Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №7, 2022
Вернуться к номеру
Мікрофлора з матеріалів від поранених із бойовою травмою, які лікувались у клініках ВМКЦ ЦР, під час війни в Україні 2022 року
Авторы: Трихліб В.І. (1), Мамонтова Ю.В. (2), Щур А.Б. (3)
(1) — Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
(2) — Регіональне санепідуправління, м. Вінниця, Україна
(3) — Військово-медичний клінічний центр ЦР, м. Вінниця, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Badikov V.D., Krylov K.M., Minnullin I.P., 1996 р., було проведено клініко-мікробіологічне дослідження вогнепальних та мінно-вибухових ушкоджень у поранених військовослужбовців під час війни в Афганістані, які надійшли на етап кваліфікованої хірургічної допомоги на 2–5-ту добу після поранення. Було встановлено, що основними видами ранових інфекційних ускладнень при травмах є нагноєння ран і клостридіальна інфекція.
D.D. Men’shikov et al., 1996 р., було проведено динамічне дослідження мікрофлори кульових поранень у 32 пацієнтів. У випадках масової госпіталізації з ран переважно виділялася кокова мікрофлора (стафілококи та стрептококи), у період лікування мали місце госпітальні інфекції, обумовлені ентеробактеріями, Pseudomonas та Enterococcus. Перед очищенням рани спостерігалося зниження рівня забруднення всіма видами мікробів. З прогресуванням захворювання зареєстровано збільшення кількості стійких до антибіотиків штамів бактерій.
Як вказують М.Д. Желіба та інші, 2019 р., актуальність проблеми лікування хворих з вогнепальними пораненнями під час війни в Україні зумовлена застосуванням сучасних методів ведення війни. У структурі санітарних втрат переважну більшість (62,5 %) становлять поранені в кінцівки (нижні — 37 %, верхні — 25,5 %), у 35–40 % випадків це супроводжується переломами кісток кінцівок. Найбільш небезпечним ускладненням травм є розвиток гнійної інфекції. Основними представниками бактеріальних культур є грамнегативні неферментуючі палички (68 %): Acinetobacter spp. у 53 % випадків і Pseudomonas spp. у 15 % випадків. У 24 % проростків виявлено грампозитивні коки. Із загальної кількості ізолятів, виділених із рани, незалежно від термінів надходження матеріалу після травми, більшість (79,5 %) характеризувалася стійкістю до антибіотиків. Найвищий рівень стійкості мали штами грамнегативних неферментативних паличок.
Мета роботи: вивчити мікрофлору з матеріалів поранених із бойовою травмою, які лікувались у клініках ВМКЦ ЦР, під час війни в Україні у 2022 р.
Матеріали та методи. Був обстежений матеріал від 94 поранених, які проходили лікування у клініках ЦВМКЦ м. Вінниці.
Результати та обговорення. У поранених були виділені (виявлені чи виокремлені) наступні збудники: Klebsiella pneumoniae — 29 (30,9 %), St. haemolyticus — 14 (14,9 %), S. aureus — 14 (14,9 %), Serratia marcescens — 8 (8,5 %), Pseudomonas aeruginosae — 6 (6,4 %), Enterobacter aerogenes — 5 (5,3 %), E. coli — 4 (4,3 %), Citrobacter — 4 (4,3 %), Enterobacter agglomerans — 3 (3,19 %), Proteus mirabilis — 2 (2,1 %), Enterococcus – 3 (3,19 %), Enterobacter olurens — 1 (1,06 %), Candida albicans — 1 (1,06 %).
Із ран в ділянці нижніх кінцівок були виділені: Klebsiella pneumoniae, St. haemolyticus, Enterobacter aerogenes, S. aureus, E. coli, Enterobacter agglomerans, Serratia marcescens, Citrobacter, Enterobacter.
Із ран в ділянці верхніх кінцівок: St. haemolyticus, Klebsiella pneumoniae, S. aureus, Serratia marcescens.
Із ран в ділянці стопи: St. haemolyticus.
Із флегмони в ділянці попереку: Klebsiella pneumoniae.
Із рани в ділянці шиї: Citrobacter.
Із рани в ділянці грудної клітки: Klebsiella pneumoniae, S. aureus, St. haemolyticus.
Із рани в ділянці живота: St. haemolyticus, E. coli.
Із рани шкірно-підшкірного клаптика нижньої кінцівки: Proteus mirabilis.
Із рани при ураженні органів черевної порожнини: Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosae, Enterococcus, Serratia marcescens.
Із абсцесу черевної порожнини: Klebsiella pneumoniae, Serratia marcescens, S.aureus, Citrobacter.
Із випоту з черевної порожнини: Klebsiella pneumoniae.
Із вмісту підпечінкового абсцесу: Enterobacter agglomerans.
З емпієми плеври: Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosae.
Із вмісту при плевриті: S. aureus, St. haemolyticus.
Із мокроти при пневмонії: Klebsiella pneumoniae.
Із відокремлюваного при абсцесі легень: Enterococcus.
Із відокремлюваного при панкреонекрозі: Enterobacter.
Із флегмони стегна, гомілки: S. aureus.
Із рани при ураженні органів малого таза та сечового міхура: Klebsiella pneumoniae.
Із ліквору при менінгоенцефаломієліті: Klebsiella pneumoniae.
Із рани черепа: S. aureus, St. haemolyticus, Klebsiella pneumoniae.
Із рани з ураженням хребта: Enterobacter aerogenes, Serratia marcescens, Klebsiella pneumoniae.
Із ран при ураженні щелеп: Pseudomonas aeruginosae, Proteus mirabilis.
Із рани мошонки: Enterobacter.
Із рани при ураженні урологічних органів: Serratia marcescens.
Із сечі при гострому пієлонефриті: S. aureus.
S. aureus був чутливий до: ванкоміцину, левофлоксацину, лінезоліду, лінкоміцину, меропенему, метронідазолу, цефепіму, ципрофлоксацину, цефоперазону, цефтріаксону; резистентний до: азитроміцину, ампіциліну, амоксициліну, кларитроміцину, амікацину, офлоксацину, піперациліну, цефазоліну, цефотаксиму.
Klebsiella pneumoniae була чутлива до: піперациліну, цефтріаксону, цефепіму, азитроміцину, меропенему, ванкоміцину, ципрофлоксацину, метронідазолу, левофлоксацину; резистентна до: кларитроміцину, цефотаксиму, лінкоміцину, амікацину, амоксициліну.
St. haemolyticus був чутливий до: азитроміцину, піперациліну, левофлоксацину, лінезоліду, меропенему, кларитроміцину, цефепіму, цефотаксиму, цефтріаксону, цефоперазону; резистентний до: амікацину, амоксициліну, ванкоміцину, лінкоміцину, моксифлоксацину.
Ps. aeruginosae була чутлива до: меропенему, метронідазолу, лінезоліду, піперациліну, цефепіму; резистентна до: цефтріаксону, азитроміцину, амікацину, амоксициліну, ципрофлоксацину, ванкоміцину, кларитроміцину, левофлоксацину, лінкоміцину, моксициліну, офлоксацину, цефазоліну, цефтріаксону.
Enterococcus були чутливі до: ципрофлоксацину, цефепіму, левофлоксацину, меропенему, лінезоліду, метронідазолу, лінкоміцину, ванкоміцину, цефазоліну, цефтріаксону; резистентні до: гентаміцину, моксифлоксацину, азитроміцину, амоксициліну, амікацину, цефотаксиму, кларитроміцину.
E. coli була чутлива до: ванкоміцину, азитроміцину, кларитроміцину, меропенему, метронідазолу, цефепіму, лінезоліду; резистентна до: амікацину, амоксициліну, левофлоксацину, моксифлоксацину, офлоксацину, цефазоліну, цефотаксиму, цефтріаксону, ципрофлоксацину.
Enterobacter були чутливі до: азитроміцину, піперациліну, амікацину, амоксициліну, цефепіму, ванкоміцину, лінезоліду, меропенему, метронідазолу, цефазоліну, цефепіму, ципрофлоксацину, цефотаксиму; резистентні до: кларитроміцину, левофлоксацину, піперациліну, моксифлоксацину, офлоксацину.
Serratia marcescens була чутлива до: ванкоміцину, левофлоксацину, лінезоліду, меропенему, метронідазолу, цефепіму, цефтріаксону, ципрофлоксацину, цефотаксиму; резистентна до: азитроміцину, амікацину, амоксициліну, кларитроміцину, лінкоміцину, моксифлоксацину, офлоксацину, піперациліну, цефоперазону.
Proteus mirabilis був чутливий до: ципрофлоксацину, цефазоліну, цефтріаксону, цефотаксиму, левофлоксацину, лінезоліду, амоксициліну; резистентний до: амікацину, офлоксацину, кларитроміцину.
Citrobacter була чутлива до: піперациліну, цефазоліну, амоксициліну, азитроміцину, цефепіму, меропенему, ванкоміцину, левофлоксацину, офлоксацину, лінезоліду, цефотаксиму; резистентна до: цефтріаксону, цефоперазону, амікацину, лінкоміцину, ципрофлоксацину, кларитроміцину, метронідазолу.
Висновки. Встановлено, що переважними збудниками, які виділені з різних матеріалів від поранених під час війни в Україні у 2022 р., були: Klebsiella pneumoniae — 29 (30,9 %), St. haemolyticus — 14 (14,9 %), S. aureus — 14 (14,9 %), Serracia marcesans — 8 (8,5 %), Pseudomonas aeruginosae — 6 (6,4 %), Enterobacter aerogenes — 5 (5,3 %).