Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 20, №2, 2024

Вернуться к номеру

Використання мініінвазивних оперативних втручань при ускладненнях бойової травми грудної клітки

Авторы: Сухомлин М.П.
ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України», м. Харків, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. При сучасних бойових діях частота ушкоджень грудної клітки в загальній структурі бойової хірургічної травми становить близько 4 %, а за даними АТО/ООС на Сході України — 7,5–11,7 %. При проникних пораненнях грудної клітки загальна летальність досягає 10 %. Мета дослідження: поліпшення результатів лікування поранених у грудну клітку за рахунок застосування ендовідеохірургічних технологій і локальної фібринолітичної терапії на ІV рівні надання медичної допомоги при ускладненнях бойової травми грудної клітки. Матеріали та методи. Проведено клініко-статистичний аналіз результатів хірургічного лікування 103 постраждалих з бойовою травмою грудей на IV рівні медичної допомоги, яким з приводу ускладнень бойової травми (гемотораксу, що згорнувся) надавалася спеціалізована торакальна хірургічна допомога. До групи порівняння увійшли 54 (52,4 %) постраждалі, до дослідної — 49 (47,6 %). Результати. За результатами дослідження, серед загальної кількості поранень і травм грудної клітки (n = 103) найбільше було ушкоджень легень — 61,2 %. У дослідній групі (n = 49) поранення легень були виявлені у 27 (55,1 %) постраждалих. При аналізі лікування торакальних поранень і травм у хворих групи порівняння (n = 54) було встановлено, що у 21 (38,9 %) постраждалого на етапі надання першої лікарської та кваліфікованої допомоги не було достатнього дренування плевральної порожнини для ліквідації гемо- і пневмотораксу, а 33 (61,1 %) потребували різних оперативних втручань з торакотомних доступів. Відеоторакоскопія проводились постраждалим з вогнепальними осколковими проникними пораненнями грудної клітки, у яких металеві уламки знаходились у передньому середостінні (між грудниною та висхідним відділом аорти) і задньому середостінні (між правим головним бронхом і стравоходом, без їхнього ушкодження). Виконано видалення металевих осколків із середостіння, санацію та дренування плевральної порожнини. Серед 26 постраждалих, яким були виконані дренування плевральної порожнини, у чотирьох вакуум у плевральній порожнині не стабілізувався протягом трьох днів. Висновки. Застосування розробленої диференційованої хірургічної тактики в поранених у грудну клітку в разі виникнення гемотораксу, що згорнувся, сприяло зниженню специфічних ускладнень поранень з 24,1 до 8,2 % і дозволило зменшити термін перебування поранених у стаціонарі з 24 до 16 ліжко-днів.

Background. The incidence of chest injuries in the overall structure of combat surgical trauma is approximately 4 % in present-day military conflicts, and according to the data from Anti-Terrorist Operation/Joint Forces Operation in the Eastern Ukraine, it varies from 7.5 to 11.7 %. In case of penetrating chest injuries, the overall mortality reaches 10 %. Objective: to improve the treatment outcomes in chest injuries through the application of endovideosurgical technologies and local fibrinolytic therapy during the quaternary care in complications of combat thoracic trauma. Materials and methods. A clinical statistical analysis of the surgical outcomes was conducted in 103 victims with combat chest trauma, who received specialized thoracic surgical treatment for complications such as clotted hemothorax at the quaternary care level. The control group included 54 (52.4 %) casualties, and the experimental group included 49 (47.6 %). Results. According to the research findings, among the total number of chest injuries and traumas, lung injuries were the most common, accounting for 61.2 %. In the experimental group, lung injuries were identified in 27 cases. When analyzing the treatment of thoracic injuries and traumas in the control group, it was found that 21 (38.9 %) patients did not have sufficient pleural cavity drainage during the provision of primary medical and qualified care to eliminate hemo- and pneumothorax, and 33 (61.1 %) required various surgical procedures through thoracotomy accesses. Videothoracoscopy was performed in casualties with gunshot penetrating chest injuries, when metal fragments were located in the anterior mediastinum (between the sternum and ascending aorta) and posterior mediastinum (between the right main bronchus and esophagus, without damage to them). The removal of metal fragments from the mediastinum, sanitation, and drainage of the pleural cavity were performed. Among 26 casualties, who underwent pleural drainage, 4 patients have had unstable vacuum in the pleural cavity for three days. Conclusions. The implementation of the developed differentiated surgical approaches in the patients with chest injuries and clotted hemothorax contributed to a reduction in specific injury complications from 24.1 to 8.2 % and allowed for a decrease in the duration of hospital stay from 24 to 16 bed-days.


Ключевые слова

бойові поранення грудей; відеоторакоскопія; гемоторакс, що згорнувся; локальна фібринолітична терапія

combat chest injuries; videothoracoscopy; clotted hemothorax; local fibrinolytic therapy


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Бойко В.В., Бунін Ю.В., Верба А.В., Ворвський О.О., Герасименко О.С., Гержик К.П. та ін. Лікування поранених з бойовими ушкодженнями грудей. Київ; Харків, 2023. 236 с.
  2. Molnar T.F. Thoracic damage control surgery. J. Thorac. Dis. 2019 Feb. 11 (Suppl. 2). S158-S166. doi: 10.21037/jtd.2018.11.32.
  3. Чаплик В., Олійник П., Цегельський А., редактори; Інститут Бордена, Центр і школа Медичного управління СВ США Форт Сем Г’юстон штат Техас, Управління начальника військово-медичної служби сухопутних СВ США Фолс-Черч штат Вірджинія США. Невідкладна військова хірургія: присвячується військовим лікарям. Українське видання. 4-те вид. Кордіяк А., Варес Я., Коссак Б., Кучумова Н., Лелів Г., Лесик Р. та ін., перекладачі. Львів: Наутілус, 2015. 504 с.
  4. Kuckelman J., Cuadrado D., Martin M. Thoracic Trauma: a Combat and Military Perspective. Curr. Trauma Rep. 2018. 4. 77-87. doi: 10.1007/s40719-018-0112-8.
  5. Хоменко І.П., Гержик К.П., Кучер Б.М. Місце та роль відеоторакоскопічних оперативних втручань при бойових пораненнях та травмах органів грудної клітки. Вісник Вінницького національного медичного університету. 2018. 22(3). 522-524. doi: 10.31393/reports-vnmedical-2018-22(3)-26.
  6. Заруцький Я.Л., Білий В.Я., Денисенко В.М., Асланян С.А., Богдан І.С., Бойчак М.П. та ін. Воєнно-польова хірургія: практичний і навчальний посібник для військових лікарів та лікарів системи охорони здоров’я України. Київ: Фенікс, 2018. 544 с.
  7. Johnston A.M.D., Alderman J.E. Thoracic Injury in Patients Injured by Explosions on the Battlefield and in Terrorist Incidents. Chest. 2020 Apr. 157(4). 888-897. doi: 10.1016/j.chest.2019.09.020.
  8. Foo C.T., Herre J. Intrapleural fibrinolysis in acute non-traumatic retained haemothorax. Respirol. Case Rep. 2021 May 7. 9(6). e00760. doi: 10.1002/rcr2.760.
  9. Foo C.T., Herre J. Use of Intrapleural Fibrinolytic Therapy in a Trapped Lung following Acute Traumatic Haemothorax. Case Rep. Pulmonol. 2021 Jun 21. 2021. 5592086. doi: 10.1155/2021/5592086.
  10. Altmann E.S., Crossingham I., Wilson S., Davies H.R. Intra-pleural fibrinolytic therapy versus placebo, or a different fibrinolytic agent, in the treatment of adult parapneumonic effusions and empyema. Cochrane Database Syst. Rev. 2019 Oct 30. 2019(10). CD002312. doi: 10.1002/14651858.CD002312.pub4.
  11. Davies R.J., Traill Z.C., Gleeson F.V. Randomised controlled trial of intrapleural streptokinase in community acquired pleural infection. Thorax. 1997 May. 52(5). 416-421. doi: 10.1136/thx.52.5.416.

Вернуться к номеру