Журнал "Гастроэнтерология" Том 56, №2, 2022
Вернуться к номеру
Біоімпедансометрія у вивченні складу тіла дітей з неалкогольною жировою хворобою печінки та ожирінням
Авторы: Кислова Р.М., Завгородня Н.Ю.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: вивчити склад тіла у дітей з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) шляхом біоімпедансометрії.
Матеріали та методи. У дослідження включено 17 дітей з ожирінням, середній вік обстежених становив 12,00 ± 0,64 року. Оцінку стану трофіки проводили шляхом визначення індексу маси тіла (ІМТ) та його зіставлення з таблицями сигмальних відхилень відповідно віку та статі. Верифікація діагнозу НАЖХП відбувалась за рекомендаціями Європейського товариства дитячих гастроентерологів, гепатологів та нутриціологів (ESPGHAN). Наявність стеатозу печінки визначалась шляхом вимірювання контрольованого параметра атенуації ультразвуку (САР) апаратом FibroScan®502touch (Echosense, Франція). Склад тіла дітей досліджували шляхом біоімпедансометрії за допомогою TANITA MC-780MA. Оцінку жирової маси тіла проводили за рекомендаціями виробника залежно від віку та статі дитини. Норма вмісту жиру у хлопчиків від 7 до 18 років коливалась від 15 до 31 %, у дів–чаток — від 13 до 20 %. За показником САР та ІМТ діти були розподілені на дві групи: І групу становили 12 дітей із НАЖХП, II групу — 5 пацієнтів з ожирінням без стеатозу печінки. Контрольну групу становили 5 дітей з нормальним ІМТ без стеатозу печінки.
Результати. Завдяки біоімпедансометрії відсутність надмірного вмісту жиру виявлена у 50 % пацієнтів I групи з НАЖХП, у яких САР був (273,2 ± 13,7) дБ/м, а вміст жиру був у межах норми (13–31 %), а у 50 % пацієнтів вміст жиру був у середньому вищим за 13–31 %, у той час як серед пацієнтів II групи з ожирінням без стеатозу печінки лише у 20 % спостерігався підвищений вміст жиру. Середній рівень вмісту жиру у пацієнтів I групи становив (34,6 ± 2,4) %, II групи — (23,6 ± 5,8) %.
Висновок. Таким чином, завдяки біоімпедансометрії наше дослідження виявило, що у дітей з НАЖХП у середньому вміст жиру в тілі вірогідно вищий, ніж вміст жиру в тілі у пацієнтів з ожирінням без стеатозу, усе ж значна частина пацієнтів з НАЖХП має низький вміст жиру в тілі.