Oral and General Health Том 3, №3, 2022

Актуальність. Питання патології скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС) для сучасної стоматології є актуальним у зв’язку з поширеністю й різноманітністю її клініки. Захворювання СНЩС часто нагадують патологічні процеси, якими займаються фахівці різних спеціальностей, що вимагає від стоматологів особливого підходу як в обстеженні, так і у виборі лікувальної тактики щодо цієї категорії пацієнтів. Багато клініцистів концентрують увагу на порушенні розвитку тканинних структур суглоба як одного з провідних факторів розвитку патології СНЩС. Такі зміни характерні й для дисплазії сполучної тканини. Тому вивчення змін структур СНЩС і обмінних процесів організму на тлі системної патології є перспективним напрямком у стоматології. Мета: визначення ролі біохімічних маркерів патології сполучної тканини при захворюваннях скронево-нижньощелепних суглобів для планування лікування пацієнтів цієї категорії. Матеріали та методи. Обстежені 103 особи, які були поділені на 3 групи: практично здорові (n = 33); група 1 (n = 35) — пацієнти з функціональними порушеннями (м’язова дисфункція СНЩС); група 2 (n = 35) — пацієнти з вираженими деструктивними змінами (м’язово-суглобова й суглобова дисфункція СНЩС). Усім проведені біохімічні дослідження сироватки крові (забір крові проводили натще з ліктьової вени) і добової сечі для визначення маркерів метаболізму основних компонентів органічного матриксу кісткової і хрящової тканин. Результати та обговорення. У сироватці крові виявлені зміни обміну колагену й глікозаміногліканів — підвищення рівня хондроїтинсульфатів, що супроводжувалось збільшенням екскреції із сечею оксипроліну й уронових кислот в обох групах пацієнтів з патологією СНЩС. Слід зазначити, що рівень глікопротеїнів сироватки крові в пацієнтів групи 1 підвищувався порівняно з показниками норми, але це було статистично невірогідно, а рівень хондроїтинсульфатів був у межах вікових норм. Показники оксипроліну й уронових кислот у добовій сечі цих пацієнтів також не перевищували норми. У пацієнтів групи 2 у перебігу патологічного процесу превалював запальний компонент, що виражалося в збільшенні глікопротеїнів сироватки крові вдвічі й зниженні рівня хондроїтинсульфатів у півтора раза порівняно з нормою. Зміни у сироватці крові супроводжувалися відповідними змінами в добовій сечі — зростанням рівня оксипроліну в півтора раза порівняно з нормою і зниженням рівня уронових кислот менше за нормальні показники, що й підтверджувало наявність запального компонента. У пацієнтів зі змінами в СНЩС, у яких був виражений дистрофічний процес, показники сироватки крові й добової сечі були в межах норми. Тож виявлені маркери запалення або дистрофії в пацієнтів з патологією СНЩС відображають різні види перебігу патології і можуть бути пов’язані з наявністю в них дисплазії сполучної тканини. Висновки. Оцінка біохімічних маркерів сполучної тканини в пацієнтів з патологією СНЩС має бути включена до схеми їх обстеження. А лікуванням і реабілітацією таких пацієнтів повинні займатися профільні фахівці в тісній співпраці із стоматологами.