Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №6, 2022

Вернуться к номеру

Епідеміологічний аналіз мавпячої віспи з урахуванням генетичних та екологічних особливостей нових ізолятів

Авторы: Крупєй К.С. (1), Кравченко Г.В. (1), Количева Н.Л. (1), Рильський О.Ф. (2)
(1) — Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна
(2) — Запорізький національний університет, м. Запоріжжя, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Вступ. Вірус мавпячої віспи (ВМВ, MPXV) — це ДНК-вмісний вірус (dsDNA), який належить до роду Orthopoxvirus родини Poxviridae і здатний викликати мавпячу віспу (зоонозне захворювання). Механізм інфікування — контактний (прямий контакт з інфікованою людиною/твариною, контактно-побутовий і контактно-статевий), рідше — аерогенний, аліментарний (останній не доведений). Резистентність вірусу в умовах шлунково-кишкового тракту, низького рН потребує подальшого вивчення. У випадку доведення значущості аліментарного механізму передачі необхідно виключати в закладах громадського харчування їжу тваринного походження, а саме ті страви, які виготовляють з м’яса сприйнятливих до ВМВ тварин. Окрім того, такі продукти потребують достатньої термічної обробки (вірус гине за температури 100 °С протягом 10–15 хв ...

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.



Вернуться к номеру