Журнал «» Том 15, №3-4, 2022
Вернуться к номеру
Кумулятивне навантаження артеріальною гіпертензією — кращий предиктор серцево-судинних подій?
Рубрики: Кардиология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Нове дослідження показало, що кумулятивне навантаження систолічного артеріального тиску, яке можна розрахувати на основі серійних вимірювань артеріального тиску, може забезпечити кращий прогноз основних серцево-судинних подій порівняно з традиційними вимірюваннями артеріального тиску. «Наші результати свідчать про те, що кумулятивне навантаження артеріального тиску є незалежним предиктором серцево-судинних подій і має використовуватися в майбутніх алгоритмах прогнозування», — підсумовують автори під керівництвом Нельсона Ванга, доктора медичних наук з Інституту глобальної охорони здоров’я Джорджа, м. Сідней, Австралія. Дослідження було опубліковано в журналі Американського коледжу кардіології 12 вересня. Дослідники пояснюють, що дослідження традиційно зосереджувалося на одномоментних вимірюваннях артеріального тиску з відповідним контролем, який визначався як ці ж вимірювання, проведені нижче від заздалегідь визначеного цільового порогу.
Проте цей підхід не визнає артеріальний тиск як безперервний показник, який коливається з часом, і також не визнає, що останнє зареєстроване вимірювання може не відображати попередній контроль артеріального тиску. Зовсім недавні дослідження визначили час, який пацієнт проводить з артеріальним тиском нижче від цільового (TIme at TaRgEt — TITRE), як новий маркер серцево-судинного ризику, що не залежить від середнього артеріального тиску. Хоча TITRE має додаткову перевагу щодо тривалості контролю, даний показник не може охарактеризувати величину підвищення артеріального тиску, відзначають дослідники. Науковці вказують на те, що оптимальний показник у ролі фактора ризику серцево-судинних захворювань враховував би як величину, так і тривалість підвищеного артеріального тиску. Таким показником є кумулятивне навантаження артеріального тиску, яке визначається як площа під кривою (AUC), виражена в мм рт.ст. за одиницю часу. Єдине попереднє дослідження цього показника було невеликим і ретроспективним: розраховувалось кумулятивне навантаження артеріального тиску протягом короткого (24-годинного) періоду амбулаторного моніторингу артеріального тиску. Отже, метою поточного дослідження було з’ясувати зв’язок між кумулятивним систолічним навантаженням артеріального тиску протягом більш тривалого періоду (24 місяці) та подальшими великими серцево-судинними подіями.
Для цього дослідники провели post hoc аналіз 9338 пацієнтів у дослідженні ADVANCE-ON. Кумулятивне навантаження систолічного артеріального тиску визначалося як AUC для значень систолічного артеріального тиску вище від 130 мм рт.ст., поділених на AUC для всіх виміряних значень систолічного артеріального тиску протягом 24-місячного періоду впливу. Протягом наступних у середньому 7,6 року спостереження відбулося 1469 серйозних серцево-судинних подій, 1615 смертей і 660 серцево-судинних смертей.
Результати показали, що кожне збільшення стандартного відхилення кумулятивного навантаження систолічного артеріального тиску було пов’язане зі збільшенням на 14 % серйозних серцево-судинних подій, на 13 % — смерті від усіх причин і на 21 % — серцево-судинної смерті. Кумулятивне навантаження систолічного артеріального тиску перевершило щодо прогнозування серцево-судинних подій і смерті середній систолічний артеріальний тиск, час артеріального тиску, нижчого за цільовий, і варіабельність систолічного артеріального тиску від візиту до візиту, а також дискримінувало й перекласифікувало ризик для більшої кількості пацієнтів точніше, ніж інші показники.
«Невеликі покращення в прогнозуванні ризику можуть мати значний вплив, якщо масштабувати його серед великих популяцій із високим ризиком. Крім того, кумулятивне навантаження систолічного тиску також може виявитися корисним для формування дизайну майбутніх клінічних досліджень», — повідомляють дослідники. Було також відзначено, що, незважаючи на те, що в цьому дослідженні оцінювалося кумулятивне навантаження систолічного артеріального тиску лише протягом 24 місяців, лікарі повинні визнати важливість визначення цього показника протягом усього життя. «Цей підхід підкреслює важливість ранніх втручань зі зниження артеріального тиску з метою зменшення кумулятивного навантаження на систолічний артеріальний тиск, яке кожний індивідуум відчуває протягом свого життя», — підсумували науковці.
Дослідники припускають, що з огляду на такі результати кумулятивне систолічне навантаження артеріального тиску й варіабельність систолічного артеріального тиску від візиту до візиту «слід сукупно використовувати в майбутніх алгоритмах прогнозування серцево-судинного ризику».
Додаткові питання
У коментарі Дональд Ллойд-Джонс, доктор медичних наук із Північно-Західної Файнбергської школи медицини, м. Чикаго, штат Іллінойс, вказує, що перед тим, як на регулярній основі запроваджувати ці нові заходи, необхідно вирішити кілька додаткових питань.
Науковець зазначає, що багато пацієнтів у поточному дослідженні вже мали серцево-судинні захворювання, і невідомо, чи була відповідною користь серед тих, хто мав серцево-судинні захворювання, і тих, хто не мав. Крім того, було б бажано мати довгострокові дані з використанням вимірювань артеріального тиску в реальних клінічних умовах, а також інформацію про те, чи створюють ці нові показники додаткову цінність існуючим рівнянням прогнозування ризику.
«Звичайно, наступні рекомендації мають переглянути всі типи вимірювань артеріального тиску та інші потенційні предиктори, щоб оптимізувати оцінку ризику й виявлення пацієнтів із найбільшою загальною користю від терапії, що знижує ризик», — коментує Ллойд-Джонс.
«Зрештою, клініцистам слід оцінювати якомога більше інформації про своїх пацієнтів задля з’ясування їхніх серцево-судинних ризиків, пов’язаних з артеріальним тиском, щоб визначити тих, у кого, ймовірніше, є приховані або нові субклінічні ураження органів-мішеней, а також ідентифікувати тих, хто може мати особливу загальну користь від більш раннього або більш інтенсивного лікування, — підсумовує фахівець. — Ці можливості набагато доступніші [для нас] у випадку інтеграції даних, що дозволять візуалізувати довгострокові моделі артеріального тиску, і включення даних домашнього та амбулаторного моніторингу для моніторування й контролю рівнів позаофісного артеріального тиску».
Список литературы
- Wang N., Harris K., Hamet P. et al. Cumulative Systolic Blood Pressure Load and Cardiovascular Risk in Patients With Diabetes. J. Am. Coll. Cardiol. 2022. 80. 12. P. 1147-1155.