Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Международный неврологический журнал Том 18, №6, 2022

Вернуться к номеру

Якість життя як мотиваційний показник ефективності реабілітаційного процесу. Оригінальний опитувальник якості життя пацієнта відділення нейрореабілітації

Авторы: Сіделковський О., Рибалка О., Савчук М.
Клініка сучасної неврології «Аксімед», м. Київ, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

У реабілітології, особливо в неврологічній практиці, якості життя хворого завжди надається велике значення. Якість життя — один із головних показників, що характеризує духовний, емоційний, економічний стан людини, у центрі якого завжди знаходиться здоров’я індивідуума. Якщо один з її маркерів не відповідає очікуванням, людина може не тільки втратити емоційну забарвленість і зовнішню привабливість якості життя, але й мати значно серйозніші наслідки — втрату сенсу життя. На наш погляд, аналіз якості життя пацієнта й визначення ставлення хворого до порушених функцій організму й запропонованого курсу лікування (комплаєнс) є альфою та омегою всієї реабілітаційної допомоги. Наведений варіант оригінального орієнтовного опитувальника якості життя пацієнта дає можливість фахівцю (особливо в неврологічній практиці) скласти базове уявлення про його основні постулати. Якщо на один з пунктів опитувальника відповідь «так», у висновку зазначається: якість життя порушена. Коли в процесі проведення опитування виявляється критичне ставлення хворого до запропонованого лікування, цілі й задачі реабілітації можуть бути докорінно переглянуті.

In rehabilitation, especially in neurological practice, the patient’s quality of life is always of great importance. The quality of life is one of the main indicators that characterizes the spiritual, emotional, and economic state of a person in the center of which is always the health of the individual. If one of the markers of the quality of life does not meet expectations, a person may not only lose the emotional coloring and external attractiveness of vitality, but also have much more serious consequences — a lack of purpose of life. In our opinion, the analysis of the patient’s quality of life and determination of the patient’s attitude to the impaired body functions and the proposed course of treatment (compliance) are the alpha and omega of all rehabilitation care. The given version of the original indicative questionnaire of the patient’s quality of life provides an opportunity for a specialist (especially in neurological practice) to form a basic idea of its main postulates. If the answer to one of the items in the questionnaire is “yes”, the conclusion states: the qua-lity of life is impaired. When in the process of a survey a critical attitude of the patient towards the proposed treatment is revealed, the goals and objectives of rehabilitation can be fundamentally revised.


Ключевые слова

якість життя; нейрореабілітація; оригінальний опитувальник; комплаєнс

quality of life; neurorehabilitation; original questionnaire; compliance

Якість життя — один з головних показників, що характеризує духовний, емоційний, економічний стан людини, у центрі якого завжди знаходиться здоров’я індивідуума.
Немає сумніву: якщо один з її маркерів не відповідає очікуванням людини, можна не тільки втратити емоційну забарвленість і зовнішню привабливість якості життя, але й мати значно серйозніші наслідки, аж до втрати сенсу життя.
У реабілітології, особливо в неврологічній практиці, якості життя хворого завжди надається велике значення. 
Поява неврологічних дефектів, які впливають на якість життя пацієнта, є сигналом до вжиття відповідних заходів, направлених на відновлення порушених або втрачених функцій. Ця аксіома не викликає сумнівів.
У той же час за наявності певних неврологічних, емоційних розладів критичне ставлення хворого до свого стану може змінюватись, а мотиваційно-вольова складова — суттєво порушуватись. Як бути в такій ситуації? Продовжувати курс реабілітації в повному обсязі, не корегуючи її цілі і завдання?
Наприклад, пацієнт П., 65 років, переніс ішемічний інсульт у правій гемісфері у вигляді вираженого лівобічного геміпарезу з порушенням функції ходьби й самообслуговування. Стан пацієнта стабільний, свідомість не порушена. 
Сформована індивідуальна мультидисциплінарна команда спеціалістів (невролог, фізичний терапевт, ерготерапевт, психіатр, психотерапевт), підготовлений план персоніфікованої реабілітаційної програми.
Але впродовж реабілітації виявилось суттєве зниження мотиваційної складової пацієнта щодо запропонованого лікування. 
Пацієнт критично ставиться до свого дефекту, але разом з тим відмовляється від активної терапії (слова пацієнта: «Цей стан не впливає на якість життя, мене все влаштовує»). 
Зусилля мультидисциплінарної команди виявились марними. 
Були переглянуті завдання реабілітаційної програми в бік максимальної побутової адаптації хворого в домашніх умовах з можливістю базового самообслуговування.
На наш погляд, аналіз якості життя пацієнта й визначення ставлення хворого до порушених функцій організму й запропонованого курсу лікування (комплаєнс) є альфою та омегою всієї реабілітаційної допомоги. 
Наводимо нижче варіант оригінального орієнтовного опитувальника якості життя пацієнта, який, зрозуміло, не відображає всі складові якості життя людини, але дає можливість фахівцю (особливо в неврологічній практиці) скласти базове уявлення про його основні постулати (табл. 1).
Сподіваємось, що запропонований «Оригінальний опитувальник якості життя пацієнта відділення ней-рореабілітації» з тлумаченням його суто прикладного характеру допоможе спеціалістам базово визначитись з основними компонентами цього показника і сформувати індивідуальний план реабілітаційної терапії з урахуванням мотиваційної складової. 
 
Отримано/Received 03.10.2022
Рецензовано/Revised 13.10.2022
Прийнято до друку/Accepted 21.10.2022

Список литературы

1. Белова А.Н. Шкалы, тесты и опросники в неврологии. 3-е изд., перераб. и доп. Москва: Практическая медицина, 2018. 696 с.
2. Мартинюк В.Ю., Назар О.В. Міжнародні шкали оцінки ефективності реабілітації дітей з церебральним паралічем. Соціальна педіатрія та реабілітологія. 2012. № 2(3). С. 34-42.
3. Мартинюк В.Ю. Основи медико-соціальної реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи. Навчально-методичний посібник. Київ: Інтермед, 2005. 416 с.
4. Сіделковський О.Л., Овсянніков О.А., Марусіченко В.В., Савчук М.М. Діагностичні шкали і тести в неврології, нейрохірургії і нейрореабілітації. Київ: Пабліш Про, 2022. 296 с.
5. Сиделковский А.Л. Нейрореабилитация. Основы теории и практики. Киев: Паблиш Про, 2022. 592 с.
6. Цимбалюк В.I. Шкали в нейрохірургії. Київ: Задруга, 2015. 236 с.

Вернуться к номеру