Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №6, 2022
Вернуться к номеру
Вплив деяких метеорологічних факторів на поширення COVID-19 на території з помірно- континентальним кліматом
Авторы: Подаваленко А.П., Георгіянц М.А.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Незважаючи на зниження захворюваності на СOVID-19, ця інфекція залишається актуальною проблемою з низкою невирішених питань з епідеміології. Одне із таких питань — про вплив метеорологічних факторів на передачу збудника СOVID-19, вирішення якого може сформувати уявлення про сезонність цього захворювання в майбутньому і, у свою чергу, дозволить своєчасно впроваджувати передсезонні профілактичні заходи.
Дослідження, проведені в Китаї (Peng Shi et al., 2020; Hongchao Qi et al., 2020), США (Muhammad Farhan Bashir et al., 2020), Турції (Mehmet Şahin, 2020), Африці (Ibrahima Diouf et al., 2022), Італії, Японії (Biqing Chen et al., 2020) та інших країнах, щодо взаємозв’язку між температурою повітря, вологістю, швидкістю руху повітря, атмосферним тиском, сонячною тривалістю й передачею вірусу SARS-CoV-2, впливу кліматичних умов на рівень захворюваності та смертності від СOVID-19 показали, що досі немає єдиної думки і тривають дискусії. Так, припускають, що низька температура й низька вологість сприяють передачі SARS-CoV-2 і можуть впливати на рівень смертності від СOVID-19 (Jiangtao Liu et al., 2020), водночас є інформація про зростання захворюваності в теплих країнах з високою вологістю (Qasim Bukhari et al., 2020; Ye Yao et al., 2020). Показано, що швидкість вітру також може сприяти поширенню коронавірусу (Poulami Majumder et al., 2021). У більшості випадків дослідження проводилися одночасно на різних континентах, у декількох країнах або провінціях, які відрізнялися кліматичними умовами, що могло спотворювати результати для певних територій.
З огляду на вищезазначене метою роботи стало виявлення впливу температури й швидкості повітря і відносної вологості на поширення СOVID-19 на території з помірно-континентальним кліматом (модель м. Харкова).
Матеріали та методи. У роботі використано дані офіційного сайту Національної служби здоров’я України та матеріали Харківського регіонального центру з гідрометеорології за відповідний період часу.
Клімат м. Харкова є помірно-континентальним з помірно холодною зимою та тривалим посушливим, спекотним літом, при цьому середньорічна температура становить +8,1 °C, кількість опадів 515 мм, швидкість вітру 4 м/с, вологість повітря 74 %.
Досліджували щодобові випадки COVID-19 за такими параметрами: активні, госпіталізовано, померло, підозрілі й підтверджені, а також температуру повітря (°C), швидкість повітря (м/с) і відносну вологість (%) протягом 425 днів, за період від 01.04.2020 до 31.05.2021. Для наближення до реальних умов інфікування збудником COVID-19 враховували мінімальний (3–4 дні), середній (6–7 днів) і максимальний (14 днів) інкубаційні періоди.
Взаємозв’язок між температурою повітря, вологістю повітря, швидкістю вітру й параметрами епідемічного процесу COVID-19 визначали за допомогою кореляційного аналізу із застосуванням критерію Спірмена. Для виявлення впливу кліматичних умов на параметри прояву епідемічного процесу використали непараметричний критерій Крускала — Уолліса. Перевірку нормальності закону розподілу виконували за допомогою критерію Колмогорова — Смірнова.
Результати. У м. Харкові в багатодобовій динаміці захворюваності на COVID-19 спостерігалося два епідемічних підйоми, при цьому піки підйомів захворюваності припадали на осінні (2020 рік) і весняні (2021 рік) місяці. Протягом періоду дослідження температура коливалася від –17,2 до 29,1 °C, вологість — від 13 до 100 % і швидкість руху повітря — від 1 до 10,4 м/с. Попередньо визначали критерії кліматичних показників за ступенем ризику інфікування (високий, середній, низький і мінімальний), враховуючи властивості SARS-CoV-2 і зареєстровані щодобові показники температури, відносної вологості й швидкості руху повітря. Вважали високим ступенем ризику температуру –17,2… 4 °C, вологість 76 % і вище, швидкість руху повітря 1–2 м/с; середнім — 5–14 °C, 75–50 %, 3–4 м/с відповідно; низьким — 15–22 °C, 49–30 %, 5–6 м/с відповідно; мінімальним — 23 °C і вище, 29–13 %, 7 м/с і більше відповідно.
За результатами розрахунків встановлено вірогідний вплив температури повітря (р < 0,0001) і відносної вологості (р < 0,0001) на механізм передачі збудника COVID-19. Швидкість руху повітря у відкритому просторі, ймовірно, не впливає на передачу SARS-CoV-2 (p > 0,05). Отже, з високою вірогідністю найвищі показники захворюваності на COVID-19 реєстрували в таких діапазонах: температура 5–14 °C (р < 0,0001), при цьому високий рівень захворюваності залишався також у діапазоні температури –17,2… 4 °C і при вологості 76 % і вище. Встановлені кліматичні умови поширення SARS-CoV-2, характерні для весняних та осінніх місяців року у м. Харкові.
Висновки. 1. Показано вплив температури й вологості повітря на поширення COVID-19 на території з помірно-континентальним кліматом. При цьому високий ризик інфікування вірусом SARS-CoV-2 спостерігали при температурі 14 °C і нижче, вологості 76 % і вище, тобто при кліматичних умовах, які характерні для весняного й осіннього періодів для м. Харкова. 2. У м. Харкові середньорічна температура — 8,1 °C, вологість повітря — 74 %, тож випадки CОVID-19 можемо спостерігати протягом року, але найвищі показники захворюваності, ймовірно, будуть реєструватися у весняно-осінній період, що дозволить складати прогноз і своєчасно проводити передсезонні профілактичні заходи.
Проведені дослідження є фрагментом науково-дослідної роботи Міністерства охорони здоров’я України «Наукове обґрунтування епідеміологічного нагляду за COVID-19 і шляхи його удосконалення у адміністративно-промисловому регіоні» (державний реєстраційний номер 0121U107484).