Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 20, №8, 2024

Актуальність. Бойова травма живота (БТЖ) характеризується високою летальністю та зай-має провідне місце серед проблем військово-польової хірургії. Точна оцінка тяжкості стану поранених з БТЖ є запорукою вчасного початку необхідних лікувальних заходів, запобігання виникненню можливих ускладнень та поліпшення наслідків лікування. Низька чутливість загальновживаних показників серцево-судинної системи щодо виявлення початкових проявів тканинної гіпоперфузії внаслідок крововтрати диктує потребу використання більш ефективних маркерів, які відображають метаболічні зміни в тканинах. Мета: встановити валідність лактату як предиктора ризику летального наслідку та потреби в лікувальних ресурсах у поранених з БТЖ. Матеріали та методи. Досліджено 86 комбатантів із БТЖ, яких розподілено на дві групи: першу групу становили поранені, які вижили, другу групу — які померли. Досліджували прогностичну якість лактату капілярної крові (далі — лактат) та його кліренсу щодо ризику виникнення летального наслідку та потреби у лікувальних ресурсах при БТЖ. У кожного пораненого протягом 48 годин оцінювали 6 послідовних вимірювань лактату та відповідні кожному вимірюванню (окрім першого) значення його кліренсу. Для оцінки сили впливу рівня лактату, кліренсу лактату на ризик летального наслідку та ризик потреби у вазопресорній підтримці під час медевакуації на III рівень медичного забезпечення (МЗ) Збройних сил України (ЗСУ) (після виконання невідкладного оперативного втручання) побудовано та проаналізовано відповідні моделі логістичної регресії. Проведено кореляційний аналіз зв’язку між лактатом та потребою у гемотрансфузії еритроцитарних компонентів крові, а також бальну оцінку тяжкості стану поранених за шкалою Admission Trauma Score (AdTS). Результати. У групі поранених, які померли, показники лактату були вищими (p = 0,001) на всіх етапах дослідження. Встановлено, що зростання рівня лактату на момент надходження пораненого з БТЖ до передової хірургічної групи (LacpreOP) підвищувало шанси виникнення летального наслідку у 1,5 раза на кожен 1 ммоль/л (OR = 1,5, 95% ДІ = 1,22–1,85), а шанси потреби у вазопресорній підтримці під час медичної евакуації на III рівень МЗ ЗСУ — у 1,7 раза на кожен 1 ммоль/л (OR = 1,7, 95% ДІ = 1,05–1,86). Виявлено позитивний сильний кореляційний зв’язок (ρ = 0,8) між рівнем LacpreOP та потребою у трансфузії еритроцитарних компонентів крові за першу добу від отримання поранення і позитивний кореляційний зв’язок середнього ступеня вираженості (ρ = 0,5) між LacpreOP та бальною оцінкою тяжкості стану поранених за шкалою AdTS. Висновки. Результати роботи вказують на високу валідність лактату як предиктора ризику летального наслідку (OR = 1,5, 95% ДІ = 1,22–1,85) та потреби у вазопресорній підтримці при проведенні медевакуації на III рівень МЗ ЗСУ (OR = 1,7, 95% ДІ = 1,05–1,86) у поранених із БТЖ. Встановлено наявність позитивного кореляційного взаємозв’язку між лактатом та потребою у трансфузії еритроцитарних компонентів крові за першу добу після отримання поранення (ρ = 0,8), а також лактатом та бальною оцінкою тяжкості стану поранених з БТЖ за шкалою AdTS (ρ = 0,5).

Background. Combat abdominal injuries (CAI) are cha­racterized by high mortality and occupy a leading position among the issues of battlefield surgery. It is very important to evaluate early and accurately the severity of CAI, which will allow starting correct treatment in time, preventing possible complications and improving clinical outcomes. The low sensitivity of commonly used cardiovascular parameters to detect the initial manifestations of tissue hypoperfusion induced by blood loss dictates the need to use more effective markers that reflect metabolic changes in tissues. The aim of this study is to determine the predictive efficacy of serum lactate regarding the risk of death and health-care resources needs in patients with CAI. Materials and methods. We examined 86 injured servicemen with CAI who were randomized into two groups — survivors and nonsurvivors. The predictive efficacy of capillary blood lactate and its clearance regarding the risk of death and health-care resource needs in CAI were studied. Six consecutive (within 48 h) measurements of lactate and lactate clearance corresponding to each measurement (except the first) were evaluated for each patient. Logistic regression models were constructed and analyzed to assess the influence of lactate level and lactate clearance on the risk of death and need for vasopressor support during medical evacuation to the Role 3 (after performing an emergency surgery). A correlation analysis was conducted on the association between lactate and the need for RBC transfusion, as well as assessment of the CAI severity using the Admission Trauma Score (AdTS). Results. In the group of nonsurvivors, lactate was higher (p = 0.001) at all stages of the study. We determined that an increase in the lactate level at the time of admission of a victim with CAI to the forward surgical team (LacpreOP) increased the risk of death by 1.5 times for every 1 mmol/l of lactate elevation (odds ratio (OR) 1.5, 95% confidence interval (CI) 1.22–1.85), and the chances of the need for vasopressor support during medical evacuation to the Role 3 — by 1.7 times for every 1 mmol/l of lactate elevation (OR 1.7, 95% CI 1.05–1.86). A strong positive correlation (ρ = 0.8) was found between LacpreOP and the need for RBC transfusion during the first 24 h after injury, as well as a moderate positive correlation (ρ = 0.5) between LacpreOP and CAI severity assessment on the AdTS. Conclusions. The results of the study indicate the high predictive efficacy of lactate regarding the risk of death (OR 1.5, 95% CI 1.22–1.85) and the need for vasopressor support during medical evacuation of victims with CAI to the Role 3 (OR 1.7, 95% CI 1.05–1.86). There was a positive correlation between lactate and the need for RBC transfusion du­ring first 24 h after injury (ρ = 0.8), as well as between lactate level and CAI severity according to the AdTS (ρ = 0.5).

лактат; бойова травма живота; анестезіологічне забезпечення; загальна анестезія; крововтрата; damage control surgery; damage control resuscitation

lactate; combat abdominal injury; anesthetic management; general anesthesia; blood loss; damage control surgery; da­mage control resuscitation

1. Лікування поранених із бойовими ушкодженнями живота (за досвідом АТО/ООС): монографія. За ред. Гуменюка К.В., Хоменка І.П., Луріна І.А. та ін.; за заг. ред. Цимбалюка В. І. Херсон: Олді+, 2022. 194 с.
2. Anatomical-functional scale of estimation of the trauma severity in wounded persons with thoracoabdominal injuries in environment of conduction of The Joint Armed Forces Operation. Zarutskyi Ya.L., Aslanyan S.A., Zhovtonozhko O.I., Oliinyk Yu.M., Forostyanyi P.P., Honcharuk V.S., Vovk M.S.
3. Cerović O, Golubović V, Spec-Marn A, Kremzar B, Vidmar G. Relationship between injury severity and lactate levels in severely injured patients. Intensive Care Med. 2003 Aug;29(8):1300-5. doi: 10.1007/s00134-003-1753-8. Epub 2003 Jul 9. PMID: 12904861.
4. Haseer Koya H, Paul M. Shock. [Updated 2023 Jul 24]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK531492/.
5. Meregalli A, Oliveira RP, Friedman G. Occult hypoperfusion is associated with increased mortality in hemodynamically stable, high-risk, surgical patients. Crit Care. 2004 Apr;8(2):R60-5. doi: 10.1186/cc2423. Epub 2004 Jan 12. PMID: 15025779; PMCID: PMC420024.
6. Tisherman SA, Barie P, Bokhari F, Bonadies J, Daley B, Die–bel L et al. Clinical practice guideline: endpoints of resuscitation. J Trauma. 2004 Oct;57(4):898-912. doi: 10.1097/01.ta. 0000133577.25793.e5. PMID: 15514553.
7. Hamed R, Mekki I, Aouni H, Hedhli H, Zoubli A, Maaref A, Chermiti I, Bouhaja B. Base Excess usefulness for prediction of immediate mortality in severe trauma patients admitted to the Emergency department. Tunis Med. 2019 Dec;97(12):1357-1361. PMID: 32173805.
8. Qi J, Bao L, Yang P, Chen D. Comparison of base excess, lactate and pH predicting 72-h mortality of multiple trauma. BMC Emerg Med. 2021 Jul 7;21(1):80. doi: 10.1186/s12873-021-00465-9. PMID: 34233612; PMCID: PMC8262006.
9. Sammour T, Kahokehr A, Caldwell S, Hill AG. Venous glucose and arterial lactate as biochemical predictors of mortality in clinically severely injured trauma patients — a comparison with ISS and TRISS. Injury. 2009 Jan;40(1):104-8. doi: 10.1016/j.injury.2008.07.032. Epub 2008 Dec 30. PMID: 19117566.
10. Ward CL, Olafson SN, Cohen RB, Kaplan MJ, Bloom A, Parsikia A, Moran BJ, Leung PS. Combination of Lactate and Base Deficit Levels at Admission to Predict Mortality in Blunt Trauma Patients. Cureus. 2023 Jun 7;15(6):e40097. doi: 10.7759/cureus.40097. PMID: 37425498; PMCID: PMC10328425.
11. Shehu A, Kalbas Y, Teuben MPJ, Pape HC, Pfeifer R. Definition of occult hypoperfusion in trauma: A systematic literature review. Injury. 2023 Mar;54(3):811-817. doi: 10.1016/j.injury.2023.01.024. Epub 2023 Jan 12. PMID: 36707376.
12. Fulton II MR, Schwartfeger S. EMS Tactical Damage Control Resuscitation Protocol. [Updated 2024 Jan 11]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK599525/.
13. Leibner E, Andreae M, Galvagno SM, Scalea T. Damage control resuscitation. Clin Exp Emerg Med. 2020 Mar;7(1):5-13. doi: 10.15441/ceem.19.089. Epub 2020 Mar 31. PMID: 32252128; PMCID: PMC7141982.
14. Foucher CD, Tubben RE. Lactic Acidosis. [Updated 2023 Jul 17]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK470202/.
15. Engstrom M, Schott U, Nordstrom CH, Romner B, Reinstrup P. Increased lactate levels impair the coagulation system — a potential contributing factor to progressive hemorrhage after traumatic brain injury. J Neurosurg Anesthesiol. 2006 Jul;18(3):2004. doi:10.1097/01.ana.0000211002.63774.8a. PMID: 16799348.
16. Andersen LW, Holmberg MJ, Berg KM, Donnino MW, Granfeldt A. In-Hospital Cardiac Arrest: A Review. JAMA. 2019 Mar 26;321(12):1200-1210. doi: 10.1001/jama.2019.1696. PMID: 30912843; PMCID: PMC6482460.
17. Makino J, Uchino S, Morimatsu H, Bellomo R. A quantitative analysis of the acidosis of cardiac arrest: a prospective observational study. Crit Care. 2005 Aug;9(4):R357-62. doi: 10.1186/cc3714. Epub 2005 May 23. PMID: 16137348; PMCID: PMC1269443.
18. Abramson D, Scalea TM, Hitchcock R, Trooskin SZ, Henry SM, Greenspan J. Lactate clearance and survival follo-
19. wing injury. J Trauma. 1993 Oct;35(4):584-8; discussion 588-9. doi: 10.1097/00005373-199310000-00014. PMID: 8411283.
20. Régnier MA, Raux M, Le Manach Y, Asencio Y, Gaillard J, De-villiers C, Langeron O, Riou B. Prognostic significance of blood lactate 
21. and lactate clearance in trauma patients. Anesthesiology. 2012 Dec;117(6):1276-88. doi: 10.1097/ALN.0b013e318273349d. PMID: 23168430.
22. McNamara JJ et al. Hyperglycemic response to trauma in combat casualties. The Journal of Trauma: Injury, Infection, and Critical Care. April 1971;11(4):337-339.
23. Dezman ZD, Comer AC, Smith GS, Narayan M, Scalea TM, Hirshon JM. Failure to clear elevated lactate predicts 24-hour mortality in trauma patients. J Trauma Acute Care Surg. 2015 Oct;79(4):580-5. doi: 10.1097/TA.0000000000000810. PMID: 26402531; PMCID: PMC4586044.
24. Lee SG, Song J, Park DW, Moon S, Cho HJ, Kim JY, Park J, Cha JH. Prognostic value of lactate levels and lactate clearance in sepsis and septic shock with initial hyperlactatemia: A retrospective cohort study according to the Sepsis-3 definitions. Medicine (Baltimore). 2021 Feb 19;100(7):e24835. doi: 10.1097/MD.0000000000024835. PMID: 33607851; PMCID: PMC7899836.
25. Vandromme MJ, Griffin RL, Weinberg JA, Rue LW 3rd, Kerby JD. Lactate is a better predictor than systolic blood pressure for determining blood requirement and mortality: could prehospital measures improve trauma triage? J Am Coll Surg. 2010 May;210(5):861-7,867-9. doi: 10.1016/j.jamcollsurg.2010.01.012. PMID: 20421067.
26. Vincent JL, Quintairos A. e Silva, Couto L et al. The value of blood lactate kinetics in critically ill patients: a systematic review. Crit Care. 2016;20:257. https://doi.org/10.1186/s13054-016-1403-5.