Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №6, 2022

Вернуться к номеру

Епідемічна ситуація щодо захворюваності на ВІЛ-інфекцію в Одеській області у 2006–2021 роках

Авторы: Гончаров В.О., Дементєв С.О., Бондаренко Д.А., Варецька О.Ю., Сойнікова А.В., Тєряєв В.М., Потієнко Л.П., Максименко Ю.А.
ДУ «Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», м. Одеса, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Вступ. Україна сьогодні посідає одне з перших місць серед країн європейського регіону за кількістю ВІЛ-позитивних осіб. За оцінними даними, на початок 2018 р. в країні проживало близько 244 000 ВІЛ-позитивних осіб. Кожен сотий громадянин України віком від 15 до 49 років інфікований ВІЛ, що є одним з найвищих показників серед країн регіону. Тому необхідні комплексні підходи, що поєднують профілактичні й лікувальні програми на загальнодержавному й регіональному рівнях у єдину дієву систему протидії.
Мета роботи — вивчити епідемічну ситуацію щодо захворюваності на ВІЛ-інфекцію в Одеській області у 2006–2021 рр. 
Матеріали та методи. У дослідженні використовувались дані статистичної звітності Державної установи «Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» (форма № 40), Комунальної установи «Одеський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» Одеської обласної ради за останні 15 років (2006–2021 рр). Обробку й аналіз матеріалів проводили за допомогою епідеміологічних санітарно-статистичних методів.
Результати. Дослідження показало, що за останні 15 років по області майже в три рази зріс рівень показника захворюваності на ВІЛ-інфекцію (2006 р. — 61,47 на 100 тис. нас.; 2021 р. — 189,59 на 100 тис. нас.), у чотири рази — захворюваності на СНІД (2006 р. — 10,49 на 100 тис. нас.; 2021 р. — 42,14 на 100 тис. нас.), у 3,25 раза — смертності від СНІД (2006 р. — 6,02 на 100 тис. нас.; 2021 р. — 19,65 на 100 тис. нас.).
Зростання рівня захворюваності на ВІЛ-інфекцію спостерігалося у 2007 р. (+16,32 %), 2009–2010 рр. (+38,10 %), 2012–2013 рр. (+32,38 %), 2017 (+25,33 %), 2019–2021 рр. (+73,46 %). Найбільший приріст даного показника за минулий період спостерігався у 2020 р., коли захворюваність на ВІЛ-інфекцію зросла майже в півтора рази (+49,36 %).
Зростання рівня захворюваності на СНІД спостерігалось у 2010–2012 (+608,56 %), 2017–2018 (+24,29 %), 2021 (+2,02 %) роках. Найбільший приріст даного показника спостерігався у 2010 р. — на 179,53 %.
Зростання рівня смертності від СНІД спостерігалось у 2009–2011 р. (+363,70 %), 2014 р. (+25,78 %), 2016–2018 р. (+55,12 %), 2021 р. (+27,71 %). Найбільший приріст даного показника спостерігався у 2011 р. — у два рази (+100,65 %).
Останніми десятиліттями вже немає районів області, де б не було зареєстровано інфікованих ВІЛ. У 2021 р. найбільші рівні:
— захворюваності на ВІЛ-інфекцію — у мм. Одесі (350,1 на 100 тис. нас.) і Чорноморську (103,4 на 100 тис. нас.), Миколаївському (162,2 на 100 тис. нас.), Окнянському (152,8 на 100 тис. нас.), Любашівському (126,0 на 100 тис. нас.), Лиманському (122,5 на 100 тис. нас.), Березівському (104,0 на 100 тис. нас.) районах;
— захворюваності на СНІД — у м. Одесі (62,4 на 100 тис. нас.), Окнянському (76,4 на 100 тис. нас.), Березівському (67,3 на 100 тис. нас.) районах;
— смертності від СНІД — у Любашівському (51,1 на 100 тис. нас.), Білгород-Дністровському (41,8 на 100 тис. нас.), Іванівському (38,1 на 100 тис. нас.) районах.
Аналіз гендерної структури показав, що протягом 2006–2021 рр. рівні показників захворюваності на ВІЛ-інфекцію, СНІД, смертності від СНІД серед чоловіків були вищі, ніж серед жінок.
Слід зазначити, що за останні 15 років рівень захворюваності на ВІЛ-інфекцію серед жінок зріс на 140,91 % (2006 р. — 51,91 на 100 тис. нас.; 2021 р. — 125,05 на 100 тис. нас.), у той час як серед чоловіків — на 259,73 % (2006 р. — 72,41 на 100 тис. нас.; 2021 р. — 260,48 на 100 тис. нас.). Отже, ще більше зросла різниця між показниками — якщо у 2006 р. захворюваність на ВІЛ-інфекцію серед чоловіків була вища, ніж серед жінок, у 1,4 раза, то у 2021 р. — уже у 2 рази.
За 2006–2021 рр. серед жінок більшими темпами, ніж серед чоловіків, зростали рівні захворюваності на СНІД і смертності від СНІД, унаслідок чого знизилась різниця між рівнями цих показників у жінок і чоловіків. Так, серед жінок зріс рівень захворюваності на СНІД — у 6 разів (2006 р. — 5,25 на 100 тис. нас.; 2021 р. — 31,44 на 100 тис. нас.), тоді як серед чоловіків — у 3 рази (2006 р. — 16,49 на 100 тис. нас.; 2021 р. — 53,79 на 100 тис. нас.). Отже, якщо у 2006 р. вперше зареєстрованих чоловіків зі СНІД було більше, ніж жінок, у 3 рази (на 213,88 %), то у 2021 р. — уже в 1,7 раза (на 71,09 %).
Рівень смертності від СНІД за минулий період зріс серед жінок у 3,5 раза (2006 р. — 3,92 на 100 тис. нас.; 2021 р. — 13,93 на 100 тис. нас.), серед чоловіків — у 3 рази (2006 р. — 8,42 на 100 тис. нас.; 2021 р. — 25,91 на 100 тис. нас.). У 2006 р. рівень смертності від СНІД серед чоловіків був вищий, ніж серед жінок, на 114,87 %, у 2021 р. — на 86,03 %.
Висновки. Отже, дослідження виявило: за останні 15 років по області майже в 3 рази зріс рівень показника захворюваності на ВІЛ-інфекцію, у 4 рази — захворюваності на СНІД, у 3,24 раза — смертності від СНІД; останніми роками не тільки міста області, але й усі сільські райони уражені ВІЛ-інфекцією; рівні показників захворюваності на ВІЛ-інфекцію, СНІД, смертності від СНІД вищі серед чоловіків, ніж серед жінок. Як видно з отриманих результатів, проблема поширення ВІЛ-інфекції серед населення області залишається актуальною і потребує подальших досліджень з метою розробки дієвих методів профілактики.


Вернуться к номеру