Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Международный неврологический журнал Том 20, №1, 2024

Вернуться к номеру

Діагностична цінність застосування Берлінського опитувальника при лікуванні синдрому хропіння та обструктивного апное сну

Авторы: Яремчук С.Е., Сабодаш А.Г., Банас B.А.
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Хропіння та синдром обструктивного апное сну (СОАС) є патологіями, що значно поширені. Порушення сну призводять до денної сонливості, порушення концентрації уваги та інших когнітивних порушень. Усе це може призвести до летальних наслідків. На жаль, виявляються лише тільки 20 % пацієнтів, які страждають на цю патологію. Як правило, хворі не знають про наявність у них СОАС, з одного боку, а з іншого боку, не знають, до якого фахівця необхідно звернутися за допомогою. З огляду на той факт, що порушення прохідності верхніх дихальних шляхів є однією з основних причин СОАС, переважна кількість хворих повинні проходити лікування в отоларинголога. Ця робота присвячена поліпшенню встановлення діагнозу хропіння та синдрому обструктивного апное сну в скринінгових дослідженнях. Скринінгова діагностика хропіння та СОАС за допомогою Берлінського анкетного опитувальника в результаті цього дослідження дозволила виявити на 60 % більше пацієнтів, які страждають від хропіння та СОАС, ніж при самозверненні хворих. Використання Берлінського анкетного опитувальника у всіх хворих, які звертаються за допомогою до лікаря, дозволить виявити приховану патологію і в подальшому провести більш повну діагностику хропіння та апное сну, а також призначити відповідне лікування.

Snoring and obstructive sleep apnea syndrome (OSAS) are common pathologies. Sleep disorders cause a daytime sleepiness, impaired concentration, and other cognitive impairments. All this can lead to fatal consequences. Unfortunately, only about 20 % of patients suffering from this pathology are identified. As a rule, patients do not know about the presence of OSAS, on the one hand, and on the other hand, they do not know which specialist they need to seek help from. Given the fact that impaired upper airway patency is one of the main causes of OSAS, most patients should be treated by an otolaryngologist. This work is aimed at improving the diagnosis of snoring and obstructive sleep apnea syndrome in screening studies. Screening for snoring and OSAS using the Berlin questionnaire as a result of this study allowed identifying 60 % more patients suffering from snoring and OSAS than in self-referral. The use of the Berlin questionnaire in all patients seeking medical care will help identify a hidden pathology and further conduct a more complete diagnosis of snoring and sleep apnea, as well as prescribe appropriate treatment.


Ключевые слова

хропіння; обструктивний синдром апное сну; Берлінський анкетний опитувальник

snoring; obstructive sleep apnea syndrome; Berlin questionnaire


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Guilleminault C., Tilkian A., Dement W.C. The sleep apnea syndromes. Annu Rev. Med. 1996. 27. 465-84.
2. Iber C., Ancoli-Israel S., Chesson A.L., Quan S.F. The AASM Manual for the Scoring of Sleep and Associated Events. Westchester, IL: American Academy of Sleep Medicine, 2007.
3. Young T., Evans L., Finn L., Palta M. Estimation of the clinically diagnosed proportion of sleep apnea syndrome in middle-aged men and women. Sleep. 1997 Sep. 20(9). 705-6. 
4. American Academy of Sleep Medicine. International Classification of Sleep Disorders. Diagnostic and Coding Manual. Second Edition. Westchester, Ill: American Academy of Sleep Medicine, 2005.
5. Downey R. 3rd, Perkin R.M., MacQuarrie J. Upper airway resistance syndrome: sick, symptomatic but underrecognized. Sleep. 1993 Oct. 16(7). 620-3. 
6. Lugaresi E., Mondini S., Zucconi M., Montagna P., Cirignotta F. Staging of heavy snorersʼ disease. A proposal. Bull. Eur. Physiopathol. Respir. 1983 Nov-Dec. 19(6). 590-4.
7. Kline L.R. Clinical presentation and diagnosis of obstructive sleep apnea in adults. In: N. Collop (Ed.). UpToDate, Retrieved July 4, 2022, from https://www.uptodate.com/contents/clinical-presentation-and-diagnosis-of-obstructive-sleep-apnea-in-adults.
8. Macey P.M., Kumar R., Woo M.A., Valladares E.M., Yan-Go F.L., Harper R.M. Brain structural changes in obstructive sleep apnea. Sleep. 2008. 31(7). 967-977.
9. Min-Hee Lee, Seung Ku Lee, Soriul Kim. Association of Obstructive Sleep Apnea with White Matter Integrity and Cognitive Performance Over a 4-Year Period in Middle to Late Adulthood. JAMA Netw Open. 2022. 5(7). 22-29.
10.  Bonnet M.H. Effect of sleep disruption on sleep, performance, and mood. Sleep. 1985. 8(1). 11-9. 
11.  Spicuzza L., Caruso D., Maria G. Obstructive sleep apnoea syndrome and its management. Тher. Adv. Chronic Dis. 2015 Sep. 6(5). 273-285.
12.  Hoffstein V. Snoring. Chest. 2006 Jan. 109(1). 201-22. 
13.  Torelli F., Moscufo N., Garreffa G. Cognitive profile and brain morphological changes in obstructive sleep apnea. Neuroimage. 2011 Jan 15. 54(2). 787-793.

Вернуться к номеру