Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №6, 2022
Вернуться к номеру
Епідемічна ситуація з гарячки Західного Нілу в Київській області за період 2017–2021 рр.
Авторы: Родина Н.С., Майборода В.В., Ліпчанчук В.Є., Гринчук Г.М., Могильна Л.О.
Державна установа «Київський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України», м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Гарячку Західного Нілу (ГЗН) відносять до хвороб, які спричиняють серйозний вплив на здоров’я населення, вона має здатність швидко поширюватися в міжнародних масштабах і входить до переліку подій, що можуть становити надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров’я. В Україні офіційна реєстрація випадків захворювання на ГЗН запроваджена з 2006 року. За період 2017–2021 рр. в Україні зареєстровано 59 випадків ГЗН.
Основним резервуаром вірусу ГЗН у природі є 17 видів переважно перелітних птахів, векторами — комарі родів Culex, Aedes і Anopheles. З огляду на географічне розташування України — у центрі Європи, де перехрещуються міграційні шляхи перелітних птахів — резервуарів вірусу ГЗН з країн Азії, Африки до Європи, і природне поширення векторів збудника постійно існує ризик занесення ГЗН в Україну і на територію Київ–ської області.
Мета дослідження: висвітлити актуальність проблеми захворюваності на ГЗН з метою підвищення настороженості медичних працівників щодо виявлення ГЗН, своєчасного встановлення діагнозу і своєчасного скеровування матеріалу від хворих для проведення своєчасної діагностики в мешканців Київської області.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз захворюваності на ГЗН у Київській області за період з 2017 по 2021 рік за результатами лабораторних досліджень методом імуноферментного аналізу. Використовували методи статистичної обробки даних і аналізу.
Результати. За період спостереження 2017–2021 рр. у Київській області зареєстровано 11 випадків ГЗН (табл. 1).
/93.jpg)
У 10 випадках (91 %) захворіли місцеві жителі, які не виїздили за кордон, і один випадок (9 %) був завізним — хворий прибув з міста Дуала, Республіка Камерун. У переважній більшості випадків (82 %) хворі відмічали укуси комарів.
Серед загальної кількості захворілих — 8 осіб (72,7 %) активного працездатного віку (від 24 до 56 років) і 3 особи (27,3 %) пенсійного віку (від 66 до 90 років); міські жителі — 6 (54,5 %), мешканці сільської місцевості — 5 (45,5 %). Чоловіки хворіли частіше (6 випадків — 54,5 %), ніж жінки (5 випадків — 45,5 %).
У хворих відмічалися наступні клінічні прояви: підвищення температури тіла — у 100,0 %, з них в 64 % температура тіла була вище за 39 °С; загальна слабкість — 100,0 %, головний біль — 54,5 %, висип на шкірі — 45,5 %, нудота — 18,2 %, біль у горлі — 18,2 %, терпкість у кінцівках — 9,1 %.
При зверненні по медичну допомогу до закладів охорони здоров’я встановлено первинний діагноз: вірусна гарячка неясного генезу — у 36,4 %, вірусний менінгоенцефаліт — 18,2 %, ГРВІ — 18,2 %, ентеровірусна інфекція, артрит, інфекційна екзантема — по 9,1 %.
У всіх 11 випадках діагноз «гарячка Західного Нілу» підтверджено лабораторно. На першому етапі методом ІФА в лабораторії особливо небезпечних інфекцій Державної установи «Київський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» у 8 випадках (72,7 %) одночасно виявлено антитіла класів IgM та IgG до вірусу ГЗН і в 3 випадках (27,3 %) — класу IgG до вірусу ГЗН з наростанням титрів у парних сироватках. На другому етапі лабораторних досліджень усі результати підтверджені у вірусологічній лабораторії Державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України».
Тривалість від початку появи клінічних симптомів до встановлення заключного діагнозу «гарячка Західного Нілу» коливалася від 11 до 54 днів і в середньому становила 27 днів. У 2 випадках (18 %) встановлено мікст-інфекцію: «гарячка Західного Нілу. Хвороба Лайма» і «гарячка Західного Нілу. Ієрсініоз».
Висновки. Реєстрація випадків захворювань на ГЗН свідчить про діючу систему епіднагляду за даним захворюванням і належну організацію лабораторної діагностики в Київській області. Переважна кількість зареєстрованих випадків ГЗН (90,9 %) серед осіб, які проживають в Київській області та не виїжджали за її межі, свідчить про місцевий характер інфікування й наявність ендемічних територій в області. Серед клінічних проявів захворювання переважають лихоманка, загальна слабкість і висип на шкірі. При первинному зверненні хворого по медичну допомогу в жодному випадку не запідозрено гарячку Західного Нілу, що потребує підвищення настороженості серед медичних працівників закладів охорони здоров’я до виявлення даного захворювання і своєчасного скерування матеріалу для підтвердження діагнозу лабораторними методами.