Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №6, 2022
Вернуться к номеру
Епідеміологічна характеристика COVID-19 в Україні у 2022 році
Авторы: Сергеєва Т.А., Задорожна В.І., Шагінян В.Р.
ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. За даними ВООЗ, станом на 18 вересня 2022 р. у світі було зареєстровано понад 609 млн підтверджених випадків COVID-19 і понад 6,5 млн смертей (https://www.who.int/publications/m/item/weekly-epidemiological-update-on-covid-19---21-september-2022). Протягом декількох останніх тижнів кількість нових зареєстрованих щотижневих випадків зменшувалась або залишалася стабільною в усіх 6 регіонах ВООЗ. Попри те, що ще в липні 2022 р. в Європейському регіоні ВООЗ спостерігалося зростання кількості нових випадків COVID-19, а підваріант вірусу Omicron BA.5 швидко став домінуючим у багатьох країнах Європи й очікувалось різкіше зростання захворюваності восени та взимку з появою нових субліній збудника інфекції, прогнозувалися гарні перспективи щодо контролю над COVID-19 навіть до кінця поточного року завдяки появі ефективних антивірусних препаратів вкупі з розширенням тестування та вакцинації (https://news.un.org/ru/story/2022/09/1432281?utm_source=UN+News+-+Russian&utm_campaign=d82aa61431-EMAIL_CAMPAIGN_2022_09_24_12_21&utm_medium=email&utm_term=0_6a23d2f3b7-d82aa61431-107273089).
12.09.2022 генеральний директор ВООЗ заявив, що очікується зростання захворюваності на COVID-19 в Україні, що досягне піку в жовтні, і це може наблизити заклади охорони здоров’я до порогу пропускної здатності (https://www.medscape.com/viewarticle/980618?src=wnl_edit_tpal&uac=411766AT&impID=4636924&faf=1), у тому числі через атаки на інфраструктуру охорони здоров’я внаслідок військового вторгнення Росії, а також через низький рівень охоплення щепленнями.
Необхідно підкреслити, що прогнози щодо 5-ї хвилі підйому захворюваності в Україні нами були подані ще навесні 2022 р. і на сьогодні підтверджуються як за кількісними і якісними, так і за часовими параметрами.
Мета роботи: оперативний епідеміологічний аналіз захворюваності на COVID-19 в Україні за наявними статистичними даними (за 37 тижнів 2022 р. — з 03.01.2002 по 18.09.2022) порівняно з аналогічним періодом минулого року, оцінка кількісних і якісних параметрів епідемічного процесу.
Матеріали та методи. Динаміку захворюваності на COVID-19 в Україні оцінювали за даними щотижневих звітів «Епідемічна ситуація із захворюваності на COVID-19 в Україні» ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» (ЦГЗ). Застосовували комплекс описово-оціночних та аналітичних прийомів епідеміологічного методу дослідження в поєднанні з методами математичної статистики.
Результати. За даними ЦГЗ, від початку епідемії COVID-19 в Україні станом на 18.09.2022 лабораторно підтверджено 5 133 080 випадків інфекції, у тому числі 369 221 (7,2 %) — серед дітей до 17 років, 145 233 (2,8 %) — медичних працівників, 442 677 (8,6 %) — вакцинованих осіб. У 109 045 (2,1 %) осіб із COVID-19 інфекція призвела до летального наслідку, у тому числі у 83 (0,02 %) захворілих дітей і 1249 (0,9 %) медичних працівників.
У попередніх дослідженнях ми показали, що в Україні з 03.03.2020 і до кінця 2021 р. спостерігалися 3 умовні хвилі підйому захворюваності на COVID-19 на відміну від 4 хвиль, що мали місце в глобальному масштабі. На першому тижні 2022 р. ще тривав спад захворюваності, що розпочався протягом останньої декади 2021 р., і її показник становив 73,8 на 100 тис. населення. Але вже на 2-му тижні (з 10.01.2022) захворюваність зросла майже в 2 рази — до 144,8 на 100 тис. населення, що можна умовно розцінювати як початок нової хвилі інтенсифікації епідемічного процесу. До кінця 5-го тижня (31.01.2022–06.02.2022) рівень захворюваності на тиждень збільшився до максимального значення 637,9 на 100 тис. населення, значно перевищуючи найбільші потижневі показники піку захворюваності 3-ї хвилі (399,6–399,8 на 100 тис. населення у жовтні — листопаді 2021 р.) і в 1,2–9,5 раза — показники 2–8-го тижнів 2021 р. (рис. 1). Середній темп приросту захворюваності на COVID-19 упродовж перших 5 тижнів 2022 р. становив +45,1 % на тиждень (виражена тенденція) проти вираженого спаду захворюваності за аналогічний період 2021 р. (–14,3 %).
З 07.02.2022 (6-й тиждень року) захворюваність почала поступово, а потім стрімко спадати, і упродовж 5 тижнів від середини червня до першої декади липня (06.06.2022–10.07.2022) показники становили 2,6–2,9 на 100 тис. населення — менші за мінімальні в міжхвильовий період 2021 р. (8,9–9,1 на 100 тис. населення). Але починаючи з 33-го тижня (з 15.08.2022) захворюваність почала поступово зростати й дещо перевищувати (в 1,1–1,2 раза) показники 2021 р. за аналогічний час, демонструючи виражений приріст (+34,8 %), порівнянний із тижневим темпом приросту на 33–37-му тижні 2021 р. (+34,4 %). Але ці порівняння не можна вважати повністю коректними через війну в Україні, що розпочалась на 8-му тижні 2022 р., очевидну неможливість отримання повної інформації з низки ре–гіонів і нульову звітність на окупованих територіях.
Упродовж 37 тижнів 2022 р. паралельно з підйомами/спадами захворюваності коливалась і кількість летальних випадків (r = 0,86), і відповідні показники (летальності й смертності). Про найбільшу кількість померлих від COVID-19 (1695 осіб) було повідомлено на 7-му тижні (14.02. 2022–20.02.2022), коли почав спостерігатися спад захворюваності, а про найменшу (9 на тиждень) — упродовж 11.07.2022–17.07.2022 (28-й тиждень). Потижневі показники смертності доступні до 24.04.2022 (16-й тиждень), і, згідно з даними офіційної статистики ЦГЗ, вони коливались у ме–жах від 0,2 (16-й тиждень) до 4,5 на 100 тис. населення (7-й тиждень). Для порівняння: у 2021 р. від COVID-19 помирали від 106 до 4590 осіб на тиждень, і показник смертності коливався в межах від 0,3 до 12,1 на 100 тис. населення. Отже, відзначимо зменшення показника смертності у 2022 р. порівняно з 2021 р. Теж саме можна сказати і стосовно показника летальності: середній багатотижневий показник за 37 тижнів у 2022 р. становив 1,2 % (95% ДІ: 1,0–1,4; розмах — 3,4: від 0,2 до 3,6), у 2021 р. — 3,3 % (95% ДІ: 2,9–3,7; розмах — 4,2: від 1,7 до 5,9). У динаміці потижневої реєстрації у 2022 р. летальність помірно спадала (–2,4 % у середньому на тиждень), тоді як для такого самого періоду минулого року була характерна стабільна тенденція щодо цього показника (0,4 %). Летальність не корелювала з числом випадків і показником захворюваності (r = –0,26), при цьому спостерігався прямий слабкий зв’язок (невірогідний) із кількістю померлих від COVID-19 (r = 0,4), як і в 2021 р.
Індекс репродукції (R0) SARS-CoV-2 у 2021 р. у середньому дорівнював 0,99 (від 0,78 до 1,29), при цьому сумарно упродовж 22 тижнів він перевищував значення 1,00, тобто майже половину минулого року вірус поширювався швидко і «темп інфікування» зростав експоненційно. Кореляційний зв’язок між захворюваністю та оціненою величиною R0 у потижневій динаміці в середньому за рік був прямим і слабким (r = 0,28). У 2022 р., за наявною інформацією за 15 тижнів, R0, стартуючи з 0,9 упродовж 2 перших тижнів року, збільшився до 1,5 на 3-му тижні (17.01.2022–23.01.2022), після чого стабілізувався на значенні 1,4 на весь період спостереження до 17.04.2022. Показник кореляції (r = 0,16) між динамікою у захворюваності та R0 протягом 15 тижнів, аналогічно з минулим роком, не відображав суттєвого зв’язку. Оскільки зростання індексу репродукції свідчить про зростання контагіозності збудника інфекції, можна говорити про суттєвий недооблік дійсної кількості випадків COVID-19 в Україні.
Серед захворілих на COVID-19 за 37 тижнів 2022 р. у середньому превалювали особи віком від 60 до 69 років (17,4 %), потім 70+ років (16,1 %), 50–59 років (16,0 %), 30–39 (15,3 %), 40–49 (14,8 %), 20–29 (9,6 %), 10–19 років (5,5 %), найменша кількість випадків припадала на дітей віком від 0 до 9 років (5,3 %). Частка летальних випадків по вікових групах за рангом зменшення розподілилася таким чином: 70 років і старше (60,5 %) → 60–69 років (20,9 %) → 50–59 (9,2 %) → 40–49 (5,1 %) → 30–39 (3,1 %) → 20–29 (0,7 %) → 0–9 (0,3 %) → 10–19 (0,2 %). При цьому з-поміж захворілих частка дітей 0–9 років від початку року збільшилась з 2,0 до 8,4 % (+2,9 % на тиждень), тоді як частка інших вікових груп, попри деякі міжтижневі коливання відсотка, у потижневій динаміці залишалася стабільною. У структурі летальних випадків помірно зростала частка вікових груп 0–9 (+4,6 % на тиждень), 30–39 (+2,5 %), 40–49 (+1,6 %) і 50–59 (+1,4 %) років; зростання пропорції осіб віком 20–29 років (+5,6 %) було вираженим, а частка хворих 60 і більше років залишалася стабільною, незважаючи на відмінності, навіть суттєві, за окремими тижнями року. Летальність була мінімальною серед дітей і підлітків 0–9 і 10–19 років (відповідно 0,06 і 0,05 %) і зростала симетрично до збільшення віку: 0,08 % (20–29 років) → 0,27 % (30–39 років) → 0,45 % (40–49 років) → 0,65 % (50–59 років) → 1,46 % (60–69 років) → 4,78 % (70 і більше років). Наведені закономірності в цілому подібні до таких у 2021 р., окрім вірогідно меншої летальності у вікових групах 60–69 і 70+ років (2021 р.: 4,6 і 13,0 % відповідно).
Щодо захворюваності дітей віком до 17 років, то в 2021 р. починаючи з вересня спостерігалось зростання частки дітей серед захворілих, що кореспондувало із ситуацією в інших країнах світу. Частка дітей вказаного віку коливалась від 2,9 до 10,9 % на тиждень, і якщо на 1 «дитячий» випадок у першій половині року припадав 21 «дорослий», то у другому півріччі співвідношення «дитячих» і «дорослих» випадків зменшилося до 1 : 13 — 1 : 14. За 37 місяців 2022 р. частка випадків серед дітей у середньому становила 9,7 % (95% ДІ: 8,9–10,5), перевищуючи показники минулого року, і на 1 «дитячий» випадок припадало в середньому 11 «дорослих» (від 8 до 56 на тиждень). Враховуючи, що з початку війни багато дітей були вивезені з країни, можна припустити, що кількість випадків COVID-19 у віковій групі від 0 до 17 років за відсутності бойових дій була б ще більшою. Частка дітей у потижневій динаміці захворюваності помірно зростала (+1,1 %), особливо починаючи з кінця серпня. У той же час у США, за даними декількох штатів, частка дітей серед загальної кількості випадків від початку пандемії становить 18,4 %, а протягом 38-го тижня — 16,9 % (https://www.aap.org/en/pages/2019-novel-coronavirus-covid-19-infections/children-and-covid-19-state-level-data-report/). Але при порівнянні цих даних треба враховувати кількість тестувань на 1 мешканця країни (зокрема, у школах і дошкільних закладах) (3,3 у США проти 0,5 в Україні) (https://www.worldometers.info/coronavirus/) і той факт, що підйом захворюваності, її поточної хвилі, розпочався значно раніше, ніж в Україні.
Починаючи з літа 2021 р. в Україні збільшувалася кількість вакцинованих осіб. На цьому тлі зростала й частка захворілих на COVID-19, і відсоток госпіталізованих з-поміж вакцинованих (згідно зі статистичними даними ЦГЗ — це особи, що отримали 1 і більше щеплень проти COVID-19). Так, упродовж 17.09.2021–31.12.2021 (41–52-й тижні) частка захворілих, які були вакциновані проти COVID-19, коливалася в межах 5,4–7,3 % (у середньому 11,7 %; 95% ДІ: 8,9–14,5) від загальної кількості випадків, маючи виражену тенденцію до зростання (+10,0 % на тиждень). При цьому відсоток госпіталізованих із числа вакцинованих був навіть дещо більшим, ніж серед невакцинованих проти COVID-19: 26,8 % проти 25,1 %.
За 16 тижнів 2022 р. (03.01.2022–24.04.2022) у середньому 22,2 % випадків COVID-19 від загальної кількості захворілих реєстрували у вакцинованих (95% ДІ: 19,3–25,1; розмах — 21,8: від 17,1 до 39,0 на тиждень), що в 1,9 раза частіше, ніж за останні 12 тижнів 2021 р. (різниця статистично невірогідна). Спостерігалася помірна тенденція до зростання частки вакцинованих осіб (+3,2 % на тиждень) серед загальної частки захворілих. Привертає увагу той факт, що за період із 01.06.2022 (початок реєстрації захворюваності у вакцинованих) по 22.02.2022 (початок зниження 4-ї хвилі захворюваності, перед початком бойових дій) найбільша частка захворілих вакцинованих серед усіх захворілих вакцинованих спостерігалася у вікових групах 30–49 років (43,2 %) і 50–69 років (38,4 %), що, швидше за все, корелює з рівнями охоплення вакцинацією. У найвищий групі ризику (70+ років) цей показник становив 6,4 %. На 37-й тиждень 2022 р. частка вакцинованих серед захворілих в Україні дорівнювала вже 28,1 % (від 5,4 до 43,6 % по окремих адміністративних регіонах). Частка госпіталізованих серед вакцинованих і невакцинованих пацієнтів із COVID-19 за період від 41-го тижня 2021 р. до 7-го тижня 2022 р. (до початку військових дій) фактично не відрізнялася і становила за тижнями спостереження відповідно 10,6–30,2 % і 10,2–31,7 %. Щодо вакцинального захисту, імунологічної пам’яті та популяційного імунітету, то суттєвий відсоток захворілих на COVID-19 з-поміж щеплених осіб (зокрема, в середньому по Україні 15,1 % за період 01.06.2022–18.09.2022 з регіональним розмахом у 26,7 %) з урахуванням далеко не повної інформації на цей час в Україні та відповідних фактичних даних з інших країн світу свідчить на користь певної умовності цих понять. Те ж стосується й колективного (популяційного) імунітету, на який на початку пандемії покладали надії щодо контролю інтенсивності епідемічного процесу цієї інфекції.
Висновки. Аналіз кількісних і якісних параметрів епідемічного процесу COVID-19 в Україні дозволяє визначити такі закономірності: 1. Відбувається зниження показника летальності під час епідемії, що дозволяє говорити про зменшення вірулентності SARS-CoV-2 і припустити нижчі рівні захворюваності в подальшому відносно піків минулих періодів. 2. Спостерігається зростання індексу репродукції збудника інфекції як показника, що характеризує контагіозність SARS-CoV-2. Відсутність кореляції між рівнями захворюваності на COVID-19 та оцінюваним R0 в динаміці є ознакою суттєвого недообліку випадків інфекції та збільшення прихованого масиву епідемічного процесу. 3. Під час епідемічного процесу COVID-19 продовжує зростати частка дітей віком від 0 до 17 років. Це сприяє збільшенню ролі дітей як джерел збудника інфекції, часто прихованих через відсутність вираженої симптоматики й тяжкого перебігу. З іншого боку, така тенденція свідчить про поступове наближення COVID-19 за епідемічною характеристикою до інших гострих респіраторних інфекцій. 4. Попри збільшення охоплення щепленнями проти COVID-19 питання ефективності вакцинації, її впливу на перебіг епідемічного процесу та скорочення несприятливих наслідків інфекції поки що залишаються дискутабельними. Через відсутність офіційних статистичних даних у динаміці щодо захворюваності на COVID-19, госпіталізації і летальності вакцинованих із різним вакцинальним статусом немає можливості надати науково обґрунтовану оцінку епідеміологічній ефективності вакцинопрофілактики COVID-19 в Україні. 5. Аналіз даних офіційної статистики за 2022 р. обмежений відсутністю повної інформації та нульовою звітністю з окупованих територій України через повномасштабне вторгнення Росії, що розпочалося на 8-му тижні року.