Мобильная версия

Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 14, №1, 2024

Принципи ризик-орієнтованого моделювання дорожньо-транспортної травми як медико-санітарного наслідку надзвичайної ситуації техногенного характеру в Україні

Авторы: Гур’єв С.О. (1), Кушнір В.А. (1, 2), Іскра Н.І. (3), Кузьмін В.Ю. (3)
(1) - Державний заклад «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України», м. Київ, Україна
(2) - Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту, м. Київ, Україна
(3) - Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. Сучасні вимоги до надання медичної допомоги постраждалим унаслідок дорожньо-транспортних пригод (ДТП) потребують розробки стандартизованих підходів, з одного боку, та врахування локальних особливостей — з іншого. Одним з основних механізмів вирішення цієї проблеми є формування науково обґрунтованих клінічних протоколів та клінічних маршрутів надання медичної допомоги, для чого вкрай необхідним є створення моделі дорожньо-транспортної травми (ДТТ). Мета дослідження: сформувати модель ДТТ в Україні як медико-санітарного наслідку надзвичайної ситуації (НС) техногенного характеру в цілому як явища та на її основі — модель надання медичної допомоги постраждалим з ДТТ. Матеріали та методи. У порядку епідеміологічного експерименту було сформовано масив вивчення 1696 постраждалих унаслідок ДТП. При проведенні дослідження було застосовано методи натурного моделювання, незворотної рандомізації, формальної логіки, медичної статистики. Були визначені клінічні результативні ризики. Цифрові дані були оприлюднені в попередніх публікаціях. Результати. У статті наводяться фундаментальні принципи моделювання ДТТ як медико-санітарного наслідку НС техногенного характеру в цілому та за основними типами адміністративно-територіальних утворень України. Ці моделі є підставою для формування локальних клінічних протоколів та маршрутів при наданні медичної допомоги постраждалим з ДТТ залежно від місцевих умов. Визначено принципи формування моделі ДТТ, а саме: принцип інтегрованості показників клінічного результативного ризику (КРР) за всіма ризик-створюючими факторами; принцип розподілу за моделями дослідження; принцип визначення тяжкості медико-санітарних наслідків ДТП як НС техногенного характеру. При цьому основним критерієм був ризик виникнення найтяжчого наслідку — смерті постраждалого. Визначено вплив ризик-створюючих факторів, що не формували КРР, які входили до складу інтегрального КРР. Доведено, що моделювання ДТТ є ефективним механізмом зниження тяжкості медико-санітарних наслідків ДТП. Висновки. Формування моделей ДТТ доцільно здійснювати за ієрархічним принципом. Впровадження принципу моделювання значно оптимізувало процес прийняття клініко-організаційних рішень у процесі надання медичної допомоги та дозволило знизити рівень летальності постраждалих на 8–11 %.

Background. The provision of modern medical care to victims of road accidents requires the development of standardized approaches. One of the main mechanisms for solving this problem is the formation of scientifically sound clinical protocols and clinical routes for providing medical care, which is essential to creating a model of traffic injury. The purpose of the study was to form a model of traffic trauma in Ukraine as a health-sanitary consequence of an emergency of a man-made nature as a whole and on its basis — a model of providing medical assistance to victims of traffic trauma. Materials and methods. An array of studies of 1696 victims as a result of a traffic accident was formed. Methods of full modeling, insoluble randomization, formal logic, and medical statistics were applied. Clinical effective risks were identified. Results. Fundamental principles of modeling road trauma as a health-sanitary consequence of an emergency of a man-made nature as a whole and according to the main types of administrative-territorial entities of Ukraine were presented. The main criterion was the risk of the most serious consequence-the death of the victim, as well as determining the impact of risk-forming factors that did not form clinical-results risk. It has been proven that modeling traffic injury is an effective mechanism for reducing the severity of the medical consequences of road accidents. Conclusions. It is advisable to carry out the formation of models of traffic injury on a hierarchical principle. The principle of modeling significantly optimized making clinical and organizational decisions in the process of providing medical care and allowed to reduce the mortality rate of the victims by 8–11 %.

Ключевые слова

дорожньо-транспортна пригода; дорожньо-транспортна травма; модель; надзвичайна ситуація; постраждалі

traffic accident; traffic injury; model; emergency; victims

doi: http://dx.doi.org/10.22141/pjs.14.1.2024.406

Вступ

Кількість транспортних засобів щороку збільшується в усьому світі, і Україна не є винятком. Одні із найтяжчих пошкоджень людина отримує внаслідок дорожньо-транспортних пригод (ДТП) [1–5]. При цьому результати десятиліття боротьби з дорожньо-транспортним травматизмом, яке було проведено під егідою ООН у 2011–2020 роках, за попередніми даними, не призвели до суттєвого зниження травматизації населення внаслідок ДТП [6, 7].

Сучасні вимоги до надання медичної допомоги постраждалим унаслідок ДТП потребують розробки стандартизованих підходів, з одного боку, та врахування локальних особливостей — з іншого [8–12]. Усунення таких протиріч найбільш оптимальне при застосуванні методу моделювання для формування науково обґрунтованих клінічних протоколів та клінічних маршрутів надання медичної допомоги постраждалим.

Основними ризик-створюючими факторами, які впливають на формування будь-якої травми (модель травми), є клініко-епідеміологічні (вік, стать, участь у русі постраждалого), клініко-анатомічні (обсяг ураження, пошкоджена анатомо-функціональна ділянка, тяжкість пошкодження), а також медико-географічні та соціально-економічні [13–21].

Модель дорожньо-транспортної травми (ДТТ) є підставою для обґрунтування та розробки локальних клінічних протоколів надання медичної допомоги та клінічного маршруту постраждалого. Вищенаведене зумовило доцільність, необхідність та актуальність цього дослідження.

Мета дослідження: сформувати модель ДТТ в Україні як медико-соціального наслідку надзвичайної ситуації (НС) у цілому.

Матеріали та методи

Об’єкт дослідження

Щороку в Україні фіксується близько 210 000 випадків ДТП, у результаті яких травмується до 45 000 людей та гине близько 4000–5000 осіб. Генеральна сукупність явища ДТТ є дуже великою, тому в порядку епідеміологічного експерименту натурного типу, з урахуванням закону великих чисел було сформовано масив вивчення 1696 постраждалих унаслідок ДТП. Усі постраждалі перебували на лікуванні у Київській та Чернівецькій лікарнях швидкої медичної допомоги та трьох районних лікарнях Київської області у 2020–2021 роках. Формування масиву дослідження відбувалося методом незворотної рандомізації із застосуванням технології випадкових чисел. Критерієм відбору постраждалих для включення у дослідження була наявність пошкоджень унаслідок ДТП.

Наведене вище дозволило сформувати модель натурного типу відповідно до закону великих чисел та провести дослідження у змішаному масиві, що забезпечило коректне проведення дослідження та отримання вірогідних результатів: обсяг дослідження перевищує обсяг необхідного та достатнього, бази дослідження мають типові риси, методологія та методика дослідження відповідають вимогам та критеріям доказової медицини.

Модель ДТТ було сформовано за ризик-орієнтованою методикою із визначенням та верифікацією клінічних результативних ризиків. Дані щодо таких ризиків наведено у наших попередніх публікаціях [13], також були верифіковані показники клінічного результативного ризику (КРР) за ризик-створюючою ознакою анатомо-функціональної ділянки (АФД), що була пошкоджена.

Для оцінки тяжкості пошкодження було застосовано шкалу New Index Severity Scоre (NISS).

Дослідження проведено в межах виконання дисертаційного дослідження на тему «Дорожньо-транспортна травма як медико-санітарний наслідок надзвичайної ситуації техногенного характеру», затверджену вченою радою ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України» (протокол засідання вченої ради № 6 від 15 грудня 2020 року) з дотриманням умов Гельсінської декларації та схвалено комісією з біоетики ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України» (протокол № 10 від 8 грудня 2020 року).

Методи дослідження

При проведенні дослідження було застосовано методи натурного моделювання, незворотної рандомізації, формальної логіки, медичної статистики, управління ризиками (Clinical Risk Management). Розрахунок клінічних результативних ризиків проводився за методикою, що передбачена концепцією Clinical Risk Management.

Для формування моделі ДТТ в Україні як медико-санітарного наслідку НС техногенного характеру в цілому використовувалися дані, які були оприлюднені в попередніх публікаціях [14, 15, 17–21].

Результати

Як зазначалося вище, за сучасних вимог до надання медичної допомоги постраждалим унаслідок ДТП існує потреба розробки стандартизованих підходів, з одного боку, та врахування локальних особливостей — з іншого. Тому формування інтегральної ризик-орієнтованої моделі виникнення та результату ДТТ як медико-санітарного наслідку НС техногенного характеру відбувалося за такими принципами:

1. Принцип інтегрованості показників КРР за всіма ризик-створюючими факторами.

2. Принцип розподілу за моделями дослідження.

3. Принцип визначення тяжкості медико-санітарних наслідків ДТП як НС техногенного характеру, при цьому основним критерієм був ризик виникнення найтяжчого наслідку — смерті постраждалого.

4. Визначення впливу ризик-створюючих факторів, що не формували КРР, які входили до складу інтегрального КРР.

Під першим принципом «інтегрованості показників КРР за всіма ризик-створюючими факторами» у даному випадку слід розуміти визначення та оцінку КРР виникнення негативного результату перебігу травматичного процесу в постраждалих унаслідок ДТП за клініко-епідеміологічними та клініко-нозологічними ризик-створюючими факторами.

Під принципом «розподілу за моделями дослідження» у даному випадку варто розуміти, що крім загальної моделі було сформовано окремі моделі виникнення та наслідків ДТТ як медико-санітарного наслідку НС техногенного характеру, залежно від властивостей моделей дослідження натурного типу. Це дає можливість більш ретельно представити основні принципи генезису ДТТ як медико-санітарного наслідку НС техногенного характеру.

Під принципом «визначення тяжкості медико-санітарних наслідків ДТП як НС техногенного характеру» у даному випадку варто розуміти, що мається на увазі оцінка всіх ступенів тяжкості ДТТ за стандартизованими системами оцінки. Кінцевим критерієм оцінки був найтяжчий медико-санітарний наслідок — загибель постраждалого.

Під принципом «визначення впливу ризик-створюючих факторів, що не формували КРР» у даному випадку варто розуміти, що у формуванні моделі враховано інші ризик-створюючі фактори, які не мають впливу на виникнення ДТТ, але мають суттєвий вплив на кінцевий результат.

Формування моделей здійснювалося за ієрархічним принципом, а саме:

— генезис ДТТ як медико-санітарного наслідку НС техногенного характеру;

— практична реалізація принципів генезису в клінічній організації надання медичної допомоги постраждалим з ДТТ;

— практична реалізація генезису та принципів ризик-орієнтованої клінічної організації в процесі надання медичної допомоги.

Ризик-орієнтована модель ДТТ як медико-санітарного наслідку НС у загальному масиві наведена на рис. 1. Ця модель ґрунтується, як було зазначено вище, на визначенні та оцінці клініко-епідеміологічних, клінічних та медико-географічних ризик-створюючих факторів, які впливають на виникнення ДТТ як медико-санітарної НС техногенного характеру, із застосуванням КРР, що пов’язані (крім медико-географічних умов) із зазначеними ризик-створюючими факторами. Причому визначено як безпосередній вплив клініко-епідеміологічних та клінічних факторів на виникнення ДТТ як такої, так і вплив рівня і якості надання медичної допомоги та частково медико-географічних факторів на наслідки самої травми у клінічному сенсі, що формалізується у вигляді КРР виникнення негативного результату перебігу травматичного процесу. Таким чином, сформована схема являє собою циркулярну модель, що комплексно характеризує виникнення ДТТ як медико-санітарного наслідку НС як явища в цілому.

Ця модель є базовою для формування інших моделей, що викладені нижче, тобто займає перше місце у ієрархічному розподілі моделі (рис. 1).

Друге місце в ієрархічному розподілі моделі займає модель надання медичної допомоги постраждалим з ДТТ як наслідком НС техногенного характеру шляхом прийняття оптимального клініко-організаційного рішення. Ця модель наведена на рис. 2.

Модель ґрунтується на принципі двоконтурності та центризму, причому центром є прийняття оптимального клініко-організаційного рішення щодо надання медичної допомоги постраждалим з ДТТ. Таке рішення ґрунтується на результатах ризик-орієнтованої оцінки постраждалих. Метою такої оцінки є забезпечення належного рівня надання медичної допомоги постраждалим як механізму зниження тяжкості та мінімізації медико-санітарних наслідків НС. Зовнішній контур цієї моделі визначають ризик-створюючі фактори клінічного та клініко-епідеміологічного характеру. Вплив цих факторів формалізується методом визначення та оцінки КРР, що складають внутрішній контур моделі та забезпечують інтегральну оцінку ризиків виникнення негативного результату перебігу травматичного процесу як фундаментальної та практичної підстави для формування та прийняття клініко-організаційного рішення.

Водночас у моделі враховано взаємний вплив якості та рівня надання медичної допомоги на прийняття клініко-організаційного рішення, маючи на увазі корегування такого ризику з метою оптимізації на підставі результатів реалізації цього рішення в процесі надання медичної допомоги постраждалим. У свою чергу, передбачено взаємний вплив клініко-організаційних рішень та інтегральних ризиків. Такий вплив є механізмом управління ризиками в процесі надання медичної допомоги постраждалим.

Ця модель займає друге місце в ієрархічному розподілі та є основою для моделювання реалізації клініко-організаційних рішень як механізму управління ризиками в процесі надання медичної допомоги постраждалим з ДТТ з метою зниження та мінімізації медико-санітарних наслідків НС.

Протокольна схема, подана на рис. 3, має універсальний характер і може слугувати прикладом для формування конкретних локальних клінічних протоколів та клінічних маршрутів надання медичної допомоги постраждалим унаслідок ДТП. Безумовно, при формуванні локальних клінічних протоколів та клінічних маршрутів надання медичної допомоги постраждалим унаслідок ДТП необхідно враховувати конкретні інфраструктурні та медико-географічні фактори.

Обговорення

Створення моделі ДТТ як медико-санітарного наслідку НС техногенного характеру дозволяє розроб–ляти ризик-орієнтовані клінічні протоколи надання медичної допомоги та клінічні маршрути постраждалого. Це можливо завдяки визначенню, верифікації та аналізу ризик-створюючих факторів і верифікації пов’язаних з цими факторами ризиків. Такий підхід є новим у світовій практиці досліджень ДТТ як цілісного явища, хоча окремі елементи такої методології дослідження існують у світових джерелах наукової інформації [1, 4, 6, 9], однак цілісної ризик-орієнтованої моделі ДТТ досі не було сформовано.

Особливістю моделі, що було сформовано на підставі проведених досліджень, є одночасне наведення ризик-створюючих факторів та їх питомої ваги в генезисі ДТТ та пов’язаних з ними ризик-створюючих факторів, що дозволяє наочно довести органічний зв’язок між ними. Такої моделі нами не було знайдено у відкритих і доступних огляду та аналізу джерелах наукової інформації.

Безумовною перевагою нашого дослідження є встановлення та опис ієрархічності моделей, що дозволяє ефективно використати такі моделі при формуванні клінічних протоколів і маршрутів. Так, моделлю другого рівня є модель надання медичної допомоги постраждалим з ДТТ як медико-санітарним наслідком НС техногенного характеру, що сформовано на підставі моделі вищого рівня, а саме моделі ДТТ як медико-санітарного наслідку НС техногенного характеру. Такий підхід дозволив не тільки визначити місце ризик-створюючих факторів та клінічних ризиків у процесі прийняття клініко-організаційного рішення щодо надання медичної допомоги постраждалим, але й став фундаментальною підставою для формування конкретних клінічних протоколів надання медичної допомоги та клінічних маршрутів постраждалих з ДТТ, для чого наведено як приклад ризик-орієнтовану уніфіковану протокольну схему надання медичної допомоги постраждалим унаслідок ДТП. Така схема дозволяє вносити корективи залежно від локальних умов та факторів і формувати локальні протокольні документи.

Аналіз проведеного дослідження дозволив визначити таке: сильною стороною цього дослідження є ризик-орієнтований характер самого дослідження, а також верифікація та оцінка впливу клініко-епідеміологічних, клініко-нозологічних та клінічних ризик-створюючих факторів ДТТ. До слабкої сторони дослідження варто віднести певну умовність отриманих результатів, що пов’язано з особливостями методології натурного моделювання. Це обумовлює, у свою чергу, необхідність корекції та адаптації моделі до кожного об’єкта застосування, але вищевикладене має об’єктивний характер.

Впровадження зазначених моделей та створених на їх основі локальних протоколів надання медичної допомоги й клінічних маршрутів постраждалих з ДТТ дозволило знизити летальність постраждалих на 8–11 % шляхом насамперед оптимізації клінічної організації процесу надання медичної допомоги.

Обмеження дослідження. Критерієм виключення цього дослідження була рейкова травма та травма внаслідок ДТП за участю двоколісного транспорту з наступних міркувань: особливого характеру та генезу виникнення пошкоджень (це потребує окремих досліджень) та незначного обсягу такої травми в загальному масиві — до 2 %. Певними недоліками нашого дослідження є обмеженість характеру моделі та обмеженість ознак і критеріїв аналізу. Це обумовлено об’єктивними факторами, усунення яких перебуває поза межами компетенції авторів, однак це не впливає на повноту та вірогідність результатів нашого дослідження.

Висновки

Моделювання ДТП як медико-санітарного наслідку НС є ефективним механізмом зниження тяжкості цих медико-санітарних наслідків шляхом створення та формування науково обґрунтованих клінічних протоколів та клінічних маршрутів. Модель ДТТ як медико-санітарного наслідку НС повинна висвітлювати як ризик-створюючі фактори, так і клінічні результативні ризики та їх органічний зв’язок. Формування моделей ДТТ повинно здійснюватися за ієрархічним принципом, причому базова модель є основою для формування моделі надання медичної допомоги постраждалим. Впровадження принципу моделювання значно оптимізувало процес прийняття клініко-організаційних рішень у процесі надання медичної допомоги та дозволило знизити рівень летальності постраждалих на 8–11 %.

Конфлікт інтересів та фінансова підтримка. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та фінансової підтримки при отриманні результатів та написанні даної статті.

Інформація про внесок кожного автора в підготовку статті. Гур’єв С.О. — концепція та дизайн дослідження; Кушнір В.А. — збір і обробка матеріалів, написання тексту; Іскра Н.І. — обробка матеріалів; Кузьмін В.Ю. — збір даних, аналіз інформації.

Отримано/Received 03.03.2024

Рецензовано/Revised 24.03.2024

Прийнято до друку/Accepted 25.03.2024

Список литературы

1. Razzak JA, Bhatti J, Wright K, Nyirenda M, Tahir MR, Hyder AA. Improvement in trauma care for road traffic injuries: an assessment of the effect on mortality in low-income and middle-income countries. Lancet. 2022 Jul 23;400(10348):329-336. doi: 10.1016/S0140-6736(22)00887-X. Epub 2022 Jun 30. PMID: 35779549.

2. Road accidents in Ukraine: how many people are injured and killed on the roads. Available from: https://www.slovoidilo.ua/2021/07/21/infografika/suspilstvo/dtp-ukrayini-skilky-lyudej-travmuyetsya-hyne-dorohax. Accessed: January 09, 2023. (in Ukrainian).

3. Bachani AM, Peden M, Gururaj G, et al. Road Traffic Injuries. In: Mock CN, Nugent R, Kobusingye O, et al., editors. Injury Prevention and Environmental Health. 3rd edition. Washington (DC): The International Bank for Reconstruction and Development / The World Bank; 2017 Oct 27. Chapter 3. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK525212/; doi: 10.1596/978-1-4648-0522-6_ch3.

4. Borowy I. Road traffic injuries: social change and development. Med Hist. 2013 Jan;57(1):108-38. doi: 10.1017/mdh.2012.83. PMID: 23393405; PMCID: PMC3566732.

5. Patel A, Krebs E, Andrade L et al. The epidemiology of road traffic injury hotspots in Kigali, Rwanda from police data. BMC Public Health. 2016;16:697. doi: 10.1186/s12889-016-3359-4.

6. James SL, Lucchesi LR, Bisignano C et al. Morbi–dity and mortality from road injuries: results from the Global Burden of Disease Study 2017. Inj Prev. 2020 Oct;26 (Suppl 1):i46-i56. doi: 10.1136/injuryprev–2019–043302. Epub 2020 Jan 8. Erratum in: Inj Prev. 2020 Sep 28; PMID: 31915274; PMCID: PMC7571357.

7. Centers for Disease Control and Prevention (CDC); National Center for Injury Prevention and Control. Road Traffic Injuries and Deaths — A Global Problem. Available from: https://www.cdc.gov/injury/features/global-road-safety/index.html.

8. Hyder AA, Hoe C, Hijar M, Peden M. The political and social contexts of global road safety: challenges for the next decade. Lancet. 2022 Jul 9;400(10346):127-36. doi: 10.1016/S0140–6736(22)00917–5. Epub 2022 Jun 30. PMID: 35779552.

9. Shahsavari S, Mohammadi A, Mostafaei S, et al. Analysis of injuries and deaths from road traffic accidents in Iran: bivariate regression approach. BMC Emerg Med. 2022 Jul 18;22(1):130. doi: 10.1186/s12873-022-00686-6.

10. European Commission; Directorate-General for Mobility and Transport. Road safety in the EU: fatalities below pre-pandemic levels but progress remains too slow. Available from: https://transport.ec.europa.eu/news-events/news/road-safety-eu-fatalities-below-pre-pandemic-levels-progress-remains-too-slow-2023-02-21_en.

11. Seresirikachorn K, Singhanetr P, Soonthornworasiri N, Amornpetchsathaporn A, Theeramunkong T. Characteristics of road traffic mortality and distribution of healthcare resources in Thailand. Sci Rep. 2022 Nov 24;12(1):20255. doi: 10.1038/s41598-022-24811-4.

12. Zhang S, Xiao X, Wang J, et al. Epidemiological and clinical characteristics of road traffic crashes related thoracic traumas: analysis of 5095 hospitalized chest injury patients. J Cardiothorac Surg. 2021 Aug 4;16(1):220. doi: 10.1186/s13019-021-01599-4.

13. Guryev S, Kusnir V, Soloviov O. Clinico-anatomical characteristic of the traffic trauma in the megapolis environment. The fourth report: estimation of clinical risks. Ukrainian Journal of Clinical Surgery. 2023;90(2):24-28. doi: 10.26779/2786-832X.2023.2.24. (in Ukrainian).

14. Al-Balbissi AH. Role of gender in road accidents. Traffic Inj Prev. 2003 Mar;4(1):64-73. doi: 10.1080/15389580309857.

15. Guryev SO, Kushnir VA, Solovyov OS. Clinico-–anatomical characteristic of the traffic trauma in the megapolis environment. Second report: anatomical verification of injuries. Klin khir. 2022 Dec. 30;89(11–12):28-33. doi: 10.26779/2522–1396.2022.11–12.28. (in Ukrainian).

16. Guryev SO, Kushnir VA. Clinic-anatomical characteristic of the traffic-transport trauma in the megapolis environment. First communication: the damage volume. Klin khir. 2022 Oct. 23;89(9–10):29-33. doi: 10.26779/2522–1396.2022.9–10.29. (in Ukrainian).

17. Melnychenko OI, Grysjuk JuS, Garanskyj OV, Chechet AM. Road traffic accidents in Kyiv and their consequences. Project management, system analysis and logistics. Technical series. 2011;(8):234-238. (in Ukrainian).

18. Guryev S, Kushnir V, Kushnir H. Traffic injury as a medical and sanitary consequence of a man-made emergency in Ukraine. Report one: clinical and epidemiological characteristics. ЕМ [Internet]. 2023 Oct. 20 [cited 2024 Feb. 25];19(5):370-7. Available from: https://emergency.zaslavsky.com.ua/index.php/journal/article/view/1613. (in Ukrainian).

19. Guryev S, Kushnir V, Soloviov O, Kushnir G. Traffic injury as a medical and sanitary consequence of a man-made emergency in Ukraine. Report two: comparative characteristics of clinical and epidemiological signs (gender and age). ЕМ [Internet]. 2023 Dec. 14 [cited 2024 Feb. 25];19(7):465-74. Available from: https://emergency.zaslavsky.com.ua/index.php/journal/article/view/1629. (in Ukrainian).

20. Guryev SO, Kushnir VA, Soloviov OS, Iskra NІ. Clinico-anatomical characteristic of the traffic-transport trauma in the megapolic environment. The third report: severity of injury. Ukrainian Journal of Clinical Surgery. 2023 Feb. 20;90(1): 50-56. doi: 10.26779/2786–832X.2023.1.50. (in Ukrainian).

21. Guryev S, Kusnir V, Soloviov O. Clinical and epidemiological characteristics of road traffic injuries in the conditions of a metropolis. Trauma. 2023;24(1):14-19. doi: 10.22141/1608-1706.1.24.2023.926. (in Ukrainian).

21. Guryev S, Kusnir V, Soloviov O. Clinico-anatomical characteristic of the traffic trauma in the megapolis environment. The fourth report: estimation of clinical risks. Ukrainian Journal of Clinical Surgery. 2023;90(2):24-28. doi: 10.26779/2786-832X.2023.2.24. (in Ukrainian).