Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №6, 2022
Вернуться к номеру
Ентерококи, виділені від новонароджених, і їх чутливість до антибіотиків
Авторы: Єгоров Д.П. (1), Григор’єва С.М. (2), Широбоков В.П. (1)
(1) — Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, м. Київ, Україна
(2) — ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Протягом багатьох років ентерококи не мали медичного значення і не вважалися небезпечними для людини. Але у наш час вони є одними з провідних нозокоміальних патогенів. За даними моніторингу, близько 50 % новонароджених у перший місяць життя колонізуються ентерококами, і до 10 % внутрішньолікарняних інфекцій викликаються ними ж.
Метою роботи було вивчення змін чутливості до антибіотиків штамів ентерококів, виділених від новонароджених, за аналогічні періоди різних років.
Матеріали та методи. Штами ентерококів, актуальних для відділень реанімації та інтенсивної терапії, неонатології даного стаціонару, наступного видового складу: Enterococcus faecalis, Enterococcus faecium, Enterococcus spp. Штами було виділено з наступних джерел: зів, пуп, шлунковий вміст, ніс, сеча, ендотрахеальна трубка, вуха. Для роботи були використані поживні середовища для вирощування ентерококів і визначення їх антибіотикочутливості: ентерококагар, агар Мюллера — Хінтона, зареєстровані в Україні; а також диски з антибіотиками: аміноглікозиди (гентаміцин, амікацин); цефалоспорини (цефотаксим, цефтріаксон); ванкоміцин, лінезолід, ампіцилін; фторхінолони (ципрофлоксацин, норфлоксацин); лінкоміцин; кліндаміцин; азитроміцин; стандартні тест-штами для контролю. Для дослідження використовували диск-дифузійний метод.
Результати. У 2018 р. протягом 3 місяців було виділено 46 штамів ентерококів: 18 штамів виду E.faecium і 28 штамів виду E.faecalis. Серед них до ванкоміцину для E.faecium чутливими виявилися 16 штамів, 2 штами були резистентними (у відсотковому відношенні: чутливі — 89 %; резистентні — 11 %); серед E.faecalis чутливі — 93 % (26 штами), резистентні — 7 % (2 штами). У 100 % випадків виділені ентерококи зберігали чутливість до лінезоліду. 73 % E.faecium, E.faecalis виявилися резистентними щодо ампіциліну. 44 % штамів E.faecium; 48 % E.faecalis були резистентними до цефалоспоринів (цефотаксим, цефтріаксон). 33 % штамів E.faecium, 54 % E.faecalis були резистентними до фторхінолонів. 45 % штамів E.faecium, 67 % E.faecalis виявилися резистентними до азитроміцину.
Протягом трьох місяців 2019 р. було виділено 68 штамів ентерококів, ізольованих від новонароджених пацієнтів (віком від однієї доби до 23 діб) відділень неонатології і реанімації. Діагнози при надходженні до стаціонару: гостра інтранатальна асфіксія, сепсис, уроджена пневмонія та інші. Було визначено видовий склад ізолятів ентерококів: E.faecalis — 20 штамів, E.faecium — 32 штами, Enterococcus spp. — 16 штамів. Встановлено, що 59 % штамів E.faecium, 50 % E.faecalis, 75 % Enterococcus spp. виявилися резистентними щодо ампіциліну. 34 % штамів E.faecium, 50 % E.faecalis, 31 % Enterococcus spp. були резистентними до цефалоспоринів. 50 % виділених ентерококів були резистентними до фторхінолонів, 10–12 % — до карбапенемів. 100 % виділених ентерококів зберігали чутливість до лінезоліду. Щодо ванкоміцину за три місяці 2019 р. було виявлено 2 ванкоміцин-резистентних штами: 1 штам E.faecium, 1 штам E.faecalis, що у відсотковому відношенні становить 2,9 % від загальної кількості ентерококів.
За аналогічний період 2020 р. виділено 41 штам ентерококів: 18 штамів виду E.faecium і 23 штами виду E.faecalis. Серед E.faecium до ванкоміцину чутливими у відсотковому відношенні було 89 %; резистентними — 11 %; серед E.faecalis чутливі — 82 % (19 штамів), резистентні — 18 % (4 штами). До цефалоспоринів штами E.faecalis у 70 % були чутливими, у 13 % — помірно чутливими, у 17 % — стійкими; 78 % штамів E.faecium виявилося чутливими і 22 % — стійкими. 91 % E.faecalis і 78 % E.faecium були чутливими до лінезоліду. Щодо ципрофлоксацину 34 % E.faecalis були чутливими, 33 % — помірно чутливими, 33 % — стійкими; 40 % E.faecium були чутливими. Щодо амоксіциліну 91 % E.faecalis і 78 % E.faecium зберігали чутливість.
У 2021 році за аналогічні три місяці від новонароджених було ізольовано 30 штамів ентерококів: 7 штамів виду E.faecium і 23 штами виду E.faecalis. Серед 23 штамів E.faecalis виявлено 2 стійких до ванкоміцину штами і 3 штами, стійких до лінезоліду; 7 штамів E.faecium були чутливими до цих двох антибіотиків. До ампіциліну всі штами E.faecalis були чутливими і практично всі штами E.faecium — стійкими.
Протягом аналогічного періоду 2022 року було виділено 20 штамів E.faecalis. Усі штами виявилися чутливими у 100 % до ванкоміцину, лінезоліду, ампіциліну й резистентними до амікацину. Щодо цефтріаксону 45 % були чутливими, 45 % — резистентними і 10 % — помірно чутливими; до цефотаксиму 75 % штамів E.faecalis виявилися чутливими, 20 % стійкими і 5 % — помірно чутливими. До азитроміцину: 60 % стійких штамів, 10 % чутливих і 30 % помірно чутливих штамів E.faecalis.
Висновки. Протягом декількох років (період з 2018 по 2022 рік) відбулися зміни чутливості до антибіотиків серед штамів ентерококів: якщо у 2018–2019 роках ми спостерігали резистентність 73–75 % до ампіциліну в штамів E.faecium, E.faecalis, то у 2022 році практично всі вони виявилися чутливими. Також щодо ванкоміцину й лінезоліду у 2022 році всі штами E.faecalis були чутливі, хоча у 2018–2021 роках спостерігалася наявність ванкоміцин-резистентних штамів. Усі виділені штами були резистентними до амікацину, демонструючи природну стійкість до цього препарату.