Журнал "Гастроэнтерология" Том 56, №2, 2022
Вернуться к номеру
Ефективність препарату на рослинній основі за токсичного CCl4-індукованого гепатиту у щурів
Авторы: Антоненко П.П., Милостивий Р.В.
Дніпровський державний аграрно-економічний університет, м. Дніпро, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: оцінити гепатопротекторну ефективність препарату на рослинній основі у щурів на тлі токсичного гепатиту, викликаного введенням тетрахлорметану (ССl4).
Матеріали та методи. За основу взята модель токсичного ураження печінки ССl4. Дослід проведено на статевозрілих нелінійних самцях білих щурів 6-місячного віку із масою 0,17–0,18 кг. Контрольній групі щурів (n = 36) моделювали ССl4-гепатит упродовж 30 діб. І дослідна група на тлі токсичного гепатиту отримувала фітопрепарат у дозі 0,03/100 г маси тіла щоденно. Препарат у своєму складі містив екстракт з трави грициків звичайних, екстракт з квітів цмину піскового, екстракт з квітів пижма звичайного, настоянку з м’яти перцевої, настоянку з коренів валеріани лікарської та з листя беладони звичайної. У плазмі крові визначали вміст β-ліпопротеїдів, активність аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), лужної фосфатази (ЛФ); у гомогенатах печінки — вміст загальних білків, оксипроліну (ОП).
Результати. Механізми гепатотоксичної дії ССІ4 пов’язані з розвитком некрозу, інфільтрації печінки, жирової дистрофії та апоптозу гепатоцитів. Відмічалось зростання активності ЛФ у щурів за дії токсичного агента в 1,7–3,9 раза (р = 0,031–0,0004). Концентрація β-ліпопротеїдів сироватки крові в І дослідній групі на 14 добу знижувалась на 35 % (р = 0,0073) і на 30 добу вона була меншою за контроль на 26 % (р = 0,049). На 7 добу після введення ССІ4 відмічалась підвищена концентрація ОП. У групі контролю він був вищім на 54 % (р = 0,0004), ніж у щурів дослідної групи. На 14 добу концентрація його зростала у щурів усіх груп, однак була нижчою на 18 % (р = 0,021), ніж у контролі. Тенденція щодо зниження вмісту ОП у гомогенатах тканин печінки відзначалася в обох групах, причому лише в дослідній групі тварин він знаходився на рівні інтактних тварин. Значне зростання АЛТ в 2,4–2,6 раза на тлі ССl4 може свідчити про розвиток гепатоцелюлярної недостатності, цитолітичного синдрому та біліарної обструкції. Вірогідної різниці між активністю АЛТ і АСТ не спостерігалося, за винятком АЛТ у щурів за дії фітопрепарату — вона була нижчою на 30 добу експерименту на 33 % (р = 0,0012), ніж у контролі.
Висновок. За умов ССl4-гепатиту у тварин відбувався розвиток гепатоцелюлярної недостатності, холестазу, дегенеративні зміни у печінці; це підтверджується біохімічними показниками плазми крові та її гомогенатів. Застосування фітопрепарату у тварин сприяло нормалізації низки біохімічних показників.