Журнал «Здоровье ребенка» Том 19, №4, 2024

Актуальність. Кісткова тканина активно піддається впливу факторів навколишнього середовища та способу життя. Оскільки кісткова маса, накопичена в дитинстві, визначатиме стан скелета протягом подальшого життя людини, потрібно сприяти її максимальному збільшенню. Достатнє забезпечення харчовими речовинами є одним з основних чинників у підтримці здоров’я кісток. Метою нашого дослідження було вивчити особливості забезпеченості основними харчовими речовинами в добовому раціоні дітей шкільного віку та виявити їх зв’язок з клінічними порушеннями з боку кістково-м’язової системи. Матеріали та методи. За допомогою комп’ютерної програми оцінено фактичний раціон харчування 65 школярів віком від 8 до 17 років. Результати. У 90 % дітей виявлено добовий дефіцит йоду та кальцію, у понад 70 % — цинку й селену. Менш вираженою була нестача калію, магнію, заліза, міді, фтору, марганцю та фосфору. Відмічено значний дефіцит вітаміну D, β-каротину, вітаміну А, біотину та вітаміну Е. Практично в половини обстежених дітей частка насичених жирних кислот в раціоні перевищує рекомендовану норму, тоді як рівень поліненасичених жирних кислот був значно зниженим. У 93,8 % школярів виявлено порушення співвідношення між кальцієм і фосфором в харчовому раціоні. Висновки. Отримані результати свідчать про незбалансованість раціону школярів і невідповідність фізіологічним потребам. Дефіцит низки харчових речовин може сприяти виникненню кістково-м’язового болю, судом у нижніх кінцівках, переломів, карієсу зубів та рекурентної респіраторної патології.

Background. Bone tissue is actively exposed to environmental factors and lifestyle. Since the bone mass accumulated in childhood will determine the state of the skeleton during a person’s subsequent life, it is necessary to promote its maximum increase. Sufficient nutrition is one of the main factors in maintaining bone health. The purpose of our study was to determine the level of daily basic nutrient intake among schoolchildren and to reveal its relationship with clinical disorders of the musculoske­letal system. Materials and methods. Using a computer program, we assessed the actual diet of 65 schoolchildren aged from 8 to 17 years. Results. It was found that 90 % of children were deficient in iodine and calcium, and more than 70 % were deficient in zinc and selenium. The deficiency of potassium, magnesium, iron, copper, fluorine, manganese, and phosphorus was less pronounced. A significant deficiency of vitamin D, β-carotene, vitamin A, biotin, and vitamin E was noted. In almost half of the examined children, the share of saturated fatty acids in the diet exceeds the recommended norm, while the level of polyunsaturated fatty acids is significantly reduced. In 93.8 % of schoolchildren, the nutritional ratio between calcium and phosphorus is disturbed. Conclusions. The obtained results testify to the unbalanced diet of schoolchildren and inconsistency with physiological needs. Deficiency of a number of nutrients can contribute to musculoskeletal pain, convulsive syndrome, fractures, caries and recurrent respiratory di­sease.

харчування; кістки; підлітки; школярі

nutrition; bones; adolescents; schoolchildren

1. Weaver CM, Gordon CM, Janz KF, Kalkwarf HJ, Lappe JM, Lewis R. The National Osteoporosis Foundation’s position statement on peak bone mass development and lifestyle factors: a systematic review and implementation recommendations. Osteoporos Int. 2016;27:1281-1386.
2. Proia P, Amato A, Drid P, et al. The Impact of Diet and Physical Activity on Bone Health in Children and Adolescents. Front Endocrinol (Lausanne). 2021;12:704647. doi: 10.3389/fendo.2021.704647.
3. Cooper C, Dennison EM, Leufkens HG, Bishop N, van Staa TP. Epidemiology of childhood fractures in Britain: a study using the general practice research database. J Bone Miner Res. 2004;19:1976-1981.
4. Kralick A, Zemel BS. Evolutionary Perspectives on the Developing Skeleton and Implications for Lifelong Health. Front Endocrinol (Lausanne). 2020;11:99.
5. Няньковський С.Л., Яцула М.С., Титуса А.В. Харчові дефіцити й особливості нутритивного забезпечення у дітей молодшого шкільного віку. Львівський клінічний вісник. 2021. 3(35)-4(36). 16-22.
6. Квашніна Л.В. Аліментарний дефіцит кальцію у дітей і підходи до його корекції. Сучасна педіатрія. 2016. 7(79). 26-32.
7. Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії. Наказ МОЗ від 03.09.2017 р. № 1073. 
8. Dror D, Allen L. Dairy Product Intake in Children and Adolescents in Developed Countries: Trends, Nutritional Contribution, and a Review of Association with Health Outcomes. Nutr Rev. 2014;72(2):68-81. doi: 10.1111/nure.12078.
9. Doepker C, Franke K, Myers E, Goldberger JJ, Lieberman H, O’Brien C. Key Findings and Implications of a Recent Systematic Review of the Potential Adverse Effects of Caffeine Consumption in Healthy Adults, Pregnant Women, Adolescents, and Children. Nutrients. 2018 Oct;10(10):1536. doi: 10.3390/nu10101536.
10. Bowen J, Baird D, Syrette J, Noakes M, Baghurst K. Consumption of Beef/Veal/Lamb in Australian Children: Intake, Nutrient Contribution and Comparison With Other Meat, Poultry and Fish Cate–gories. Meat Poult Fish Consumption Aust Child. 2012;52:1-12. doi: 10.1111/j.1747-0080.2012.01642.x.
11. Prynne CJ, Mishra GD, O’Connell MA, Muniz G, Laskey MA, Yan L, et al. Fruit and vegetable intakes and bone mineral status: a cross sectional study in 5 age and sex cohorts. Am J Clin Nutr. 2006; 83:1420-8. 10.1093/ajcn/83.6.1420.
12. Fischer V, Ignatius A, Haffner-Luntzer M, Amling M. Calcium and vitamin D in bone fracture healing and post-traumatic bone turnover. Eur. Cells Mater. 2018;35:365-385. doi: 10.22203/eCM.v035a25. 
13. Winzenberg T, Shaw K, Fryer J, Jones G. Effects of calcium supplementation on bone density in healthy children: Meta-analysis of randomised controlled trials. BMJ. 2006;333:775. doi: 10.1136/bmj.38950.561400.55.
14. Huncharek M, Muscat J, Kupelnick B. Impact of dairy products and dietary calcium on bone-mineral content in children: Results of a meta-analysis. Bone. 2008;43:312-321. doi: 10.1016/j.bone.2008.02.022. 
15. Matkovic V, Goel PK, Badenhop-Stevens NE. Calcium supplementation and bone mineral density in females from childhood to young adulthood: A randomized controlled trial. Am. J. Clin. Nutr. 2005;81:175-188. doi: 10.1093/ajcn/81.1.175. 
16. Ciosek Ż, Kot K, Kosik-Bogacka D, Łanocha-Arendarczyk N, Rotter I. The Effects of Calcium, Magnesium, Phosphorus, Fluoride, and Lead on Bone Tissue. Biomolecules. 2021 Apr;11(4):506. doi: 10.3390/biom11040506. 
17. Butusov M, Jernelöv A. Phosphorus: An Element that Could have been Called Lucifer. Springer-Verlag; New York, NY, USA, 2013. 
18. Kemi VE, Kärkkäinen MU, Lamberg-Allardt CJ. High phosphorus intakes acutely and negatively affect Ca and bone metabolism in a dose-dependent manner in healthy young females. Br. J. Nutr. 2006;96:545-552.
19. Kemi VE, Rita HJ, Kärkkäinen MU, Viljakainen HT, Laaksonen MM, Outila TA. Habitual high phosphorus intakes and foods with phosphate additives negatively affect serum parathyroid hormone concentration: A cross-sectional study on healthy premenopausal women. Public Health Nutr. 2009;12:1885-1892. doi: 10.1017/S1368980009004819. 
20. Lee AW, Cho SS. Association between phosphorus intake and bone health in the NHANES population. Nutr. J. 2015;14:28. doi: 10.1186/s12937-015-0017-0. 
21. Heeok H, Eun-Kyung K, Jung-Sug L. Effects of calcium intake, milk and dairy product intake, and blood vitamin D level on osteoporosis risk in Korean adults: Analysis of the 2008 and 2009 Korea National Health and Nutrition Examination Survey. Nutr. Res. Pract. 2013;7:409-417.
22. Хоменко О.Л., Сороченко Г.В. Зміни хімічного складу емалі постійних зубів під впливом сучасних засобів екзогенної профілактики карієсу. Клінічна стоматологія. 2015. 1. 120-124.
23. Arnold WH, Gaengler P. Quantitative analysis of the calcium and phosphorus content of developing and permanent human teeth. Ann Anat. 2007;189(2):183-90.
24. Havaldar R, Pilli S, Putti B. Effects of magnesium on mechanical properties of human bone. J. Pharm. Biol. Sci. 2013;7:8-14.
25. Agostoni CB, Fairweather-Tait JL, Flynn S. Scientific Opinion on Dietary Reference Values for Protein. EFSA J. 2012;10. doi: 10.2903/j.efsa.2012.2557.
26. Cao JJ, Nielsen FH. Acid Diet (High-Meat Protein) Effects on Calcium Metabolism and Bone Health. Curr Opin Clin Nutr Metab Care. 2010;13:698-702. doi: 10.1097/MCO.0b013e32833df691.
27. Tian L, Yu X. Fat, Sugar, and Bone Health: A Complex Relationship. Nutrients. 2017;9(5):506. doi: 10.3390/nu9050506.
28. Bao M, Zhang K, Wei Y. Therapeutic potentials and modulatory mechanisms of fatty acids in bone. Cell Prolif. 2020 Feb;53(2):e12735. doi: 10.1111/cpr.12735.
29. Department of Agriculture and U.S. Department of Health and Human Services. Dietary Guidelines for Americans, 2020-2025. 9th Edition. December 2020. Available at DietaryGuidelines.gov.
30. Fintini D, Cianfarani S, Cofini M. The Bones of Children with Obesity. Front Endocrinol (Lausanne). 2020;11:200.
31. Gombart AF, Pierre A, Maggini SA. Review of Micronutrients and the Immune System–Working in Harmony to Reduce the Risk of Infection. Nutrients. 2020;12:236. doi: 10.3390/nu12010236.
32. van Daal MT, Folkerts G, Garssen J, Braber S. Pharmacological Modulation of Immune Responses by Nutritional Components. Pharmacol Rev. 2021;73:198-232. doi: 10.1124/pharmrev.120.000063.
33. Govers C, Calder P, Savelkoul H, Albers R, Neerven J. Ingestion, Immunity, and Infection: Nutrition and Viral Respiratory Tract Infections. Front Immunol. 2022;13:841532. doi: 10.3389/fimmu.2022.841532.