Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №6, 2022
Вернуться к номеру
Серологічне обстеження на маркери ВІЛ вагітних в Україні
Авторы: Марциновська В.А. (1, 2), Нгуєн І.В. (1), Андріанова І.В. (2), Погорєлова О.В. (2)
(1) — ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України», м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. За критеріями ВООЗ, елімінації передачі ВІЛ від матері до дитини сприятиме охоплення допологовим (антенатальним) доглядом на рівні населення ≥ 95 % вагітних, охоплення ≥ 95 % вагітних тестуванням на ВІЛ, охоплення ≥ 95 % ВІЛ-позитивних вагітних антиретровірусною терапією (АРТ). Серологічне обстеження вагітних на маркери ВІЛ є однією з важливих складових програми профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини (ППМД). Запобіганню передачі ВІЛ від матері до дитини сприятиме рання діагностика ВІЛ-інфекції у вагітних.
Особливості тестування на ВІЛ вагітних в Україні, пов’язані з ППМД, визначені наказом МОЗ України від 05.04.2019 № 794 «Про удосконалення системи управління якістю лабораторних досліджень у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу» і стандартами медичної допомоги «Профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини», що затверджені наказом МОЗ України від 26.04.2022 № 692.
Мета роботи: вивчити практику тестування на маркери ВІЛ серед вагітних і вплив періоду встановлення ВІЛ-позитивного статусу вагітних на частоту передачі ВІЛ від матері до дитини (ЧПМД) в Україні.
Матеріали та методи. Для розрахунку показників були використані дані статистичних форм звітності № 2-ВІЛ/СНІД (річна), № 63 (річна) «Профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини», № 63-1 (річна) «Частота передачі ВІЛ від матері до дитини».
Результати. В Україні щорічно зменшується кількість ВІЛ-позитивних вагітних на тлі майже 100% охоплення вагітних жінок допологовим доглядом і послугами з тестування на ВІЛ (2203 вагітні у 2019 р., 1903 — у 2020 р., 1857 — у 2021 р.). Частка жінок, яким діагноз встановлено вперше під час вагітності, дорівнювала у 2021 р. 32 %, решта — це жінки, які знали про свій ВІЛ-позитивний статус до вагітності.
Аналіз тенденцій щодо поширення ВІЛ-інфекції серед вагітних є прокси-індикатором для оцінки стану епідемії за ознакою переходу епідемії на загальне населення при перевищенні рівня 1 %. Протягом останніх 5 років даний показник залишається в Україні без змін — на рівні 0,70–0,72 %, але в 7 регіонах, за даними 2021 року, має високій рівень — Миколаївська (1,95 %), Донецька (1,71 %), Херсонська (1,37 %), Одеська (1,33 %), Дніпропетровська (1,24 %), Луганська (1,13 %), Кіровоградська (1,11 %) області.
За результатами первинного тестування (код 109.1) у 2021 році вагітних обстежено на 32 % менше, ніж у 2017 році. Кількість нових випадків ВІЛ-інфекції серед вагітних за цей період зменшилась вдвічі — з 1247 до 619. Рівень інфікованості ВІЛ вагітних за кодом 109.1 також має тенденцію до зниження — з 0,33 % у 2015 році до 0,24 % у 2021 році. Крім того, 23 вагітні жінки мали ВІЛ-негативні результати першого та/або другого тестування і були виявлені як ВІЛ-позитивні при повторному обстеженні на ВІЛ за кодами 109.2 і 109.3.
Упродовж 2021 року з числа жінок, які дізналися про свій ВІЛ-позитивний статус під час вагітності й пологів, діагноз ВІЛ-інфекції був встановлений у І триместрі вагітності у 28,7 % жінок, у ІІ триместрі — 44,0 %, у ІІІ триместрі — 20,9 %, під час і після пологів — 6,4 %. Тобто своєчасно не отримали комплекс медичних послуг з ППМД 27,3 % жінок і, відповідно, мали високий ризик інфікувати ВІЛ свою дитину.
За даними ранньої діагностики ВІЛ-інфекції у новонароджених, частота ЧПМД знизилася з 2,2 % у 2017 році (45 дітей) до 1,3 % (24 дитини) у 2021 році. За результатами когортного аналізу, що проводиться через 18 місяців після народження дитини і враховує дані серологічного тестування на ВІЛ, ЧПМД у когорті дітей, народжених ВІЛ-позитивними жінками у 2019 році, становила 2,6 % (48 ВІЛ-позитивних дітей віком 18 місяців і старше) проти 1,6 % (31 дитина) за даними тестування методом ПЛР 2019 року. За умови визначення ВІЛ-позитивного статусу вагітним і призначення їм АРТ у І триместрі вагітності ЧПМД дорівнює 1,1 %, у ІІ триместрі — 1,5 %, у ІІІ триместрі — 4,9 %, під час пологів — 7,0 %.
Висновки. Обстеження на ВІЛ-інфекцію вагітних в Україні є рутинною послугою допологової допомоги і важливим заходом з профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини. Допологовий скринінг на ВІЛ дає можливість виявити якомога раніше ВІЛ-позитивних вагітних і провести комплекс заходів для ППМД із зведенням до мінімуму ризику передачі вірусу дитині під час вагітності, пологів і в післяпологовому періоді. ЧПМД істотно відрізняється за різними періодами встановлення ВІЛ-позитивного статусу вагітній жінці, що підтверджує важливість своєчасного проведення серологічного обстеження на маркери ВІЛ вагітних, а саме в І і ІІ триместрах вагітності.