткового віку, з точки зору формування репродуктивного потенціалу такі: інфекційно-запальні захворювання геніталій, порушення менструального циклу, дисменорея, гіперандрогенія та ювенільна вагітність [8–10]. Традиційно розвиток інфекційно-запальних захворювань статевих органів асоціюється з порушеннями репродуктивної поведінки. Певні труднощі в діагностиці запальних захворювань органів малого таза внаслідок особливостей анатомії внутрішніх статевих органів у період пубертату і значна поширеність вогнищево-латентної інфекції (хвороби органів дихання та сечостатевої системи) підвищують ризик хронізації інфекційного процесу в статевих органах. Невпинно зростає поширеність розладів менструальної функції, що найчастіше пов’язано з проблемами соматичного здоров’я, факторами внутрішньосімейних і шкільних стосунків, впливом негативного способу життя, низьким рівнем медичного обслуговування [11–13].

Моніторинг здоров’я дитячого населення України та окремих її регіонів протягом останнього десятиліття показав суттєве зростання показників поширеності захворювань практично за всіма класами хвороб. Темпи приросту поширеності захворювань також найбільшими виявились серед підлітків 15–17 років та представлені практично всіма класами хвороб, особливо у дівчинок та дівчат [14].

Таким чином, стрімке зростання та провідні позиції таких класів захворювань, як хвороби системи кровообігу, крові та кровотворних органів, ендокринні захворювання, хвороби нервової системи та органів травлення, обумовлюють пріоритетність наукових досліджень з питань ранньої діагностики, лікування, прогнозу та своєчасної профілактики цих патологій, визначення їх впливу на виникнення і розвиток гінекологічної патології у підліткового контингенту.

Вищевикладене стало підставою для проведення дослідження за темою «Надання інформаційно-аналітичної оцінки дослідницьких робіт з дитячої гінекології, які було проведено у період 2010–2020 рр.» з метою удосконалення науково-інформаційного забезпечення фахівців галузі охорони здоров’я дітей та підлітків з актуальних питань дитячої гінекології, що є важливою ланкою охорони здоров’я дівчат і дівчинок.

У ході дослідження розв’язувались питання щодо визначення стану і перспектив розвитку науки у дитячій гінекології та надання аналітичної наукометричної оцінки дослідницьких робіт у цьому напрямі.

Мета: удосконалення науково-інформаційного забезпечення фахівців галузі охорони здоров’я дітей та підлітків з дитячої гінекології.

Матеріали та методи

Об’єктом дослідження обрано результати наукових пошуків з дитячої гінекології. При цьому використовувались:

1. Фонди науково-дослідних і дисертаційних робіт Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації, а саме облікові картки завершених науково-дослідних робіт (усі поля та обов’язково поле 5481 з бібліографією з 2010 по 2020 р.), де в назві зустрічаються такі слова та словосполучення: дівчата, дівчинки, менструальна функція, репродуктивна система, стан здоров’я; облікові картки дисертаційних робіт зі спеціальності 14.01.01 (акушерство та гінекологія) за ключовими словами, наданими вище, що були виконані в галузі охорони здоров’я дітей та підлітків в Україні у 2010–2020 рр. за напрямом «Дитяча гінекологія».

2. Публікації за темою дослідження у науково-практичних виданнях (2010–2020 рр.).

3. Об’єкти інтелектуальної власності, що створені за результатами дослідницьких робіт (патенти на винаходи, корисні моделі, свідоцтва про реєстрацію авторського права), інноваційні об’єкти, які представлено на відповідних сайтах мережі Інтернет (методичні рекомендації, інформаційні листи, нововведення, нові медичні технології, що увійшли у Державний реєстр).

Для аналізу матеріалів використовувались методи: інформаційної аналітики, патентної експертизи, бібліометричні, статистичні.

Результати та обговорення

За результатами проведеного дослідження встановлено, що в Україні у досліджуваний період (2010–2020 рр.) виконувалось за напрямом «Дитяча гінекологія» 26 дисертаційних та 23 науково-дослідні роботи (НДР). У цей період результати дослідницьких робіт частіше за все видавались у наступних наукових періодичних виданнях: «Здоров’я дитини», «Здоров’я жінки», «Педіатрія, акушерство та гінекологія», «Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології», «Практична медицина», «Сімейний лікар», «Перинатологія і педіатрія», «Світ медицини та біології», збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів, збірки тез доповідей наукових заходів різного рівня.

Вибірково проаналізовано відсоток публікування статей з дитячої гінекології відносно всього обсягу публікацій щодо проблем репродуктивного здоров’я жіночого населення у досліджуваний період у цих виданнях. Встановлено, що частка таких статей у цих виданнях становить приблизно 3,3 %.

За бібліографічним описом в облікових картках (поле № 5481) проаналізовано кількісні показники публікаційної активності науковців, які були співвиконавцями НДР.

Встановлено, що створений інформаційний ресурс представлено 195 статтями, 192 тезами доповідей, 6 книжковими виданнями; відповідно інноваційний ресурс — 12 методичними рекомендаціями, 11 інформаційними листами; кількість об’єктів інтелектуальної власності становить: патентів на винаходи та корисні моделі — 39, свідоцтв про реєстрацію авторського права — 16. Порівняно з аналогічними показниками публікування дослідницьких робіт у 2001–2010 рр. і створення об’єктів інтелектуальної власності суттєвих розбіжностей не виявлено.

Наукові співробітники відділення дитячої гінекології та збереження репродуктивного потенціалу і відділу науково-медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук (ІОЗДП НАМН)» за період 2001–2010 рр. проводили клінічні та наукометричні дослідження з дитячої гінекології (вивчались документальні інформаційні потоки: облікові картки дослідницьких робіт, публікації, методичні документи, описи об’єктів інтелектуальної власності тощо) з метою визначення стану і тенденцій розвитку дослідницької діяльності в галузі охорони здоров’я дітей та підлітків у цілому, і в тому числі дитячої гінекології.

За контент-аналізом цього документального інформаційного потоку тематична спрямованість дослідницьких робіт (науково-дослідні та дисертаційні роботи у період 2010–2020 рр.) представлена таким чином: патофізіологічні механізми формування порушень менструальної функції у дівчат юнацького віку (перше рангове місце); розлади менструальної функції у віковому аспекті (друге рангове місце); чинники впливу сучасних соціально-економічних умов на формування репродуктивної системи дівчат і дівчинок; нові медичні технології у сфері репродуктивного здоров’я дівчат і дівчинок (третє рангове місце).

Розглянемо ці напрямки більш ретельно.

За інформаційним аналізом літературних джерел та результатів дослідницьких робіт, зміст яких — охорона репродуктивного здоров’я дитячого та юнацького контингенту жіночого населення, зафіксовано, що на тлі зниження рівня репродуктивного жіночого здоров’я останніми роками простежується чітка тенденція до збільшення кількості хворих із патологією пубертатного періоду [15–18].

Розкрито механізми порушень менструальної функції у дівчат із супутньою патологією ендокринної системи, зокрема щитоподібної залози [19].

Відмічено, що багато уваги дослідники приділяють проблемам пубертатних менорагій [20].

За результатами багатьох досліджень щодо вузьких аспектів організації охорони здоров’я жіночого контингенту юнацького віку показано, що порушення менструального циклу останнім часом вважаються одними з найпоширеніших захворювань у дитячій гінекології [21]; репродуктивний потенціал сучасних дівчат-підлітків є низьким унаслідок високої загальної захворюваності, спостерігається збільшення частоти соматичної патології; як чинники ризику порушень, що впливають на становлення статевої системи, визначені: залізодефіцитні стани, наявність різного ступеня анемії у матері, недоношеність і пізні токсикози вагітності, перенесені в анамнезі [22, 23]. Слід зазначити підвищену частоту випадків незбалансованого і нерегулярного харчування, зловживання скороченими дієтами у вигляді навмисного голодування і прихильності до різних дієт, недостатнього вживання м’ясних продуктів, що сприяє формуванню порушень розвитку статевої системи [24].

Важливо відзначити, що у досліджуваний період в Україні виконувалась Державна програма «Репродуктивне здоров’я нації на період до 2015 р.», у межах якої було здійснено декілька наукових досліджень стосовно дівчат та дівчинок [1]; запропоновано низку медико-організаційних заходів щодо збереження їх репродуктивного здоров’я, серед яких: психосоціальна підтримка підлітків у період становлення їх репродуктивної поведінки, профілактика виникнення та корекція виявлених порушень кризової статевої поведінки молоді, програми статевого виховання дітей, підлітків та молоді з питань профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом, та ВІЛ, запобігання підлітковій вагітності, запобігання харрасменту тощо, набуття знань з охорони репродуктивного здоров’я та статевого виховання підлітків і молоді, адаптування їх до стандартів Європейського Союзу у цій сфері, розширення мережі центрів планування сім’ї, а також закладів «Лікарня, доброзичлива до дитини» та «Клініка, дружня до молоді».

У цьому контексті вважаємо за доцільне висвітлити наукові досягнення співробітників ДУ «ІОЗДП НАМН», які здійснюють дослідження за актуальними напрямками дитячої гінекології протягом майже 50 років (у 1974 р. організовано науково-дослідну установу — Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків, у структурі якого створено відділення дитячої гінекології та збереження репродуктивного потенціалу дівчат) і завжди знаходяться у тренді розвитку цього напряму науки.

За підсумками роботи показано механізми становлення функції жіночої статевої системи, нейроендокринної регуляції цього процесу в нормі і при патології, впливу на статеву систему, що розвивається, різних екзо- і ендогенних відхиляючих чинників: екстрагенітальних захворювань, підвищених фізичних і психоемоційних навантажень, умов виховання і навчання, спадкових чинників, екологічних умов мешкання, наслідків аварії на ЧАЕС та ін. Проводились дослідження щодо ролі психологічних особливостей пацієнток з гінекологічними захворюваннями, гормонального дисбалансу, метаболічних порушень, відхилень у системі перекисного окиснення ліпідів — антиоксидантного захисту та інших біологічно активних речовин (адреналін, норадреналін, серотонін, гістамін, мелатонін), вітамінної забезпеченості організму у виникненні розладів функціонування статевої системи у дівчаток різного віку [25].

Виконання НДР та дисертаційних робіт дозволило науковцям інституту дослідити особливості клінічного перебігу та механізмів формування найбільш поширених порушень менструальної функції в підлітковому віці — аномальних маткових кровотеч періоду пубертату, олігоменореї, вторинної аменореї, з’ясувати особливості метаболічних порушень, зсувів у ліпідному спектрі крові і запропонувати комплексні програми діагностики, лікування та профілактики дисгормональних розладів менструальної функції в підлітковому віці.

Інститут брав активну участь у виконанні Національної програми «Репродуктивне здоров’я нації до 2015 р.». Дослідження, виконані в межах цієї програми, були присвячені вивченню особливостей становлення функції жіночої статевої системи, визначенню провідних чинників виникнення порушень у сучасних умовах у дівчат-підлітків, мешканок великого міста і сільської місцевості. Виявлено особливості фізичного і статевого розвитку сучасних дівчат, нормативні строки появи вторинних статевих ознак у період пубертату, проведено порівняльний аналіз зі світовими тенденціями. З’ясовано, що зниження репродуктивного потенціалу сучасних дівчат пов’язано зі збільшенням кількості підлітків з порушенням послідовності появи вторинних статевих ознак (за типом pubarche), термінів і темпів статевого дозрівання (випередження, відставання), відхиленнями дебюту першої менструації (раннє, пізнє менархе), поширеністю порушень менструальної функції.

При виконанні досліджень широко використовувалось внутрішньоінститутське співробітництво — з лабораторіями вікової ендокринології та обміну речовин, медичної генетики, відділенням психології розвитку. Завдяки спільним зусиллям визначені особливості гормонального дисбалансу, відхилень у системі перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту, метаболічних зсувів, вітамінної забезпеченості при виникненні розладів менструальної функції.

Висновки

Таким чином, при узагальненні отриманих даних щодо напрямку «Дитяча гінекологія» у досліджуваний період (2010–2020 рр.) встановлено наступне: зафіксовано тенденцію до погіршення стану соматичного здоров’я дівчат-підлітків за статистичними показниками; виявлено тенденцію до зростання захворюваності на інфекційні хвороби статевих органів у дівчат; показано, що порушення менструального циклу є одними із найпоширеніших гінекологічних захворювань серед дівчат.

Подальші дослідження щодо вивчення механізмів розвитку гінекологічних захворювань у пацієнток ювенільного віку (запальні захворювання, затримка статевого розвитку, передчасний статевий розвиток, розлади менструальної функції у дівчат, пухлини, вагітність та пологи, ризикована сексуальна активність, вплив оточуючого середовища на формування репродуктивного здоров’я) в умовах сучасного соціуму дозволять удосконалити систему профілактично-реабілітаційних заходів щодо збереження репродуктивного потенціалу та підвищити якість життя хворих із розладами функції статевої системи.

Також не менш важливим є процес передачі наукового результату у професійну сферу для використання нових медичних технологій діагностики, лікування, реабілітації дівчинок та дівчат із гінекологічними захворюваннями та диспансерного нагляду за ними у лікувально-профілактичній практиці фахівцями. Вирішення цієї проблеми полягає в активному використанні сучасних наукових комунікацій.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.

Інформація про внесок кожного автора. Диннік В.О. — концепція дослідження; Водолажський М.Л. — дизайн дослідження; Сидоренко Т.П. — збір та обробка інформаційних матеріалів, написання тексту; Фоміна Т.В. — збір та обробка інноваційних матеріалів, написання тексту; Кошман Т.В. — аналіз отриманих даних, написання тексту.

Отримано/Received 05.11.2021

Рецензовано/Revised 22.11.2021

Прийнято до друку/Accepted 20.01.2022

Список литературы

Рекомендації слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я на тему: «Про виконання Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року та заходи, що вживаються МОЗ України з метою забезпечення охорони репродуктивного здоров’я населення» (ухвалено рішенням Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я від 7 грудня 2016 року (протокол № 53)). Здоровье женщины. 2017. № 2 (118). С. 36-40.
Гойда Н.Г., Вдовиченко Ю.П., Моісеєнко Р.О. Роль законодавчого органу України щодо моніторингу державних програм у сфері охорони здоров’я. Здоровье женщины. 2017. № 2 (118). С. 33-35.
Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні» від 15 липня 2011 року № 417; https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/ nakazi/nakaz-ministerstva-okhoroni-zdorovya-ukraini-pro-organizaciyu-ambulatornoi-akushersko
Сердюк О.О., Базима Б.О. Молодь та наркотики — 2018: за результатами соціологічного моніторингу розповсюдження хімічних та нехімічних форм залежності серед молоді м. Харкова 1995–2018 рр.: науковий звіт. Харків: ХНУВС, 2019. 48 с.
Біляєв С.Г. та ін. Тютюнопаління дівчат-підлітків як регіональна медико-соціальна проблема сучасної України. Здоровье женщины. 2019. № 4. С. 34-37.
Pyrohova V.I., Tsolko O.R. Вивчення соціально-медичних аспектів репродуктивного здоров’я підлітків. Репродуктивне здоров’я жінки. 2020. № 2. С. 40-44. DOI: 10.30841/2708-8731.2.2020.210960.
Центр медичної статистики України. Статистичні довідники. URL: http://medstat.gov.ua/ukr/statdov_r.html
Вацик М.З., Ясинська Е.Ц. Статеве та репродуктивне здоров’я молодих громадян України. Клінічна та експериментальна патологія. 2019. № 18(3). С. 22-26.
Вовк І.Б., Корнацька А.Г., Петербурзька В.Ф. Нормалізація порушень менструальної функції у дівчат-підлітків — запорука збереження репродуктивного здоров’я у жінок. Медичні аспекти здоров’я жінки. 2020. № 1(130). С. 27-35. URL: https://mazg.com.ua/ua/archive/2020/ 1%28130 %29/pages-27-35/normalizaciya-porushen-menstrualnoyi-funkciyi-u-divchat-pidlitkiv-zaporuka-zberezhennya-reproduktivnogo-zdorov-ya-u-zhinok-
Авраменко Н.В., Кабаченко О.В., Царук Т.О. Структура та поширеність гінекологічних захворювань дівчаток і дівчат-підлітків у Запорізькій області. Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. 2016. № 2(21). С. 91-95. DOI: 10.14739/2409-2932.2016.2.71136
Щербинська О.С. Гінекологічні проблеми дитячого віку як проблема громадського здоров’я та сімейної медицини. Україна. Здоров’я нації. 2020. № 1. С. 57-61. DOI: 10.24144/2077-6594.1.2020.196422.
Багацька Н.В., Дємєнкова І.Г., Начьотова Т.А. Обтяжений сімейний анамнез — фактор ризику формування порушень менструальної функції у дівчат-підлітків. Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Сер. Біологія. 2016. Вип. 27. С. 39-45.
Онипченко О. Відповідальне батьківство та репродуктивне здоров’я підлітків як складові статевого виховання. Наукові записки Бердянського держ. пед. ун-ту. Сер. Педагогічні науки. 2018. № 3. С. 45-55.
Гнатко О.П., Чубати А.І., Семенюк Л.Л. Вплив соматичної та гінекологічної патології на репродуктивне здоров’я дівчат-підлітків. Акушерство. Гінекологія. Генетика. 2016. № 1. С. 52-55.
Ковалишин О.А. Клінічні аспекти у жінок із порушеннями менструальної функції у пубертатний період. Здоров’я жінки. 2020. № 5/6. С. 84-88.
Татарчук Т.Ф. та ін. Стан репродуктивного здоров’я дівчат та дівчат-підлітків України. Здоровье женщины. 2011. № 7. С. 152-157.
Вовк І.Б., Кондратюк В.К., Петербурзька В.Ф. Порушення статевого розвитку у дівчаток. Медицинские аспекты здоровья женщины. 2015. № 3(89). С. 5-11.
Чайківська Е.Ф. Статевий розвиток умовно соматично здорових дівчаток Львівської області в пубертатному періоді. Вісн. соціальної гігієни та організації охорони здоров’я. 2020. № 4. С. 19-25.
Цисар Ю.В. Особливості перебігу пубертатного періоду у дівчат із порушеннями менструальної функції. Буковинський мед. вісн. 2018. Т. 22. № 2. С. 109-112.
Дынник В.А. О состоянии углеводного обмена у больных с аномальными маточными кровотечениями в период пубертата. Укр. журн. дит. ендокринології. 2016. № 3. С. 34-39.
Жилка Н.Я., Cлабкий Г.О., Щербінська О.С. Стан репродуктивного здоров’я жінок в Україні: Огляд літератури. Репродуктивна ендокринологія. 2021. № 60. С. 67-71. URL: http://reproduct-endo.com/article/view/243085/240941
Досягнення та перспективи розвитку акушерсько-гінекологічної науки в Україні. Здоровье женщины. 2014. № 3. С. 29-37.
Антипкін Ю.Г., Даниленко Г.М. Внесок науковців в охорону здоров’я дітей і жінок та перспективи вирішення існуючих проблем. Журнал НАМН України. 2018. Т. 24. № 1–2. С. 43-60.
Боженко-Курило О.В., Омельченко Т.Г. Профілактика надлишкової маси тіла як чинник покращення якості життя дівчат підліткового віку. Physical culture and sports in the Еuropean educational space: Мат-ли міжнар. наук.-практ. конф., м. Влоцлавек, Польща, 9–10 липня 2021 р. Влоцлавек, 2021. С. 28-32.
Даниленко Г.М., Диннік В.О. Стратегія розвитку державної установи «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України» на 2018–2022 рр. Охорона здоров’я дітей та підлітків: український міжвідомчий збірник. 2019. № 2. С. 6-9.