Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Почки» Том 13, №1, 2024

Вернуться к номеру

Ретроспективне дослідження порушень кислотно-основного стану в пацієнтів із хронічною хворобою нирок

Ретроспективне дослідження порушень кислотно-основного стану в пацієнтів із хронічною хворобою нирок

Авторы: Денова Л.Д. (1) , Іванов Д.Д. (2)
(1) - Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Рубрики: Нефрология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Порушення функції нирок негативно впливає на кислотно-основний стан (КОС) організму. Але і порушення КОС може погіршувати перебіг хронічної хвороби нирок (ХХН). Тому при обстеженні й лікуванні пацієнтів із ХХН обов’язково потрібно враховувати КОС. Мета: ретроспективно провести аналіз динаміки показників КОС у пацієнтів з ХХН 1–5-ї стадії, які звернулись по амбулаторну медичну допомогу в лікувальний заклад м. Києва. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне рандомізоване когортне дослідження 53 медичних карт амбулаторних пацієнтів (форма 025/о), які звертались по амбулаторну медичну допомогу в ТОВ «Нефрологічна клініка професора Дмитра Іванова» з діагнозом ХХН 1–5-ї ст. за період з лютого 2022 року по лютий 2023 року. Пацієнти були три рази обстежені на показники КОС. Пацієнтів поділено на 2 групи: 1-ша група (n = 31) — пацієнти з ХХН 1–3-ї ст.; 2-го група (n = 22) — пацієнти з ХХН 4–5-ї ст. Проведено аналіз показників КОС у динаміці. Результати. Результати множинної лінійної регресії для пацієнтів з ХХН 1–5-ї ст. (n = 53) показали, що існує сильний значущий ефект між калієм (K+) і швидкістю клубочкової фільтрації (GFR) (F(1; 13) = 10,59; p = 0,006; R2 = 0,45; R2 adj = 0,41). Результати множинної лінійної регресії показників пацієнтів з ХХН 1–3-ї ст. 1-ї групи (n = 31) вказують на слабкий незначний вплив між лактатом (Lac) і GFR (F(1; 15) = 1,11; p = 0,310; R2 = 0,07; R2 adj = 0,01). Результати множинної лінійної регресії показників пацієнтів з ХХН 4–5-ї ст. 2-ї групи (n = 22) показали, що існує дуже сильний сукупний незначний вплив між водневим показником (pH), парціальним тиском вуглекислого газу (pCO2), парціальним тиском кисню (pO2), концентрацією бікарбонату (cHCO3–), надлишком основи в позаклітинній рідині (Be(ecf)), K+, загальним вуглекислим газом (TCO2), аніонним розривом з концентрацією К+, включеною в рівняння (AGapK), надлишком основи (Be(b)), Lac і GFR (F(10; –3) = 0,3; p = 58,099; R2 = –65,23; R2 adj = 155,53). Висновки. У пацієнтів із ХХН 1–5-ї ст. при дослідженні КОС виявлено кореляційний зв’язок К+ і GFR за допомогою інструмента множинної лінійної регресії. У першій групі — зв’язок між Lac і GFR, у другій — усі предиктори мали зв’язок з GFR.

Background. Impaired kidney function has a negative effect on the body’s acid-base status (ABS). However, a violation of ABS can worsen the course of chronic kidney disease (CKD). Therefore, during the examination and treatment of patients with CKD, it is necessary to take into account the ABS. The purpose of the study: to conduct a retrospective analysis of the dynamics of ABS indicators in patients with stage 1–5 CKD who sought outpatient medical care in a medical institution in Kyiv. Materials and methods. A retrospective, randomized, cohort study was performed of 53 medical records of patients (form 025/o) who sought outpatient medical care at the Professor Dmytro Ivanov Nephrological Clinic LLC with a diagnosis of stage 1–5 CKD from February 2022 to February 2023. Participants were examined for ABS indicators three times. They were divided into 2 groups: group 1 (n = 31) — stage 1–3 CKD and group 2 (n = 22) — stage 4–5 CKD. An analysis of ABS indicators was carried out in dyna­mics. Results. Results of multiple linear regression for patients with stage 1–5 CKD (n = 53) showed that there was a strong significant effect between potassium (K+) and glomerular filtration rate (GFR) (F(1, 13) = 10.59, p = 0.006, R2 = 0.45, R2 adj = 0.41). The results of multiple linear regression of indicators in patients with stage 1–3 CKD (group 1) demonstrated a weak insignificant influence between lactate and GFR (F(1, 15) = 1.11, p = 0.310, R2 = 0.07, R2 adj = 0.01). The results of multiple linear regression of indicators in patients with stage 4–5 CKD (group 2) showed that there is a very strong combined insignificant influence between the hydrogen index, partial pressure of carbon dioxide, partial pressure of oxygen, bicarbonate concentration, base excess of extracellular fluid, K+, total carbon dioxide, anion gap with K concentration included in the equation, base excess, lactate and GFR (F(10, –3) = 0.3, p = 58.099, R2 = –65.23, R2 adj = 155.53). Conclusions. When studying ABS in patients with stage 1–5 CKD, a correlation was found between K+ and GFR using the multiple linear regression tool. In the first group, the relationship between lactate and GFR, in the second one, all predictors had a relationship with GFR.


Ключевые слова

хронічна хвороба нирок; кислотно-основний гомеостаз; катіонно-аніонний баланс крові; метаболічні зрушення

chronic kidney disease; acid-base homeostasis; ca­tion-anion blood balance; metabolic changes

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2307-1257.13.1.2024.439

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Wesson DE, Buysse JM, Bushinsky DA. Mechanisms of Metabolic Acidosis-Induced Kidney Injury in Chronic Kidney Disease. J Am Soc Nephrol. 2020 Mar;31(3):469-482. doi: 10.1681/ASN.2019070677. 
  2. Visser WJ, van de Braak EEM, de Mik-van Egmond AME, et al. Effects of correcting metabolic acidosis on muscle mass and functionality in chronic kidney disease: a systematic review and meta-analysis. J Cachexia Sarcopenia Muscle. 2023 Dec;14(6):2498-2508. doi: 10.1002/jcsm.13330. 
  3. Koh ES. Hidden Acid Retention with Normal Serum Bicarbonate Level in Chronic Kidney Disease. Electrolyte Blood Press. 2023 Jun;21(1):34-43. doi: 10.5049/EBP.2023.21.1.34. 
  4. Petrushenko VV, Rikalo NA, Rautskis VA. Compensatory mechanisms at acidosis. pathogenetic grounding of nonintensive infusion therapy of acidosis. Ukraïnsʹkij himioterapevticnij zurnal. 2012;(3):197-201.
  5. Shevryakov MV. Blood buffer systems (lecture). Prirodnicij al`manah. 2021(30):121-135. doi: 10.32999/ksu2524-0838/2021-30-12.
  6. Joshi S, Shi R, Patel J. Risks of the ketogenic diet in CKD - the con part. Clin Kidney J. 2023 Nov 7;17(1):sfad274. doi: 10.1093/ckj/sfad274. 
  7. Denova L, Ivanov D. Influence of Oxidative, Carbonyl, and Nitrosative Stresses on the Course of Chronic Kidney Disease (analytical Review). Pocki. 2022;11(1):57-65. doi: 10.22141/2307-1257.11.1.2022.360.
  8. Cupisti A, D'Alessandro C, Gesualdo L, et al. Non-Traditional Aspects of Renal Diets: Focus on Fiber, Alkali and Vitamin K1 Intake. Nutrients. 2017 Apr 29;9(5):444. doi: 10.3390/nu9050444.  
  9. Whitlock RH, Ferguson TW, Komenda P, et al. Metabolic acidosis is undertreated and underdiagnosed: a retrospective cohort study. Nephrol Dial Transplant. 2023 May 31;38(6):1477-1486. doi: 10.1093/ndt/gfac299. 
  10. Tyson CC, Luciano A, Modliszewski JL, et al. Effect of Bicarbonate on Net Acid Excretion, Blood Pressure, and Metabolism in Patients With and Without CKD: The Acid Base Compensation in CKD Study. Am J Kidney Dis. 2021 Jul;78(1):38-47. doi: 10.1053/j.ajkd.2020.10.015. 
  11. Lin J, Cheng Z, Ding X, Qian Q. Acid-Base and Electrolyte Managements in Chronic Kidney Disease and End-Stage Renal Disease: Case-Based Discussion. Blood Purif. 2018;45(1-3):179-186. doi: 10.1159/000485155. 
  12. Tangri N, Ferguson TW, Reaven NL, Lai J, Funk SE, Mathur V. Increasing Serum Bicarbonate is Associated With Reduced Risk of Adverse Kidney Outcomes in Patients with CKD and Metabolic Acidosis. Kidney Int Rep. 2023 Feb 1;8(4):796-804. doi: 10.1016/j.ekir.2023.01.029. 
  13. Vincent-Johnson A, Davy B, Scialla JJ. Diet and Metabolism in CKD-Related Metabolic Acidosis. Semin Nephrol. 2023 Mar;43(2):151425. doi: 10.1016/j.semnephrol.2023.151425. 
  14. Banerjee T, Crews DC, Wesson DE, et al. Elevated serum anion gap in adults with moderate chronic kidney disease increases risk for progression to end-stage renal disease. Am J Physiol Renal Physiol. 2019 Jun 1;316(6):F1244-F1253. doi: 10.1152/ajprenal.00496.2018. 
  15. Reaven NL, Funk SE, Mathur V, Tangri N. Metabolic Acidosis and Adverse Outcomes and Costs in CKD: An Observational Cohort Study. Kidney Med. 2023 Mar 6;5(5):100622. doi: 10.1016/j.xkme.2023.100622. 
  16. Chen W, Abramowitz MK. Epidemiology of Acid-Base Derangements in CKD. Adv Chronic Kidney Dis. 2017 Sep;24(5):280-288. doi: 10.1053/j.ackd.2017.08.003. 
  17. Tangri N, Mathur V, Reaven NL, et al. Association of serum bicarbonate with the development of kidney stones in patients with chronic kidney disease: a retrospective cohort study. Clin Kidney J. 2023 Mar 14;16(7):1113-1121. doi: 10.1093/ckj/sfad034. 
  18. Lambert DC, Abramowitz MK. Obesity, Anion Accumulation, and Anion Gap Metabolic Acidosis: A Cohort Study. Kidney360. 2021 Sep 9;2(11):1706-1715. doi: 10.34067/KID.0003562021. 
  19. Mathur V, Reaven NL, Funk SE, Ferguson TW, Tangri N. Association of body mass index with the development of metabolic acidosis in patients with chronic kidney disease. Obes Sci Pract. 2023 Jul 7;9(6):609-617. doi: 10.1002/osp4.672. 
  20. Kohzuki M. Renal Rehabilitation: Present and Future Perspectives. J Clin Med. 2024 Jan 18;13(2):552. doi: 10.3390/jcm13020552. 
  21. Sakaguchi Y, Hamano T, Kubota K, et al. Anion Gap as a Determinant of Ionized Fraction of Divalent Cations in Hemodialysis Patients. Clin J Am Soc Nephrol. 2018 Feb 7;13(2):274-281. doi: 10.2215/CJN.07930717.

Вернуться к номеру