Мобильная версия

Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №6, 2022

Гострий коронарний синдром у хворих на цукровий діабет: клінічні характеристики і діагностика болю

Авторы: Галушко О.А., Болюк М.В.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. Гострий коронарний синдром (ГКС) залишається частою причиною госпіталізації хворих на цукровий діабет (ЦД). Через частий розвиток діабетичної нейропатії вважається, що для даної категорії пацієнтів характерна висока частота атипового перебігу гострого коронарного синдрому, але дані про це досить суперечливі. Мета дослідження: визначити особливості перебігу больового синдрому та ступінь його вираженості у пацієнтів з гострим коронарним синдромом та супутнім цукровим діабетом. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 36 пацієнтів з ЦД (22 чоловіки та 14 жінок) віком 44–86 років, госпіталізованих ургентно з приводу ГКС. Оцінка больового синдрому проводилася на момент госпіталізації та одразу після реваскуляризації коронарних артерій за наступними критеріями: візуально-аналоговою шкалою (ВАШ), цифровою оцінювальною шкалою (NRS), клінічними даними і біохімічними маркерами. Результати. Більша частина пацієнтів (91,67 %) на момент госпіталізації скаржилася на біль у грудях, решту не турбував жоден біль. Під час опитування хворі описували біль як «печіння» (30,56 %), «стискання» (30,56 %), «здавлення» (25,0 %), «поколювання» (5,56 %). Також були скарги на тяжкість під час дихання (13,89 %), відчуття нестачі повітря (11,1 %), серцебиття (41,67 %). Появу надмірного потовиділення відзначили 16,67 % пацієнтів. Статистично значущої відмінності між результатами оцінки болю за ВАШ та NRS не виявлено (p > 0,1). Середній рівень глікемії на момент госпіталізації становив 8,19 ± 3,45 ммоль/л (у чоловіків — 8,17 ± 3,61 ммоль/л, у жінок — 8,28 ± 3,13 ммоль/л). Глікемія більше ніж 10,0 ммоль/л виявлена у 8 пацієнтів, що становило 22,22 % усіх хворих. Серед цієї категорії пацієнтів переважали хворі із сильним больовим синдромом (62,5 %). Висновки. У пацієнтів з інфарктом міокарда та цукровим діабетом переважала типова клінічна картина ГКС (91,67 % пацієнтів) над безбольовою формою. До реваскуляризації помірний та сильний біль зустрічався з однаковою частотою; відсутня статистична відмінність між рівнями артеріального тиску, частотою серцевих скорочень та глікемії (p > 0,1) у пацієнтів з сильним та помірним больовим синдромом. Гіперглікемія (≥ 10,0 ммоль/л) виявлена у 22,22 % хворих, серед яких переважали хворі із сильним больовим синдромом.

Background. Acute coronary syndrome (ACS) remains a common cause of hospitalization in patients with diabetes mellitus. Due to the frequent development of diabetic neuropathy, it is believed that this category of patients is characterized by a high frequency of atypical acute coronary syndrome, but data on this are quite contradictory. The objective: to determine the features of pain syndrome and its severity in people with acute coronary syndrome and concomitant diabetes. Materials and methods. The study involved 36 patients with diabetes (22 men and 14 women) aged 44–86 years who were hospitalized urgently for ACS. Pain syndrome was assessed upon admission and immediately after coronary artery revascularization according to the following criteria: visual analog scale, numerical rating scale, clinical data, and biochemical markers. Results. Most patients (91.67 %) at the time of hospitalization complained of chest pain, the rest were not bothered by any pain. During the survey, patients described pain as “burning” (30.56 %), “squeezing” (30.56 %), “pressing” (25.0 %), “tingling” (5.56 %). There were also complaints of difficulty breathing (13.89 %), shortness of breath (11.1 %), palpitations (41.67 %). The appearance of excessive sweating was noticed in 16.67 % of cases. There was no statistically significant difference between the results of pain assessment by visual analog scale and numerical rating scale (p > 0.1). The average value of glycemia at the time of hospitalization was 8.19 ± 3.45 mmol/l (men — 8.17 ± 3.61 mmol/l, women — 8.28 ± 3.13 mmol/l). Glycemia greater than 10.0 mmol/l was detected in 8 patients, which was 22.22 % of all patients. Most people (62.5 %) in this category had severe pain. Conclusions. In patients with ACS and diabetes, the typical clinical picture of ACS prevailed (91.67 % of cases) over the painless form. Before revascularization, moderate and severe pain occurred with equal frequency; there is no statistical difference between blood pressure, heart rate and glycemia (p > 0.1) in patients with severe and moderate pain. Hyperglycemia (≥ 10.0 mmol/l) was found in 22.22 % of patients; among them, people with severe pain prevailed.

Ключевые слова

цукровий діабет; гострий коронарний синдром; больовий синдром

diabetes mellitus; acute coronary syndrome; pain syndrome

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.18.6.2022.1515

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кількість хворих на цукровий діабет (ЦД) у 2021 році становила 537 млн осіб. Поширеність ЦД в Україні збільшилася за останні 10 років наполовину й становила у 2017 році 1,2 млн хворих. У 2021 році в Україні налічувалося вже 2 млн 325 тисяч хворих на ЦД, а поширеність цукрового діабету у дорослих віком від 20 до 79 років становить 7,1 % [1].

Серцево-судинні захворювання, зокрема гострий коронарний синдром (ГКС), залишаються частою причиною госпіталізації хворих на ЦД. Так, за даними Центрів з контролю та профілактики захворювань США (Centers for Disease Controland Prevention), у 2020 році серед 7,8 млн дорослих пацієнтів, у яких при виписці зі стаціонару одним із діагнозів був ЦД, поширеність серцево-судинної патології становила 75,5 на 1000 хворих, у тому числі ішемічна хвороба серця була у 18,9 на 1000 пацієнтів [2].

Зважаючи на частий розвиток нейропатії у хворих на діабет [3–5], є думка, що для даної категорії пацієнтів характерна висока частота атипового перебігу гострого коронарного синдрому, але дані про це досить суперечливі [6–8]. Вважається також, що хворі на ЦД рідше скаржаться на тривалий загрудинний біль,задишку та пітливість [9, 10].

Мета: визначити особливості перебігу больового синдрому та ступінь його вираженості у пацієнтів з гострим коронарним синдромом та супутнім цукровим діабетом.

Матеріали та методи

Було проаналізовано медичні карти та результати опитування 36 пацієнтів (22 чоловіки та 14 жінок) віком 44–86 років, госпіталізованих в ургентному порядку.

У дослідження включено пацієнтів з раніше встановленим діагнозом ЦД 1-го та 2-го типу та діагностованим гострим інфарктом міокарда (ІМ), яким в ургентному порядку проведено діагностичну коронарографію та стентування. Критеріями невключення досліджуваних були кардіогенний шок; тяжкі невиліковні супутні захворювання.

Дослідження виконані з дотриманням основних положень «Правил етичних принципів проведення наукових медичних досліджень за участю людини», затверджених Гельсінською декларацією (1964–2013 рр.), та наказів МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р., № 944 від 14.12.2009 р., № 616 від 03.08.2012 р. Кожен пацієнт підписував інформовану згоду на участь у дослідженні.

На госпітальному етапі пацієнтам проводився стандартний набір діагностичних заходів (фізикальне обстеження, інструментальне: електрокардіографія (ЕКГ), пульсоксиметрія, неінвазивне вимірювання артеріального тиску, лабораторне: визначення маркерів пошкодження міокарда (тропонін І, МВ-КФК), загальний та біохімічний аналізи крові, визначення глюкози крові).

Лікування гострого коронарного синдрому відбувалося за стандартною програмою згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів [11] та МОЗ України [12].

Стандартне лікування передбачало:

1) медикаментозну терапію (антитромбоцитарна терапія, призначення антикоагулянтів, β-блокаторів, нітратів за показаннями);

2) оксигенотерапію за показаннями;

3) реваскуляризацію шляхом первинного черезшкірного коронарного втручання зі стентуванням коронарних артерій.

Хірургічні втручання виконувалися в умовах рутинної седації та аналгезії (рівень седації ІІ–ІІІ за Ramsey) діазепамом, та/або фентанілом, та/або морфіном.

Оцінка больового синдрому проводилася на момент госпіталізації та одразу після діагностичної коронарографії та стентування коронарних артерій за наступними критеріями: візуально-аналоговою шкалою (ВАШ), цифровою шкалою, клінічними даними (пітливість, тремор, артеріальний тиск, пульс), біохімічними маркерами (глюкоза крові).

Візуальна аналогова шкала. Цей метод суб’єктивної оцінки болю полягає в тому, що пацієнта просять відзначити на неградуйованій лінії завдовжки 10 см точку, яка відповідає вираженості болю. Ліва межа лінії відповідає визначенню «0» (відсутність болю), права — «10» (біль нестерпний). Як правило, використовується паперова, картонна або пластмасова лінійка завдовжки 10 см. Зі зворотного боку лінійки нанесені сантиметрові поділки, за якими лікар відмічає отримане значення й заносить у лист спостереження. До безумовних переваг цієї шкали відносяться її простота та зручність. При динамічній оцінці зміна інтенсивності болю вважається об’єктивною й істотною, якщо справжнє значення ВАШ відрізняється від попереднього більше ніж на 13 мм. Візуально-аналогова шкала відображає інтенсивність болю, що відчуває пацієнт на час обстеження. Інтенсивність болю пацієнт відзначає самостійно [13, 14].

Цифрова оцінювальна шкала (Numerical Rating Scale, NRS). Це шкала, за якою пацієнт може оцінити свій біль від 0 (зовсім не болить) до 10 (нестерпний біль). За результатами шкали біль класифікують таким чином:

— 0–3 бали — відсутність болю або слабкий біль, що мало турбує;

— 4–6 балів — біль помірний або середнього ступеня інтенсивності;

— 7–10 балів — біль сильної інтенсивності [15, 16].

Під час дослідження виявилося, що серед обстежених пацієнтів було більше чоловіків (22 особи, 61,11 %), ніж жінок (14 осіб, 38,89 %). Вік пацієнтів варіював від 44 до 86 років. Середній вік чоловіків становив 60,47 ± 10,41 року, жінок — 64,0 ± 5,66 року. Половину хворих становили пацієнти віком 55–65 років (19 осіб, 52,78 %). Серед пацієнтів переважали хворі з цукровим діабетом 2-го типу (n = 33; 91,67 %), також було 3 пацієнти (8,33 %) з цукровим діабетом 1-го типу. Серед ускладнень ЦД спостерігалися поодинокі випадки діабетичної нефропатії та діабетичної полінейропатії. Чверть пацієнтів мала в анамнезі інфаркт міокарда різної локалізації, 2 пацієнти (5,56 %) раніше перенесли гострий ішемічний інсульт.

Усім пацієнтам проводили діагностичну коронарографію та стентування інфарктзалежної коронарної артерії. Середня тривалість втручання становила 27,27 ± 6,47 хвилини. Найчастіше (у 83,33 % випадків) пацієнтам імплантували 1 стент, у решті випадків (16,67 %) встановлено 2 стенти. Багатосудинні ураження зі стенозами (> 60 % просвіту судини) та/або оклюзіями кількох коронарних артерій чи їх гілок спостерігалися у 66,67 % випадків. При цьому ураження 3 гілок вінцевих артерій виявлено в 16 пацієнтів (44,44 %).

Статистичне опрацювання отриманих даних проводили з використанням програмного статистичного пакета Statistica 12 та MS Excel. Для порівняння даних використовувався критерій χ2 Пірсона та t-критерій для залежних вибірок, статистично значущими вважалися результати при p < 0,05.

Результати

Характеристика больового синдрому та скарги

Більша частина пацієнтів (91,67 %) на момент госпіталізації скаржилася на біль у грудях, решту не турбував жоден біль. Під час опитування хворі описували біль як «печіння» (30,56 %), «стискання» (30,56 %), «здавлення» (25,0 %), «поколювання» (5,56 %). Також були скарги на тяжкість під час дихання (13,89 %), відчуття нестачі повітря (11,1 %), серцебиття (41,67 %). Появу надмірного потовиділення відзначили 16,67 % пацієнтів.

Середнє значення оцінки за ВАШ на момент госпіталізації становило 6,29 ± 1,76, після відновлення перфузії — 3,17 ± 1,49. За NRS середнє значення оцінки болю спочатку становило 6,17 ± 1,63, після реваскуляризації — 3,29 ± 1,23. Детальна характеристика суб’єктивної оцінки болю відображена у табл. 1.

Статистично значущої відмінності між результатами оцінки за ВАШ та NRS не виявлено (p > 0,1). Результати суб’єктивної оцінки больового синдрому за ВАШ та NRS свідчать, що до реваскуляризації помірний та сильний біль зустрічався з однаковою частотою. Після проведеного лікування суттєве зниження болю відчули більше половини пацієнтів (відповідно 63,89 та 66,67 % за ВАШ та NRS). Та все ж значна частина хворих продовжувала скаржитися на помірний біль (від 33,33 % за NRS до 36,11 % за ВАШ).

Оцінка гемодинаміки

Під час госпіталізації середнє значення систолічного артеріального тиску (САТ) становило 135,71 ± 18,70 мм рт.ст., діастолічного (ДАТ) — 83,71 ± 14,67 мм рт.ст., частоти серцевих скорочень (ЧСС) — 73,08 ± 11,35 уд/хв. Детальну характеристику показників гемодинаміки відображено у табл. 2. Статистично значущого коливання артеріального тиску та ЧСС до та після втручання у пацієнтів з різною інтенсивністю болю не спостерігалося (p > 0,1).

Оцінка рівня глікемії

Середній рівень глікемії на момент госпіталізації становив 8,19 ± 3,45 ммоль/л (у чоловіків — 8,17 ± 3,61 ммоль/л, у жінок — 8,28 ± 3,13 ммоль/л). Глікемія більше 10,0 ммоль/л виявлена у 8 пацієнтів, що становило 22,22 % усіх хворих. Серед цієї категорії пацієнтів переважали хворі із сильним больовим синдромом (62,5 %). Гіпоглікемія не спостерігалася. У пацієнтів з сильним болем за ВАШ та NRS середній рівень глікемії був 7,85 ± 2,84 ммоль/л та 8,47 ± 3,48 ммоль/л відповідно. За відсутності або при слабкому больовому синдромі рівень глюкози крові становив у середньому 6,25 ± 0,21 ммоль/л. Статистично значущої відмінності між рівнями глікемії у пацієнтів з сильним та помірним больовим синдромом не виявлено (p > 0,1). Детальну характеристику рівня глікемії під час госпіталізації відображено у табл. 3.

Обговорення

У нашому дослідженні серед пацієнтів переважали чоловіки (22 особи, 61,11 %), яких було більше, ніж жінок (14 осіб, 38,89 %). Вік пацієнтів варіював від 44 до 86 років. Середній вік чоловіків становив 60,47 ± 10,41 року, жінок — 64,00 ± 5,66 року. За даними великих обсерваційних досліджень, у які були включені 21 994 пацієнти (Китай) [18], 3367 пацієнтів (США) [19], 24 390 пацієнтів (Шотландія) [20], серед хворих з гострим коронарним синдромом та ЦД було більше жінок, віком старше 60 років, із супутньою артеріальною гіпертензією.

Автори великого проспективного дослідження, проведеного у США, стверджують, що безсимптомний перебіг інфаркту міокарда переважав у пацієнтів з ЦД [7]. У нашому випадку безбольова форма спостерігалася лише у 3 пацієнтів (8,33 % від усієї досліджуваної групи). Нещодавно у «Британському медичному журналі» опублікували статтю, у якій автори проаналізували інтерв’ю 39 пацієнтів, госпіталізованих у лікувальні заклади Великої Британії з інфарктом міокарда та ЦД типу 1 та типу 2 [8]. Більшість пацієнтів скаржилися на біль у грудях та інші симптоми, але, за словами хворих, больові відчуття не були настільки інтенсивними, як при «справжньому серцевому нападі» [9]. Таку відмінність вчені пояснюють різним застосуванням термінів та визначень, наприклад, слід диференціювати атипові чи стерті клінічні прояви ГКС від так званого «тихого» чи «нерозпізнаного» інфаркту міокарда (silent or unrecognized myocardial infarction). Адже випадок безсимтомного перебігу інфаркту міокарда може бути зареєстрований як за деякий час після епізоду гострої ішемії за допомогою ЕКГ чи магнітно-резонансної томографії серця, так і одразу, за умови появи ускладнень [21].

Суб’єктивна оцінка за ВАШ та NRS є добре вивченою та невід’ємною складовою дослідження [17, 22]. У нашому дослідженні ми не виявили вірогідної відмінності у показниках цих шкал. Також було визначено динаміку артеріального тиску та ЧСС у групах з помірним та сильним болем, які, за даними дослідників, можуть корелювати з появою ноцицептивних стимулів [23]. Але суттєвої відмінності цих показників нами не виявлено, що може бути пов’язане із застосуванням нітрогліцерину, β-блокаторів згідно зі стандартами лікування ГКС [11, 12, 24], відносно коротким інтервалом спостереження (тривалість ендоваскулярного втручання становила 27,27 ± 6,47 хвилини).

Для хворих на ЦД рівень глікемії є важливим показником стану організму та є визначальним для прогнозу перебігу ГКС. Так, метааналіз 15 досліджень показав, що у пацієнтів із рівнем глюкози в крові більше за 180–198 мг/дл (10–12 ммоль/л) є підвищений ризик летальних наслідків. Однак цей аналіз 2000 року, ймовірно, не передбачає впливу сучасних методів реперфузії та тромболізису. Більш релевантний звіт японського дослідження ГКС (80 % пацієнтів проводили черезшкірне коронарне втручання) демонструє лінійну залежність між моніторингом рівня глюкози в крові та смертністю у пацієнтів [25]. У нашому дослідженні глікемія більше за 10,0 ммоль/л виявлена у 8 хворих (22,22 %). Серед цієї категорії пацієнтів переважали хворі із сильним больовим синдромом (62,5 %).

Висновки

На підставі проведеного дослідження можна виділити наступні особливості больового синдрому у пацієнтів з інфарктом міокарда та супутнім цукровим діабетом:

— переважання типової клінічної картини ГКС (91,67 % пацієнтів) над безбольовою формою;

— до реваскуляризації помірний та сильний біль зустрічався з однаковою частотою (статистично значущої відмінності між результатами оцінки за ВАШ та NRS не виявлено (p > 0,1));

— після проведеного лікування суттєве зниження болю відчули більше половини пацієнтів;

— відсутня статистична відмінність між рівнями артеріального тиску, ЧСС та глікемії (p > 0,1) у пацієнтів з сильним та помірним больовим синдромом;

— гіперглікемія (≥ 10,0 ммоль/л) виявлена у 8 пацієнтів, що становило 22,22 % усіх хворих, серед цієї категорії пацієнтів переважали хворі із сильним больовим синдромом (62,5 %).

Перспективи подальших досліджень. Відсутність відмінності між значеннями досліджуваних критеріїв болю у пацієнтів з помірним та сильним больовим синдромом за суб’єктивними шкалами оцінки може бути зумовлена розміром вибірки, низькою чутливістю критеріїв, розвитком діабетичної нейропатії, тому існує необхідність у подальшому дослідженні феномену больового синдрому у пацієнтів з ГКС та цукровим діабетом.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.

Отримано/Received 15.08.2022

Рецензовано/Revised 24.08.2022

Прийнято до друку/Accepted 03.09.2022

Список литературы

IDF Diabetes Atlas 2021 — 10th edition. Access: www.diabetesatlas.org.betesatlas.org.
Chen L., Islam R.M., Wang J., Hird T.R., Pavkov M.E., et al. A systematic review of trends in all-cause mortality among people with diabetes. Diabetologia. 2020 Sep. 63(9). 1718-1735. doi: 10.1007/s00125-020-05199-0. Epub 2020 Jul 6. PMID: 32632526.
Feldman E.L., Callaghan B.C., Pop-Busui R., Zochodne D.W., Wright D.E., Bennett D.L., Bril V., Russell J.W., Viswanathan V. Diabetic neuropathy. Nat. Rev. Dis. Primers. 2019 Jun 13. 5(1). 41. doi: 10.1038/s41572-019-0092-1. PMID: 31197153.
Iqbal Z., Azmi S., Yadav R., Ferdousi M., Kumar M., Cuthbertson D.J., Lim J., Malik R.A., Alam U. Diabetic Peripheral Neuropathy: Epidemiology, Diagnosis, and Pharmacotherapy. Clin. Ther. 2018 Jun. 40(6). 828-849. doi: 10.1016/j.clinthera.2018.04.001. Epub 2018 Apr 30. PMID: 29709457.
Sloan G., Selvarajah D., Tesfaye S. Pathogenesis, diagnosis and clinical management of diabetic sensorimotor peripheral neuropathy. Nat. Rev. Endocrinol. 2021 Jul. 17(7). 400-420. doi: 10.1038/s41574-021-00496-z. Epub 2021 May 28. PMID: 34050323.
Ängerud K.H., Thylén I., Sederholm Lawesson S., Eliasson M., Näslund U., Brulin C.; SymTime Study Group. Symptoms and delay times during myocardial infarction in 694 patients with and without diabetes; an explorative cross-sectional study. BMC Cardiovasc. Disord. 2016 May 26. 16(1). 108. doi: 10.1186/s12872-016-0282-7. PMID: 27386934; PMCID: PMC4937542.
Canto J.G., Shlipak M.G., Rogers W.J., Malmgren J.A., Fre–derick P.D., Lambrew C.T., Ornato J.P., Barron H.V., Kiefe C.I. Prevalence, clinical characteristics, and mortality among patients with myocardial infarction presenting without chest pain. JAMA. 2000 Jun 28. 283(24). 3223-9. doi: 10.1001/jama.283.24.3223. PMID: 10866870.
Berman N., Jones M.M., De Coster D.A. 'Justlike a normalpain', what do people with diabetes mellitus experience when having a myocardial infarction: a qualitative study recruited from UK hospitals. BMJ Open. 2017 Sep 15. 7(9). e015736. doi: 10.1136/bmjopen-2016-015736. PMID: 28918410; PMCID: PMC5640147.
Halushko O., Boliuk M. The risks and difficulties of diagno–sing myocardial infarction in diabetic patients (review and own experience). Emergency Medicine. 2020. 16(2). 37-41. doi: 10.22141/ 2224-0586.16.2.2020.203139.
Johnson C.A.H., Pitta N.C., Dessotte C.A.M., Dantas R.A.S., Rossi L.A. Knowledge, attitudes, and beliefs about acute coronary syndrome among patients with type 2 diabetes. Rev. Lat. Am. Enfermagem. 2021 Nov 19. 29. e3503. doi: 10.1590/1518-8345.5435.3503. PMID: 34816872; PMCID: PMC8616171.
Neumann F.J., Sousa-Uva M., Ahlsson A., Alfonso F., Banning A.P., Benedetto U., et al. 2018 ESC/EACTS Guidelines on myocardial revascularization. Euro Intervention. 2019 Feb 20. 14(14). 1435-1534. doi: 10.4244/EIJY19M01_01. PMID: 30667361.
Unifikovanyy klinichnyy protocol ekstrenoyi, pervynnoyi, vtorynnoyi (spetsializovanoyi), tretynnoyi (vysokospetsializovanoyi) medychnoyi dopomohy ta kardioreabilitatsiyi «hostryy koronarnyy syndrom z elevatsiyeyu sehmenta ST». Approved by the Order of the Ministry of Health of Ukraine of September 14, 2021 № 1936. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1936282-21#Text.
Sung Y.T., Wu J.S. The Visual Analogue Scale for Rating, Ranking and Paired-Comparison (VAS-RRP): A new technique for psychological measurement. Behav. Res. Methods. 2018 Aug. 50(4). 1694-1715. doi: 10.3758/s13428-018-1041-8. PMID: 29667082; PMCID: PMC6096654.
Heller G.Z., Manuguerra M., Chow R. How to analyze the Visual Analogue Scale: Myths, truths and clinical relevance. Scand. J. Pain. 2016 Oct. 13. 67-75. doi: 10.1016/j.sjpain.2016.06.012. Epub 2016 Jul 27. PMID: 28850536.
Shafshak T.S., Elnemr R. The Visual Analogue Scale Versus Numerical Rating Scale in Measuring Pain Severity and Predicting Disability in Low Back Pain. J. Clin. Rheumatol. 2021 Oct 1. 27(7). 282-285. doi: 10.1097/RHU.0000000000001320. PMID: 31985722.
Kim Y.S., Park J.M., Moon Y.S., Han S.H. Assessment of pain in the elderly: A literature review. Natl. Med. J. India. 2017 Jul-Aug. 30(4). 203-207. doi: 10.4103/0970-258X.218673. PMID: 29162753.
Williamson A., Hoggart B. Pain: a review of three commonly used pain rating scales. J. Clin. Nurs. 2005 Aug. 14(7). 798-804. doi: 10.1111/j.1365-2702.2005.01121.x. PMID: 16000093.
Fu R., Li S.-D., Song C.-X., Yang J.-A., Xu H.-Y., Gao X.-J., et al. Clinical significance of diabetes on symptom and patient delay among patients with acute myocardial infarction — an analysis from China Acute Myocardial Infarction (CAMI) registry. J. Geriatr. Cardiol. May 2019. 16(5). 395-400. doi: 10.11909/j.issn.1671-5411.2019.05.002. PMID: 31217792; PMCID: PMC6558571.
Arnold S.V., Spertus J.A., Lipska K.J., Tang F., Goyal A., McGuire D.K., et al. Association between diabetes mellitus and angina after acute myocardial infarction: analysis of the TRIUMPH prospective cohort study. Eur. J. Prev. Cardiol. 2015 Jun. 22(6). 779-87. doi: 10.1177/2047487314533622. Epub 2014 Apr 16. PMID: 24740679; PMCID: PMC4199926.
Read S.H., Fischbacher C.M., Colhoun H.M., Gasevic D., Kerssens J.J., McAllister D.A., et al. Trends in incidence and case fatality of acute myocardial infarction, angina and coronary revascularization in people with and without type 2 diabetes in Scotland between 2006 and 2015. Diabetologia. 2019 Mar. 62(3). 418-425. doi: 10.1007/s00125-018-4796-7. Epub 2019 Jan 17. PMID: 30656362; PMCID: PMC7019674.
Draman M.S., Thabit H., Kiernan T.J., O’Neill J., Sreenan S., McDermott J.H. A silent myocardial infarction in the diabetes outpatient clinic: case report and review of the literature. Endocrinol. Diabetes Metab. Case Rep. 2013. 2013. 130058. doi: 10.1530/EDM-13-0058. Epub 2013 Oct 28. PMID: 24616778; PMCID: PMC3921998.
Tracey I., Woolf C.J., Andrews N.A. Composite Pain Biomarker Signatures for Objective Assessment and Effective Treatment. Neuron. 2019 Mar 6. 101(5). 783-800. doi: 10.1016/j.neuron.2019.02.019. PMID: 30844399; PMCID: PMC6800055.
Cowen R., Stasiowska M.K., Laycock H., Bantel C. Assessing pain objectively: the use of physiological markers. Anaesthesia. 2015 Jul. 70(7). 828-47. doi: 10.1111/anae.13018. Epub 2015 Mar 14. PMID: 25772783.
Cosentino F., Grant P.J., Aboyans V., Bailey C.J., Ceriello A., Delgado V., et al. 2019 ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD. Eur. Heart J. 2020 Jan 7. 41(2). 255-323. doi: 10.1093/eurheartj/ehz486. Erratumin: Eur. Heart J. 2020 Dec 1. 41(45). 4317. PMID: 31497854.
Hirsch I.B., O’Brien K.D. How to best manage glycemia and non-glycemia during the time of acute myocardial infarction. Diabetes Technol. Ther. 2012 Jun. 14 Suppl. 1 (Suppl. 1). S22-32. doi: 10.1089/dia.2012.0095. PMID: 22650221; PMCID: PMC3388496.