Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 20, №2, 2024

Вернуться к номеру

Вплив диналбуфіну себакату на інтенсивність післяопераційного болю після мінно-вибухової травми: пілотне дослідження

Вплив диналбуфіну себакату на інтенсивність післяопераційного болю після мінно-вибухової травми: пілотне дослідження

Авторы: Дмитрієв Д.
КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова», Центр термічної травми та реконструктивної хірургії, м. Вінниця, Україна
Центр лікування та реабілітації хронічного болю «Прометей», м. Вінниця, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Мінно-вибухові поранення, часто пов’язані з травматичними й складними обставинами, створюють унікальні виклики у сфері хірургічних втручань і подальшого лікування болю. Саме тому основною метою цього дослідження було визначення безпеки й ефективності одноразової дози диналбуфіну себакату (лікарський засіб Естезія®, 150 мг/2 мл) як компонента мультимодальної аналгезії, застосованої внутрішньом’язово перед реконструктивними оперативними втручаннями з приводу мінно-вибухових уражень. Матеріали та методи. Проспективне відкрите нерандомізоване клінічне дослідження проведено за участі 15 пацієнтів з мінно-вибуховими травмами, яким як компонент мультимодальної анестезії післяопераційного болю було застосовано диналбуфіну себакат (Естезія®) 150 мг/2 мл. 15 пацієнтів отримали одноразову дозу диналбуфіну себакату 150 мг/2 мл внутрішньом’язово з використанням Z-техніки в сідничну ділянку за 12–24 год до оперативного втручання. Як інструмент оцінки вираженості больового синдрому була використана візуально-аналогова шкала (Visual Analogue Scale, VAS) з діапазоном від 0 до 10 балів (0 = відсутність болю, 10 = найгірший біль, який можна собі уявити). Для статистичного аналізу використовували програму StataCorp. 2023. Stata Statistical Software: Release 18. College Station, TX: StataCorp LLC. Для дослідження взаємозв’язку між показниками шкали оцінки тяжкості травми (Injury Severity Score, ISS) і VAS було використано simple linear regression analysis. Результати. Статистично значимого зв’язку між показниками ISS і VAS не було знайдено. Дослідження продемонструвало, що на 6-ту годину після оперативного втручання (ОВ) рівень болю значимо знизився порівняно з вираженістю болю через 6–8 годин після застосування лікарського засобу і статистично значимо не відрізнявся від показників наступних 4 діб: VAS 6 год після ОВ vs 12 год після ОВ — p = 0,2500; VAS 6 год після ОВ vs 24 год після ОВ — p = 1,0000; VAS 6 год після ОВ vs 48 год після ОВ — p = 0,4531; VAS 6 год після ОВ vs 96 год після ОВ — p = 0,2188. Водночас статистично значима різниця була виявлена між VAS 6 год після ОВ vs 120 год після ОВ — p = 0,0010. Висновки. Були продемонстровані ефективність і сприятливий профіль переносимості диналбуфіну себакату як компонента мультимодальної аналгезії в умовах післяопераційного знеболювання в пацієнтів після реконструктивних оперативних втручань, зумовлених мінно-вибуховими травмами.

Background. Mine-explosive injuries, often associated with traumatic and complex circumstances, pose unique challenges in the field of surgical interventions (SI) and subsequent pain management. That is why the main goal of this study was to determine the safety and effectiveness of a single dose of dinalbuphine sebacate (Esteziia®, 150 mg/2 ml) as a component of multimodal analgesia applied intramuscularly before reconstructive surgeries due to mine-explosive lesions. Materials and methods. A prospective, open, non-randomized clinical study was carried out with the participation of 15 patients with mine-explosive injuries, who were treated using dinalbuphine sebacate (Esteziia®) 150 mg/2 ml as a component of multimodal anesthesia for postoperative pain. All patients received a single dose of dinalbuphine sebacate 150 mg/2 ml intramuscularly using the Z-technique in the gluteal area 12–24 hours before surgery. The Visual Analogue Scale (VAS) with a range from 0 to 10 points (0 = no pain, 10 = the worst imaginable pain) was used as a tool for assessing the severity of the pain syndrome. The StataCorp 2023 program was used for statistical analysis. Stata Statistical Software: Release 18. College Station, TX: StataCorp LLC. Simple linear regression analysis was used to study the relationship between Injury Severity Score (ISS) and VAS. Results. No statistically significant relationship between ISS and VAS was found. The study showed that 6 h after SI, the level of pain significantly decreased in comparison with that 6–8 hours after the use of the drug and was not statistically significantly different from the indicators of the following four days: VAS 6 hours after SI vs. 12 hours after SI — p = 0.2500, VAS 6 hours after SI vs. 24 hours after SI — p = 1.0000, VAS 6 hours after SI vs. 48 hours after SI — p= 0.4531, VAS 6 hours after SI vs. 96 hours after SI — p= 0.2188. At the same time, a statistically significant difference was found between VAS 6 hours after SI vs. 120 hours after SI — p= 0.0010. Conclusions. The efficacy and favorable to-lerability of dinalbuphine sebacate as a component of multimodal analgesia in the setting of postoperative analgesia in patients after reconstructive surgical interventions caused by mine-explosive injuries was demonstrated.


Ключевые слова

мультимодальна аналгезія; хронічний біль; післяопераційний біль; диналбуфіну себакат; мінно-вибухова травма

multimodal analgesia; chronic pain; postoperative pain; dinalbuphine sebacate; mine-explosive injury

Вступ

Мінно-вибухові поранення, часто пов’язані з травматичними і складними обставинами, створюють унікальні виклики у сфері хірургічних втручань і подальшого лікування болю [1]. 
Мінно-вибухові травми охоплюють цілий спектр травм, що впливають на різні анатомічні структури й викликають різноманітні больові патерни. Хірургічні втручання для лікування мінно-вибухових травм варіюють від ортопедичних процедур при переломах до реконструкції м’яких тканин, і кожне впливає на загальну складність післяопераційного лікування болю. Післяопераційний біль після даного типу уражень може бути інтенсивним і багатогранним, що вимагає його ретельного вивчення й розробки індивідуальних стратегій [2]. 
Дана публікація присвячена розгляду ролі опіоїдних аналгетиків у комплексному лікуванні післяопераційного болю після реконструктивних оперативних втручань, зумовлених мінно-вибуховими травмами, аналізу їх переваг, проблем та еволюції використання опіоїдів у цьому специфічному контексті [3]. 
На сьогодні опіоїдні аналгетики, зокрема такі препарати, як морфін, оксикодон і гідроморфон, широко застосовуються для ефективного знеболювання в гострому післяопераційному періоді та є важливими складовими мультимодальної анестезії. Здатність модулювати больові сигнали в центральній нервовій системі робить їх необхідними компонентами комплексного плану знеболювання [4]. 
Водночас, хоча опіоїди й забезпечують потужну аналгетичну дію, їх використання не позбавлене проблем. Потенціал побічних ефектів, включно з пригніченням дихання, седативним ефектом і ризиком розвитку залежності, вимагає зваженого підходу. Медичні працівники повинні ретельно оцінювати профіль ризику й користі для кожного пацієнта, враховуючи такі фактори, як попереднє вживання опіоїдів, супутні захворювання й одночасний прийом інших лікарських засобів [5].
Тривале вживання опіоїдів для знеболювання в післяопераційному періоді може викликати занепокоєння щодо розвитку залежності. Тож важливим є впровадження стратегій, спрямованих на мінімізацію цього ризику, таких як використання опіоїдів протягом найкоротшого необхідного періоду й поступове зменшення дозування. Суттєвого обмеження потенційних побічних ефектів опіоїдів також дозволяє досягти застосування мультимодальних підходів до знеболювання. Вони передбачають поєднання опіоїдів з іншими знеболювальними засобами, такими як нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) і місцеві анестетики, для оптимізації контролю болю при мінімізації залежності від опіоїдів [6, 12].
Разом з тим, з огляду на зростаючу поширеність мінно-вибухових уражень, їх тяжкість і складність управління болем в післяопераційному періоді з подальшою загрозою хронізації больового процесу, пошук нових рішень для забезпечення ефективного післяопераційного знеболювання є обґрунтованим і необхідним [7, 13].
У даному контексті нами була досліджена ефективність знеболювання при використанні лікарського засобу диналбуфіну себакату (Dinalbuphine Sebacate) у гострому післяопераційному періоді [8]. 
Диналбуфіну себакат — це проліки налбуфіну, він є опіоїдним аналгетиком з властивостями як агоніста, так і антагоніста. Безпосередньо налбуфін використовується для лікування помірного і сильного болю. Він діє на каппа-опіоїдні рецептори як агоніст і на мю-опіоїдні рецептори — як антагоніст, забезпечуючи знеболювання, при цьому потенційно мінімізуючи пов’язані з опіоїдами побічні ефекти й можливість зловживання [9].
Важливо відзначити, що профіль фармакокінетики лікарського засобу диналбуфіну себакату у формі пролонгованого вивільнення кардинально відрізняється від існуючих на ринку форм з негайним вивільненням. Зокрема, максимальна концентрація для лікарського засобу диналбуфіну себакату становить 15,4 ± 6,4 нг/мл, тоді як для типових засобів налбуфіну гідрохлориду вона є в декілька разів вищою та в середньому становить 115,4 ± 56,5 нг/мл. Також значно відрізняється і час до досягнення максимальної концентрації та період напіввиведення для диналбуфіну себакату — 64,0 ± 9,3 год і 83,2 ± 46,4 год, а для засобів налбуфіну з негайним вивільненням — 0,4 ± 0,1 год і 4,0 ± 0,5 год відповідно [9]. Це, зокрема, зумовлює значну тривалість дії диналбуфіну себакату при сталому підтриманні мінімальних концентрацій.
Метою цього дослідження було визначення ефективності й безпеки одноразової дози диналбуфіну себакату (лікарський засіб Естезія®, 150 мг/2 мл) як компонента мультимодальної аналгезії, застосованого внутрішньом’язово перед реконструктивними оперативними втручаннями з приводу мінно-вибухових уражень.

Матеріали та методи

Проспективне відкрите нерандомізоване клінічне дослідження проведено за участі 15 пацієнтів з мінно-вибуховими травмами, яким як компонент мультимодальної анестезії перед оперативним втручанням було застосовано диналбуфіну себакат (Естезія®), 150 мг/2 мл.
Вік пацієнтів становив від 25 до 45 років. Усі пацієнти перенесли реконструктивне оперативне втручання після мінно-вибухових травм. Пацієнти отримували загальну анестезію з класами фізичного статусу III–IV за класифікацією Американського товариства анестезіологів (ASA). Два пацієнти були виключені з дослідження внаслідок таких ситуацій: неповна оцінка POP за візуальною рейтинговою шкалою (NRS), лапаротомія під час другого огляду, отримання нервової блокади для контролю болю, алергія на місцеві анестетики або морфін, перевищення рекомендованого терміну введення диналбуфіну себакату (від 12 до 24 год перед операцією). 
Для визначення тяжкості стану пацієнтів використовувалася шкала оцінки тяжкості травми (Injury Severity Score, ISS) — анатомічна система оцінювання, яка дозволяє отримати загальну оцінку стану пацієнтів з множинними ушкодженнями, а також допомагає прогнозувати шанси на виживання й потенційні наслідки для здоров’я. Кожній травмі присвоюється бал за AIS (Abbreviated Injury Scale — скорочена шкала травм) і розподіляється на одну з шести ділянок тіла (голова, обличчя, грудна клітка, живіт, кінцівки (включно з тазом) і зовнішні органи). Використовується лише найвищий бал за AIS у кожній ділянці тіла. Бали трьох найбільш тяжко пошкоджених ділянок тіла підносяться до квадрату і додаються разом для отриманого балу за ISS. Оцінка ISS має значення від 0 до 75. Оцінка 1 означає легку травму, а оцінка 75 — смертельну травму. За визначенням, будь-яка оцінка ділянки тіла за шкалою AIS, що дорівнює 6, автоматично призводить до значення ISS, що дорівнює 75. Оцінка 1 за шкалою ISS можлива, якщо пошкоджено лише одну ділянку тіла. Це практично єдина анатомічна система оцінювання, яка лінійно корелює зі смертністю, захворюваністю, перебуванням у лікарні та іншими показниками тяжкості. Однак, оскільки ISS значною мірою базується на системі оцінки тяжкості AIS, вона має деякі ті самі обмеження. Наприклад, бали тяжкості (AIS 1–6) базуються на суб’єктивній думці експертів. Крім того, ISS не враховує вплив множинних травм в одній ділянці тіла при оцінці, і згідно з нею, ступінь тяжкості в ділянці голови є аналогічним до інших ділянок тіла [10, 13].
Тяжкість стану пацієнтів в нашому дослідженні становила 61,2 ± 7,3 бала за ISS. 
У різних дослідженнях також вивчається кореляція між вираженістю болю й оцінкою за ISS. Кореляція між ISS і болем полягає в тому, що зазвичай чим вища оцінка за ISS, тим сильніший біль може відчувати пацієнт, оскільки тяжкість і кількість травм збільшують імовірність інтенсивного болю. Проте це не завжди так, оскільки сприйняття болю є суб’єктивним і може варіювати залежно від багатьох факторів, включно з психологічним станом пацієнта, наявністю шоку, індивідуальним порогом болю й ефективністю знеболювальної терапії.
Для управління болем у пацієнтів з високим балом за ISS лікарі можуть використовувати різні методи знеболювання, у тому числі опіоїдні аналгетики.
15 пацієнтів отримали одноразову дозу диналбуфіну себакату (150 мг/2 мл) внутрішньом’язово з використанням Z-техніки в сідничну ділянку за 12–24 год до оперативного втручання. При виконанні Z-подібної техніки ін’єкції епідермальний і підшкірний шари підшкірної клітковини зсували на 2–3 см вбік недомінантною рукою, одночасно виконуючи глибоку ін’єкцію в м’яз m. gluteus maximus (верхній зовнішній квадрант сідниці) домінантною рукою. 
Як інструмент оцінки вираженості больового синдрому була використана візуально-аналогова шкала (Visual Analogue Scale, VAS) з діапазоном від 0 до 10 балів (0 = відсутність болю, 10 = найгірший біль, який можна собі уявити) [10, 13]. 
У цьому дослідженні також фіксували кількість і частоту застосування додаткових засобів для контролю болю (rescue medications). 
Для статистичного аналізу використовували програму StataCorp. 2023. Stata Statistical Software: Release 18. College Station, TX: StataCorp LLC. Для дослідження взаємозв’язку ISS і VAS було використано simple linear regression analysis.

Результати та обговорення

Статистично значимого зв’язку між ISS і VAS не було знайдено:
— ISS VAS baseline — p = 0,834; 
— ISS VAS 6–8 год після введення препарату — p = 0,849;
— ISS VAS 6 год після оперативного втручання (ОВ) — p = 0,253;
— ISS VAS 12 год після ОВ — р = 0,266; 
— ISS VAS 24 год після ОВ — р = 0,682; 
— ISS VAS 48 год після ОВ — р = 0,084; 
— ISS VAS 96 год після ОВ — р = 0,074; 
— ISS VAS 120 год після ОВ — р = 1,000 (рис. 1) . 
Для оцінки ефекту введення препарату на рівень болю (VAS) було використано Wilcoxon Signed Rank test. Baseline vs Others. Статистично значима різниця була знайдена між такими показниками: 
— VAS baseline vs 6–8 год після введення препарату — р = 0,0001; 
— VAS baseline vs 6 год після ОВ — р = 0,0001; 
— VAS baseline vs 12 год після ОВ — р = 0,0001; 
— VAS baseline vs 24 год після ОВ — р = 0,0001; 
— VAS baseline vs 48 год після ОВ — р = 0,0001; 
— VAS baseline vs 96 год після ОВ — р = 0,0001; 
— VAS baseline vs 120 год після ОВ — р = 0,0001. 
Дослідження на 6-ту — 8-му годину після введення препарату показало статистично значиму різницю між такими показниками:
— VAS 6–8 год після введення препарату vs 6 год після ОВ — р = 0,0001; 
— VAS 6–8 год після введення препарату vs 12 год після ОВ — р = 0,0001; 
— VAS 6–8 год після введення препарату vs 24 год після ОВ — р = 0,0001; 
— VAS 6–8 год після введення препарату vs 48 год після ОВ — р = 0,0001; 
— VAS 6–8 год після введення препарату vs 96 год після ОВ — р = 0,0001; 
— VAS 6–8 год після введення препарату vs 120 год після ОВ — р = 0,0010.
Слід зазначити, що на 6-ту годину після хірургічного втручання рівень болю значимо знизився порівняно з вираженістю болю через 6–8 год після застосування лікарського засобу і статистично значимо не відрізнявся від показників наступних 4 діб: VAS 6 год після ОВ vs 12 год після ОВ — p = 0,2500, VAS 6 год після ОВ vs 24 год після ОВ — p = 1,0000, VAS 6 год після ОВ vs 48 год після ОВ — p = 0,4531, VAS 6 год після ОВ vs 96 год після ОВ — p = 0,2188. Водночас статистично значима різниця була знайдена між VAS 6 год після ОВ vs 120 год після ОВ — p = 0,0010. 
На риc 3. наведено середнє значення балів за VAS на всіх контрольних точках. Інтенсивність болю, починаючи з контрольної точки h (6 год після ОВ) до точки I (120 год після ОВ), була вірогідно нижчою порівняно з точкою L (6–8 год після введення препарату). Слід зазначити, що на 6-й день після ОВ (точка I) інтенсивність болю була вищою (p = 0,0010) порівняно з попередніми точками (h, E, F, G, H), що є очікуваним, оскільки знеболювальна дія лікарського засобу Естезія® триває до 7 діб.
Продемонстровані дані свідчать про здатність диналбуфіну себакату зумовлювати раннє і значне достовірне зменшення післяопераційного болю з подальшим стійким ефектом протягом 120 год після лікування. Подвійний аналіз оцінок за VAS (0–4 бали і 2–4 бали) дає змогу зрозуміти, як саме відбувається полегшення болю: у деяких пацієнтів спостерігається значне зменшення болю, тоді як в інших певний рівень вираженості больового синдрому зберігається.

Обговорення 

Вибір оптимального методу знеболювання після мінно-вибухових травм передбачає ретельний розгляд різних факторів, що включають характер травми, тип хірургічного втручання, характеристики пацієнта й потенційні побічні ефекти. У післяопераційному знеболюванні після мінно-вибухових уражень застосовують кілька підходів до знеболювання, включно з опіоїдними й неопіоїдними стратегіями. Задля прийняття обґрунтованих рішень у клінічній практиці ми обговорюємо тут переваги і проблеми, пов’язані з різними методами знеболювання, з метою належного контролю болю в післяопераційний період і запобігання подальшим ускладненням [14].
Профіль ризику і користі від вживання опіоїдів, про які говорилося вище, ретельно оцінюється, а такі стратегії, як пацієнт-контрольована аналгезія, застосовуються для індивідуалізації дозування і підвищення автономії пацієнта. Дозування і режим введення опіоїдних аналгетиків виважено підбирається відповідно до індивідуальних потреб пацієнта з урахуванням таких факторів, як інтенсивність болю, переносимість і потенційні побічні ефекти. Пацієнт-контрольована аналгезія — це один з методів, який дозволяє пацієнтам самостійно приймати заздалегідь визначену дозу в безпечних межах, що підвищує їхнє відчуття контролю над болем [15, 22]. 
Неопіоїдні аналгетики, зокрема парацетамол та нестероїдні протизапальні препарати, відіграють вирішальну роль у мультимодальній аналгезії. Їхні протизапальні й аналгетичні властивості сприяють ефективному знеболюванню, мінімізуючи потребу в опіоїдах. Однак слід враховувати протипоказання для пацієнтів з нирковою недостатністю або захворюваннями шлунково-кишкового тракту, для яких використання НПЗП може бути обмеженим [16, 20].
Методи регіонарної анестезії, включно з епідуральною аналгезією та блокадою периферичних нервів, забезпечують цілеспрямоване локальне знеболювання, особливо при операціях, що зачіпають певні анатомічні ділянки. Перевагою цих методів є зменшення системних побічних ефектів, пов’язаних з аналгетиками, що сприяє швидшому одужанню. Однак доцільність і безпека регіонарної анестезії залежать від таких факторів, як зона оперативного втручання і загальний стан здоров’я пацієнта [17]. 
Концепція мультимодальної аналгезії передбачає поєднання різних знеболювальних засобів із взаємодоповнюючими механізмами дії для оптимізації конт-ролю болю при мінімізації побічних ефектів. Такий підхід дозволяє досягти синергічного ефекту, потенційно зменшуючи залежність від будь-якого одного класу аналгетиків. Поєднання опіоїдів з неопіоїдними аналгетиками і методами регіонарної анестезії є поширеною практикою в післяопераційному знеболюванні після мінно-вибухових травм [18, 19].
При виборі методу знеболювання слід керуватися підходом, орієнтованим на пацієнта, з урахуванням індивідуальних переваг, супутніх захворювань і потенційних протипоказань. Залучення пацієнтів до спільного прийняття рішень дає їм можливість брати активну участь в управлінні своїм болем, сприяючи більш індивідуалізованому й ефективному відновленню [20, 21].
Поточне дослідження й отримання досвіду клінічного застосування диналбуфіну себакату спрямоване в тому числі на визначення нових стратегій знеболювання з поліпшеними профілями ефективності й безпеки. Досягнення у фармакології та технології, включно з розробкою опіоїдів, що зменшують ризик зловживання, та альтернативних неопіоїдних препаратів, можуть створити передумови для кращого контролю над болем у постопераційний період, у тому числі у випадку складних комплексних уражень і відповідних операційних втручань [20, 23].
Зокрема, у розрізі застосування нових форм опіоїдних аналгетиків переваги диналбуфіну себакату, які продемонстрував набутий клінічний досвід, можуть стати вагомим кроком на шляху до покращеного управління болем в післяопераційному періоді. 
Було продемонстровано: 
1. Змішані агоністично-антагоністичні властивості. 
Диналбуфіну себакат — це проліки налбуфіну, він має змішані властивості агоніста-антагоніста. Як агоніст каппа-опіоїдних рецепторів та антагоніст мю-опіоїдних рецепторів, налбуфін може забезпечити аналгезію з потенційно меншою кількістю побічних ефектів і меншим ризиком пригнічення дихання порівняно з традиційними агоністами опіоїдів.
2. Зниження ризику розвитку залежності. 
Подвійна дія налбуфіну як агоніста й антагоніста може сприяти зниженню ризику фізичної залежності й потенціалу зловживання порівняно з чистими опіоїдними агоністами. Ця особливість особливо актуальна в контексті довготривалого лікування болю.
3. Нижчу частоту пригнічення дихання. 
Дослідження припускають, що диналбуфіну себакат може мати нижчу частоту пригнічення дихання порівняно з деякими іншими опіоїдами, що може бути корисним у ситуаціях, коли дихальна функція викликає занепокоєння, наприклад, у пацієнтів з дихальною недостатністю внаслідок травм.
4. Суттєве зменшення інтенсивності післяопераційного болю. 
Внутрішньом’язова ін’єкція диналбуфіну себакату забезпечує повільне вивільнення і потрапляння налбуфіну в кровоносне русло і підтримує відносно низьку концентрацію налбуфіну протягом раннього відновного періоду, що вірогідно зменшує інтенсивність післяопераційного болю.
5. Переваги Z-техніки ін’єкції. 
Застосування Z-техніки ін’єкції запобігає появі побічних ефектів у місці введення, оскільки розчин диналбуфіну себакату є масляним [23].

Висновки

У складному ландшафті післяопераційного менеджменту болю після мінно-вибухових травм не існує універсального рішення. Вибір методу знеболювання повинен бути індивідуальним, з урахуванням унікальних аспектів стану кожного пацієнта. Мультимодальний підхід, який включає різні методи знеболювання, може запропонувати найбільш комплексну й ефективну стратегію, оптимізуючи знеболювання і мінімізуючи потенційні ризики, пов’язані з будь-яким окремим методом. 
Були продемонстровані ефективність і сприятливий профіль переносимості диналбуфіну себакату як компонента мультимодальної аналгезії в умовах післяопераційного знеболювання в пацієнтів після реконструктивних оперативних втручань, зумовлених мінно-вибуховими травмами. Для повного розуміння його ефективності, профілю безпеки й особливостей застосування в різних клінічних контекстах необхідні подальші дослідження і клінічні оцінки. Лікарі повинні ретельно оцінювати індивідуальні потреби пацієнтів і враховувати еволюцію варіантів знеболювання, балансуючи між потенційними перевагами диналбуфіну себакату та іншими доступними стратегіями аналгезії.
Конфлікт інтересів. Не заявлений.
 
Отримано/Received 14.02.2024
Рецензовано/Revised 16.03.2024
Прийнято до друку/Accepted 23.03.2024

Список литературы

  1. Horoshko V., Kuchyn I. Effectiveness of pain treatment for patients with mine-blast wounds depending on the number of localizations in military mobile hospitals. Clinical and Preventive Medicine. 2023. 3. 39-44. https://doi.org/10.31612/2616-4868.3(25).2023.05. 
  2. Kuchyn Iu.L., Horoshko V.R. Predictors of treatment failure among patients with gunshot wounds and post-traumatic stress disorder. BMC Anesthesiol. 2021. 21. 263. https://doi.org/10.1186/s12871-021-01482-8.
  3. Kuchyn Iu.L., Horoshko V.R. Pain syndrome in patients with gunshot wounds of the limbs and post-traumatic stress disorders. Emergency medicine. 2022. 17(7). 24-31. https://doi.org/10.22141/2224-0586.17.7.2021.244591.
  4. Kuchyn Iu.L., Horoshko V.R. Influence of the type of anesthesia during reconstructive surgical interventions on the final results of treatment of patients with gunshot wounds of the extremities and post-traumatic stress disorders. Current aspects of military medicine. 2021. 28(2). 92-104. https://doi.org/10.32751/2310-4910-2021-28-2-8.
  5. Kuchyn I., Horoshko V. Chronic pain in patients with gunshot wounds. BMC Anesthesiol. 2023. 47. https://doi.org/10.1186/s12871-023-02005-3.
  6. Moore E.E., Cogbill T.H., Jurkovich M.D. et al. Organ injury scaling: spleen and liver (1994 revision). J. Trauma. 1995. 38. 323. 
  7. Wang A., Murphy J., Shteynman L., Daksla N., Gupta A., Bergese S. Novel Opioids in the Setting of Acute Postoperative Pain: A Narrative Review. Pharmaceuticals (Basel). 2023 Dec 25. 17(1). 29. doi: 10.3390/ph17010029. PMID: 38256863; PMCID: PMC10819619.
  8. Lee S.O., Huang L.P., Wong C.S. Preoperative Administration of Extended-Release Dinalbuphine Sebacate Compares with Morphine for Post-Laparoscopic Cholecystectomy Pain Management: A Rando-mized Study. J Pain Res. 2020 Sep 9. 13. 2247-2253. doi: 10.2147/JPR.S263315. PMID: 32982387; PMCID: PMC7490073.
  9. Lee Y.E., Wang S.Y., Chen J.H., Chen C.Y., Shiue Y.L., Soong T.C., Lam C.F. Efficacy and Safety of Parenteral Injection of an Extended Release κ-receptor Opioid Sebacoyl Dinalbuphine Ester for Acute and Chronic Pain After Laparoscopic Bariatric Surgery: a Randomized, Placebo-Controlled, Double-Blind Trial. Obes. Surg. 2023 Apr. 33(4). 1192-1201. doi: 10.1007/s11695-023-06502-9. Epub 2023 Feb 14. PMID: 36787017. 
  10. Dmytriiev D. Assessment and treatment of postoperative pain in children. Anaesthesia, Pain & Intensive Care. 2018. 22(3). 392-400. 
  11. Daverio M., von Borell F., Ramelet A.S., Sperotto F., Pokorna P., Brenner S. et al.; Analgosedation CONSORTIUM on behalf of the Pharmacology Section and the Nurse Science Section of the European Society of Paediatric and Neonatal Intensive Care. Pain and sedation management and monitoring in pediatric intensive care units across Europe: an ESPNIC survey. Crit. Care. 2022 Mar 31. 26(1). 88. doi: 10.1186/s13054-022-03957-7. Erratum in: Crit. Care. 2022 May 16. 26(1). 139. PMID: 35361254; PMCID: PMC8969245. 
  12. Dobrovanov O., Dmytriiev D., Prochotsky A., Vidiscak M., Furkova K. Pain in COVID-19: Quis est culpa? Electron. J. Gen. Med. 2023. 20(1). em435. https://doi.org/10.29333/ejgm/12672.
  13. Ahmed H.M., Atterton B.P., Crowe G.G., Barratta J.L., Johnson M., Viscusi E. et al. Recommendations for effective documentation in regional anesthesia: an expert panel Delphi consensus project. Reg. Anesth. Pain. Med. 2022 May. 47(5). 301-308. doi: 10.1136/rapm-2021-103136. Epub 2022 Feb 22. PMID: 35193970; PMCID: PMC8961753.
  14. Dmytriiev D., Dmytriiev K., Stoliarchuk O., Semenenko A. Multiple organ dysfunction syndrome: what do we know about pain management? A narrative review. Anaesthesia, Pain & Intensive Care. 2019. 23(1). 84-91. [Google Scholar]
  15. Liu S.Y., Ho Y.H., Wong C.S. Multimodal Analgesia With Long-Acting Dinalbuphine Sebacate Plus Transversus Abdominis Plane Block for Perioperative Pain Management in Bariatric Surgery: A Case Report. Front. Pharmacol. 2021 May 28. 12. 683782. doi: 10.3389/fphar.2021.683782. PMID: 34122111; PMCID: PMC8193514.
  16. Tien Y.E., Huang W.C., Kuo H.Y., Tai L., Uang Y.S., Chern W.H., Huang J.D. Pharmacokinetics of dinalbuphine sebacate and nalbuphine in human after intramuscular injection of dinalbuphine sebacate in an extended-release formulation. Biopharm Drug Dispos. 2017 Nov. 38(8). 494-497. doi: 10.1002/bdd.2088. Epub 2017 Sep 14. PMID: 28741675.
  17. Lee Y.E., Fu C.Y., Shiue Y.L., Lu C.Y., Chen C.Y., Chen J.H., Chen J.L., Lam C.F. Efficacy and safety of an extended-release sebacoyl dinalbuphine ester for laparoscopic cholecystectomy: A randomized controlled trial. Medicine (Baltimore). 2023 Aug 4. 102(31). e34423. doi: 10.1097/MD.0000000000034423. PMID: 37543779; PMCID: PMC10403043.
  18. Lee S.O., Lu C.H., Man K.M., Cheng K.I., Wong C.S., Sun W.Z. Multimodal Analgesia With Extended-Release Dinalbuphine Sebacate for Perioperative Management: Expert Opinion and Consensus. Asian J. Anesthesiol. 2023 Sep 1. 61(3). 123-131. doi: 10.6859/aja.202309_61(3).0004. Epub 2023 Sep 1. PMID: 38320858.
  19. Chang T.K., Huang C.W., Su W.C., Tsai H.L., Ma C.J., Yeh Y.S. et al. Extended-Release Dinalbuphine Sebacate Versus Intravenous Patient-Controlled Analgesia with Fentanyl for Postoperative Moderate-to-Severe Pain: A Randomized Controlled Trial. Pain Ther. 2020 Dec. 9(2). 671-681. doi: 10.1007/s40122-020-00197-x. Epub 2020 Sep 29. PMID: 32990938; PMCID: PMC7648769.
  20. Zheng Z.H., Yeh T.T., Yeh C.C., Lin P.A., Wong C.S., Lee P.Y., Lu C.H. Multimodal Analgesia with Extended-Release Dinalbuphine Sebacate for Perioperative Pain Management in Upper Extremity Trauma Surgery: A Retrospective Comparative Study. Pain Ther. 2022 Jun. 11(2). 643-653. doi: 10.1007/s40122-022-00383-z. Epub 2022 Apr 15. PMID: 35426567; PMCID: PMC9098781.
  21. Pao L.H., Hsiong C.H., Hu O.Y., Wang J.J., Ho S.T. In vitro and in vivo evaluation of the metabolism and pharmacokinetics of sebacoyl dinalbuphine. Drug Metab. Dispos. 2005 Mar. 33(3). 395-402. doi: 10.1124/dmd.104.002451. Epub 2004 Dec 17. PMID: 15608131.
  22. Dmytriiev D., Dobrovanov O. Post-COVID pain syndrome. Anaesth. Pain Intensive Care. 2021. 25(4). 505-512. DOI: 10.35975/apic.v25i4.1582. 
  23. Yeh C.Y., Jao S.W., Chen J.S., Fan C.W., Chen H.H., Hsieh P.S. et al. Sebacoyl Dinalbuphine Ester Extended-release Injection for Long-acting Analgesia: A Multicenter, Randomized, Double-Blind, And Placebo-controlled Study in Hemorrhoidectomy Patients. Clin. J. Pain. 2017 May. 33(5). 429-434. doi: 10.1097/AJP.0000000000000417. PMID: 27518486.

Вернуться к номеру