Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №6, 2022
Вернуться к номеру
Порівняльний аналіз клінічних проявів моно- і мікст-інфекцій у пацієнтів із запальними захворюваннями нервової системи
Авторы: Панасюк О.Л., Борщов С.П., Токунова Т.Л., Мостова О.П., Ананьєв Д.Ю.
ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Клінічні прояви запальних захворювань нервової системи (ЗЗНС), як і станів, що вимагають з ними диференціальної діагностики, різноманітні. При надходженні пацієнти, які перебувають у свідомості, висувають безліч скарг, серед яких іноді важко виділити провідні.
Метою дослідження було виявити провідні прояви ЗЗНС і їх відмінність залежно від етіології: моно- (МоІ) чи мікст-інфекції (МІ).
Матеріали та методи. Дослідження — проспективне й ретроспективне — було проведено на основі положень Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації і правил якісної медичної практики (ICH GCP), добровільної участі, інформування пацієнтів про характер майбутнього дослідження згідно з протоколом, затвердженим біоетичним комітетом ДУ «ІЕІХ НАМНУ».
Було обстежено й проліковано 1200 пацієнтів (840 жінок, 360 чоловіків) віком від 18 до 70 років (середній вік 35,95 ± 7,60 року), які послідовно включалися в розробку впродовж 15 років. Проведено аналіз клінічних проявів (симптомів і синдромів), які найчастіше реєструють у цієї категорії хворих. Пацієнтам і їхнім родичам було запропоновано визначити три основні скарги або симптоми («провідний», «другорядний», «додатковий»), які значно ускладнювали їх звичне життя і були підставою для звернення по медичну допомогу.
Результати. Аналіз відповідей дозволів виділити найбільш часті скарги й симптоми, які відзначали самі пацієнти або їх родичі: стійкий інтенсивний головний біль, порушення свідомості, бульбарні, чутливі, рухові порушення, лихоманка. Саме з цими скаргами пацієнти первинно зверталися до різних спеціалістів, частіше до неврологів.
Безумовно, спектр, послідовність виникнення симптомів індивідуальні й залежать від низки факторів, але дані синдроми відображають не тільки переважну топіку ураження, але й найбільш характерне поєднання загальномозкового або гіпертензійно-гідроцефального синдрому з клінікою ураження коркових, підкоркових і стовбурових структур.
При комплексному обстеженні 1200 пацієнтів із ЗЗНС у 598 (49,83 ± 1,44 %) хворих були маркери реплікативної активності одного збудника (МоІ), у 294 (24,50 ± 1,24 %) — кількох (МІ), у 308 (25,67 ± 1,26 %) маркерів інфекційного процесу виявлено не було.
За результатами порівняльного аналізу було виділено 15 симптомів/синдромів, патологічних характеристик, за якими досліджувані групи хворих з моно- і мікст-інфекцією вірогідно відрізнялися.
Так, в осіб із маркерами МІ частіше реєструвались лихоманка (Ме = 33,8 дня), стійкий інтенсивний головний біль, порушення свідомості за шкалою коми Глазго (Ме = 11 балів) з явищами набряку-набухання головного мозку, лімфаденопатією, поліорганною недостатністю, токсикозом, ексикозом, стійкими невропатичними болями, порушенням функції тазових органів за типом затримки, багатовогнищевим ураженням головного мозку, за даними МРТ (Ме = 4 вогнища і більше), з накопиченням цими осередками контрасту, зміною індексу qSOFA ≥ 2 балів і, відповідно, високим ризиком летального наслідку й неефективністю стандартної етіопатогенетичної терапії протягом перших 7–10 днів. Наявність 8 і більше з 15 поданих критеріїв дозволяє клінічно запідозрити наявність МІ в пацієнтів із ЗЗНС і провести в них більш поглиблене обстеження.
У цих випадках має проводитися додаткове комплексне дослідження СМР та інших біологічних сере–довищ для виявлення маркерів мікст-інфекції.
Також було проведено детальний аналіз клінічних особливостей ЗЗНС залежно від установлених етіологічних чинників. Виявлено взаємозв’язок між нозологічною формою, тяжкістю й тривалістю хвороби з етіологією МІ (р = 0,001). Так, у пацієнтів із вірусно-вірусними, вірусно-протозойними, вірусно-хламідійними інфекціями частіше був діагностований арахноенцефаліт (49,33; 58,33 і 100,00 %), при вірусно-спірохетозних — енцефаломієлополірадикулоневрит (42,86 %) і хронічний рецидивуючий (у 55,11; 75,00 і 71,43 % випадків відповідно) перебіг хвороби з тривалістю до Ме = 2,33 року і більше. При вірусно-бактеріальних, вірусно-грибкових, бактеріально-грибкових інфекціях — менінгоенцефаліт (57,50; 100,00; 100,00 %) і гострий тяжкий перебіг хвороби (р = 0,001). Найбільш прогностично несприятливими є асоціації HSV + МБТ, HSV + пневмокок, EBV + борелії, HSV + EBV, при яких (за даними МРТ) у всіх випадках у головному мозку були зареєстровані запально-деструктивні зміни.
Висновки. Отже, визначено провідні прояви ЗЗНС при моно- і мікст-інфекції. Найчастіше реєструвались: стійкий інтенсивний головний біль, порушення свідомості, бульбарні, чутливі, рухові порушення, лихоманка. Взаємозв’язок цих симптомів з 15 іншими дає підставу для додаткового обстеження на наявність мікст-інфекції.