Журнал «Здоровье ребенка» Том 19, №4, 2024

Актуальність. Актуальність дослідження обумовлена важливістю збереження повноцінних функцій зору з дитинства, що дозволяє в підлітковому й дорослому віці мати здорове зорове сприйняття для якісного життя, навчання і працездатності. Проблема набуває світового значення, адже, за прогнозами міжнародних експертів, поширення офтальмологічної патології у 2050 році сягне таких масштабів, що практично третина населення планети матиме порушення функцій зору, переважна більшість яких діагностується вже в дитячому віці. Наукові дослідження виявляють зростання частоти виникнення порушень функцій зору саме серед дітей шкільного віку. Так, серед першокласників виявляється до 8–10 % дітей з діагностованою офтальмологічною патологією, а після завершення навчання в школі цей показник може зростати до 30–50 %. Метою дослідження стало вивчення обізнаності вчителів і викладачів середніх освітніх навчальних закладів (школи, ліцеї) щодо проблем порушення функцій зору серед школярів, їх ставлення до проблеми й готовності долучитися до участі в профілактичних заходах. Матеріали та методи. Матеріалами для дослідження слугували результати соціологічного дослідження освітян навчальних закладів середньої освіти (викладачів, вчителів шкіл і ліцеїв) з усіх областей України (усього аналізу підлягало 6215 анкет). Як інструмент для проведення соціологічного дослідження була розроблена «Анкета опитування освітян середньої школи щодо їх інформованості та готовності взяти участь у профілактичних програмах зі збереження зору з дитинства». Процедура заповнення анкети передбачала співбесіду з інтерв’юером, який в усній формі інформував про мету, завдання соціологічного дослідження, його анонімність. Лише після отримання попередньої добровільної усної згоди на участь у дослідженні респондентам пропонували переходити до заповнення анкети, яке займало в середньому 15–20 хв. Методами дослідження були: соціологічне опитування, аналітико-синтетичний, медико-статистичний, зокрема, останній використовувався для розрахунку репрезентативності й вірогідності результатів опитування. Результати дослідження доводять важливість участі освітян середньої школи в профілактичних заходах із запобігання порушенням зорових функцій у дітей шкільного віку. При високій готовності викладачів і вчителів середньої школи долучатися до профілактичних активностей їх обізнаність із питань запобігання порушенням функції зору серед школярів виявилась недостатньою, як і рівень профілактичної роботи медичного персоналу в школах. З’ясовано, що переважна більшість освітян впевнені, що працівник шкільної освіти повинен мати знання про ознаки порушення зору в дітей (90,46 ± 0,37 %), брати участь у профілактичних заходах і бути знайомим з гігієнічними нормами зорового навантаження в дитячому віці (86,39 ± 0,43 %). Переважна більшість респондентів висловилися про доцільність запровадження регулярного системного нагляду за функціями зору в дітей шкільного віку (99,40 ± 0,10 %) і підтримку реалізації державних профілактичних програм зі збереження зору з дитинства в Україні (97,38 ± 0,20 %), самокритично визнаючи потребу в інформаційній підтримці щодо виявлення ознак, симптомів цих захворювань у дітей (71,7 ± 0,57 %). Висновки. Розлади зорових функцій у дітей різного віку мають велике медико-соціальне значення, тому що впливають на формування порушень соціалізації та працездатності людини. Результати дослідження відкривають перспективу залучення освітян середньої школи до заходів міжгалузевих комплексних програм із запобігання розвитку офтальмологічної патології серед дітей шкільного віку. Наукового обґрунтування потребує пошук ефективних шляхів інформаційної підтримки освітян з питань сучасних профілактичних технологій, факторів ризику формування порушень функцій зору в школярів з метою запобігання стигматизації дітей із вадами й порушеннями зору в їх середовищі.

Background. The relevance of the study is due to the importance of maintaining full vision functions from childhood, which allows for having healthy visual perception for a quality life, learning and work capacity in adolescence and adulthood. The problem is gaining global importance, because according to the forecasts of international experts, the spread of ophthalmic pathology in 2050 will reach such a scale that almost a third of the planet’s population will have impaired vision, with most of cases diagnosed already in childhood. Scientific studies reveal an increase in the frequency of visual impairment among school-aged children. Thus, 8–10 % of the first-graders are diagnosed with ophthalmic pathology, and upon completion of schooling, this indicator can increase to 30–50 %. The purpose was to study the awareness of teachers and lecturers of secondary educational institutions (schools, lyceums) regarding the problems of visual impairment among schoolchildren, their attitude to the problem and willingness to participate in preventive measures. Materials and methods. The materials for the research were the results of a sociological survey of educators of secondary educational institutions from all regions of Ukraine (lecturers, teachers at schools and lyceums), a total of 6,215 questionnaires were subject to analy­sis. The tool for conducting sociological research was the deve­loped Questionnaire of secondary school educators regarding their awareness and willingness to participate in preventive programs to preserve eyesight from childhood. The procedure for filling out the questionnaire included an interview with an interviewer, who verbally informed about the purpose, tasks of sociological research, and its anonymity. Only after obtaining preliminary voluntary verbal consent to participate in the study, respondents were offered to proceed to filling out the questionnaire, which took an average of 15–20 minutes. The research methods were sociological survey, analytical-synthetic, medical-statistical methods, in particular the latter was used to calculate the representativeness and reliability of the survey results. Results. The results of the study prove the importance of the participation of secondary school educators in measures to prevent impairment of visual functions in school-aged children. Despite the high readiness of lecturers and secondary school teachers to engage in preventive activities, their awareness of preventing visual impairment among schoolchildren was found to be insufficient, as was the level of preventive work of medical personnel in schools. It was found that most educators are convinced that a school education worker should be aware of the signs of visual impairment in children (90.46 ± 0.37 %), participate in preventive measures and be familiar with the hygienic norms of visual stress in children (86.39 ± 0.43 %). Most respondents expressed the feasibility of introducing regular systematic supervision of vision functions in school-aged children (99.40 ± 0.10 %) and supporting the implementation of state preventive programs to preserve vision from childhood in Ukraine (97.38 ± 0.20 %), self-critically recognizing the need for informational support regarding the detection of signs and symptoms of these diseases in children (71.70 ± 0.57 %). Conclusions. Visual impairments in children of different ages are of great medical and social importance, as they affect the formation of disorders of socialization and human performance. The results of the study open the prospect of involving secondary school educators in the activities of interdisciplinary comprehensive programs to prevent the development of ophthalmic pathology among school-aged children. The search for effective ways of informational support for educators on the issues of modern preventive technologies, risk factors for the formation of visual impairments in schoolchildren in order to prevent the formation of stigma about children with disabilities and visual impairments in their environment requires scientific justification.

офтальмологічна патологія; вчителі середньої школи; діти з порушеннями функцій зору; організація надання медичної допомоги; міжгалузева взаємодія

ophthalmic pathology; secondary school teachers; children with impaired vision; organization of medical care provision; interdisciplinary interaction

1. Afarid M, Molavi Vardanjani H, Mahdaviazad H, Alamolhoda M, Farahangiz S. Visual Impairment Prevalence, Causes, and Role of Healthcare Access: A Systematic Review and Meta-Analysis in Iran. J Ophthalmol. 2020 Nov 23;2020:4710328. doi: 10.1155/2020/4710328. PMID: 33489330; PMCID: PMC7803184.
2. Augestad LB, Jiang L. Physical activity, physical fitness, and body composition among children and young adults with visual impairments: A systematic review. British Journal of Visual Impairment. 2015;33(3):167-182. 
3. Bathelt J, de Haan M, Dale NJ. Adaptive behaviour and quality of life in school-age children with congenital visual disorders and different levels of visual impairment. Res Dev Disabil. 2019 Feb;85:154-162. doi: 10.1016/j.ridd.2018.12.003. Epub 2018 Dec 14. PMID: 30557846.
4. Bourne RRA, Flaxman SR, Braithwaite T, Cicinelli MV, Das A, Jonas JB, et al.; Vision Loss Expert Group. Magnitude, temporal trends, and projections of the global prevalence of blindness and distance and near vision impairment: a systematic review and meta-analysis. Lancet Glob Health. 2017 Sep;5(9):e888-e897. doi: 10.1016/S2214-109X(17)30293-0. Epub 2017 Aug 2. PMID: 28779882.
5. Budisavljevic S, Arnarsson A, Hamrik Z, Roberts C, Godeau E, Molcho M, et al. Improving Adolescent Health: Translating Health Behaviour in School-aged Children Evidence Into Policy. J Adolesc Heal. 2020;66(6):S9-11. https://doi.org/10.1016/ j.jado health.2020.03.010.
6. Constant A, Boulic G, Lommez A, Chaillou R, Guy-Grand B, Raffin S. Locally implemented prevention programs may reverse weight trajectories in half of children with overweight/obesity amid low child-staff ratios: results from a quasi-experimental study in France. BMC Public Health. 2020;20(1):941. doi: 10.1186/s12889-020-09080-y. 
7. De Bock F, Bosle C, Graef C, Oepen J, Philippi H, Urschitz MS. Measuring social participation in children with chronic health conditions: validation and reference values of the child and adolescent scale of participation (CASP) in the German context. BMC Pediatr. 2019 Apr 24;19(1):125. doi: 10.1186/s12887-019-1495-6. PMID: 31018847; –PMCID: PMC6482577.
8. Elsman EBM, Al Baaj M, van Rens GHMB, Sijbrandi W, van den Broek EGC, van der Aa HPA et al. Interventions to improve functio–ning, participation, and quality of life in children with visual impairment: a systematic review. Surv Ophthalmol. 2019 Jul-Aug;64(4):512-557. doi: 10.1016/j.survophthal.2019.01.010. Epub 2019 Jan 28. PMID: 30703405.
9. Elsman EBM, Koel M, van Nispen RMA, van Rens GHMB. Quality of life and participation of children with visual impairment: comparison with population reference scores. Invest Ophthalmol Vis Sci. 2021 Jun 1;62(7):14. https://doi.org/10.1167/iovs.62.7.14.
10. Elsman EBM, Peeters CFW, van Nispen RMA, van Rens GHMB. Network Analysis of the Participation and Activity Inventory for Children and Youth (PAI-CY) 7-12 Years with Visual Impairment. Transl Vis Sci Technol. 2020 May 19;9(6):19. doi: 10.1167/tvst.9.6.19. PMID: 32821516; PMCID: PMC7409088.
11. Evans JR, Morjaria P, Powell C. Vision screening for correctable visual acuity deficits in school-age children and adolescents. Cochrane Database Syst Rev. 2018 Feb 15;2(2):CD005023. doi: 10.1002/14651858.CD005023.pub3. PMID: 29446439; PMCID: PMC6491194.
12. GBD 2019 Blindness and Vision Impairment Collaborators; Vision Loss Expert Group of the Global Burden of Disease Study. Causes of blindness and vision impairment in 2020 and trends over 30 years, and prevalence of avoidable blindness in relation to VISION 2020: the Right to Sight: an analysis for the Global Burden of Disease Study. Lancet Glob Health. 2021 Feb;9(2):e144-e160. doi: 10.1016/S2214-109X(20)30489-7. Epub 2020 Dec 1. Erratum in: Lancet Glob Health. 2021 Apr;9(4):e408. PMID: 33275949; PMCID: PMC7820391.
13. Ghasemi Fard F, Mirzaie H, Hosseini SA, Riazi A, Ebadi A. Vision-related tasks in children with visual impairment: a multi-method study. Front Psychol. 2023 Jul 13;14:1180669. doi: 10.3389/fpsyg.2023.1180669. Erratum in: Front Psychol. 2023 Dec 06;14:1331551. PMID: 37519380; PMCID: PMC10374319.
14. Grzybowski A, Nowak MS. The review of refractive studies of nonadults in Poland. Acta Ophthalmologica. 2018;96(6):e755-e756. doi: 10.1111/aos.13666. 
15. Guerrero MD, Barnes JD, Chaput JP, Tremblay MS. Screen time and problem behaviors in children: exploring the mediating role of sleep duration. International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity. 2019;16(1):105. doi: 10.1186/s12966-019-0862-x. 
16. Kanclerz P, Przewlocka K. Results of refractive error screening of Polish schoolchildren aged 6 to 14 years. Przegl Lek. 2019;76:468-71. 
17. Löfstedt P, García-Moya I, Corell M, Paniagua C, Samdal O, Välimaa R, et al. School Satisfaction and School Pressure in the WHO European Region and North America: An Analysis of Time Trends (2002–2018) and Patterns of Co-occurrence in 32 Countries. J Adolesc Heal. 2020;66(6):S59-69. https://doi.org/10.1016/j.jadohealth.2020.03.007 408. 
18. Metwally AM, El-Sonbaty MM, El Etreby LA, Salah El-Din EM, Abdel Hamid N, Hussien HA, Hassanin AM, Monir ZM. Impact of National Egyptian school feeding program on growth, development, and school achievement of school children. World J Pediatr. 2020;16(4):393-400. doi: 10.1007/s12519-020-00342-8. 
19. Peresypkina Т. Ways to improve the system of medical provi–ding of pupils in Ukraine. Wiadomosci Lekarskie. 2020;73(10):2261-2264.
20. Pirindhavellie GP, Yong AC, Mashige KP, Naidoo KS, Chan VF. The impact of spectacle correction on the well-being of children with vision impairment due to uncorrected refractive error: a systematic review. BMC Public Health. 2023 Aug 18;23(1):1575. doi: 10.1186/s12889-023-16484-z. PMID: 37596579; PMCID: PMC10436410.
21. UN General Assembly. Resolution adopted by the General Assembly on 23 July 2021. 75/310. Vision for Everyone: accelerating action to achieve the Sustainable Development Goals. July 26, 2021. https://undocs.org/en/A/RES/75/ 310 (accessed Sept 1, 2021).