Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?


Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал Том 18, №3, 2022

Вернуться к номеру

Тривога та депресія у жінок репродуктивного віку з ураженнями щитоподібної залози

Тривога та депресія у жінок репродуктивного віку з ураженнями щитоподібної залози

Авторы: Пасєчко Н.В., Кульчінська В.М.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Проблема патології афективної сфери, особливо тривожних і депресивних розладів, на сучасному етапі розвитку суспільства серед загальномедичних проблем є особливо актуальною. Останніми роками відзначається також патоморфоз психічних розладів при різних соматичних і ендокринних захворюваннях. Було виявлено зв’язок між захворюваннями щитоподібної залози і психічними розладами, зокрема автоімунним тиреоїдитом. Важливе значення має подальше дослідження даної проблематики. Метою цього дослідження було вивчити наявність психічних розладів у жінок з субклінічним гіпотиреозом та еутиреозом на тлі автоімунного тиреоїдиту. Матеріали та методи. Було проведене визначення рівня тривожних та депресивних ознак за госпітальною шкалою тривоги і депресії (HADS) у 176 жінок репродуктивного віку (від 18 до 44 років) з субклінічним гіпотиреозом та еутиреозом на тлі автоімунного тиреоїдиту порівняно із здоровими жінками. Обстеження проводилось до початку прийому терапії з приводу основного захворювання. Результати. Встановлено, що із 176 обстежених жінок у 37,5 % виявлено тривожний синдром, у 13,6 % — депресію, 10,8 % жінок мали коморбідні тривожний розлад і депресію, а в 38,1 % обстежуваних результати анкетування були у нормі. У групі жінок із автоімунним тиреоїдитом та субклінічним гіпотиреозом переважали клінічно виражені тривога (40,9 %) та депресія (15,1 %), частка виявлених субклінічної тривоги та депресії становила 7,6 та 7,6 % відповідно, у той час як у групі жінок із автоімунним тиреоїдитом та еутиреозом переважали субклінічно виражені тривога (37,1 %) та депресія (8,6 %), а частка клінічно виражених тривоги та депресії становила 5,7 та 1,4 % відповідно. Висновки. У хворих з ураженнями щитоподібної залози у 3,5 раза частіше відзначається тривожно-депресивний синдром, ніж у здорових жінок. Виявлено слабкий прямий кореляційний зв’язок між рівнем ТТГ у жінок із субклінічним гіпотиреозом та кількістю балів, набраних під час анкетування, за шкалами HADS-депресія (r = 0,12, p < 0,05) та HADS-тривога (r = 0,14, p < 0,05). Виявлено слабкий прямий кореляційний зв’язок між рівнем антитіл до ТПО та кількістю балів, набраних під час анкетування, за шкалами HADS-депресія (r = 0,17, p < 0,05) та HADS-тривога (r = 0,19, p < 0,05).

Background. The problem of pathology of the affective sphere, especially anxiety and depressive disorders, at the pre­sent stage of development of society is especially relevant among general medical problems. In recent years, there has also been a patho­morphosis of mental disorders in various somatic and endocrine di­seases. A link between thyroid disease and mental disorders, inclu­ding autoimmune thyroiditis, has been found. Further research on this issue is important. The purpose of this study was to investigate the presence of mental disorders in women with subclinical hypothyroidism and euthyroidism on the background of autoimmune thyroiditis. Materials and methods. Anxiety and depression were assessed using the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS) in 176 women of reproductive age (18 to 44 years) with subclinical hypothyroidism and euthyroi­dism with autoimmune thyroiditis compared with healthy women. The exa­mination was conducted before the start of therapy for the underlying disease. Results. It was found that out of the 176 women surveyed, 37.5 % of them had anxiety syndrome, 13.6 % had depression, 10.8 % of women had comorbid anxiety disorder and depression, and 38.1 % of those surveyed had normal results. The group of women with autoimmune thyroiditis and subclinical hypothyroidism was dominated by clinically severe anxiety (40.9 %) and depression (15.1 %), the percentage of detected subclinical anxiety and depression was 7.6 % and 7.6 %, respectively, while the group of women with autoimmune thyroiditis and euthyroi­dism was dominated by subclinically expressed anxiety (37.1 %) and depression (8.6 %), and the percentage of clinically expressed anxiety and depression was 5.7 % and 1.4 %, respectively. Conclusions. Anxiety-depressive syndrome is 3.5 times more common in patients with thyroid diseases than in healthy women. There is a direct correlation of weak strength between the level of TSH in women with subclinical hypothyroidism and the number of points scored during the survey on both scales HADS-depression (r = 0.12, p < 0.05) and HADS-anxiety (r = 0.14, p < 0.05). There was a direct correlation of weak strength between the level of TPO Ab and the number of points scored during the survey in both scales HADS-depression (r = 0.17, p < 0.05) and HADS-anxiety (r = 0.19, p < 0.05).


Ключевые слова

гіпотиреоз; автоімунний тиреоїдит; тривога; депресія

hypothyroidism; autoimmune thyroiditis; anxiety; depression

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.18.3.2022.1163

Вступ

Проблема патології афективної сфери, особливо тривожних і депресивних розладів, на сучасному етапі розвитку суспільства серед загальномедичних проблем є особливо актуальною [1]. За даними ВООЗ, на сьогодні більше ніж у 110 млн осіб у світі — 3,0–6,0 % популяції — виявлені ті чи інші клінічно значимі прояви цих розладів. Аналогічна тенденція відзначається й в Україні. Серед пацієнтів, які звертаються по первинну медичну допомогу, у 19,2 % виявляють ізольований тривожний розлад, 10,3 % — депресію, 42,3 % — змішаний тривожно-депресивний розлад, 28,2 % — коморбідні тривожний розлад і депресію [3]. Депресії несуть величезний тягар як для суспільства, так і для самого пацієнта, істотно погіршуючи якість його життя [1–3].
За прогнозами фахівців, депресія претендує на друге місце серед провідних факторів, що визначають кількість загублених років життя у зв’язку із втратою працездатності, і поступається лише ішемічній хворобі серця [4]. Найчастіше термін «депресія» визначає синдром, який включає психологічні, емоційні та інші клінічні прояви захворювання [5]. Етіологія депресій остаточно не з’ясована. Та обставина, що деякі емоційні порушення проявляються як спадкові, дає підставу думати про роль генетичних чинників. Депресивні симптоми можуть обтяжувати соматичні захворювання, а також бути наслідком екологічного стресу — сукупного впливу екологічних та психосоціальних факторів [6].
Серед усієї ендокринної патології захворювання щитоподібної залози (ЩЗ) займають перше місце і продовжують залишатись однією з найбільш складних проблем [7, 8].
Останніми роками відзначається також патоморфоз психічних розладів при різних соматичних і ендокринних захворюваннях. Крім значної поширеності, актуальність проблеми тривожно-депресивних розладів визначається їхньою клінічною гетерогенністю, формуванням коморбідних співвідношень з депресивною, тривожною і соматичною симптоматикою, схильністю до затяжного перебігу [9]. 
Нещодавно було виявлено зв’язок між захворюваннями ЩЗ і психічними розладами, зокрема з автоімунним тиреоїдитом (АІТ). Наприклад, виявлено, що гіпофункція N-метил-D-аспартатного рецептора, спричинена антитілами імуноглобуліну, пов’язана з розвитком шизофренії та психозів [10]. Із впровадженням нових імунологічних методів та розширенням імунонейропсихіатричних досліджень накопичуються докази того, що принаймні частина психічних розладів має автоімунну основу [11]. 
Попри зростаючий інтерес до психіатричних наслідків, більшість опублікованих досліджень стосовно захворювань ЩЗ все ще фокусуються на їхніх соматичних ефектах [12]. Важливе значення має подальше дослідження даної проблематики. Соціально-економічні витрати, викликані депресією та тривожними розладами, високі і можуть бути знижені за допомогою адекватного та раннього виявлення та лікування.
Метою цього дослідження було вивчити наявність психічних розладів у жінок із субклінічним гіпотиреозом на тлі автоімунного тиреоїдиту порівняно із здоровими жінками, а також дослідити взаємозв’язок між функцією щитоподібної залози та наявністю психічних розладів.

Матеріали та методи

Нами було проведене визначення рівня тривожних та депресивних ознак за госпітальною шкалою тривоги і депресії (HADS) у 176 жінок репродуктивного віку (від 18 до 44 років) із субклінічним гіпотиреозом (у стані еутиреозу) на тлі АІТ порівняно із здоровими жінками. Обстеження проводилось до початку прийому терапії з приводу основного захворювання. Після попереднього інструктажу пацієнти самостійно заповнювали бланки шкали, яка складається з 14 тверджень, розділених на дві підшкали: тривога і депресія. Кожному твердженню відповідають 4 варіанти. Результат визначається сумою балів, що відповідають кожній підшкалі, і виділяються три варіанти: 0–7 балів — норма; 8–10 балів — субклінічно виражена тривога/депресія; 11 і вище — клінічно виражена тривога/депресія.
Функціональний стан ЩЗ досліджували за допомогою визначення рівнів тиреотропного гормону (ТТГ), вільного тироксину (вТ4), вільного трийодтироніну (вТ3) у сироватці крові за допомогою електрохемілюмінесцентного методу на автоматичному аналізаторі Roche «Cobas-411» із використанням реактивів компанії Roshe Diagnostics (Німеччина). Рівень антитіл до тиреоїдної пероксидази (ТПО) визначали за допомогою набору Orgentec GmbH (Німеччина). Діагноз АІТ встановлювали на основі наявності у пацієнтів двох із трьох основних критеріїв: підвищеного рівня ТТГ, підвищеного втричі титру антитіл до ТПО і даних ультразвукової діагностики ЩЗ. 
Дослідження схвалене комісією з біомедичної етики Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського (протокол № 4 від 20.05.2021).
Статистичну обробку отриманих результатів проводили із застосуванням пакета програм для статистичного аналізу Statistica 12. Для оцінки ступеня взаємозв’язку проводили кореляційний аналіз із розрахунком лінійного коефіцієнта кореляції (r) та його вірогідності (р). Метод Пірсона вважають найточнішим для вивчення кореляції, оскільки одночасно отримуємо інформацію про напрямок взаємодії (пряма+, зворотна–) та силу зв’язку (від 0 до 1). Якщо r = 0 — вважають, що зв’язок відсутній, інтервал 0–0,3 вказує на слабку кореляцію, проміжок 0,3–0,7 говорить про асоціацію середньої сили, а інтервал від 0,7 до 1,0 — про сильний зв’язок. Значимість відмінностей між величинами вважали вірогідною при р < 0,05.

Результати

Серед обстежених 176 жінок у 136 виявлено АІТ, а 40 обстежених становили здорові жінки. Із 136 обстежених жінок із АІТ у 65 виявлено субклінічний гіпотиреоз, а у 71 жінки — еутиреоз. У всіх обстежених жінок із АІТ рівень антитіл до ТПО перевищував 105 МО/мл. 
У жінок із субклінічним гіпотиреозом рівень ТТГ становив 6,30 ± 1,02 мМО/мл, у жінок в стані еутиреозу на тлі АІТ — 2,56 ± 0,98 мМО/мл, у здорових жінок — 2,74 ± 0,96 мМО/мл. Рівень вТ4 перебував у межах норми, а саме: у жінок із субклінічним гіпотиреозом становив 12,4 ± 1,1 пмоль/л, у жінок у стані еутиреозу на тлі АІТ — 15,8 ± 2,3 пмоль/л, у здорових жінок — 16,4 ± 2,3 пмоль/л. Рівень вТ3 також перебував у межах норми, а саме: у жінок із субклінічним гіпотиреозом становив 2,1 ± 0,4 пмоль/л, у жінок у стані еутиреозу на тлі АІТ — 2,8 ± 0,9 пмоль/л, у здорових жінок — 3,1 ± 0,7 пмоль/л (табл. 1).
Встановлено, що із 176 обстежених жінок у 66 (37,5 %) виявлено тривожний синдром, у 24 (13,6 %) — депресію, 19 (10,8 %) жінок мали коморбідні тривожний розлад і депресію, а в 67 (38,1 %) жінок результати анкетування були у нормі (рис. 1).
Із 66 жінок із субклінічним гіпотиреозом та АІТ у 32 (48,5 %) виявлено тривожний синдром, у 15 (22,7 %) — депресивний синдром, 11 (16,7 %) жінок мали коморбідні тривогу та депресію, 8 (12,1 %) мали нормальні результати анкетування (рис. 2).
Із 70 жінок у стані еутиреозу та з АІТ 30 (42,8 %) мали тривожний синдром, 7 (10 %) жінок — депресивний синдром, у 6 (8,6 %) спостерігалась коморбідність тривоги та депресії, а 27 (38,6 %) жінок мали нормальні результати анкетування (рис. 3).
Із 40 здорових жінок у 2 (5 %) виявлено депресивний синдром, у 4 (10 %) — тривожний синдром, ще 2 жінки (5 %) мали коморбідні тривогу та депресію, а 32 (80 %) — нормальні результати анкетування (рис. 4).
У групі жінок із АІТ та субклінічним гіпотиреозом переважали клінічно виражені тривога (40,9 %) та депресія (15,1 %), частка виявлених випадків субклінічної тривоги та депресії становила 7,6 та 7,6 % відповідно, у той час як у групі жінок із АІТ у стані еутиреозу переважали субклінічно виражені тривога (37,1 %) та депресія (8,6 %), а частка клінічно виражених тривоги та депресії становила 5,7 та 1,4 % відповідно (рис. 5).
Було виявлено слабкий прямий кореляційний зв’язок між рівнем ТТГ у жінок із субклінічним гіпотиреозом та кількістю балів, набраних під час анкетування, за шкалами HADS-депресія (r = 0,12, p < 0,05) та HADS-тривога (r = 0,14, p < 0,05).
Встановлено слабкий прямий кореляційний зв’язок між рівнем антитіл до ТПО та кількістю балів, набраних під час анкетування, за шкалами HADS-депресія (r = 0,17, p < 0,05) та HADS-тривога (r = 0,19, p < 0,05).

Обговорення

Активна роль тиреоїдних гормонів у різноманітних метаболічних процесах, які відбуваються в організмі, дозволяє припустити, що всі варіанти порушення еутиреозу можуть ставати пусковим механізмом ланцюга патологічних процесів з переважним ураженням нервової системи на всіх її рівнях. При цьому неврологічна симптоматика у більшості випадків виходить на перший план та формує здебільшого основу клінічної картини захворювання [13].
У цьому дослідженні ми порівняли наявність тривожно-депресивних розладів у жінок із субклінічним гіпотиреозом, а також у стані еутиреозу на тлі АІТ. Загалом дослідження показало, що 74 % учасниць із захворюваннями ЩЗ мають ознаки тривожно-депресивного синдрому проти 20 % учасниць контрольної групи. Більшість досліджень повідомляють про значну поширеність тривожних розладів у пацієнтів з гіпертиреозом [14]. Субклінічний і явний гіпертиреоз може бути пов’язаним з різними симптомами психічних розладів. Крім того, деякі з характерних симптомів гіпертиреозу можуть нагадувати клінічну картину психічних розладів. Взаємозв’язок між клінічними проявами гіпертиреозу та тривожності зрозумілий, проте взаємозв’язок між гіпертиреозом і депресією є менш визначеним. З огляду на їх потенційний причинно-наслідковий зв’язок це важливо для оцінки та розв’язання обох проблем, а саме дисфункції ЩЗ та симптомів з боку психічного здоров’я [14]. 
У дослідженні, проведеному N.M. Simon і співавт. [15], було виявлено більш значну поширеність генералізованого тривожного розладу і панічного розладу у пацієнтів із дисфункцією ЩЗ і мінімальний зв’язок дисфункцій ЩЗ із соціальною фобією. Лікування основного захворювання зменшило кількість пацієнтів з агорафобіями (боязнь того, що може відбутися напад паніки) майже вдвічі, і це також зменшило кількість пацієнтів з панічними атаками. Однак кількість пацієнтів з генералізованим тривожним розладом суттєво не зменшилась. Дослідження виявило вищий бал у загальному результаті за шкалою HAM-A (шкалою Гамільтона для оцінки тривоги) серед цих учасників. Інші автори також підтверджували потенційний взаємозв’язок між гіпертиреозом і депресією [16–18]. 
У дослідженні М.М. Demet і співавт. було виявлено більш високий рівень великих депресивних розладів у пацієнтів з гіпертиреозом (10,7 проти 6,7 % учасників контрольної групи), а також вищий рівень суїцидальності (4 проти 2,7 %). Крім того, дослідження виявило вищі бали за шкалою HAM-D (шкалою Гамільтона для оцінки депресії) у пацієнтів з гіпертиреозом. Після лікування основного захворювання кількість пацієнтів з гіпертиреозом та суїцидальною поведінкою знизилася майже до 0 % [19]. L. Radanović-Grgurić і співавт. підкреслювали важливість своєчасної діагностики депресії серед людей з порушенням функції ЩЗ [20].
Про специфічні психіатричні симптоми при АІТ відомо менше. Дослідження описують кумулятивну появу розладів настрою та симптомів депресії серед пацієнтів з гіпотиреозом, а також часте виявлення захворювань ЩЗ серед пацієнтів з депресією [18]. Крім того, менше досліджень описують симптоми тривоги у пацієнтів з AIT [21]. В інших дослідженнях вивчалися інші нейропсихологічні симптоми, пов’язані з АІТ, такі як порушення уваги та виконавчої діяльності [22], втома [23] або зниження якості життя [24].
У дослідженні R.C. Kessler і співавт., у якому вивчали 12-місячну поширеність депресії і загальну 12-місячну поширеність тривожних розладів у Сполучених Штатах Америки, приблизно 16,8 % пацієнтів із AIT мали депресію і близько 35,7 % пацієнтів з АІТ відчували тривожні розлади [25].
Гіпофункція ЩЗ корелює з більш затяжними і резистентними до терапії депресіями, складністю досягнення еутимії, стабілізацією пацієнтів на рівні субдепресивних станів із континуальним перебігом, саме тому більш глибоке вивчення психосоматичних розладів на тлі дисфункції ЩЗ та їх корекція на сьогодні є досить актуальними [26].

Висновки

1. У хворих з ураженнями щитоподібної залози у 3,5 раза частіше відзначається тривожно-депресивний синдром, ніж у здорових жінок.
2. Виявлено слабкий прямий кореляційний зв’язок між рівнем ТТГ у жінок із субклінічним гіпотиреозом та кількістю балів, набраних під час анкетування, за шкалами HADS-депресія (r = 0,12, p < 0,05) та HADS-тривога (r = 0,14, p < 0,05).
3. Виявлено слабкий прямий кореляційний зв’язок між рівнем антитіл до ТПО та кількістю балів, набраних під час анкетування, за шкалами HADS-депресія (r = 0,17, p < 0,05) та HADS-тривога (r = 0,19, p < 0,05).
Конфлікт інтересів. Автори констатують відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при виконанні роботи та написанні статті.
Внесок кожного автора у написання статті. Пасєчко Н.В. — концепція та дизайн дослідження, критичний огляд статті, остаточне затвердження статті; Кульчінська В.М. — збір даних, аналіз та інтерпретація даних, написання статті.
 
Отримано/Received 14.04.2022
Рецензовано/Revised 05.05.2022
Прийнято до друку/Accepted 08.05.2022

Список литературы

  1. Konnopka A., König H. Economic Burden of Anxiety Disorders: A Systematic Review and Meta-Analysis. Pharmacoeconomics. 2019. 38(1). 25-37. DOI: https://doi.org/10.1007/s40273-019-00849-7.
  2. Ströhle A., Gensichen J., Domschke K. The Diagnosis and Treatment of Anxiety Disorders. Dtsch Arztebl Int. 2018. 155(37). 611-620. doi: 10.3238/arztebl.2018.0611. 
  3. Polishchuk O.Y., Tashchuk V.K., Barchuk N.I., Amelina T.M., Hrechko S.I., Trefanenko I.V. Anxiety and depressive disorders in patients with arterial hypertension. Wiad Lek. 2021. 74(3 cz 1). 455-459. PMID: 33813449.
  4. COVID-19 Mental Disorders Collaborators. Global prevalence and burden of depressive and anxiety disorders in 204 countries and territories in 2020 due to the COVID-19 pandemic. Lancet. 2021. 398(10312). 1700-1712. doi: 10.1016/S0140-6736(21)02143-7. 
  5. Andrieieva O.G., Yanchenko V.I., Vasylyk V.S., Dyachenko P.A., Muravskya L.V. Anxiety-depressive syndrome in patients with damage to the central nervous system by herpes viruses. Reports of Vinnytsia National Medical University. 2021. 25(1). 57-61. doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2021-25(1)-10.
  6. Triolo F., Belvederi Murri M., Calderón-Larrañaga A. et al. Bridging late-life depression and chronic somatic diseases: a network analysis. Transl. Psychiatry. 2021. 11. 557. https://doi.org/10.1038/s41398-021-01686-z.
  7. Tkachenko V.I., Maksymets Ya.A., Vydyborets N.V., Kovalenko O.F. Analysis of the prevalence of thyroid pathology and morbidity in the middle of the population of Kyiv region and Ukraine for 2007-2017. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2018. 14(3). 279-284. doi: 10.22141/2224-0721.14.3.2018.136426 (in Ukrainian).
  8. Pankiv V.I. Vitamin D deficiency and autoimmune thyroid disease: relationship and correction (literature review and clinical cases). International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2020. 16(7). 556-563. doi: 10.22141/2224-0721.16.7.2020.219010 (in Ukrainian).
  9. Kozhyna Н.M., Tovazhnyanska O.L., Markova M.V., Zelenska K.O., Kauk O.I. Features of primary hypothyroidism in forcibly displaced persons as a basis of formation cognitive and anxiety-depressive disorders. Problems of Endocrine Pathology. 2020. 73(3). 25-32. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.3.03 (in Ukrainian).
  10. Pollak T.A., McCormack R., Peakman M., Nicholson T.R., David A.S. Prevalence of anti-N-methyl-D-aspartate (NMDA) receptor antibodies in patients with schizophrenia and related psychoses: a systematic review and meta-analysis. Psychol. Med. 2014. 44(12). 2475-2487. doi: 10.1017/S003329171300295X.
  11. Davison K. Autoimmunity in psychiatry. Br. J. Psychiatry. 2012. 200(5). 353-5. doi: 10.1192/bjp.bp.111.104471. 
  12. Voloshyn O.I., Glubochenko O.V., Pankiv I.V., Glubochenko V.G., Prysiazhniuk I.V. Rheumatic manifestations of thyroid pathology. Literature review. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. 2022. 1(77). 57-67. https://doi.org/10.30978/cees-2022-1-57.
  13. Hoyer J., Van der Heiden C., Portman M.E. Psychotherapy for Generalized Anxiety Disorder. Psychiatric Annals. 2011. 41(2). 87-94. DOI:10.3928/00485713-20110203-07.
  14. Shoib S., Ahmad J., Wani M.A., Ullah I., Tarfarosh S.F.A., Masoodi S.R., Ramalho R. Depression and anxiety among hyperthyroid female patients and impact of treatment. Middle East Current Psychiatry. 2021. 28. 26. DOI: https://doi.org/10.1186/s43045-021-00107-7.
  15. Simon N.M., Blacker D., Korbly N.B. et al. Hypothyroidism and hyperthyroidism in anxiety disorders revisited: new data and literature review. J. Affect Disord. 2002. 69(1-3). 209-217. https://doi.org/10.1016/S0165-0327(01)00378-0.
  16. Bunevicius R., Prange A.J. Jr. Thyroid disease and mental disorders: cause and effect or only comorbidity? Curr. Opin. Psychiatry. 2010. 23(4). 363-368. doi.org/10.1097/YCO.0b013e3283387b50.
  17. Bové K.B., Watt T., Vogel A., Hegedüs L., Bjørner J.B., Groenvold M., Bonnema S.J., Rasmussen Å.K., Feldt-Rasmussen U. Anxiety and depression are more prevalent in patients with Graves’ disease than in patients with nodular goitre. Eur. Thyroid. J. 2014. 3(3). 173-178. https://doi.org/10.1159/000365211.
  18. Ittermann T., Völzke H., Baumeister S.E., Appel K., Grabe H.J. Diagnosed thyroid disorders are associated with depression and anxiety. Soc. Psychiatry Psychiatr. Epidemiol. 2015. 50(9). 1417-1425. https://doi.org/10.1007/s00127-015-1043-0.
  19. Demet M.M., Ozmen B., Deveci A., Boyvada S., Adigüzel H., Aydemir O. Depression and anxiety in hyperthyroidism. Arch. Med. Res. 2002. 33(6). 552-6. doi: 10.1016/s0188-4409(02)00410-1. PMID: 12505101.
  20. Radanović-Grgurić L., Filaković P., Barkić J. et al. Depression in patients with thyroid dysfunction. Eur. J. Psychiatry. 2003. 17. 133-144.
  21. Yalcin M.M., Altinova A.E., Cavnar B., Bolayir B., Akturk M., Arslan E., Ozkan C., et al. Is thyroid autoimmunity itself associated with psychological well-being in euthyroid Hashimoto’s thyroiditis? Endocr. J. 2017. 64(4). 425-429. doi: 10.1507/endocrj.EJ16-0418. 
  22. Constant E.L., Adam S., Seron X., Bruyer R., Seghers A., Daumerie C. Hypothyroidism and major depression: a common executive dysfunction? J. Clin. Exp. Neuropsychol. 2006. 28(5). 790-807. doi: 10.1080/13803390591000990. PMID: 16723325.
  23. Kong W.M., Sheikh M.H., Lumb P.J., Naoumova R.P., Freedman D.B., Crook M., Doré C.J., Finer N. A 6-month randomized trial of thyroxine treatment in women with mild subclinical hypothyroidism. Am. J. Med. 2002. 112(5). 348-54. doi: 10.1016/s0002-9343(02)01022-7. 
  24. Gulseren S., Gulseren L., Hekimsoy Z., Cetinay P., Ozen C., Tokatlioglu B. Depression, anxiety, health related quality of life, and disability in patients with overt and subclinical thyroid dysfunction. Arch. Med. Res. 2006. 37(1). 133-139. doi: 10.1016/j.arcmed.2005.05.008.
  25. Kessler R.C., Chiu W.T., Demler O., Merikangas K.R., Walters E.E. Prevalence, severity, and comorbidity of 12-month DSM-IV disorders in the National Comorbidity Survey Replication. Arch. Gen. Psychiatry. 2005. 62(6). 617-27. doi: 10.1001/archpsyc.62.6.617.
  26. Khan A., Plana-Ripoll O., Antonsen S., Brandt J., Geels C., Landecker H., Sullivan P.F., et al. Environmental pollution is associated with increased risk of psychiatric disorders in the US and Denmark. PLoS Biol. 2019. 17(8). e3000353. doi: 10.1371/journal.pbio.3000353.

Вернуться к номеру