Журнал «Почки» Том 12, №1, 2023

Глобальне зростання середньої очікуваної тривалості життя протягом останнього століття супроводжувалося постарінням населення світу. Пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19) призвела до зростання рівня захворюваності серед усіх верств населення, але особливу загрозу вона становить для людей старших вікових груп. Супутня поліморбідна патологія формує несприятливий фон для перебігу COVID-19. Виявлено, що рівень госпітальної летальності в пацієнтів старших вікових груп був високим, у тому числі в державах із високими рівнями доходів та витратами на охорону здоров’я. Визначено предиктори тяжкого перебігу коронавірусного захворювання, які, на наш погляд, слід враховувати при визначенні груп ризику і застосовувати щодо них випереджальну тактику, зокрема визначення показань до госпіталізації, призначення противірусної терапії, лікування супутньої патології. Особливо актуалізується питання тестування літніх пацієнтів на наявність SARS-CoV-2 при наростанні слабкості, погіршенні стану свідомості та/або появі чи погіршенні задишки. Відстрочення госпіталізації може негативно позначитися на результатах лікування. Показники інтерлейкіну-6, С-реактивного білка, абсолютний рівень лімфоцитів, альбуміну, феритину можна додатково застосовувати при оцінці критеріїв госпіталізації цієї групи пацієнтів. Рівні інтерлейкіну-6 та С-реактивного білка позитивно пов’язані з індексом маси тіла. Надлишок жирової тканини розглядається як незалежний предиктор тяжкого перебігу COVID-19 і на відміну від віку може бути модифікований. Для підрахунку ризику госпітальної летальності пропонується використовувати персоніфікований індекс ризику летальності як додатковий інструмент для прийняття рішення на користь госпіталізації з приводу COVID-19. Адекватна терапія супутньої патології відіграє важливу роль у профілактиці ускладнень COVID-19. Захист груп ризику має стратегічне значення в запобіганні високим рівням смертності населення незалежно від віку.

Global aging has accompanied the worldwide increase in average life expectancy over the past century. The coronavirus disease (COVID-19) pandemic has increased morbidity among all groups of the population, but it poses a particular threat to people of older age groups. Multiple concomitant patho­logies form an unfavorable background for the course of COVID-19. It was found that the level of in-hospital mortality in the care of older age groups was high, including in countries with high-income levels and expenditures on health care. We have identified predictors of the severe course of COVID-19. In our opinion, such predictors should be considered when identifying risk groups and applying anticipatory strategies to them, in particular, timely hospitalization, the administration of antiviral therapy, and treatment of concomitant pathology (chronic kidney disease, hypertension, diabetes mellitus, etc.). The question of testing elderly patients for the presence of SARS-CoV-2 is especially relevant when weakness increases, the state of consciousness worsens, and/or dyspnea appears or worsens. Postponement of hospitalization can negatively affect the results of treatment. Thus, interleukin-6, C-reactive protein, the absolute level of lymphocytes, albumin, and ferritin can be used when evaluating the criteria for hospitalization in this group of patients. Interleukin-6 and C-reactive protein are positively associated with body mass index. The excess of adipose tissue is considered an independent predictor of severe COVID-19 and, unlike age, can be modified. We suggested that a hospital mortality risk calculator based on the personalized lethality risk index on admission should be used in practice. Adequate therapy of concomitant pathology is also important in the prevention of COVID-19 complications. Protection of susceptible groups at high risk of severe ­COVID-19 has strategic importance in preventing high mortality rates in population regardless of age.

COVID-19; цукровий діабет; фактори ризику; ожиріння; смертність; індекс маси тіла; гостре пошкодження нирок; ризик-менеджмент

COVID-19; diabetes mellitus; risk factor; obesity; mortality; body mass index; acute kidney injury; risk management

1. Blomaard L.C., van der Linden C., van der Bol J.M., Jansen S., Polinder-Bos H.A. еt al. Frailty is associated with in-hospital mortality in older hospitalised COVID-19 patients in the Netherlands: the COVID-OLD study. Age and Ageing. 2021. 50(3). 631-640. doi: 10.1093/ageing/afab018.
2. Cinti F., Cinti S. The Endocrine Adipose Organ: A System Playing a Central Role in COVID-19. Cells. 2022. 11(13). 2109. doi: 10.3390/cells11132109.
3. Colleluori G., Graciotti L., Pesaresi M., Di Vincenzo A., Perugini J. et al. Visceral fat inflammation and fat embolism are associated with lung’s lipidic hyaline membranes in subjects with COVID-19. International Journal of Obesity. 2022. 46(5). 1009-1017. doi: 10.1038/s41366-022-01071-w.
4. Couderc A.L., Correard F., Hamidou Z., Nouguerede E., Arcani R. et al. Factors Associated with COVID-19 Hospitalizations and Deaths in French Nursing Homes. Journal of the American Medical Directors Association. 2021. 22(8). 1581-1587.e3. doi: 10.1016/j.jamda.2021.06.023.
5. COVID-19 Coronavirus Pandemic [Електронний ресурс]. www.worldometers.info. 2021. URL: https://www.worldometers.info/coronavirus.
6. COVID recommendations. URL: https://www.aotm.gov.pl/media/2020/07/Covid_FINAL-v-1.1-_wersja-EN-1.pdf.
7. Dubas-Jakóbczyk K., Kowalska-Bobko I., Sowada C. The 2017 reform of the hospital sector in Poland. The challenge of consistent design. Health Policy. 2019. 123(6). 538-543. doi: 10.1016/j.healthpol.2019.03.013.
8. Gómez-Belda A.B., Fernández-Garcés M., Mateo-Sanchis E., Madrazo M., Carmona M., Piles-Roger L., Artero A. –COVID-19 in older adults: What are the differences with younger patients? Geriatrics & Gerontology International. 2021. 21(1). 60-65. doi: 10.1111/ggi.14102.
9. Gruzieva T.S., Diachuk M.D., Inshakova H.V., Soroka I.M., Dufynets V. A. Health of the elderly people as the basis for formation of medical and social needs. Wiadomosci Lekarskie. 2021. 74(3, cz. 2). 658-664.
10. Gruzieva T.S., Diachuk M.D., Inshakova H.V., Zamke–vych V.B. Modern demographic trends in Ukraine as a ground for realization of prevention strategies. Wiadomosci Lekarskie. 2019. 72(10). 2033-2039.
11. Halushko O.A., Trishchynska M.A., Povietkina T.M., Boliuk M.V. Diabetes Mellitus in COVID-19 Patients: Verdict or Not? Wiadomosci Lekarskie. 2020. 73(12, cz. 1). 2672-2676.
12. Holman N., Knighton P., Kar P., O’Keefe J., Curley M. et al. Risk factors for COVID-19-related mortality in people with type 1 and type 2 diabetes in England: a population-based cohort study. The Lancet. Diabetes & Endocrinology. 2020. 8(10). 823-833. doi: 10.1016/S2213-8587(20)30271-0.
13. Huang I., Lim M.A., Pranata R. Diabetes mellitus is associated with increased mortality and severity of disease in COVID-19 pneumonia — a systematic review, meta-analysis, and meta-regression. Diabetes Metab. Syndr. 2020. 14. 395-403. doi: 10.1016/j.dsx.2020.04.018.
14. Ivanov D.D., Gozhenko A.I., Ivanova M.D., Zavalnaya I.N. Effect of COVID-19 on Kidney Function in People with Grade 1–2 Hypertension and CKD. Nephrology. 2022. 34-43.
15. Kanda Y. Free statistical software: EZR (Easy R) on R commander. Available from: http://www.jichi.ac.jp/saitama-sct/SaitamaHP.files/statmedEN.html.
16. Kanecki K., Nitsch-Osuch A., Goryński P., Wojtyniak B., Juszczyk G. et al. Hospitalizations for COVID-19 in Poland: a study based on data from a national hospital register. Polish Archives of Internal Medicine. 2021. 131(6). 535-540. doi: 10.20452/pamw.15946.
17. Khalangot M., Sheichenko N., Gurianov V., Vlasenko V., Kurinna Y., Samson O., Tronko M. Relationship between hyperglycemia, waist circumference, and the course of COVID-19: mortality risk assessment. Experimental Biology and Medicine (Maywood, N.J.). 2022. 247(3). 200-206. doi: 10.1177/15353702211054452.
18. Kompaniyets L., Pennington A.F., Goodman A.B., Rosenblum  H.G., Belay B., Ko J.Y. et al. Underlying Medical Conditions and Severe Illness Among 540,667 Adults Hospitalized with –COVID-19, March 2020 — March 2021. Available from: https://www.cdc.gov/pcd/issues/2021/21_0123.htm.
19. Lim S., Shin S.M., Nam G.E., Jung C.H., Koo B.K. Proper Management of People with Obesity during the COVID-19 Pandemic. Journal of Obesity & Metabolic Syndrome. 2020. 29(2). 84-98. doi: 10.7570/jomes20056.
20. Liakh Yu.Е., Gurianov V.G., Khomenko V.N., Panchenko О.А. Analiz informatsii v biologii, meditsine i farmatsii statisticheskim paketom MedStat. 2006 (in Russian).
21. Morys F., Dagher A. Poor Metabolic Health Increases –COVID-19-Related Mortality in the UK Biobank Sample. Frontiers in Endocrinology. 2021. 12. 652765. doi: 10.3389/fendo.2021.652765.
22. Ozturk S., Turgutalp K., Arici M., Gok M., Islam M. et al. Characteristics and outcomes of hospitalised older patients with chronic kidney disease and COVID-19: a multicenter nationwide controlled study. International Journal of Clinical Practice. 2021. 75(9). e14428. doi: 10.1111/ijcp.14428.
23. Poco P., Aliberti M., Dias M.B., Takahashi S.F., Leonel F.C. et al. Divergent: Age, Frailty, and Atypical Presentations of –COVID-19 in Hospitalized Patients. J. Gerontol. A Biol. Sci. Med. Sci. 2021. 76(3). e46-e51. doi: 10.1093/gerona/glaa280.
24. Richardson S., Hirsch J.S., Narasimhan M. et al. Presen–ting Characteristics, Comorbidities, and Outcomes Among 5700 Patients Hospitalized with COVID-19 in the New York City Area. JAMA. 2020. 323(20). 2052-2059. doi: 10.1001/jama.2020.6775.
25. Saito T., Yamaguchi T., Kuroda S., Kitai T., Yonetsu T. et al. Impact of body mass index on the outcome of Japanese patients with cardiovascular diseases and/or risk factors hospitalized with –COVID-19 infection. Journal of Cardiology. 2022. 79(4). 476-481. doi: 10.1016/j.jjcc.2021.09.013.
26. Underlying Medical Conditions Associated with Higher Risk for Severe COVID-19: Information for Healthcare Professionals. Available from: https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/hcp/clinical-care/underlyingconditions.html#anchor_1644597773457.
27. Vezhnovets T.A., Gurianov V.G., Prus N.V., Korotkyi O.V., Antonyuk O.Y. Health care expenditures of 179 countries with diffe–rent GNI per capita in 2018. Wiadomosci Lekarskie. 2021. 74(3, cz 2). 678-683.