Международный неврологический журнал Том 20, №3, 2024
Вернуться к номеру
Сучасні цитопротекторні тренди в лікуванні гострого ішемічного інсульту і психогенні фактори ризику в умовах воєнного часу
Авторы: Онопрієнко О.П. (1), Тріщинська М.А. (2)
(1) - КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня», м. Бровари, Київська область, Україна
(2) - Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Рубрики: Неврология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Інсульт посідає друге місце серед причин смерті осіб віком понад 60 років і є найчастішою причиною стійкої втрати працездатності. У клінічній практиці є нагальна потреба в пошуку цитопротекторів, які були б безпечними й ефективними в поєднанні з базовою терапією і реканалізаційними методами, поліпшували результат лікування як у гострий, так і у відновний період захворювання. Відомо, що вчасне застосування нейроцитопротекторних агентів має запобігати дії або гальмувати дію патогенетичних механізмів, які призводять до апоптозу клітин мозку при гострій ішемії, можливо, в ядрі інфаркту, але переважно — у зоні ішемічної пенумбри. Існуюча концепція нейропротекції має достатнє теоретичне обґрунтування, проте з огляду на відомі результати клінічних досліджень питання її ефективності, безпечності й оптимальних точок прикладання і надалі залишається дискутабельним. На сьогодні як цитопротекторні засоби при ішемічному інсульті найчастіше розглядаються декілька фармакологічних агентів: цитиколін (Нейроцитин), FPF-1070 — репрезентативна формула нейротрофічного препарату, едаравон (в Україні — Ксаврон), що мають найширшу доказову базу і тривалий час користуються прихильністю неврологів, які намагаються забезпечити потенціал відновлення функцій як у гострому, так і у відновному післяінсультному періоді. Мета: вивчити наявну доказову базу щодо застосування й ефективності цитопротекторних агентів, поєднавши FPF-1070 і Ксаврон після тромболітичної терапії ішемічного інсульту у вертебробазилярному басейні та Нейроцитин і Ксаврон — після механічної тромбекстракції в каротидному басейні в комплексній базовій терапії гострої фази ішемічного інсульту, вплив на результат гострого госпітального періоду лікування і на 90-й день. Оцінку результатів лікування проводили за такою градацією: висока ефективність — зменшення неврологічного дефіциту за National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS) більше ніж на 4 бали і відновлення життєдіяльності за модифікованою шкалою Ренкіна (mRS) більше ніж на 1 бал; помірна — зниження показників на 4 і 1 бал відповідно, відсутність ефекту — зменшення неврологічного дефіциту менше ніж на 4 бали і відсутність динаміки за mRS. Терапевтичну ефективність цитопротекторів оцінювали на 21-й день лікування за NIHSS і mRS. Комплексна цитопротекція з одночасним використанням Нейроцитину і Ксаврону істотно підвищувала ефективність терапії гострого ішемічного інсульту за рахунок синергічної та поєднаної дії застосованих лікарських засобів, антидепресивної терапії, що забезпечувало більш повне відновлення неврологічних функцій, підвищення показника повного неврологічного одужання і зниження ранньої смертності. Застосування комплексної цитопротекції (FPF-1070 + Ксаврон) позитивно впливало на відновлення мозкової діяльності на боці вогнища ураження і водночас знижувало ступінь неврологічного дефіциту за NIHSS. Цитопротекція гострого ішемічного інсульту з використанням Ксаврону і Нейроцитину на фоні базової терапії була ефективнішою, ніж сама базова терапія. Застосування сучасного цитопротектора Нейроцитину в поєднанні з Ксавроном у комплексній терапії гострого ішемічного інсульту має, безумовно, найважливіше значення для підвищення ефективності лікування хворих, значного зменшення неврологічного дефіциту за шкалами NIHSS, mRS, індексу Бартел. На результат 21-го і 90-го дня лікування могли впливати такі чинники, як коморбідна патологія, ускладнення госпітального періоду, а також різні підходи до реабілітаційних заходів. Звідси випливає необхідність подальших проспективних досліджень з більш продуманими критеріями відбору для з’ясування вагомості комплексного застосування цитопротекторних засобів у лікуванні ішемічного інсульту.
Stroke ranks second among the causes of death in people over 60 years of age and is the most frequent cause of permanent disability. In clinical practice, there is an urgent need to find neuroprotectors that would be safe and effective in combination with basic therapy and recanalization methods, improving treatment outcomes, both in the acute period of the disease and in the recovery period. It is known that the timely use of neurocytoprotective agents should prevent or inhibit pathogenetic mechanisms that lead to brain cell apoptosis during acute ischemia, possibly in the infarct core, but mainly in the ischemic penumbra zone. The existing concept of neuroprotection has sufficient theoretical justification. However, in view of the known results of clinical trials, the question of its effectiveness, safety, and optimal points of application remains debatable. At the moment, several pharmacological agents are most often considered as cytoprotective agents for ischemic stroke: citicoline (neurocitin), FPF-1070 — a representative formula of a neurotrophic drug, edaravone (in Ukraine — Xavron), which have the broadest evidence base and have long been used by neurologists both in the acute and rehabilitation periods in an effort to ensure the potential for functional recovery after stroke. The goal: to study the available evidence base on the use and effectiveness of cytoprotective agents combining FPF-1070 and Xavron after thrombolytic therapy for ischemic stroke in the vertebrobasilar system and neurocitin and Xavron — after mechanical thrombus extraction in the carotid basin in the comprehensive basic therapy of the acute phase of ischemic stroke, the effect on the outcome of acute hospital period of treatment and on the 90th day. The results of treatment were evaluated according to the following gradation: high efficiency — reduction of neurological deficit according to the National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS) scale by more than 4 points and restoration of vital activity according to the modified Rankin scale (mRS) by more than 1 point; moderate — a decrease in indicators by 4 and 1 point, respectively, no effect — a decrease in neurological deficit by less than 4 points and no dynamics on mRS. The therapeutic effectiveness of cytoprotectors was assessed on the 21st day of treatment according to the NIHSS and mRS. A combined cytoprotection with the simultaneous use of neurocitin and Xavron significantly increased the effectiveness of treatment for acute ischemic stroke due to the synergistic effect of the drugs used, antidepressant therapy, which ensured a fuller restoration of neurological functions, an increase in the rate of full neurological recovery and a decrease in early mortality. The use of a combined cytoprotection (FPF-1070 agent + Xavron) had a positive effect on the recovery of brain activity on the side of the lesion and at the same time reduced the degree of neurological deficit according to the NIHSS. Cytoprotection for acute ischemic stroke using Xavron and neurocitin against the background of basic therapy was more effective than basic therapy alone. The use of neurocitin, a modern cytoprotector, in combination with Xavron in the comprehensive therapy for acute ischemic stroke is undoubtedly of the greatest importance for increasing the effectiveness of treatment, a significant reduction in the neurological deficit according to the NIHSS, mRS, Barthel index. Comorbid pathology, complications of the hospital period, as well as different approaches to rehabilitation could influence the outcomes of the 21st and 90th day of treatment. Hence, further prospective studies with more thoughtful selection criteria are needed to clarify the significance of a combined use of cytoprotective agents in the treatment for ischemic stroke.
ішемічний інсульт; цитопротекція; едаравон; Нейроцитин; FPF-1070; тромболізис; тромбекстракція
ischemic stroke; cytoprotection; edaravone; neurocitin; FPF-1070; thrombolysis; thrombectomy