Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №6, 2022
Вернуться к номеру
Опортуністичні паразитози у пацієнтів із хворобами шлунково-кишкового тракту: діагностика, профілактика, контроль лікування
Авторы: Шагінян В.Р., Фільчаков І.В., Ясеновий С.П.
ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Останніми роками все більш обговорюються питання ролі збудників інфекційних і паразитарних хвороб у соматичній патології людини. Blastocystis spр. належать до найбільш поширених кишкових найпростіших, але їх роль при деяких соматичних захворюваннях до цього часу вивчена недостатньо. Паразит виявляється як у пацієнтів із симптомами кишкових розладів, так і в осіб без будь-яких скарг. У той же час проведені останніми роками дослідження показали зв’язок бластоцистної інвазії (БІ) з різними формами дисфункції шлунково-кишкового тракту (ШКТ), у першу чергу синдромом подразненого кишечника (СПК). Ці дані свідчать про необхідність розробки ефективних профілактичних заходів із запобігання опортуністичним паразитозам у пацієнтів із хворобами ШКТ.
Мета роботи — на підставі результатів паразитологічних досліджень оцінити поширеність кишкових інвазій серед пацієнтів із захворюваннями ШКТ, удосконалити систему паразитологічної діагностики на різних етапах ведення пацієнтів.
Результати. За результатами власних досліджень, більше ніж у 30 % пацієнтів із захворюваннями ШКТ була виявлена БІ. За наявності проявів дисфункції ШКТ ефективне лікування БІ (відсутність найпростіших при обстеженнях після лікування) приводило до зникнення симптомів кишкових розладів. На аналогічні результати вказують також інші автори. Отже, при виявленні Blastocystis spр. і наявності характерних клінічних проявів (нудота, біль у животі, здуття, порушення випорожнень) може бути рекомендоване проведення специфічного лікування.
Основним методом, який використовується для клінічної діагностики БІ, залишається мікроскопія, яка є достатньою для діагностики паразитозу. Результати власних досліджень, які узгоджуються з даними інших авторів, свідчать про варіабельність виявлення Blastocystis spр. при дослідженні фекалій. Вказана особливість паразитарних інвазій стала підставою для проведення 3-разових обстежень на наявність кишкових паразитів для отримання більш вірогідних результатів дослідження. Нами була розроблена методика, яка дозволила скоротити кількість обстежень пацієнта, не знижуючи показників виявлення паразитів, що досягається шляхом використання консерванта для збору фекалій протягом 3–5 днів в одну ємність (Патент № 114976, G01N 33/483). Важливим питанням, яке має значення для діагностики БІ, є кількість виявлених при паразитологічному дослідженні паразитів або їх цист у полі зору мікроскопа. Раніше вважалось, що клінічне значення має їх кількість, яка перевищує 5 у полі зору. Дослідження останніх років дозволили стверджувати, що кількість виявлених найпростіших не має значення для клінічних проявів інвазії. У той же час морфологічні форми Blastocystis spр., які можна виявити при мікроскопічному дослідженні, мають різний патогенний потенціал. Так, найбільш патогенною вважають амебіоїдну форму Blastocystis spр., яка найчастіше викликає діарею. Отже, звичайне мікроскопічне дослідження за наявності досвіду проведення паразитологічних досліджень може надати необхідну для клініциста інформацію.
На даний час не отримані переконливі дані про клінічне значенні Blastocystis spр. у формуванні й розвитку хронічної патології ШКТ. Але наявність БІ, безумовно, ускладнює перебіг хронічного захворювання. Також відзначається позитивна динаміка перебігу соматичного захворювання після лікування БІ. Нами також було доведено, що визначення середньої кількості найпростіших/цист у полі зору є обґрунтованим для оцінки ефективності проведеного лікування. Якщо після проведеного лікування кишкові паразити в дослідженому зразку не виявлені, робиться висновок про ефективність лікування; якщо кількість виявлених найпростіших після проведеного лікування зменшується порівняно з результатом дослідження до лікування, роблять висновок про наявність протипаразитарної дії застосованого препарату, але необхідність продовження лікування залежить від клінічних проявів паразитозу; якщо кількість найпростіших не зменшується або, навпаки, збільшується, роблять висновок про неефективність проведеного лікування. Ця методика викладена в розробленому патенті на винахід № 125853, G01N 33/483.
Висновки. Враховуючи наведене вище, слід вважати важливим проведення паразитологічного обстеження пацієнтів із захворюваннями ШКТ, у першу чергу з хронічними колітами та СПК. При обстеженні таких пацієнтів доцільно використовувати удосконалену методику збору матеріалу. При виявленні БІ та за наявності клінічних проявів слід проводити специфічне лікування, контроль ефективності якого проводити за кількісними показниками виявлення Blastocystis spр., використовуючи наведену вище методику збору матеріалу.