Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 20, №3, 2024

Актуальність. Статтю присвячено аналізу взаємозв’язку між емоційними станами й психовегетативним статусом у респондентів за допомогою функціонально-вегетативної діагностики, що має велике значення для медичної практики. Дослідження базувалося на використанні функціонально-вегетативної діагностики, включно з аналізом параметрів автономної нервової системи, серцево-судинної реактивності та інших показників, що характеризують психовегетативний статус особистості. Мета: обґрунтування функціонально-вегетативної діагностики сенсорних систем у контексті організації психологічного здоров’я особистості. Матеріали та методи. Використано такі теоретичні методи: порівняння існуючих психофізіологічних концепцій, структурно-генетичний аналіз сенсорних систем, синтез теоретико-методологічних підходів галузей психофізіології, індуктивно-дедуктивний підхід у дослідженні проблеми. До емпіричних методів віднесено: вимірювання за функціонально-вегетативною методикою В. Макаца для порівняння за кількісними ознаками динаміки кожного окремого учасника експерименту та відносно оптимального показника коефіцієнта вегетативної рівноваги і комплексного узагальнення даних у групах з однаковим початковим рівнем вегетативної рівноваги й опитування для визначення емоційно-психологічного фону за методикою Ізарда «Диференційована шкала емоцій», згідно з результатами яких зафіксовано підвищення рівня позитивних емоцій і збереження помірного рівня позитивної динаміки внаслідок впливу психоемоційного подразника. Висновки. Зазначено, що психоемоційний чинник є реабілітаційним фактором, який здійснює нормалізуючий вплив на симпатичну і парасимпатичну активність нервової діяльності й функціонально-вегетативного гомеостазу. Отримані результати відкривають перспективи для подальших досліджень діагностики та корекції психічного й фізичного здоров’я.

Background. The article analyzes the relationship between emotional states and the psycho-vegetative status of the respondents using functional-vegetative diagnosis, which is important for medical practice. The study was based on the use of functional-vegetative diagnosis, including the analysis of the parameters of the autonomic nervous system, cardiovascular reactivity and other indicators characterizing the psycho-vegetative status of the individual. The purpose: to justify the functional-vegetative diagnosis of sensory systems in the context of the organization of the psychological health of the individual. Materials and methods. The following theoretical methods were used: comparison of existing psychophysiological concepts, structural and genetic analysis of sensory systems, synthesis of theoretical and methodological approaches of the fields of psychophysiology, inductive-deductive approach to the study of the problem. Empirical methods include: measurements according to the functional-vegetative method of V. Makats on the comparison by quantitative signs of the dynamics of each participant in the experiment and comparison of the relative optimal coefficient of vegetative balance and integrated generalization of data in groups with the same initial level of vegetative balance and surveys to determine emotional psychological background on the Izard’s Differential Emotions Scale, according to the results of which an increase in positive emotions and preservation of a moderate level of positive dynamics due to the influence of a psycho-emotional stimulus was recorded. Conclusions. It is noted that the influence of the psycho-emotional factor is a rehabilitation aspect that has a normalizing effect on the sympathetic and parasympathetic nervous systems and functional-vegetative homeostasis. The obtained results open perspectives for further research on diagnosis and correction of mental and physical health.

гомеостаз; психофізіологічні механізми; функціональні стани; функціонально-вегетативний статус; психоемоційне напруження; сенсорні системи

homeostasis; psychophysiological mechanisms; functional states; functional-vegetative status; psycho-emotional stress; sensory systems

1. Artino A.R., McCoach D.B. Development and initial validation of the online learning value and self-efficacy scale. Journal of Educational Computing Research. 2008. № 38. Р. 379-403.
2. Bernard R.M., Abrami P.C., Lou Y., Borokhovski E., Wade A., Wozney L. et al. How does distance education compare with classroom instruction? A metaanalysis of the empirical literature. Review of Educational Research. 2004. № 74. Р. 379-439. 
3. Dabbagh N., Kitsantas A. Supporting self-regulation in student-centered Web-based learning environments. International Journal on E-Learning. 2004. № 3(1). Р. 40-47. 
4. Dagani J., Buizza C., Ferrari C., Ghilardi A. Psychometric validation and cultural adaptation of the Italian medical student stressor questionnaire. Current Psychology. 2020. Р. 55-78. DOI: 10.1007/s12144-020-00922-x.
5. Dai D.Y., Sternberg R.J. Motivation, emotion, and cognition: Integrative perspectives on intellectual functioning and development. Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates, 2004. Р. 67-124.
6. Fierro-Suero S., Almagro B.J., Sáenz-Lópe P. Validation of the Achievement Emotions Questionnaire for Physical Education (AEQ-PE). International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020. № 17(12). Р. 45-60. DOI: 10.3390/ijerph17124560.
7. Grub E., Wydra G., Kaefer M., Koellner V. Changes of Motor Balance in the Course of an Inpatient Psychosomatic Rehabilitation. Die Rehabilitation. 2017. № 56(6). Р. 389-396. DOI: 10.1055/s-0043-121279.
8. Laczkovics C., Fonzo G., Bendixsen B., Shpigel E., Lee I., Skala K. et al. Defense mechanism is predicted by attachment and mediates the maladaptive influence of insecure attachment on adolescent mental health. Current Psychology. 2018. № 39(4). Р. 1388-1396. DOI: 10.1007/s12144-018-9839-1. 
9. Lawrence K.C. A Study on the Psycho-social Factors Associated with the Mental Health of Uniformed Personnel in Internally Displaced Persons’ Camps in Nigeria. Community Mental Health Journal. 2020. Р. 35-67. DOI: 10.1007/s10597-020-00692-7.
10. Макац В.Г., Макац Й.Ф. Вегетативна чжень-цзю терапія (проблеми функціональної вегетології). Вінниця: Наукова ініціатива, 2021. 101 с.
11. Takahashi T., Kawashima I., Nitta Y., Kumano H. Dispositional mindfulness mediates the relationship between sensory-processing sensitivity and trait anxiety, well-being, and psychosomatic symptoms. Psychological report. 2020. № 123(4). Р. 1083-1098. DOI: 10.1177/0033294119841848.
12. Tsekhmister Yu., Viznіuk І., Humeniuk V., Polishchuk А., Dolynnyi S. Formation of professional skills of future physicians in the process of professional training. Eduweb. 2022. Abril-junio. 
13. Vol. 16. № 2. Р. 180-193. DOI: https://doi.org/10.46502/issn.1856-7576/2022.16.02.13. 
14. Vizniuk I., Bilan L., Tsokur O., Rozheliuk I., Podkovyroff N., Symonenko T. Psychosomatic Health as a Factor of Human Social –Adaptation in Postmodern Society. Postmodern Openings. 2021. № 12(1). Р. 54-73. https://lumenpublishing.com/journals/index.php/po/article/view/3361. 
15. Vizniuk I., Teslenko V., Martyniuk I., Savinova N., Biliuk O., Kyslychenk V., Stelmakh N.. Posttraumatic growth in the context of forming a positive experience of volunteers in the information environment. IJCSNS International Journal of Computer Science and Network Security. 2022. № 22(6). Р. 562-670. DOI: https://doi.org/10.22937/IJCSNS.2022.22.6.70.
16. Viznyuk I., Rokosovyk N., Vytrykhovsk O., Paslaw-
17. ska A., Bielikova O., Radziievska I. Information Support of the Educational Process in the Development of Leadership Potential of Modern University in the Conditions of Distance Learning. IJCSNS International Journal of Computer Science and Network Security. 2022. № 22(4). Р. 209-216. http://paper.ijcsns.org/07_book/202204/20220426.pdf. 
18. Viznіuk I., Dolynnyi S., Rabetska N., Ladychenko T., Zagrebelna N. Forming communicative competence in future specialists of the socio-economic sphere. Amazonia Investiga. 2023. № 12(67). Р. 19-29. https://doi.org/10.34069/AI/2023.67.07.2.
19. Viznіuk I., Dzekan O., Dolynnyi S., Fomin O., Fomina N., Ordatii N. Ukrainian experience of thepedagogical training of medical specialists in the context of European integration processes. Revista Eduweb. 2022. № 16(4). Р. 65-77. https://doi.org/10.46502/issn.1856-7576/2022.16.04.6.
20. Wald H.S. Professional identity (trans)formation in medical education: reflection, relationship, resilience. Acad. Med. 2015. № 90(6). Р. 701-706. DOI: 10.1097/ACM.0000000000000731.
21. Діагностичний та статистичний посібник з психічних розладів. 2013. https://ru.wikipedia.org/wiki/DSM-5. Изард К.Е. Психология эмоций. СПб., 2012. 464 с. 
22. Кокун О.М., Корніяка О.М., Панасенко Н.М. Сприяння підвищенню життєстійкості фахівців соціономічних професій: методичні рекомендації. Київ — Львів: Видавець В. Кундельська, 2021. 84 с. http://psychology-naes-ua.institute/userfiles/files/Kokun_metod(1).pdf.
23. Кокун О.М. Психофізіологія: навчальний посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2006. 184 с.
24. МКХ-11. Інформаційний бюлетень. 2021. https://www.who.int/ru/publications/m/item/icd-11-fact-sheet. 
25. Цехмістер Ю.В., Коновалова Т., Цехмістер Б.Ю., Агравал А., Гош Д. Оцінка технології віртуальної реальності та системи онлайн-навчання для студентів-медиків в Україні під час пандемії COVID-19. Міжнародний журнал нових технологій у навчанні. 2021. № 16(23). С. 127-139. DOI: https://doi.org/10.3991/ijet.v16i23.26099.