Мобильная версия

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал Том 18, №3, 2022

Асоціативні зв’язки між ожирінням і ступенем забезпеченості вітаміном D як чинником ризику первинного гіперпаратиреозу

Авторы: Гончарова О.А. (1, 2), Дубовик В.М. (2)
(1) — Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна
(2) — ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України», м. Харків, Україна

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Справочник специалиста

Актуальність. На сьогодні встановлено факт і механізми асоціативних зв’язків між дефіцитом вітаміну D і первинним гіперпаратиреозом (ПГПТ). Відомо, що на рівні 25(ОН)D впливають кліматичні умови та наявність ожиріння (Ож). Вказане визначило мету дослідження — встановити забезпеченість вітаміном D хворих із ендокринною патологією, що мешкають в умовах клімату України, та оцінити вплив Ож на рівні вітаміну D і розвиток гіперкальціємії — ознаки ПГПТ. Матеріали та методи. У 145 хворих, які знаходились в ендокринологічній клініці з приводу різної ендокринної патології, досліджено ІМТ, рівні кальцію (Са) та вітаміну D у сироватці крові. Проаналізовано частоту недостатності та дефіциту вітаміну D, гіперкальціємії у групах з ожирінням та без нього. Результати. Частка хворих із ожирінням у загальній групі становила 33,8 %, серед чоловіків — 28,57 %, серед жінок — 35,04 % (p < 0,05). Рівень Са в крові був 2,39 ± 0,02 ммоль/л, гіперкальціємія відзначалася в 16,55 %, а Ож — у 49 (33,49 %) хворих. На тлі Ож рівень Са становив 2,42 ± 0,02, а в осіб без ожиріння — 2,38 ± 0,02 (p > 0,05). Середній рівень вітаміну D у крові у загальній групі становив 22,95 ± 0,73 мг/мл та був вірогідно нижчим в осіб з Ож (20,95 ± 1,39 мг/мл проти 24,09 ± 0,81 мг/мл у групі без Ож, p < 0,05). Розподіл хворих залежно від ступеня забезпеченості вітаміном D показав, що в когорті зі зниженою забезпеченістю вітаміном D та наявністю Ож підгрупа з дефіцитом вітаміну D (20–29 нг/мл) була майже вдвічі більшою, ніж підгрупа без Ож. Таким чином, наявність Ож у хворих із ендокринною патологією не має вірогідного впливу на частоту гіперкальціємії, але асоціюється з вірогідним зниженням рівня вітаміну D у крові з перевагою у підгрупі з дефіцитом вітаміну D, у той час як у групі без Ож спостерігається перевага недостатності вітаміну D. Висновки. У кліматичних умовах України у хворих з ендокринною патологією середній рівень забезпеченості вітаміном D знаходиться у межах його недостатності (22,95 ± 0,73 нг/мл). Наявність ожиріння у хворих з ендокринною патологією асоціюється з вірогідно більш низькою забезпеченістю вітаміном D, зростанням майже вдвічі кількості осіб з дефіцитом вітаміну (< 20 нг/мл). У хворих з ендокринною патологією поєднання ожиріння і дефіциту вітаміну D слід розглядати як чинник ризику первинного гіперпаратиреозу. Такі хворі потребують регулярного контролю рівня кальцію крові та паратгормону, а також медикаментозної підтримки забезпеченості вітаміном D.

Background. To date, the fact and mechanisms of associative links between vitamin D deficiency and primary hyperparathyroidism (PGPT) have been established. In turn, the level of 25(OH)D is influenced by climatic conditions and the presence of obesity (Ob). These set the purpose of the study — to determine the supply of vitamin D in patients with endocrine disorders living in the climate in Ukraine, and to assess the impact of Ob on vitamin D levels and the development of hypercalcemia — signs of PGPT. Materials and methods. BMI, serum calcium (Ca) and vitamin D levels in 145 patients who were in the endocrinology clinic for various endocrine pathologies were studied. The frequency of vitamin insufficiency and vitamin D efficiency, hypercalcemia in groups with and without obesity was analyzed. Results. The proportion of obese in the general group was 33.8 %, among men — 28.57 %, among women — 35.04 % (p < 0.05). The level of Ca in the blood was 2.39 ± 0.02 mmol/l, high Ca level occurred in 16.55 %, and Ob — іn 49 (33.49 %) patients. Against the background of Ob, the level of Ca was 2.42 ± 0.02, and in non-obese people — 2.38 ± 0.02 (p > 0.05). Average level of vitamin D in the blood in the general group was 22.95 ± 0.73 mg/ml and was probably lower in individuals with Ob (20.95 ± 1.39 vs. 24.09 ± 0.81 mg/ml in groups without Ob, p < 0.05). Distribution of the disease by the degree of provision of vitamin D showed that in a cohort with low security vitamin D and the presence of Ob subgroup with a deficiency of vitamin D (20–29 ng/ml) was almost twice as large as the similar subgroup without Ob. As follows, the presence of Ob in patients with endocrine pathology has no probable effect on the incidence of hypercalcemia, but is associated with a probable decrease in the level of vitamin D in the blood with a predominance of subgroups with vitamin D deficiency, while in the group without Ob. Conclusions. In the climatic conditions of Ukraine and the functioning health care system in patients with endocrine pathology, the average level of vitamin D is within its deficiency (22.95 ± 0.73 ng/ml). The presence of obesity in patients with endocrine pathology is associated with a probably lower supply of vitamin D, almost doubling the subgroup with vitamin deficiency (< 20 ng/ml). The combination of obesity and vitamin D deficiency should be considered as a risk factor for primary hyperparathyroidism in patients with endocrine pathology. Such patients need regular monitoring of blood calcium and parathyroid hormone, as well as medical support for vitamin D.

Ключевые слова

первинний гіперпаратиреоз; ожиріння; вітамін D

primary hyperparathyroidism; obesity; vitamin D

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.18.3.2022.1167

Вступ

За даними літератури, при первинному гіперпаратиреозі (ПГПТ) частіше, ніж за його відсутності, відзначається дефіцит вітаміну D [1, 2]. На сьогодні факт асоціативних зв’язків між дефіцитом вітаміну D та ПГПТ пов’язують із декількома механізмами:

— паратиреоїдний гормон (ПТГ) сприяє конверсії 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) у 1,25-дигідроксивітамін D (1,25(OH)2D) шляхом стимуляції активності ниркової 1α-гідроксилази [3];

— підвищений рівень 1,25(OH)2D за ПГПТ впливає на статус вітаміну D шляхом інгібування його продукування у шкірі та подальшої конверсії в печінці [4];

— період напівжиття 25(OH)D, печінкового продукту, також може скорочуватися за ПГПТ унаслідок підвищення метаболічного кліренсу на тлі підвищеної інактивації в печінці [5];

— також хронічний дефіцит вітаміну D стимулює активність прищитоподібних залоз та може стати причиною розвитку їх гіперплазії та автономних аденоматозних змін [6].

Ще 40 років тому було вперше відзначено, що на тлі дефіциту вітаміну D перебіг ПГПТ є більш тяжким [4]. За даними декількох досліджень, нижчий рівень 25(OH)D за ПГПТ асоціюється з більшою масою аденоми, значним підвищенням рівня ПТГ, кальцію, вираженішим потоншенням кісток, зниженням їх мінеральної щільності, розвитком радіологічних ознак ПГПТ, таких як фіброзно-кістозний остеїт [4, 6, 7].

Вагомим фактором, який впливає на рівень 25(OH)D, вважають збільшення частоти ожиріння (Ож), яке асоціюється зі зниженням 25(OH)D через низку потенційних механізмів [8].

З огляду на вплив кліматичних умов на продукцію вітаміну D у шкірі з подальшою конверсією в печінці [5, 7], а також встановлену асоціацію між Ож та зниженням 25(OH)D [8], метою дослідження є встановити забезпеченість вітаміном D хворих із ендокринною патологією, які мешкають за умов клімату України, та оцінити вплив ожиріння на рівні вітаміну D і розвиток гіперкальціємії — ознаки ПГПТ.

Матеріали та методи

У 145 хворих, які перебували у клініці ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» з приводу різної ендокринної патології, досліджені індекс маси тіла (ІМТ), рівні кальцію (Са) та вітаміну D у сироватці крові. Рівень Са визначали фотоколориметричним методом за допомогою набору «СпЛ» (Україна) (лабораторні норми — 2,1–2,5 ммоль/л). Уміст вітаміну D визначали імуноферментним методом за допомогою набору «25-OH Vitamin D (total) ELISA», Німеччина.

Проаналізовано частоту недостатності та дефіциту вітаміну D в групах з Ож та без нього: адекватними вважались рівні вітаміну D ≥ 30 нг/мл, недостатністю — 20–30 нг/мл, дефіцитом — < 20 нг/мл, вираженим дефіцитом — < 10 нг/мл [9]. Також проаналізовано частоту Ож у групах із нормальним та зниженим рівнем вітаміну D.

Дослідження схвалене комісією з біомедичної етики Харківського національного медичного університету (протокол № 2 від 19.02.2021).

Статистичну обробку одержаних даних проведено методами варіаційної статистики за допомогою стандартного пакета статистичних розрахунків Mіcrosoft Exсel. Групи перевірялися на нормальність розподілу за допомогою методу Колмогорова — Смирнова. У зв’язку з установленою нормальністю розподілу застосовувалися методи параметричної статистики. Дані наведені у вигляді середнього арифметичного та статистичної помилки середнього арифметичного (M ± m). Вірогідність розбіжностей середніх величин визначали за t-критерієм Стьюдента. Різниця вважалася значущою при р < 0,05.

Результати

У дослідженій групі хворих (145 осіб) було 28 чоловіків та 117 жінок, вік яких не мав вірогідних відмінностей. Частка хворих на Ож у загальній групі становила 33,8 %, серед чоловіків — 28,57 %, а серед жінок — 35,04 % (табл. 1).

У табл. 2 наведено рівні Са та вітаміну D у крові хворих з ендокринною патологією залежно від наявності Ож. Рівень кальцію в загальній групі становив 2,39 ± 0,02 ммоль/л, при цьому гіперкальціємія спостерігалася у 24 хворих (16,55 %), а Ож — у 49 (33,79 %). На тлі Ож рівень Са становив 2,42 ± 0,02, а в осіб без Ож — 2,38 ± 0,02, різниця між групами не була вірогідною (р > 0,05).

Середній рівень вітаміну D у крові у групі, що досліджувалась, становив 22,95 ± 0,73 мг/мл та був вірогідно (р < 0,05) нижчим в осіб із Ож (20,95 ± 1,39 мг/мл проти 24,09 ± 0,81 мг/мл).

Розподіл хворих залежно від ступеня забезпеченості вітаміном D наведено на рис. 1, який демонструє, що у когорті зі зниженою забезпеченістю вітаміном D та наявністю Ож майже вдвічі більша частка осіб із недостатністю вітаміну D (20–29 нг/мл).

Таким чином, наявність Ож у хворих на ендокринну патологію не справляє вірогідного впливу на частоту гіперкальціємії. У той же час в осіб із Ож середній рівень вітаміну D у крові вірогідно знижується, а серед осіб зі зниженим рівнем вітаміну D переважає дефіцит вітаміну D, на відміну від осіб без Ож, у яких переважає недостатність вітаміну D.

Обговорення

Результати дослідження показали, що серед хворих із різною ендокринною патологією знижена забезпеченість вітаміном D відзначалася у 83,1 % випадків, а середній рівень вітаміну D у крові становив 22,95 ± 0,73 нг/мл, тобто перебував у зоні недостатності.

Оскільки на сьогодні питання поширеності дефіциту вітаміну D у світі досить широко вивчене, є можливість порівняти результати у різних місцевостях. Так, за даними дослідження Euronut-Seneca [10], мешканці Північної Європи мають середні рівні 25(OH)D 40–50 нг/мл, що пов’язують із світлішою шкірою та значною часткою в раціоні продуктів моря, а в південноєвропейців цей показник становить 20–30 нг/мл. При обстеженні 1575 мешканців України віком 20–95 років встановлено, що лише у 4,6 % осіб рівні 25(OH)D перебували у межах норми, у 13,6 % відзначено недостатність, а у 81,8 % — дефіцит вітаміну D [11]. Серед когорти хворих ревматологічного профілю, які були обстежені в обласній консультативній поліклініці м. Житомира, недостатність вітаміну D мали 18 % прийнятих за рік хворих (переважно це були жителі міста — 69,5 %) [12]. Тобто проблема дефіциту вітаміну D є актуальною для різних країн, а зважаючи на розвиток різнобічних патологічних процесів на тлі низького рівня вітаміну D, є необхідність розробки диференційованої для різних кліматичних умов системи моніторингу ступеня забезпеченості мешканців вітаміном D [13, 14].

За одержаними даними, на тлі Ож рівень вітаміну D у крові вірогідно знижується і при цьому збільшується кількість осіб з дефіцитом вітаміну D (< 20 нг/мл). У 16,5 % обстежених виявлено гіперкальціємію — провідний симптом можливого ПГПТ, причому на тлі Ож рівень Са був вищим, ніж в осіб без Ож, але різниці не досягли ступеня вірогідності.

Беручи до уваги встановлені механізми асоціативних зв’язків між дефіцитом вітаміну D і ПГПТ, значну поширеність недостатнього забезпечення вітаміном D хворих із ендокринною патологією, наявність Ож (приблизно у третини хворих), обтяження ступеня дефіциту вітаміну D на тлі Ож, поєднання у хворих з ендокринопатіями дефіциту вітаміну D з Ож слід розцінювати як чинник ризику розвитку ПГПТ. У такої групи хворих необхідно регулярно контролювати рівні Са в сироватці крові та ПТГ, а також підтримувати нормальну забезпеченість вітаміном D.

Висновки

1. У кліматичних умовах України у хворих з ендокринною патологією середній рівень забезпеченості вітаміном D перебуває у межах його недостатності (22,95 ± 0,73 нг/мл).

2. Наявність ожиріння у хворих з ендокринною патологією асоціюється з вірогідно нижчим забезпеченням вітаміном D, зростанням майже вдвічі кількості осіб з дефіцитом цього вітаміну (< 20 нг/мл).

3. У хворих з ендокринною патологією поєднання ожиріння і дефіциту вітаміну D слід розглядати як чинник ризику первинного гіперпаратиреозу. Такі хворі потребують регулярного контролю рівня кальцію крові та паратгормону, а також медикаментозної підтримки для адекватного забезпечення вітаміном D.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.

Інформація про фінансування. Стаття створена в рамках НДР «Розроблення методологічних підходів до скринінгу, діагностики і менеджменту первинного гіперпаратиреозу для різних ланок системи охорони здоров’я» (НАМН України, 02.21 (2021–2023 рр.)).

Внесок авторів у підготовку статті. Гончарова О.А. — концепція, дизайн дослідження, редагування статті; Дубовик В.М. — обстеження хворих, написання статті.

Отримано/Received 15.03.2022

Рецензовано/Revised 08.04.2022

Прийнято до друку/Accepted 05.05.2022

Список литературы

Souberbielle J.-C., Bienaimé F., Cavalier E., Cormier C. Vitamin D and primary hyperparathyroidism (PHPT). Annales d’Endocrinologie. 2012. Vol. 73 (3). P. 165-169. doi.org/10.1016/j.ando.2012.04.008.
Walker M.D., Bilezikian J.P. Vitamin D and primary hyperparathyroidism: more insights into a complex relationship. Endocrine. 2017. Vol. 55. Р. 3-5. doi.org/10.1007/s12020-016-1169-1.
Eastell R., Brandi M.L., Costa A.G., D’Amour P., Shoback D.M., Thakker R.V. Diagnosis of asymptomatic primary hyperparathyroidism: proceedings of the Fourth International Workshop. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2014. Vol. 99(10). Р. 3570-3579. doi: 10.1210/jc.2014-1414.
Walker M.D., Cong E., Lee J.A., et al. Low vitamin D levels have become less common in primary hyperparathyroidism. Osteoporos. Int. 2015. Vol. 26(12). Р. 2837-2843. doi:10.1007/s00198-015-3199-6.
Sempos C.T., Binkley N. 25-Hydroxyvitamin D assay standardisation and vitamin D guidelines paralysis. Public Health Nutr. 2020. Vol. 23(7). Р. 1153-1164. doi:10.1017/S1368980019005251.
Lindeman B.M., Pesce C.E., Tsai H.L., et al. Lower vitamin D levels in surgical hyperparathyroidism versus thyroid patients. Am. Surg. 2014. Vol. 80(5). Р. 505-510. PMID: 24887732; PMCID: PMC4362715.
Liu Y., Guo S., Wu J., et al. Changes in clinical patterns of Chinese patients with primary hyperparathyroidism in the past 12 years: a single-center experience. Endocr. Connect. 2021. Vol. 10(11). Р. 1428-1434. doi:10.1530/EC-21-0382.
Jorde R., Sneve M., Hutchinson M., Emaus N., Figenschau Y., Grimnes G. Tracking of serum 25-hydroxyvitamin D levels during 14 years in a population-based study and during 12 months in an intervention study. Am. J. Epidemiol. 2010. Vol. 171(8). Р. 903-908. doi: 10.1093/aje/kwq005.
Bjerg L.N., Halgreen J.R., Hansen S.H., Morris H.A., Jørgensen N.R. An evaluation of total 25-hydroxyvitamin D assay standardization: Where are we today? J. Steroid Biochem. Mol. Biol. 2019. Vol. 190. Р. 224-233. doi: 10.1016/j.jsbmb.2019.03.015.
Vanderwielen R.P., de Groot L.C.P.G.M., van Staveten W.A., et al. Serum vitamin D concentraions among elderly people in Europe. Lancet. 1995. Vol. 346. P. 207-210. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(95)91266-5.
Povoroznyuk V., Pankiv I. Vitamin D Deficiency and Insufficiency in Population of Bukovyna and Subcarpathia. International Journal оf Endocrinology (Ukraine). 2016. Vol. 4(76). Р. 22-25. https://doi.org/10.22141/2224-0721.4.76.2016.77793.
Крикливець Л.С., Крикливець С.Ю., Латаш С.О., Медвєдєв О.В. Про рівні вітаміну D у вибірковій когорті хворих ревматологічного профілю консультативної поліклініки Житомира. Український ревматологічний журнал. 2018. № 3 (73).
Kaminskyi O.V., Pankiv V.I., Pankiv I.V., Afanasyev D.E. Vitamin D content in population of radiologically contaminated areas in Chernivtsi oblast (pilot project). Probl. Radiac. Med. Radiobiol. 2018 Dec. Vol. 23. Р. 442-451. doi: 10.33145/2304-8336-2018-23-442-451. PMID: 30582861.
Goncharova O.A., Arkhipkina T.L., Bondarenko V.O., Lyubimova L.P. Vitamin D status and features of the immune status in women with autoimmune thyroiditis in the postmenopausal period. Clinical Endocrinology and Enspcrine Surgery. 2020. Vol. 1(69). Р. 51-56. DOI: http://doi.org/10.30978/CEES-2020-1-51 (in Ukrainian).