Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №6, 2022
Вернуться к номеру
Про необхідність покращання профілактики інфекційних хвороб
Авторы: Рєзніков А.П.
КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради, м. Рівне, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Інфекційні хвороби залишаються актуальною проблемою для охорони здоров’я і суспільства в цілому. Профілактика інфекційної захворюваності є важливим фактором біобезпеки країни.
Мета: провести аналіз стану профілактики інфекційних хвороб в Україні і виявити недоліки й проблемні питання.
Методи. Застосовані методи епідеміологічного аналізу й статистики.
Результати. Із часу ліквідації санітарно-епідеміологічних станцій (СЕС) в Україні значно погіршилась профілактика інфекційних хвороб. У країні відсутня належна організація проведення профілактичних щеплень. Наприклад, у 2021 році у Рівненській області виконання ревакцинації АКДП у 18 місяців становило 75,6 %, вакцинації проти гепатиту В — 69,9 %, вакцинації КПК дітей в один рік — 81,5 %.
До того ж навіть не була забезпечена необхідна кількість цілої низки вакцин. Наприклад, у 2021 році забезпеченість Рівненської області вакцинними препаратами становила: проти гепатиту В дітей — 60,8 %, оральною поліомієлітною вакциною — 76,3 %, АДП-анатоксином — 93,3 %.
На наш погляд, саме через відсутність СЕС у 2020–2021 роках у країні набула неконтрольованого поширення інфекція СOVID-19, протиепідемічні заходи не були належно організовані.
До речі, у країнах Заходу з високим рівнем лікувальної медицини також саме через відсутність установ на кшталт СЕС коронавірусна інфекція набула надзвичайно великого поширення.
У нашій країні не забезпечене виконання Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», зокрема в аспекті безкоштовного проведення протиепідемічних заходів, у тому числі безкоштовного забезпечення населення захисними масками, а також безкоштовного обстеження й лікування інфекційних хворих, також і хворих на СOVID-19.
Через відсутність СЕС хворих із підозрою на СOVID-19 замість обстеження на дому направляють на обстеження до лабораторій, що спричиняє додаткове розсіювання SARS-CoV-2, тим самим збільшуючи кількість хворих. Епідеміологічні розслідування випадків інфекційних захворювань практично не проводяться. Активне виявлення хворих не забезпечене. Сімейні лікарі по телефону консультують хворих, практично не відвідують хворих на дому. Вакцинальна кампанія проти СOVID-19 не була належно організована, розпочалась несвоєчасно.
Одним із наслідків ліквідації СЕС є неповний облік інфекційних хворих. Тому існуюча статистика інфекційної захворюваності, на наш погляд, не відображає реальної ситуації. Відбувається ріст захворюваності й смертності щодо низки інфекцій, зокрема ботулізму. До того ж ботулізм став виникати унаслідок вживання продуктів, виготовлених на підприємствах харчової промисловості, що неприпустимо було в часи, коли діяли СЕС.
Той факт, що під час пандемії в країні був призначений головний санітарний лікар у Міністерстві охорони здоров’я і, відповідно, в областях, не вирішує проблему. На наш погляд, для належної профілактики інфекційних хвороб і біобезпеки країни слід відновити мережу санепідстанцій — районні, міські й обласні.
Висновки. 1. У країні назріла необхідність корінним чином покращити профілактику інфекційних хвороб. 2. Для налагодження належної біобезпеки країни необхідно відновити діяльність санітарно-епідеміологічних станцій, а також провести реорганізацію медицини в цілому з акцентом на профілактиці хвороб.