Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?


UkrainePediatricGlobal
UkrainePediatricGlobal

Журнал «Здоровье ребенка» Том 19, №1, 2024

Вернуться к номеру

Сучасні підходи до корекції функціональних розладів кишечника в дітей раннього віку

Сучасні підходи до корекції функціональних розладів кишечника в дітей раннього віку

Авторы: Шадрін О.Г., Горянська М.Г.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Функціональні розлади кишечника є поширеними розладами шлунково-кишкового тракту в дітей раннього віку, діагностика яких побудована на Римських критеріях IV перегляду. Сьогодні активно досліджуються відмінності кишкової мікробіоти при функціональних розладах кишечника в дітей раннього віку. Зв’язок між порушеннями кишкової мікробіоти й функціональними розладами кишечника в дітей раннього віку відкриває багатообіцяючі терапевтичні й профілактичні можливості використання пробіотиків. Матеріал підготовлено за сприяння компанії «Сандоз Україна».

Functional intestinal disorders are common gastrointestinal disorders in young children, their diagnosis is based on the Rome IV criteria. Today, the difference of the intestinal microbiota in functional intestinal disorders in young children is being actively investigated. The relationship between intestinal microbiota disturbances and functional intestinal disorders in young children opens promising therapeutic and prophylactic possibilities for the use of probiotics. The material is prepared with the assistance of the Sandoz Ukraine company.


Ключевые слова

функціональні розлади; кишечник; діти; ранній вік; мікробіота; пробіотик

functional disorders; intestine; children; early age; microbiota; probiotic

Функціональні розлади (ФР) шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у немовлят і дітей раннього віку охоплюють різноманітні захворювання, які супроводжуються хронічними або рецидивуючими симптомами з боку травного тракту, але не можуть бути поясненими структурними чи біохімічними порушеннями [4]. Рівень поширеності ФР ШКТ у новонароджених і дітей раннього віку коливається від 27,1 до 38,0 %, що робить проблему їх діагностики й лікування надзвичайно важливою для сучасної педіатрії. Найбільш поширеними вважаються функціональні розлади кишечника [17]. Так, дані систематичного огляду повідомляли про поширеність кольок немовлят від 2 до 73 % [50], а рівень поширеності функціонального запору в немовлят і дітей раннього віку коливається від 5 до 27 % [52].
У дітей раннього віку з ФР кишечника знижується якість життя, вони відвідують медичних працівників частіше порівняно зі здоровими малюками [52]. Крім того, зазначені проблеми в дітей значно впливають і на членів їх сімей. Періодичні незрозумілі симптоми в дітей раннього віку викликають занепокоєння у батьків, особливо через те, що маленькі діти не можуть адекватно описати свій стан, емоції чи біль. Чи приведе це батьківське занепокоєння до звернення по медичну допомогу, залежить від тривожності батьків, їхнього сприйняття симптомів своєї дитини та їхнього попереднього досвіду. Ці батьківські фактори є дуже важливими ще й тому, що діагноз ФР кишечника значною мірою ґрунтується на сприйнятті батьками симптомів у їхньої дитини та інтерпретації ними цих симптомів для лікаря. Це ускладнює процес діагностики в дітей раннього віку і підкреслює важливість створення суворих критеріїв для ФР кишечника в цій віковій групі.
У цілому на сьогодні діагностика ФР кишечника спирається на сукупність симптомів, які були запропоновані ще 1994 року в так званих Римських критеріях [12]. Група експертів-гастроентерологів у Римі створила систему класифікації з діагностичними критеріями ФР ШКТ у дорослих (Римські критерії I), а в 1999 році (Римські критерії II) додались також стандартизовані критерії ФР ШКТ у дітей. З моменту публікації Римських критеріїв II суттєво збільшилась кількість досліджень і публікацій щодо ФР ШКТ у дітей, що призвело до їх перегляду у 2006 році (Римські критерії III) [13]. Важливим введенням у Римських критеріях III був поділ ФР ШКТ у дітей на 2 групи — у новонароджених і дітей раннього віку та дітей старшого віку й підлітків. Збільшення знань щодо ФР ШКТ у дітей раннього віку за останнє десятиріччя привело до появи й опублікування нових Римських критеріїв IV [4], які є актуальними і сьогодні. На рис. 1 показано різні ФР ШКТ у дітей віком до 4 років і вказано вік, у якому вони відзначаються. 
Нижче наведені критерії функціональних розладів кишечника в дітей раннього віку (адаптовано з Benninga et al., 2016).
G4. Колька немовлят
Для діагностики кольок немовлят потрібне поєднання таких критеріїв:
1. Симптоми починаються і припиняються у віці немовляти менше за 5 місяців. 
2. Повторювані й тривалі періоди дитячого крику, неспокою або дратівливості, про які повідомляють особи, які доглядають за дитиною, що виникають без очевидних причин, яким не вдається запобігти і які не вдається припинити.
3. Немає доказів затримки розвитку дитини, лихоманки чи хвороби.
Для цілей клінічного дослідження діагноз кольок немовлят має відповідати попереднім діагностичним критеріям, а також включати обидва з наступного:
1. Особа, яка доглядає за дитиною, повідомляє, що немовля плакало або вередувало 3 або більше години на день протягом 3 або більше днів на тиждень.
2. Кількість годин плачу й неспокою протягом 24-годинного періоду спостереження має бути більшою за 3 години.
G5. Функціональна діарея
Діагностичні критерії функціональної діареї мають включати всі положення з наведених нижче:
1. Щоденне безболісне повторне випорожнення 4 великими порціями неоформленого калу або більше.
2. Симптоми тривають понад 4 тижні.
3. Початок у віці від 6 до 60 місяців.
4. Немає відставання в розвитку за умови адекватного за калорійністю харчування.
G6. Дисхезія немовлят
Для діагностики дисхезії немовлят у дитини віком менше за 9 місяців має бути відповідність таким критеріям:
1. Принаймні 10 хвилин натужування й плачу перед успішним чи невдалим випорожненням м’яким калом.
2. Відсутність інших проблем зі здоров’ям.
G7. Функціональний запор 
Функціональний запор діагностується, якщо в дитини віком до 4 років протягом 1 місяця спостерігається принаймні 2 критерії з таких:
1. Дві або менше дефекації на тиждень
2. Епізоди утримування калу в анамнезі. 
3. Болісна або утруднена дефекація в анамнезі.
4. Випорожнення великого діаметра в анамнезі.
5. Наявність великої кількості калових мас у прямій кишці.
Для дітей зі сформованою навичкою відвідування туалету можна використовувати такі додаткові критерії:
6. Принаймні один епізод на тиждень нетримання калу після набуття навичок відвідування туалету.
7. В анамнезі випорожнення великого діаметра, що можуть засмітити унітаз.
Отже, Римські критерії затвердили чіткі положення щодо діагностики ФР кишечника у дітей раннього віку. Однак їх патогенез залишається не до кінця зрозумілим. 
Як і при інших ФР ШКТ, основні механізми патогенезу функціональної патології кишечника вважаються багатофакторними [28]. Мають значення тип вигодовування і дієта дитини, фактори нервового розвитку і психологічні фактори, механізми, пов’язані із самим ШКТ, зокрема моторика, запальні зміни, газоутворення. Вагомим є внесок розладів вегетативної і гуморальної регуляції організму дитини, тому що навіть за визначенням Римського консенсусу IV перегляду функціональні розлади вважаються розладами взаємодії «кишечник — головний мозок», і розуміння їх патогенезу значною мірою залежить від поточного рівня наших знань і можливостей методів дослідження. 
Однією з основних гіпотез щодо етіології та патогенезу ФР кишечника є гіпотеза про роль порушення кишкової колонізації та відмінності мікробіому кишечника в цілому в здорової та хворої дитини. Мікробіота кишечника взаємодіє із центральною нервовою системою як мінімум трьома шляхами: нервовиим, ендокринниим та імунним. Продукти метаболізму мікробіоти здійснюють вплив на функціонування головного мозку шляхом взаємодії з нейроендокринними клітинами в стінці кишки, лімфоїдними клітинами мукозальної імунної системи, блукаючим нервом. Проходячи крізь кишковий і гематоенцефалічний бар’єри, деякі продукти мікробіоти можуть навіть безпосередньо впливати на нейрони й гліальні елементи центральної нервової системи [35].
Починаючись пренатально, колонізація кишечника триває після народження і починає стабілізуватися в ранньому дитинстві [3]. На розвиток мікробіому кишечника з дитинства до дорослого віку впливають кілька факторів, у тому числі спосіб розродження матері [56], тип вигодовування [37] і фактори навколишнього середовища [55]. Під час вагінальних пологів материнські вагінальні мікроорганізми, насамперед лактобацили, тимчасово колонізують кишечник новонародженого [36], а народженим шляхом кесаревого розтину малюкам притаманні аномальні моделі колонізації кишечника [25]. Після народження колонізація кишечника змінюється, і незабаром біфідобактерії домінують у мікробіоті кишечника немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні [42]. Вважається, що передусім це є результатом впливу компонентів грудного молока, включно з глікопротеїнами та особливо олігосахаридами жіночого молока, які вибірково посилюють ріст біфідобактерій [5]. На противагу цьому кишкова мікробіота немовлят, яких годували сумішшю на основі коров’ячого молока без олігосахаридів жіночого молока, демонструвала меншу кількість біфідобактерій [2].
Фактори середовища та харчування мають дуже важливе значення протягом перших років життя, перетворюючи незрілу мікробіоту на більш стабільну, стійку, схожу на дорослу кишкову мікробну спільноту [55], яка впливає на всмоктування поживних речовин, імунну систему й поведінку [27], а як результат — і на довгострокове здоров’я в цілому [45].
Одним з найбільш негативних факторів навколишнього середовища є антибіотикотерапія. У систематичному огляді [58], який узагальнив дані 129 досліджень про вплив антибіотиків на склад мікробіоти кишечника, були отримані висновки про те, що антибіотики здатні збільшувати чисельність Enterobacteriaceae, які посилюють запальну реакцію, можуть відігравати значну роль у зміні метаболізму жовчних кислот, здатні сприяти надмірному росту Enterococcus, знижувати чисельність анаеробних бактерій. Окремим негативним ефектом застосування антибіотиків є втрата колонізаційної резистентності за рахунок виснаження корисних коменсалів кишечника, що сприяє надмірному росту Clostridium difficile та інших патогенів.
Тож потенційний зв’язок між порушенням кишкової мікробіоти і функціональними розладами кишечника в дітей може відкрити цікаві терапевтичні й профілактичні можливості. Модифікація складу й активності кишкової мікробіоти шляхом дієтичних втручань на сьогодні є активною галуззю досліджень.
Найбільш поширеними ФР кишечника в дітей є кольки немовлят. Припускається, що вони можуть бути викликані різними факторами, такими як порушення зв’язків із центральною нервовою системою, психосоціальними причинами (наприклад, неадекватні стосунки між немовлям і членами родини, тривога батьків) або причинами, пов’язаними з шлунково-кишковим трактом — алергія на коров’яче молоко, гастроезофагеальний рефлюкс або порушення моторики шлунково-кишкового тракту [57].
Однак останніми десятиліттями зріс інтерес до ролі мікробіому в патофізіології дитячих кольок, і найбільш вичерпні дані щодо зв’язку між змінами кишкової мікробіоти і функціональними шлунково-кишковими розладами на сьогодні стосуються саме кольок немовлят. Ще в 1994 році Лехтонен і його колеги дослідили на основі культуральних методів, що немовлята з кольками частіше були колонізовані клостридіями, ніж здорові немовлята відповідного віку контрольної групи, і що пізніше, у віці трьох місяців, різниці не було виявлено [32]. Було висловлено припущення, що змінена мікробіота впливає на моторику кишечника й газоутворення, що і призводить до кольок [19]. 
Деякі дослідження показали, що кишкова мікробіота немовлят з кольками демонструє меншу різноманітність порівняно зі здоровими особами контрольних груп [10, 41]. Було визначено, що зміни мікробіоти кишечника виявляються вже в перші тижні життя немовлят, у яких пізніше розвиваються кольки [10]. Кольки немовлят пов’язували зі збільшенням протеобактерій, включно з Escherichia, Klebsiella і Pseudomonas, тоді як види Firmicutes і Actinobacteria були більш поширеними в немовлят, у яких не розвивалися кольки. Зменшення кількості актинобактерій і особливо біфідобактерій у фекаліях немовлят з кольками було підтверджено секвенуванням гена 16S рРНК у зразках фекалій [41]. Зміни мікробіому меконію, досліджені шляхом секвенування гена бактеріальної 16S рРНК у 212 новонароджених дітей, були також пов’язані з появою кольок у більш пізньому віці [30]. У сукупності ці дані свідчать не тільки про те, що дитячі кольки пов’язані зі зміненим складом кишкової мікробіоти, але й про те, що аномальна колонізація кишечника передує розвитку кольок і може бути причинно пов’язана з ними. Це уявлення підтверджується і даними, що лікування матері під час пологів антибіотиками, які, як відомо, впливають на неонатальну колонізацію кишечника, є більш поширеним у немовлят, у яких пізніше розвиваються кольки [33].
Звичайно, важливою метою лікування дитячих кольок є освітня допомога особам, які займаються доглядом, щоб вони могли впоратися із симптомами немовляти, і підтримка стосунків між немовлям і родиною [7]. У батьків дітей, які мають кольки, може розвинутися розчарування і невпевненість у своїх навичках догляду. Важливо звертати на це увагу і пропонувати постійну підтримку, впливаючи на заспокоєння і бачення батьками своєї здатності піклуватися про дитину [15]. 
Однак припущення про роль мікробіоти в патогенезі кольок у немовлят спонукало до проведення досліджень ефективності застосування різних пробіотичних штамів. При цьому важливо усвідомлювати, що пробіотичні ефекти залежать від штаму і виду бактерій і їх не варто екстраполювати для застосування до інших, навіть близькоспоріднених, мікроорганізмів.
Для лікування кольок немовлят застосовували різні пробіотичні штами. Кілька рандомізованих конт–рольованих досліджень продемонстрували сприятливий ефект лактобактерій у немовлят з кольками порівняно з контрольними групами здорових осіб [44, 48]. Однак інше рандомізоване подвійне сліпе конт–рольоване дослідження з більшою кількістю учасників не показало цієї переваги [47]. Систематичні огляди 2016 року [21], 2017 року [20] і 2018 року [46] окреслили перспективи ефективності використання деяких лактобактерій при кольках у немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні, у вигляді скорочення часу плачу принаймні на 50 % від вихідного рівня. 
Рандомізоване контрольоване дослідження, проведене у 2020 році в Італії [38] за участю 80 немовлят на грудному вигодовуванні з надмірним плачем і метушливістю, виявило, що порівняно з плацебо прийом Bifidobacterium animalis subsp. Lactis (BB-12®) (109 КУО/день протягом 28 днів) сприяв збільшенню рівня успішності лікування, скорочуючи щоденний час плачу на ≥ 50 %. Крім того, відзначалось значне збільшення кількості біфідобактерій у фекаліях немовлят, які отримували BB-12®, на противагу значному збільшенню кількості протеобактерій у пацієнтів, які увій–шли до групи плацебо.
Рандомізоване контрольоване дослідження 2021 року, проведене в Китаї [6] за участю 192 доношених немовлят віком ≤ 7 тижнів, які перебували на грудному вигодовуванні та мали кольки згідно з Римськими критеріями, виявило, що порівняно з плацебо введення BB-12® (1 × 109 КУО/день) протягом 3 тижнів значно підвищило успішність лікування. Відсоток немовлят, у яких відбулось зменшення епізодів плачу/занепокоєння на ≥ 50 % після 21-денного лікування, був значно вищим у групі, що приймала ВВ-12®, порівняно з групою плацебо в кінці лікування. Також у групі немовлят, які отримували ВВ-12®, значно знижувалась середня кількість епізодів щоденного плачу і середня щоденна тривалість плачу, і навпаки, збільшилась середня тривалість щоденного сну порівняно з групою плацебо. Як результат, наприкінці лікування бали опитування батьків та опікунів за шкалами «фізичне функціонування», «емоційне функціонування» та «соціальне функціонування» виявились значно вищими в групі батьків, діти яких приймали ВВ-12®, порівняно з групою плацебо.
Також вивчалось питання профілактичного застосування пробіотиків з метою запобігання колькам у немовлят. Кохранівський огляд 2019 року охопив дослідження за участю 1886 немовлят, де порівнювали пробіотики з плацебо для запобігання колькам немовлят [39]. Об’єднані результати досліджень, у яких застосовувались деякі лактобактерії і 2 мультиштамові продукти, показали відсутність різниці в появі випадків кольок у групах немовлят, які попередньо приймали пробіотики та плацебо. Метааналіз 2022 року, який включив дев’ять рандомізованих контрольованих досліджень за участю 587 немовлят з кольками, засвідчив, що застосування пробіотиків протягом 4 тижнів може покращити як терапевтичні, так і профілактичні ефекти при кольках у немовлят [34].
Але дані про застосування пробіотичних штамів для впливу на кольки в немовлят, як позитивні, так і негативні, є ще надто обмеженими, щоб дозволити дійти надійних висновків [14, 18, 44].
Функціональний запор у дітей раннього віку також є частим варіантом ФР кишечника. Симптоми можуть включати утруднене, болісне випорожнення, іноді спостерігається нетримання калу. Вважається, що поведінка стримання випорожнень відіграє важливу роль у патофізіології функціонального запору в маленьких дітей; неприємні відчуття під час дефекації (особливо болюча дефекація) можуть змусити дитину добровільно затримувати випорожнення, щоб уникнути цього неприємного досвіду. Це може призвести до порочного кола, коли добровільна затримка випорожнень призводить до збільшення поглинання води з фекалій і кал стає твердішим, що ускладнює дефекацію та робить її ще боліснішою.
Щодо особливостей мікробіоти при функціональному запорі, то результати досліджень не є однорідними. Дослідження, що включало 76 дітей із функціональним запором, не виявило суттєвих відмінностей у профілях мікробіоти фекалій або відносній кількості специфічних таксонів порівняно з 61 дитиною конт–рольної групи [8], проте мікробіом дітей із функціональним запором відмінний від здорових дітей відповідних контрольних груп за умови дослідження за допомогою регресійного аналізу фекальної мікробіоти.
У дорослих експериментальні дослідження показали, що запор часто пов’язаний з порушенням кишкової мікробіоти, що проявляється в посиленому рості певних таксонів мікробіому товстої кишки [1]. Наприклад, деякі дані свідчать про зниження чисельності Bifidobacteria, Lactobacillus, Bacteroides і Prevotella в пацієнтів з функціональним запором [54]. Інші дослідження показали, що діти із запорами мають більшу кількість Lactobacillus spp. [9, 26] і меншу кількість Bacteroides [8] порівняно зі здоровими дітьми, що свідчить про те, що дисбактеріоз кишечника може мати місце в патогенезі запору.
Нефармакологічне лікування функціонального запору складається з навчання, регулярних дієтичних рекомендацій щодо достатнього споживання клітковини й рідини, а в дітей більш старшого віку — привчання до туалету, системи винагород і щоденника випорожнень [29]. Важливо зменшити страх дефекації і спробувати дати зрозуміти дитині та батькам основні патофізіологічні механізми функціонального запору і важливість розпізнавати їх у повсякденному житті. При підозрі на наявність калових мас у прямій кишці слід спробувати звільнити їх з подальшим підтримуючим лікуванням проносними засобами. Як для звільнення від калового завалу, так і для подальшої підтримуючої терапії функціонального запору препаратом вибору вважається поліетиленгліколь [49], а при його недоступності рекомендується лактулоза. 
Проте для багатьох пацієнтів сучасні варіанти лікування не забезпечують тривалого полегшення симптомів. Близько 10 % дітей із функціональним запором приймають проносні довше за 12 місяців, а 40 % продовжують відчувати симптоми, незважаючи на застосування проносних [16]. Приблизно 50 % дітей із функціональним запором мали принаймні один рецидив протягом перших 5 років після первинного одужання [51]. Тому триває активний пошук інших терапевтичних можливостей.
З урахуванням потенційної ролі мікробіоти вивчається питання, чи відіграє модуляція шлунково-кишкової мікробіоти якусь роль у лікуванні функціонального запору. 
Існує кілька механізмів дії, за допомогою яких пробіотики можуть мати певну користь у лікуванні функціонального запору. По-перше, вони модифікують змінену мікробіоту кишечника. По-друге, пробіотичні метаболіти можуть змінювати чутливість і моторику кишечника. Нарешті, деякі пробіотики можуть регулювати внутрішньопросвітне середовище, збільшуючи кінцеві продукти бактеріальної ферментації, впливаючи на секрецію та всмоктування води й електролітів, виробляючи лактат і коротколанцюгові жирні кислоти і знижуючи внутрішньопросвітний pH [54].
Великий обсяг інформації на цей час отримано при дослідженні ефективності застосування пробіотиків при функціональному запорі в дорослих. Систематичний огляд і метааналіз Dimidi et al. [11], який включав 1182 учасники, показав, що пробіотики значно скоротили час транзиту по кишечнику — на 12,4 год і збільшили частоту випорожнень на 1,3 дефекації на тиждень, включно з видимим штамоспецифічним ефектом для Bifidobacterium lactis щодо збільшення частоти випорожнень і поліпшення консистенції калу. Bifidobacterium animalis subsp. lactis показав свою ефективність у подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні на 228 пацієнтах з поліпшенням частоти випорожнень [24].
Метааналіз 2013 року, що оцінював ефективність пробіотиків для лікування функціональних шлунково-кишкових розладів у дітей [31], не показав суттєвого успіху пробіотиків щодо лікування функціонального запору і частоти дефекацій. Однак відсутність ефекту досліджуваних пробіотиків не виключає можливості того, що інші штами (окремі або в комбінаціях) будуть ефективними. Потрібне краще розуміння відмінностей мікробіоти в дітей із запорами, а також критеріїв відбору пробіотичних мікроорганізмів in vitro для подальших досліджень.
В останньому систематичному огляді й метааналізі 2022 року [53] оцінювалися 12 досліджень за участі 965 дітей щодо ефективності впливу (або додавання) пробіотиків при функціональному запорі порівняно з плацебо або проносним лікуванням. Дослідження були занадто гетерогенними щодо дизайну, діагностичних критеріїв функціонального запору, досліджуваної популяції, досліджуваного втручання, тривалості лікування й подальшого спостереження, а також показників результатів. Крім того, у більшості досліджень було виявлено високий ризик упередженості. Тому автори дійшли висновку, що необхідні краще розроблені високоякісні рандомізовані контрольовані дослідження щодо використання пробіотиків для лікування дітей із функціональним запором, перш ніж внести зміни до поточних рекомендацій. 
Не меншу зацікавленість гастроентерологів викликає такий функціональний розлад кишечника, як функціональна діарея. На сьогодні немає чіткого патофізіологічного розуміння цієї проблеми. Припускається, що дієтичні фактори, такі як перегодовування, надмірне споживання фруктових соків, надмірне споживання вуглеводів (фруктози) з низьким споживанням жиру і надмірне споживання сорбіту відіграють роль у патофізіології функціональної діареї. 
Загальні рекомендації щодо навчання і заспокоєння батьків: стан функціональної діареї не є загрозливим і минає самостійно. Рекомендується обмежувати споживання фруктового соку і фруктози й надати батькам адекватні поради для нормалізації харчування дитини. Медичні втручання не потрібні.
Щодо дисхезії немовлят вважається, що механізм, який лежить в її основі, пов’язаний з нездатністю дитини координувати підвищення внутрішньочеревного тиску з розслабленням м’язів тазового дна. Оскільки напружена поведінка дитини при дисхезії минає спонтанно, ключове значення має заспокоєння батьків без медичного втручання. Особам, які доглядають за дитиною, рекомендується уникати ректальної стимуляції в малюка, оскільки це може призводити до появи очікування дитиною наступної стимуляції для процесу дефекації. Немає необхідності і в проносних препаратах.
Отже, роль кишкової мікробіоти при функціональних розладах кишечника в дітей раннього віку на сьогодні інтенсивно досліджується як з позиції пошуку відмінностей від мікробіоти здорових дітей, так і з позиції багатообіцяючих можливостей модуляції складу й активності кишкової мікробіоти для профілактики й лікування захворювань. З цією метою все частіше використовуються пробіотики, тобто живі мікроорганізми, які при введенні в адекватних кількостях в організм надають користь здоров’ю хазяїна [22]. Пробіотики мають корисний вплив на кишкову мікробіоту, що позитивно впливає на організм у цілому [23]. Механізми дії, за допомогою яких пробіотики надають переваги здоров’ю, різноманітні та включають: колонізацію та нормалізацію кишкових мікробних популяцій, конкурентне виключення патогенів і модуляцію імунної системи шляхом вироблення протизапальних факторів [40]. Проте важливо, що вплив пробіотиків штамоспецифічний і ефекти, які доведені в дослідженнях для одних штамів, не можна переносити на інші штами. 
Штам Bifidobacterium animalis subsp. lactis BB-12®, ефективність якого показана дослідженнями при ФР кишечника в дітей раннього віку, наявний на ринку України в пробіотику Лінекс® дитячі краплі з вітаміном D. Дана дієтична добавка містить 1 мільярд живих ліофілізованих бактерій ВВ-12® у поєднанні з вітаміном D у дозі 400 міжнародних одиниць. 
Ця дієтична добавка може застосовуватись у дітей з народження, що обумовлює безпечне здійснення корисних ефектів. Застосування цього пробіотика передбачає дозування 6 крапель на день для дітей до 12 років і 12 крапель на день для дітей, старших за 12 років, і дорослих. Суттєвими перевагами пробіотика Лінекс® дитячі краплі з вітаміном D є можливість одноразового прийому протягом доби, відсутність необхідності розчиняти його у великій кількості рідини перед прийомом, відсутність необхідності зберігання в холодильнику, що, безперечно, сприяє доброму комплаєнсу. Застосування пробіотика Лінекс® дитячі краплі з вітаміном D направлене на формування, стабілізацію і підтримку балансу і функціональної активності мікробіому, що важливо для всіх дітей, особливо дітей раннього віку з ФР ШКТ.
BB-12® є зареєстрованою торговою маркою Chr. Han–sen, Данія
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті. Матеріал підготовлено за сприяння компанії «Сандоз Україна».
 
Отримано/Received 05.01.2024
Рецензовано/Revised 12.02.2024
Прийнято до друку/Accepted 14.02.2024

Список литературы

  1. Attaluri A., Jackson M., Valestin J., Rao S.S. Methanogenic flora is associated with altered colonic transit but not stool characteristics in constipation without IBS. Am. J. Gastroenterol. 2010. 105. 1407-1411.
  2. Azad M.B., Konya T., Persaud R.R., Guttman D.S., Chari R.S., Field C.J. et al. Impact of maternal intrapartum antibiotics, method of birth and breastfeeding on gut microbiota during the first year of life: A prospective cohort study. BJOG. 2016. 123. 983-993. 
  3. Bäckhed F. et al. Dynamics and Stabilization of the Human Gut Microbiome during the First Year of Life. Cell Host Microbe. 2016. 17(5). 690-703.
  4. Benninga M.A., Faure C., Hyman P.E., St James Roberts I., Schechter N.L., Nurko S. Childhood functional gastro-intestinal disorders: neonate/toddler. Gastroenterology. 2016. 150. 1443-55.
  5. Bode L. Human milk oligosaccharides: Every baby needs a sugar mama. Glycobiology. 2012. 22. 1147-1162.
  6. Chen K., Zhang G., Xie H., You L., Li H., Zhang Y et al. Efficacy of Bifidobacterium animalis subsp. lactis, BB-12® on infant colic – a randomised, double-blinded, placebo-controlled study. Beneficial Microbes. 2021. 12(6). 531-540.
  7. Daelemans S., Peeters L., Hauser B., Vandenplas Y. Recent advances in understanding and managing infantile colic. F1000Res. 2018. 7. 1426.
  8. De Meij T.G., de Groot E.F., Eck A., Budding A.E., Kneepkens C.M., Benninga M.A., van Bodegraven A.A., Savelkoul P.H. Characterization of Microbiota in Children with Chronic Functional Constipation. PLoS One. 2016. 11. e0164731.
  9. de Moraes J.G., Motta M.E., Beltrão M.F., Salviano T.L., da Silva G.A. Fecal Microbiota and Diet of Children with Chronic Constipation. Int. J. Pediatr. 2016. 2016. 6787269.
  10. de Weerth C., Fuentes S., Puylaert P., de Vos W.M. Intestinal microbiota of infants with colic: development and specific signatures. Pediatrics. 2013. 131. e550-8. 
  11. Dimidi E., Christodoulides S., Fragkos K.C., Scott S.M., Whe–lan K. The effect of probiotics on functional constipation in adults: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Am. J. Clin. Nutr. 2014. 100(4). 1075-1084.
  12. Drossman D.A. Functional gastrointestinal disorders: history, pathophysiology, clinical features and Rome IV. Gastroenterology. 2016. 150. 1262-79. 
  13. Drossman D.A. The functional gastrointestinal disorders and the Rome III process. Gastroenterology. 2006. 130. 1377-90.
  14. Dryl R., Szajewska H. Probiotics for management of infantile co–lic: a systematic review of randomized controlled trials. Archives of Medical Science. 2018. 14(5). 1137-1143.
  15. Ellwood J., Draper-Rodi J., Carnes D. Comparison of common interventions for the treatment of infantile colic: A systematic review of reviews and guidelines. BMJ Open 2020. 2020.10(2). e035405.
  16. Elshimy N., Gallagher B., West D., Stringer D., Puntiset J.W. Outcome in children under 5 years of age with constipation: a prospective follow-up study. Int. J. Clin. Pract. 2000. 54. 25-27.
  17. Ferreira-Maia A.P., Matijasevich A., Wang Y.P. Epidemiology of functional gastrointestinal disorders in infants and toddlers: a systematic review. World J. Gastroenterol. 2016. 22. 6547-58.
  18. Gerasimov S., Gantzel J., Dementieva N., Schevchenko O., Tsit–sura O., Guta N. et al. Role of Lactobacillus rhamnosus (FloraActive™) 19070-2 and Lactobacillus reuteri (FloraActive™) 12246 in infant colic: a randomized dietary study. Nutrients. 2018. 10(12). 1975.
  19. Gupta S.K. Is colic a gastrointestinal disorder? Curr. Opin. Pediatr. 2002. 14. 588-92.
  20. Gutiérrez-Castrellón P., Indrio F., Bolio-Galvis A., Jiménez-Gutiérrez C., Jimenez-Escobar I., López-Velázquez G. Efficacy of Lactobacillus reuteri DSM 17938 for infantile colic: Systematic review with network meta-analysis. Medicine (Baltimore). 2017. 96(51). e9375. 
  21. Harb T., Matsuyama M., David M., Hill R.J. Infant co–lic — what works: a systematic review of interventions for breast-fed infants. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition. 2016. 62(5). 668-686.
  22. Hill C., Guarner F., Reid G., Gibson G.R., Merenstein D.J., Pot B. et al. Expert consensus document. The International Scientific Association for Probiotics and Prebiotics consensus statement on the scope and appropriate use of the term probiotic. Nat. Rev. Gastroenterol. Hepatol. 2014. 11(8). 506-14. 
  23. Hojsak I., Fabiano V., Pop T.L., Goulet O., Zuccotti G.V., Ҫokuǧraş F.C. et al. Guidance on the use of probiotics in clinical practice in children with selected clinical conditions and in specific vulnerable groups. Acta Paediatr. 2018. 107. 927-937. 
  24. Ibarra A., Latreille-Barbier M., Donazzolo Y., Pelletier X., Ouwehand A.C. Effects of 28-day Bifidobacterium animalis subsp. lactis HN019 supplementation on colonic transit time and gastrointestinal symptoms in adults with functional constipation: A double-blind, randomized, placebo-controlled, and dose-ranging trial. Gut Microbes. 2018. 9(3). 236-251. 
  25. Jakobsson H.E., Abrahamsson T.R., Jenmalm M.C., Harris K., Quince C., Jernberg C. et al. Decreased gut microbiota diversity, delayed Bacteroidetes colonisation and reduced Th1 responses in infants delivered by caesarean section. 2014. 63. 559-566.
  26. Jomehzadeh N., Javaherizadeh H., Amin M., Rashno M., Teimoori A. Quantification of Intestinal Lactobacillus Species in Children with Functional Constipation by Quantitative Real-Time PCR. Clin. Exp. Gastroenterol. 2020. 13. 141-150.
  27. Jungersen M., Wind A., Johansen E., Christensen J.E., Stuer-Lauridsen B., Eskesen D. The Science behind the Probiotic Strain Bifidobacterium animalis subsp. Lactis BB-12®. Microorganisms. 2014. 2(2). 92-110.
  28. Kesavelu D., Sethi G., Bangale N., Anwar F., Rao S. Common Gastrointestinal Distress among Infants: Role of Optimal Nutritional Interventions. Clin. Epidemiol. Glob. Health. 2018. 6. 5-9.
  29. Koppen I.J., Lammers L.A., Benninga M.A., Tabbers M.M. Management of functional constipation in children: therapy in practice. Paediatr. Drugs. 2015. 17. 349-360.
  30. Korpela K., Renko M., Paalanne N., Vänni P., Salo J., Tejesvi M. еt al. Microbiome of the first stool after birth and infantile colic. Pediatr. Res. 2020. 88(5). 776-783.
  31. Korterink J.J., Ockeloen L., Benninga M.A., Tabbers M.M., Hilbink M., Deckers-Kocken J.M. Probiotics for childhood functional gastrointestinal disorders: a systematic review and meta-analysis. Acta Paediatr. 2014. 103(4). 365-372.
  32. Lehtonen L., Korvenranta H., Eerola E. Intestinal microflora in colicky and noncolicky infants: Bacterial cultures and gas-liquid chromatography. J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. 1994. 19. 310-314.
  33. Leppälehto E., Pärtty A., Kalliomäki M., Löyttyniemi E., Isolauri E., Rautava S. Maternal Intrapartum Antibiotic Administration and Infantile Colic: Is there a Connection? Neonatology. 2018. 114. 226-229.
  34. Liu Y., Ma D., Wang X., Fang Y. Probiotics in the treatment of infantile colic: a meta-analysis of randomized controlled trials. Nutr. Hosp. 2022. 39(5). 1135-1143.
  35. Martin C.R., Osadchiy V., Kalani A., Mayer E.A. 2018. The Brain-Gut-Microbiome Axis. Cell. Mol. Gastroenterol. Hepatol. 6(2). 133-148.
  36. Matsumiya Y., Kato N., Watanabe K., Kato H. Molecular epidemiological study of vertical transmission of vaginal Lactobacillus species from mothers to newborn infants in Japanese, by arbitrarily primed polymerase chain reaction. J. Infect. Chemother. 2002. 8. 43-49.
  37. Mayer-Davis E.J. et al. Breast-feeding and risk for childhood obesity: does maternal diabetes or obesity status matter? Diabetes Care. 2006. 29(10). 2231-7.
  38. Nocerino R., De Filippis F., Cecere G., Marino A., Micillo M., Di Scala C. et al. The therapeutic efficacy of Bifidobacterium animalis subsp. lactis BB-12® in infant colic: A randomised, double blind, placebo-controlled trial. Alimentary Pharmacology & Therapeutics. 2020. 51(1). 110-120.
  39. Ong T.G., Gordon M., Banks S.S., Thomas M.R., Akobeng A.K. Probiotics to prevent infantile colic. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2019. 3.
  40. Plaza-Diaz J., Ruiz-Ojeda F.J., Gil-Campos M., Gil A. Mechanisms of action of probiotics. Adv. Nutr. 2019. 10. 49-66. 
  41. Rhoads J.M., Fatheree N.Y., Norori J., Liu Y., Lucke J.F., Tyson J.E. et al. Altered fecal microflora and increased fecal calprotectin in infants with colic. J. Pediatr. 2009. 155. 823-8. 
  42. Roger L.C., Costabile A., Holland D.T., Hoyles L., McCartney A.L. Examination of faecal Bifidobacterium populations in breast- and formula-fed infants during the first 18 months of life. Microbiology. 2010. 156. 3329-3341.
  43. Savino F., Cordisco L., Tarasco V., Palumeri E., Calabrese R., Oggero R. et al. Lactobacillus reuteri DSM 17938 in infantile colic: a randomized, double-blind, placebo-controlled trial. Pediatrics. 2010. 126. 526-33. 
  44. Savino F., Montanari P., Galliano I., Daprà V., Bergallo M. Lactobacillus rhamnosus GG (ATCC 53103) for the management of infantile colic: a randomized controlled trial. Nutrients. 2020. 12(6). 1693.
  45. Stiemsma L.T., Michels K.B. The role of the microbiome in the developmental origins of health and disease. Pediatrics. 2018. 141. e20172437. 
  46. Sung V., D’Amico F., Cabana M. D., Chau K., Koren G., Savino F. et al. Lactobacillus reuteri to treat infant colic: a meta-analysis. Pediatrics. 2018. 141(1).
  47. Sung V., Hiscock H., Tang M.L., Mensah F.K., Nation M.L., Satzke C. et al. Treating infant colic with the probiotic Lactobacillus reuteri: double blind, placebo controlled randomised trial. BMJ. 348. 2014. 2107.
  48. Szajewska H., Gyrczuk E., Horvath A. Lactobacillus reuteri DSM 17938 for the management of infantile colic in breastfed infants: a randomized, double-blind, placebo-controlled trial. J. Pediatr. 2013. 162. 257-62.
  49. Tabbers M.M., DiLorenzo C., Berger M.Y., Faure C., Langendam M.W., Nurko S. et al. Evaluation and treatment of functional constipation in infants and children: evidence-based recommendations from ESPGHAN and NASPGHAN. J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. 2014. 58. 258-274.
  50. Vandenplas Y., Abkari A., Bellaiche M., Benninga M., Chouraqui J.P., Çokura F. et al. Prevalence and health outcomes of functional gastrointestinal symptoms in infants from birth to 12 months of age. J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. 2015. 61. 531-7.
  51. Van Ginkel R., Reitsma J.B., Büller H.A., van Wijk M.P., Taminiau J.A., Benninga M.A. Childhood constipation: longitudinal follow up beyond puberty. Gastroenterology. 2003. 125. 357-363.
  52. van Tilburg M.A., Hyman P.E., Walker L., Rouster A., Palsson O.S., Kim S.M. et al. Prevalence of functional gastrointestinal disorders in infants and toddlers. J. Pediatr. 2015. 166. 684-9.
  53. Wegh C.A., Baaleman D.F., Tabbers M.M., Smidt H., Benninga M.A. Nonpharmacologic treatment for children with functional constipation: a systematic review and meta-analysis. The Journal of Pediatrics. 2022. 240. 136-149.
  54. Wojtyniak K., Szajewska H. Systematic review: probiotics for functional constipation in children. Eur. J. Pediatr. 2017. 176(9). 1155-1162.
  55. Yatsunenko T. et al. Human gut microbiome viewed across age and geography. Nature. 2012. 486(7402). 222-7.
  56. Yuan C. et al. Association Between Cesarean Birth and Risk of Obesity in Offspring in Childhood, Adolescence, and Early Adulthood. JAMA Pediatr. 2016. 170(11). e162385.
  57. Zeevenhooven J., Koppen I.J., Benninga M.A. The New Rome IV Criteria for Functional Gastrointestinal Disorders in Infants and Toddlers. Pediatr. Gastroenterol. Hepatol. Nutr. 2017. 20(1). 1-13.
  58. Zimmermann P., Curtis N. The effect of antibiotics on the composition of the intestinal microbiota — a systematic review. J. Infect. 2019. 9. 471-489.

Вернуться к номеру