Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №7, 2022
Вернуться к номеру
Дослідження епідемічної активності природних вогнищ гарячки Ку на території Одеської області
Авторы: Бек Н.Г. (1), Малова О.С. (1), Дацюк В. (2)
(1) — НДІ епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
(2) — ДУ «Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», м. Одеса, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Природні вогнища гарячки Ку зареєстровані в усіх областях України. Це захворювання викликає Coxiella burnetii — внутрішньоклітинна грамнегативна бактерія, що належить до класу гамма-протеобактерій порядку Legionellales родини Coxiellaceae роду Coxiella. Це збудник ІІ групи патогенності, який може використовуватися як біологічна зброя. C. burnetii проявляє стійкість у навколишньому середовищі, що забезпечує її збереження, особливо за низьких температур. У природі резервуарами та переносниками C. burnetii є іксодові кліщі, дикі ссавці та мишоподібні гризуни. На території Одеської області функціонують численні природні вогнища гарячки Ку, а також є біотопи, населені різноманітними видами дрібних ссавців, з потенційно сприятливими умовами для формування таких вогнищ.
Людина інфікується гарячкою Ку повітряно-крапельним та аліментарним шляхами. З 1986 р. епідемічні спалахи Ку-гарячки реєструвалися в Ренійському (16 хворих) та Кілійському (16 хворих) районах Одеської області. Станом на 2011 р. в Одеській області налічувалось 45 ензоотичних з гарячки Ку територій у 16 адміністративних районах, тому вивчення епідемічного потенціалу цього захворювання на Одещині є актуальним [Ензоотичні території з особливо небезпечних природно-вогнищевих інфекційних хвороб в Україні та заходи їх профілактики. Інформаційний лист (ДЗ «ЦСЕСМОЗ України», ДЗ «ЛНДІ епідеміології та гігієни МОЗ України»). Київ, 2011. 138 с.].
Мета роботи: дослідити інфікованість кліщів і мишоподібних гризунів C. burnetii в різних географічних районах Одеської області.
Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 2100 екземплярів кліщів (95 пулів), зібраних впродовж весняно-літнього періоду 2018 р. Збір кліщів проводили на «прапор» у природних біотопах Одеської області та з великої рогатої худоби. Кліщі були розділені на пули за видами, статтю та ступенем насичення. Також було відловлено та досліджено 235 екземплярів мишоподібних гризунів з 18 районів Одеської області. Для ідентифікації C. burnetii використовували метод імунофлюоресцентної мікроскопії.
Результати та обговорення. Під час вивчення природних вогнищ гарячки Ку було зібрано 2100 екземплярів кліщів. Оскільки у 2018 р. серед мешканців Одеської області не було виявлено захворювань на гарячку Ку, збір проводився в районах, де за попередніх років були зареєстровані спорадичні випадки гарячки Ку серед людей (Арцизькому, Тарутинському, Татарбунарському, Іванівському та Кілійському районах), а також на територіях, які не є ензоотичними.
В Одеській області поширені кліщі наступних видів: Іхоdes ricinus, Dermancentor marginatus, Dermancentor reticulatus та Rhipicephalus rossicus. Корпускули C. burnetii були виявлені у 1,92 % проб — у кліщах D. reticulatus та I. ricinus (для порівняння, у 2017 р. цей показник становив 7,14 %). Позитивними були проби іксодових кліщів, зібраних з територій Б.-Дністровського та Ізмаїльського районів, які не входять до переліку ензоотичних територій. У решті проб, включно з пробами іксодових кліщів з ензоотичних територій, одержано від’ємні результати.
Серед відловлених гризунів домінував мишак лісовий (50,6 %). Частка інших видів складала: полівка звичайна (Microtus arvalis) — 34,1 %, миша домова (Mus musculus) — 11,6 %, мишак жовтогрудий (Sylvaemus flavicollis) — 2,7 %, інші — 1,0 %. Проведені методом люмінесцентної мікроскопії дослідження суспензій селезінок 235 екземплярів мишоподібних гризунів показали, що у зразках збудник гарячки Ку був відсутній. Однак 2017 року в Дунайсько-Дністерській зоні Одеської області нами було виявлено 3,33 % інфікованих C. burnetii гризунів.
Висновки. Результати наших досліджень вказують на те, що останніми роками збудник гарячки Ку у природних вогнищах Одеської області перебуває у стадії резервації. Тому необхідно проводити подальший епідеміологічний нагляд за інтенсивністю епідемічного процесу на ензоотичних територіях Одещини для передбачення ускладнень епідемічної ситуації та своєчасного вживання оперативних профілактичних заходів.