Журнал "Гастроэнтерология" Том 58, №2, 2024

Актуальність. Наявність метаболічно-асоційованої патології, а саме ожиріння, цукрового діабету, дисліпідемії та неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП), значно прискорює розвиток серцево-судинного континууму. Це пов’язано з підвищеним ризиком серйозних серцево-судинних подій (інфаркт міокарда, інсульт). Важливим пошкодженням при артеріальній гіпертензії (АГ) є ремоделювання дрібних артерій і збільшення жорсткості великих артерій. Зв’язок між НАЖХП, дисліпідемією, гіпертригліцеридемією, ожирінням (особливо абдомінальним), діабетом і АГ добре вивчений, але клінічних досліджень, у яких би аналізували зміни жорсткості артерій при НАЖХП, недостатньо. Мета: оцінити параметри жорсткості артерій в осіб із НАЖХП. Матеріали та методи. У дослідження включено 82 пацієнти європейського походження з НАЖХП (середній вік (56,8 ± 1,1) року, 59,8 % чоловіків). Обстежених було поділено на дві групи: першу (n = 44) — НАЖХП із супутньою АГ та другу (n = 38) — АГ без НАЖХП. В усіх хворих проводили стандартне загальноклінічне та лабораторно-інструментальне обстеження, а також оцінку параметрів жорсткості артерій за допомогою неінвазивної артеріографії. Результати. Особи з НАЖХП мали вірогідно вищий офісний систолічний та діастолічний артеріальний тиск (на 15,2 і 10,4 % відповідно, p < 0,01), незважаючи на порівнянну медикаментозну терапію. Такі ж зміни спостерігали і щодо центрального тиску в аорті, який був вірогідно більший у пацієнтів із НАЖХП (на 19,3 %; p < 0,01), та центрального пульсового тиску, який був вищим на 35,9 %, ніж в осіб без НАЖХП (p < 0,01). Індекс аугментації плечової артерії при НАЖХП виявився більшим (p < 0,01), але індекс аортальної аугментації був порівнянним між досліджуваними групами. Інтервал часу повернення в групі 1 був на 50,3 % вищим, ніж в групі 2 (p < 0,01). Зрештою, у пацієнтів із НАЖХП спостерігалося вірогідне збільшення швидкості пульсової хвилі на 52,3 % порівняно з особами без НАЖХП, із середнім значенням понад 12 м/с (p < 0,01). Висновки. Існує зв’язок між НАЖХП і несприятливими показниками жорсткості артерій у пацієнтів із супутньою АГ.

Background. The presence of metabolic-associated pathology, namely obesity, diabetes mellitus, dyslipidemia, and non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD), significantly accelerates the development of the cardiovascular continuum. This is associated with an increased risk of major cardiovascular events (myocardial infarction, stroke). An important organ damage in hypertension (HTN) is the remodeling of small arteries and an increase in stiffness of large arteries. The relationship between NAFLD, dyslipidemia, hypertriglyceridemia, obesity (especially abdominal), diabetes, and HTN is well studied, but there is a lack of clinical studies examining changes in arterial stiffness in NAFLD. Aim of the research was to study the parameters of arterial stiffness in patients with NAFLD. Materials and methods. Eighty-two Caucasian patients with NAFLD (mean age (56.8 ± 1.1) years, 59.8 % men) were enrolled. Participants were divided into two groups: group 1 (n = 44) — NAFLD and concomitant HTN, group 2 (n = 38) — HTN without NAFLD. All patients underwent a standard general clinical examination, laboratory and instrumental work-up. In addition, all patients were assessed for the parameters of arterial stiffness via non-invasive arteriography. Results. Patients with NAFLD had significantly higher office systolic and diastolic blood pressure (by 15.2 and 10.4 %, respectively, p < 0.01) despite comparable drug therapy. The same trends were observed in relation to the central aortic pressure, which was 19.3 % higher in patients with NAFLD (p < 0.01), and central pulse pressure that was 35.9 % higher than in patients without NAFLD (p < 0.01). Brachial artery augmentation index in NAFLD turned to be elevated compared to patients without NAFLD (p < 0.01), but aortic augmentation index was comparable between groups. The return time interval in group 1 was 50.3 % higher than in group 2 (p < 0.01). Finally, patients with NAFLD had a significant increase in pulse wave velocity by 52.3 % compared to those without NAFLD with average value exceeding 12 m/sec (p < 0.01). Conclusions. There is an association between NAFLD and worse indices of arterial stiffness in patients with concomitant HTN.

метаболічно-асоційовані захворювання; жорсткість артерій; неалкогольна жирова хвороба печінки; артеріальна гіпертензія

metabolically associated disease; arterial stiffness; non-alcoholic fatty liver disease; hypertension

1. Muthiah MD, Sanyal AJ. Burden of disease due to nonalcoho–lic fatty liver disease. Gastroenterol Clin North Am. 2020;49:1-23. doi: 10.1016/j.gtc.2019.09.007.
2. Chan KE, Koh TJL, Tang ASP, et al. Global prevalence and clinical characteristics of metabolic associated fatty liver disease. A metaanalysis and systematic review of 10,739,607 individuals. J Clin Endocrinol Metab. 2022. doi: 10.1210/clinem/dgac321.
3. Targher G, Corey KE, Byrne CD. NAFLD, and cardiovascular and cardiac diseases: factors influencing risk, prediction and treatment. Diabetes Metab. 2021;47:101215. doi: 10.1016/j.diabet.2020.101215.
4. Ng CH, Chan KE, Chin YH, et al. The effect of diabetes and prediabetes on the prevalence, complications and mortality in non-alcoholic fatty liver disease. Clin Mol Hepatol. 2022;28:565-74. doi: 10.3350/cmh.2022.0096.
5. EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the ma–nagement of non-alcoholic fatty liver disease/European Association for the Study of the Liver (EASL), European Association for the Study of Diabetes (EASD) and European Association for the Study of Obesity (EASO). Journal of Hepatology. 2016;64:1388-1402.
6. Chalasani N, Younossi Z, Lavine JE, et al. The diagnosis and management of nonalcoholic fatty liver disease: practice guidance from the American Association for the Study of Liver Diseases. Hepatology. 2018;67(1):328-57. doi: 10.1002/hep.29367.
7. Ng CH, Wong ZY, Chew NWS, et al. Hypertension is prevalent in non-alcoholic fatty liver disease and increases all-cause and cardiovascular mortality. Front Cardiovasc Med. 2022;9:942753. doi: 10.3389/fcvm.2022.942753.
8. Ciardullo S, Grassi G, Mancia G, Perseghin G. Nonalcoholic fatty liver disease and risk of incident hypertension: a systematic review and meta-analysis. Eur J Gastroenterol Hepatol. 2022;34:365-71. doi: 10.1097/MEG.0000000000002299.
9. Chongyang Ma, Kai Yan, Zisong Wang, et al. The association between hypertension and nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD): literature evidence and systems biology analysis. Bioengineered. 2021;12(1):2187-2202. doi: 10.1080/21655979.2021.1933302.
10. Zhao YC, Zhao GJ, Chen Z, She ZG, Cai J, Li H. Nonalcoho–lic fatty liver disease: an emerging driver of hypertension. Hypertension. 2020;75:275-84. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.119.13419.
11. Chew NWS, Ng CH, Muthiah MD, Sanyal AJ. Comprehensive review and updates on holistic approach towards non-alcoholic fatty liver disease management with cardiovascular disease. Curr Athe–roscler Rep. 2022;24:515-32. doi: 10.1007/s11883-022-01027-5.