Журнал "Гастроэнтерология" Том 56, №2, 2022
Вернуться к номеру
Тонус анатомічних звужень езофагогастродуоденальної зони у пацієнтів з грижами стравохідного отвору діафрагми
Авторы: Пролом Н.В., Галінський О.О., Бабій О.М., Шевченко Б.Ф., Галінська А.М.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: оцінити тонус анатомічних звужень езофагогастродуоденальної зони у пацієнтів з грижами стравохідного отвору діафрагми (ГСОД) за допомогою пневмобалонної манометрії.
Матеріали та методи. Дослідження проведено у 55 пацієнтів з ГСОД, розподілених за типами: аксіальні (n = 41), параезофагеальні (n = 6), змішані (n = 8). Тонус анатомічних звужень вимірювали із застосуванням методу ендоскопічної пневмобалонної манометрії. Показники тиску розраховувались у міліметрах ртутного стовпця як відносна величина піку тиску при проходженні балона через зону сфінктера в напрямку знизу вгору, за виключенням фонового рівня в нижче розташованому відділі травного каналу. Використовували датчик Art-lineAS-00013, з’єднаний з блоком цифрової обробки сигналів МНХ-01. Кількісні відмінності оцінювали методом парних порівнянь, дані вважали вірогідно відмінними при похибці, меншій за 0,05.
Результати. За результатами дослідження встановлено, що у пацієнтів з ГСОД середні показники зростання тиску в балоні під час проходження зони нижнього стравохідного сфінктера (НСС) становили (12,9 ± 3,3) мм рт.ст., що на 34,4 % (p < 0,05) нижче порівняно з контрольною групою, тоді як при проходженні пілородуоденального сфінктера — (31,0 ± 2,9) мм рт.ст., що в 2,4 раза більше (p < 0,01) порівняно із зоною НСС та в 1,8 раза вище порівняно з контрольною групою (p < 0,05). У пацієнтів з аксіальними ГСОД тиск при проходженні зони НСС становив (15,4 ± 4,5) мм рт.ст., тоді як тиск у пілородуоденальній зони був в 2,1 раза вище (p < 0,05) та становив (32,7 ± 3,7) мм рт.ст. У пацієнтів з параезофагеальними ГСОД тиск у балоні під час проходження НСС становив (11,5 ± 5,1) мм рт.ст., а в зоні пілородуоденального сфінктера — (26,1 ± 7,4) мм рт.ст., що не мало статистично вірогідних відмінностей, однак є тенденція до переважання тиску на 57 % в зоні пілородуоденального сфінктера. У пацієнтів зі змішаними ГСОД під час дослідження не було виявлено супротиву проходженню балону в зоні НСС, тоді як в зоні пілородуоденального сфінктера відмічалось зростання тиску в балоні до (29,9 ± 11,1) мм рт.ст. щодо тиску в балоні, розміщеному в порожнині цибулини дванадцятипалої кишки.
Висновки. Встановлено, що у пацієнтів з ГСОД знижений тонус в зоні НСС на 34 % (p < 0,05), а тиск у балоні під час проходження зони пілодуоденального сфінктера був в 2,4 раза вище, ніж під час проходження зони НСС. Найнижчий тиск ((0,16 ± 0,16) мм рт.ст.) у зоні НСС був у групі пацієнтів зі змішаними ГСОД.