Журнал «Здоровье ребенка» Том 19, №3, 2024

Актуальність. Мета дослідження: виявити сучасний стан інтелектуальної діяльності, що впливає на мовленнєву готовність до навчання в школі, у дітей старшого дошкільного віку з логопатологією. Обстежено 607 дітей старшого дошкільного віку (5–6 років): 250 із нормотиповим психофізичним розвитком та 357 із патологією мовлення (дислалія, заїкання, ринолалія, дизартрія). Матеріали та методи. Для оцінки інтелектуальної діяльності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією розроблені методики, спрямовані на вивчення зорово-моторної координації, слухо-мовленнєвої пам’яті, словесно-просторового уявлення, словесно-логічного мислення, вербальної уваги. Результати. Результати експериментального дослідження дають чітке уявлення про наявність істотних відмінностей у сформованості інтелектуальної функціональності між групами дітей із логопатологією та нормотиповим психофізичним розвитком. Діти старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення мали низьку здатність до копіювання графічних зображень, порушення самостійного контролю та планування власної діяльності, проблеми з послідовним відтворенням слів, обсягом запам’ятовування, силою утримання стимулів, швидкістю і точністю відтворення мовленнєвої інформації, труднощі з розумінням просторових відношень у зверненому та власному мовленні; словесно-логічні навички формуються неоднорідно. Деякі дошкільники з логопатологією можуть класифікувати предмети за ознаками, узагальнювати їх, розуміти переносне значення слів і зміст текстів. Інші відчувають певні труднощі і роблять багато помилок, мають недостатньо розвинену вербальну увагу, що заважає сприймати навчальний матеріал. Висновки. Таким чином, низькі показники зорово-моторної координації, слухо-мовленнєвої пам’яті, словесно-просторового уявлення, словесно-логічного мислення, вербальної уваги в дітей старшого дошкільного віку з логопатологією свідчать про недостатньо сформовану інтелектуальну функціональність. Це вплине на їхню мовленнєву готовність і вивчення шкільної програми.

Background. The purpose of this study is to identify the current state of intellectual functioning, which affects the speech readiness to study at school, of older preschool children with logopathology. The study included 607 older preschool children (5–6 years old), 250 with normotypical psychophysical development and 357 with speech disorders (dyslalia, stuttering, rhinolalia, dysarthria). Materials and methods. To evaluate the intellectual functioning of older preschool children with logopathology, methods were developed aimed at studying visual-motor coordination, auditory-verbal memory, verbal-spatial representation, verbal-logical thinking, verbal attention. Results. The results of the experimental study give a clear idea that there are significant differences in the formation of intellectual functionality between children with logopathology and those with normotypical psychophysical development. Older preschool children with speech disorders had low ability to copy graphic images, violations of independent control and planning their own activities, problems with the consistent reproduction of words, the volume of memorization, the strength of retention of stimuli, the speed and accuracy of reproduction of speech information, the difficulties understanding spatial relations in the addressed and own speech; verbal and logical skills are formed heterogeneously. Some preschoolers with logopatho­logy can classify objects by features, generalize them, understand the figurative meaning of words and the content of texts. Others experience certain difficulties and make many mistakes; their verbal attention is not sufficiently developed, which prevents children from perceiving educational material. Conclusions. Accordingly, low indicators of visual-motor coordination, auditory-verbal memory, verbal-spatial representation, verbal-logical thinking, verbal attention in older preschool children with speech disorders indicate insufficiently formed intellectual functionality. This will affect their speaking readiness and learning the curriculum at school.

інтелектуальна функціональність; порушення мовлення; діти старшого дошкільного віку; зорово-моторна координація; слухо-мовленнєва пам’ять; словесно-просторове уявлення; словесно-логічне мислення; вербальна увага

intellectual functionality; speech disorder; older preschool children; visual-motor coordination; auditory-verbal memory; verbal-spatial representation; verbal-logical thinking; verbal attention

1. Kalmykova L., Kharchenko N., Kyuchukov H., Mysan I. The Influence of Speech and Language Competency of Preschoolers on the Success of Further L1 Acquisition and Speech Development at School: Results of a Comparative Psycholinguistic Analysis. Preschool Education: Global Trends. 2022. 2. 7-37. doi: 10.31470/2786-703X-2022-2-7-37.
2. Sobotovych Ye.F. Selected works on speech therapy. Kyiv: Vydavnychii dim Dmytra Buraho; 2015 (in Ukrainian).
3. Bielova О. Speech of Six-year-old Children with Logopathology: Features and State of Development. Psycholinguistics. 2023. 34(1). 50-84. doi: 10.31470/2309-1797-2023-34-1-50-84.
4. Henin S., Turk-Browne N.B., Friedman D., Liu A., Dugan P. et al. Learning hierarchical sequence representations across human cortex and hippocampus. Sci. Adv. 2021. 7(8). 1-12. doi: 10.1126/sciadv.abc4530.
5. Hasson U., Chen J., Honey C.J. Hierarchical process memory: memory as an integral component of information processing. Trends Cogn. Sci. 2015. 1(6). 304-313. doi: 10.1016/j.tics.2015.04.006.
6. Kuhl P.K. Early language acquisition: сracking the speech code. Nat. Rev. Neurosci. 2004. 5(11). 831-843. doi: 10.1038/nrn1533.
7. Endress A.D., Bonatti L.L. Words, rules, and mechanisms of language acquisition. Wiley Interdiscip. Rev. Cogn. Sci. 2016. 7(289). 19-35. doi: 10.1002/wcs.1376.
8. Kemény F., Lukács Á. The Role of Statistical Learning and Verbal Short-Term Memory in Impaired and Typical Lexical Development. Frontiers in Communication. 2021. doi: 10.3389/fcomm.2021.700452.
9. Andrade J., Baddeley A. The Contribution of Phonological Short-Term Memory to Artificial Grammar Learning. Q. J. Exp. Psychol. 2011. 64(5). 960-974. doi: 10.1080/17470218.2010.533440.
10. Blumenfeld R.S., Ranganath C. Prefrontal Cortex and Long-Term Memory Encoding: An Integrative Review of Findings from Neuropsychology and Neuroimaging. Neuroscientist. 2007. 13(1). 280-291. doi: 10.1177/1073858407299290.
11. Bielova О. The state of development of components of speech readiness of older preschool children with speech disorders. Special Education. 2021. 1(42). 137-189. Available from: https://www.journals.vu.lt/special-education/article/view/25427.
12. Ramos D.E.G., Landa L.L.C., Hernandez P.M. Analysis of oral narratives in preschoolers with soft neurological signs and language difficulties. Lenguaje y Textos. 2019. 50. 87-96. doi: 10.4995/lyt.2019.11154.
13. Romeo R.R., Leonard J.A., Robinson S.T., West M.R., Ma–ckey A.P. et al. Beyond the 30-million-word gap: Children’s conversational exposure is associated with language-related brain function. Psychological Science. 2018. 29(5). 700-710. doi: 10.1177/0956797617742725.
14. Zhang M., Riecke L., Bonte M. Neurophysiological tracking of speech-structure learning in typical and dyslexic readers. Neuropsychologia. 2021. 158. doi: 10.1016/j.neuropsychologia.2021.107889.
15. Bielova O., Konopliasta S. Functionality of oral and articulatory praxis in older preschool children with logopathology. Child’s Health. 2023.18(6). 410-416. doi: 10.22141/2224-0551.18.6.2023.1627.
16. Konopliasta S.Yu. Rhinolalia from A to Z. Kyiv: Knyha-plius; 2020 (in Ukrainian).
17. Kokun O.M. Psychophysiology. Kyiv: Center for Educational Li–terature; 2006 (in Ukrainian).
18. Bender L. Visual motor gestalt test and its clinical use. New York: American Orthopsychiatric Association; 1938.
19. Kulp M., Ciner E., Maguire M. et al. Attention and Visual Motor Integration in Young Children with Uncorrected Hyperopia. Optometry and Vision Science. 2017. 94(10). 965-970. doi: 10.1097/OPX.0000000000001123.
20. Lim C.Y., Tan Р.С., Koh С. et al. Beery-Buktenica Developmental Test of Visual-Motor Integration (Beery-VMI): lessons from exploration of cultural variations in visual-motor integration performance of preschoolers. Child: Care, Health and Development. 2015. 41(2). 213-221. doi: 10.1111/cch.12190.
21. Pereira D.M., Braccialli L.M., Tibério Araújo R.C. Relationship analysis between visual-motor integration ability and academic performance. Revista Brasileira de Crescimento e Desenvolvimento Humano. 2011. 21(3). 808-817. Available from: http://pepsic.bvsalud.org/scielo.php?pid=S0104-12822011000300007&script=sci_arttext&tlng=en.
22. Maksimenko S.D. General psychology. Vinnytsia: Nova Kniga; 2004 (in Ukrainian).
23. Woodworth R., Schlosberg H. Experimental Psychology. New York: Holt, Rinehart and Winston; 1971. Available from: https://www.worldcat.org/title/experimental-psychology-by-robert-s-woodworth-and-harold-schlosberg/oclc/14505572.
24. Korobko S.L., Korobko O.I. A psychologist’s work with younger schoolchildren: a methodical guide. Kyiv, 2008 (in Ukrainian).
25. Dedov O. Diagnostics of children’s readiness for school. Khotyn, 2014 (in Ukrainian).
26. Miles M.B., Huberman A.M. Analiza danych jakościowych. Białystok: Wyd. UB; 2000. Available from: https://www.scribd.com/doc/36965015/Analiza-danych-jako%C5%9Bciowych.
27. Bielova O., Konopliasta S. Description of kinesthetic and kinetic motor praxis in older preschool children with logopathology. Pedagogy of Physical Culture and Sports. 2023. 27(5). 386-395. doi: 10.15561/26649837.2023.0505.