Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 20, №8, 2024

Вернуться к номеру

Діагностика й особливості лікування пейсмейкерної тахікардії

Авторы: Семенюк О.І. (1), Сороківський М.С. (2), Черняга-Ройко У.П. (2), Жарінов О.Й. (3)
(1) - Львівська обласна клінічна лікарня, м. Львів, Україна
(2) - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
(3) - Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Метою статті є аналіз клінічного випадку пацієнта із пейсмейкерною тахікардією (ПМТ). ПМТ може розвиватися лише у пацієнтів із двокамерним або трикамерним кардіостимулятором і збереженим вентрикулоатріальним проведенням. Механізмом ПМТ є штучне ріентрі за участю кардіостимулятора. Ретельне дообстеження пацієнта, холтерівське моніторування ЕКГ та перевірка кардіостимулятора є основними стратегічними підходами для коректного встановлення діагнозу ПМТ та диференціації її з іншими видами аритмій. Для запобігання виникненню ПМТ необхідно бути добре ознайомленим із антитахікардитичними алгоритмами роботи кардіостимуляторів різних моделей. Першочергово рекомендовано завжди вмикати алгоритми автоматичної детекції й усунення ПМТ, чого переважно вже достатньо для коректної роботи пристрою. За необхідності варто додатково розглянути такі варіанти, як перепрограмування післяшлуночкового передсердного рефрактерного періоду (PVARP) та А-В затримки. При адекватному програмуванні кардіостимулятора рецидивів ПМТ переважно вдається уникнути. Довготривалий прогноз у пацієнтів із ПМТ є сприятливим.

The purpose of this article is to analyze a clinical case of pacemaker-mediated tachycardia. It can develop only in patients with dual-chamber or biventricular pacemakers and preserved ventriculoatrial conduction. The mechanism of pacemaker-mediated tachycardia is re-entry between pacemaker and conduction system. A thorough examination of a patient, Holter ECG monitoring, and pacemaker interrogation are the main strategic approaches for correctly diagnosing PMT and differentiating it from other types of arrhythmias. To prevent the occurrence of PMT, it is necessary to be familiar with the antitachycardia algorithms of various pacemaker models. It is primarily recommended to always activate the algorithms for automatic detection and elimination of PMT, which is usually sufficient for the proper functioning of the device. If necessary, additional measures such as reprogramming the postventricular atrial refractory period and AV delay should be considered. With appropriate pacemaker programming, recurrences of PMT can mostly be avoided. The long-term prognosis for patients with PMT is favorable.


Ключевые слова

пейсмейкерна тахікардія; двокамерний кардіостимулятор; тахікардії з широкими комплексами; макро-ріентрі передсердні тахікардії; тахікардіоміопатія; серцева недостатність

pacemaker-mediated tachycardia; dual-chamber pacemaker; wide complex tachycardia; macro-reentrant atrial tachycardia; tachycardiomyopathy; heart failure


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Aktaa S, Abdin A, Arbelo E, Burri H, Vernooy K, Blomström-Lundqvist C, et al. European Society of Cardiology Quality Indicators for the care and outcomes of cardiac pacing: developed by the Working roup for Cardiac Pacing Quality Indicators in collaboration with the European Heart Rhythm Association of the European Society of Cardiology. Europace. 2022;24:165-72. doi: 10.1093/europace/euab193. PMID: 34455442; PMCID: PMC8742626.
  2. Srivastava R, Prasad A. Symptomatic Refractory Pacemaker Mediated Tachycardia, Cause and its Management. Interv Cardiol J. 2019;5(2):1.
  3. Bera D, Halder A, Ray A, Bhattacharyya D, Bhattacharyya K, Agarwal KK, et al. Endless loop tachycardia among patients with devices having advanced preventive algorithms: A case series and brief review. Pacing Clin Electrophysiol. 2024. doi: 10.1111/pace.15033. Online ahead of print.
  4. Abu-haniyeh A, Hajouli S. Pacemaker Mediated Tachycardia. StatPearls [Internet]. 2024 Treasure Island (FL): StatPearls Publishing.
  5. Gill R, Meghrajani V. Pacemaker-Mediated Tachycardia: A Case Report. Cureus. 2022;14(7):e26583. doi: 10.7759/cureus.26583.
  6. Monteil B, Ploux S, Eschalier R, Ritter P, Haissaguerre M, Koneru JN, et al. Pacemaker-Mediated Tachycardia: Manufacturer Specifics and Spectrum of Cases. Pacing Clin Electrophysiol. 2015;38(12):1489-98. doi: 10.1111/pace.12750. Epub 2015 Nov 5. PMID: 26403498.
  7. Alasti M, Machado C, Rangasamy K, et al. Pacemaker-mediated arrhythmias. J Arrhythmia. 2018;34:485-492. doi: 10.1002/joa3.12098. PMID: 30327693; PMCID: PMC6174501.
  8. Jastrzębski M. Pacemaker-mediated tachycardia: What is the mechanism? Pacing Clin Electrophysiol. 2018;41(11):1549-1551. doi: 10.1111/pace.13489. Epub 2018 Sep 19. PMID: 30191581.
  9. Richter S, Muessigbrodt A, Salmas J, Doering M, Wetzel U, Arya A, Hindricks G, Brugada P, Israel CW. Ventriculoatrial conduction and related pacemaker-mediated arrhythmias in patients implanted for atrioventricular block: an old problem revisited. Int J Cardiol. 2013;168(4):3300-8. doi: 10.1016/j.ijcard.2013.04.044. Epub 2013 Apr 29. PMID: 23639463.
  10. Oseran D, Ausubel K, Klementowicz PT, Furman S. Spontaneous endless loop tachycardia. Pacing Clin Electrophysiol. 1986;9(3):379-86. doi: 10.1111/j.1540-8159.1986.tb04492.x. PMID: 2423979.
  11. Whitaker J, Wright MJ, Tedrow U. Diagnosis and management of ventricular tachycardia. Clin Med (Lond). 2023;23(5):442-448. doi: 10.7861/clinmed.2023-23.5.Cardio3. Epub 2023 Sep 29. PMID: 37775174; PMCID: PMC10541285.
  12. Glikson M, Nielsen JC, Kronborg MB, Michowitz Y, Auricchio A, Barbash IM, et al., ESC Scientific Document Group. 2021 ESC Guidelines on cardiac pacing and cardiac resynchronization therapy: Developed by the Task Force on cardiac pacing and cardiac resynchronization therapy of the European Society of Cardiology (ESC) With the special contribution of the European Heart Rhythm Association (EHRA). Europ Heart J. 2021;42(35):3427-3520. doi: 10.1093/eurheartj/ehac075. PMID: 34455430.
  13. Kusumoto FM, Schoenfeld MH, Barrett CN, Edgerton JR, Ellenbogen KA, Gold MR, et al. 2018 ACC/AHA/HRS guideline on the evaluation and management of patients with bradycardia and cardiac conduction delay: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines and the Heart Rhythm Society. Heart Rhythm 2019;16:e128-e226. doi: 10.1016/j.jacc.2019.06.048. PMID: 30412709.

Вернуться к номеру