Международный эндокринологический журнал 2(14) 2008

Збереження здоров’я працюючого населення як основного трудового ресурсу є дуже важливим питанням для України в умовах поступового скорочення чисельності населення внаслідок процесу його старіння. Охорона здоров’я — важлива соціальна сфера життя суспільства. Пріоритетним напрямком сучасної медицини є раннє виявлення захворювань, і в цьому важливу роль займає амбулаторно-поліклінічна служба. У структурі загальної захворюваності патологія ендокринної системи посідає одне з провідних місць.

З метою ранньої діагностики цукрового діабету та патології щитоподібної залози ендокринологи Сумської обласної поліклініки в 2007 році провели профілактичні огляди медичних працівників обласної клінічної лікарні з обов’язковим обстеженням на цукор крові та ультрасонографічним дослідженням щитоподібної залози. Усього було оглянуто 993 працюючі, із них жінок — 888 (89,4 %), чоловіків — 105 (10,6 %); а також із числа оглянутих 872 (87,8 %) особи працездатного віку.

Серед обстежених у 171 випадку (17,2 %) були вперше встановлені різноманітні ендокринопатії.

У структурі вперше встановлених ендокринопатій 90,1 % хворих (154 випадки) мали патологію щитоподібної залози; 3,5 % (6 випадків) — цукровий діабет; 0,58 % (1 випадок) — рак щитоподібної залози; 6,4 % (11 випадків) — ожиріння.

Патологія щитоподібної залози обов’язково верифікувалася проведенням ультрасонографічного дослідження, пункційної біопсії за показаннями, визначенням тиреоїдних гормонів.

Структура виявлених тиреопатій (рис. 1):

— дифузний зоб І ст. — 62 особи (40,3 %);

— дифузний зоб ІІ–ІІІ ст. — 12 осіб (7,8 %);

— вузловий зоб — 51 особа (33,1 %);

— гіпотиреоз — 5 осіб (3,2 %);

— тиреотоксикоз — 4 особи (2,6 %);

— автоімунний тиреоїдит — 19 осіб (12,4 %);

— рак щитоподібної залози — 1 особа (0,65 %).

Рак щитоподібної залози (папілярна карцинома) встановлено у медсестри фізіотерапевтичного відділення (49 років), якій проведено тиреоїдектомію.

За даними «Медстату», серед дорослого населення Сумської області в 2007 році в структурі хвороб ендокринної системи 53,8 % посідали захворювання щитоподібної залози, із них:

— дифузний зоб І ст. — 54,7 %;

— дифузний зоб І–ІІ ст. — 11,8 %;

— вузловий зоб — 17,3 %;

— автоімунний тиреоїдит — 8,8 %;

— гіпотиреоз — 4,3 %;

— тиреотоксикоз — 3,1 %;

— рак щитоподібної залози — 0,05 %.

Слід відзначити, що серед обстеженого контингенту жінки, у яких частіше спостерігалася патологія щитоподібної залози, становили 89,4 %. Серед дорослого населення в Сумській області мешкає 31,2 % осіб непрацездатного віку, у яких більш поширена патологія щитоподібної залози.

Звертає на себе увагу часте поширення дифузного зоба в загальній популяції, що виявляється і під час профоглядів студентів та учнів навчальних закладів.

Вагомим результатом дослідження є виявлення значної поширеності вузлового зоба — 33,1 % проти 17,3 % в загальній популяції. Слід зазначити, що в Сумській області в 2006 році поширеність вузлового зоба перевищувала середній показник по Україні в 1,8 раза. Вузловий зоб зазвичай не має клінічних проявів та потребує ретельного обстеження для виключення раку, ризик розвитку якого наявний у всього населення України, особливо в осіб 1968–1986 років народження (працездатного віку).

З урахуванням результатів проведеного дослідження актуальним є питання ранньої діагностики захворювань щитоподібної залози в умовах доступного ультрасонографічного обстеження. Вважаємо за доцільне при проведенні профілактичних оглядів населення використовувати ультразвукове дослідження щитоподібної залози, як і визначення цукру крові.