Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №6, 2022
Вернуться к номеру
Вікові особливості метаболічної активності кишкової мікробіоти при ротавірусній інфекції в дітей
Авторы: Воробйова Н.В., Усачова О.В.
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. На сьогодні ротавірусна інфекція (РВІ) залишається основною причиною тяжких дегідратуючих гастроентеритів у дітей раннього віку. За даними вчених, важливим фактором, що впливає на перебіг даної інфекції, є стан кишкової мікробіоти. Відомо, що при РВІ у дітей з перших діб хвороби мають місце функціональні й структурні порушення мікробіоценозу кишечника, ступінь вираженості й тривалості яких у дітей різного віку досі залишається маловідомим.
Мета: визначити ступінь порушень метаболічної активності кишкової мікрофлори в дітей у динаміці РВІ залежно від віку.
Матеріали та методи. До групи спостереження увій–шло 60 дітей віком 1–36 міс., які перебували на стаціонарному лікуванні в КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» ЗОР з приводу ротавірусного гастроентериту (основна група), і 30 здорових дітей, репрезентативних за віком і статтю (група порівняння). Для реалізації мети дослідження дітей основної групи та групи порівняння було поділено на 3 підгрупи за віком: до 6 міс. (14 — 23,3 % і 7 — 23,3% відповідно), 6–12 міс. (18 — 30 % і 9 — 30 % відповідно) і 12–24 міс. (28 — 46,7 % і 14 — 46,7 % відповідно). Поряд із загальноклінічними методами обстеження всім дітям групи спостереження методом рідинної хроматографії проводили визначення фекальних концентрацій основних метаболітів мікрофлори кишечника — оцтової, пропіонової і масляної летких кислот з подальшим підрахунком сумарного пулу коротколанцюгових жирних кислот (КЖК) за допомогою високоефективної рідинної хроматографічної системи із мас-спектрометричною детекцією (ВЕРХ-МС). Пацієнтам основної групи концентрацію КЖК визначали тричі в динаміці хвороби — на 2-гу — 3-тю, 5-ту і 10-ту добу, здоровим дітям — одноразово. Фекальні концентрації КЖК здорових дітей групи порівняння приймали як фізіологічні, а ступінь відхилення всіх показників у хворих на РВІ оцінювали відносно фізіологічних значень для відповідної вікової категорії. Статистичну обробку отриманих даних здійснювали за допомогою сформованої бази даних пацієнтів у програмі Statistica for Windows 13 (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J). Через відхилення від нормального закону розподілу для аналізу даних застосовували непараметричні статистичні методи.
Результати. Попередньо ми провели порівняльний аналіз загальної концентрації КЖК у фекаліях здорових дітей, який показав її вірогідне зниження з віком. Так, загальний пул летких кислот становив 1333,29 [1112,70; 1535,01] мкмоль/л у віці 1–6 міс., 906,71 [878,11; 950,21] мкмоль/л — у 6–12 міс. і 741,65 [590,54; 1099,18] мкмоль/л — у 12–36 міс. (p < 0,05 за критерієм Краскела —Уолліса).
Найбільш глибокі зміни функціональної активності кишкової мікрофлори при РВІ відбувалися в дітей перших 6 місяців життя, які мали найістотніше зниження сумарної концентрації КЖК, що була в 4,5 і 3,5 раза нижче від вікової норми на 2-гу — 3-тю і 5-ту добу відповідно (p < 0,01), підвищуючись у динаміці хвороби дуже повільно (p < 0,05 між 5-ю і 10-ю добою) і навіть у реконвалесцентний період становлячи менше за 1/3 від рівня КЖК здорових дітей (p < 0,01).
У хворих другого півріччя життя також відмічене зниження сумарної кількості КЖК протягом усього періоду РВІ (p < 0,05 відносно здорових дітей), проте менш виражене, ніж у дітей до 6-місячного віку, і з прогресивним підвищенням їх рівня в динаміці РВІ. Так, загальний пул КЖК, становлячи на 2-гу — 3-тю добу менше ніж 1/3 показників здорових дітей, зростав в 1,4 раза вже в період розпалу, підвищуючись з 293,74 [207,60; 542,85] мкмоль/л до 406,70 [384,88; 492,69] мкмоль/л у дані терміни хвороби відповідно (p < 0,05 за критерієм Вілкоксона) і досягаючи на 10-ту добу 2/3 від рівня здорових дітей відповідної вікової категорії.
Найменш виражені порушення метаболічної активності мікрофлори кишечника відмічені в пацієнтів другого року життя. Загальна кількість КЖК у них, дорівнюючи 418,28 [253,97; 843,00] мкмоль/л на 2-гу — 3-тю добу РВІ, була лише в 1,8 раза нижчою від рівня в здорових дітей (p < 0,05), прогресивно зростаючи в динаміці хвороби в 1,3 раза (p < 0,05 відносно 2–3-ї доби за критерієм Вілкоксона), досягала нормальних вікових значень у період реконвалесценції (p > 0,05 відносно здорових дітей), відображаючи відновлення інтегральної сахаролітичної активності кишкових бактерій.
Слід зазначити, що за наявності вірогідної різниці в сумарній кількості метаболітів кишкових бактерій у здорових дітей різних вікових груп діти з РВІ в гострий період хвороби (з 2–3-ї до 5-ї доби РВІ включно) мали знижені сумарні показники КЖК незалежно від віку (p > 0,05 між підгрупами за критерієм Краскела — Уол–ліса), що свідчить про порушення мікробіоценозу кишечника зі зниженням його метаболічної активності в зазначені терміни РВІ в усіх вікових категоріях дітей. Лише на 10-ту добу ми зареєстрували вірогідну різницю показників сумарного пулу КЖК у дітей перших 6 місяців життя, що мали монотонно низькі його значення, і хворих другого року життя, у яких спостерігалося поступове відновлення функціонального стану мікробіоти кишечника (p < 0,05).
Висновки. Серед вікових категорій 1–6, 6–12 і 12–36 міс. хворих на РВІ саме діти першого півріччя життя мають найвагоміше зниження сумарного пулу КЖК (p < 0,01 відносно здорових дітей відповідного віку) протягом усього періоду хвороби з найменш вираженою динамікою їх кількості порівняно з дітьми старшого віку (p < 0,05), що свідчить про найбільшу вираженість і стійкість дисбіотичних розладів у кишечнику при РВІ саме в цій віковій групі дітей.