Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Архив офтальмологии Украины Том 12, №3, 2024

Вернуться к номеру

Удосконалення техніки антиглаукоматозних втручань шляхом використання шовного матеріалу, що саморозсмоктується, у пацієнтів із первинною відкритокутовою глаукомою

Авторы: Завгородня Н.Г. (1, 2), Діденко Л.Г. (1, 2)
(1) - Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, м. Запоріжжя, Україна
(2) - Клініка сучасної офтальмології «ВІЗУС», м. Запоріжжя, Україна

Рубрики: Офтальмология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Хірургічне лікування глаукоми направлене на досягнення цільового внутрішньоочного тиску та отримання стійкого гіпотензивного ефекту. Фіброзування фільтраційної подушки в ранньому та пізньому післяопераційному періоді призводить до пошуку нових технік удосконалення оперативного втручання. Мета: оцінити ефективність удосконаленої хірургічної техніки з використанням шовного матеріалу, що саморозсмоктується, у пацієнтів із первинною відкритокутовою глаукомою. Матеріали та методи. Робота з пацієнтами проводилась із дотриманням загальних вимог та положень щодо біоетики, які схвалені Першим національним конгресом з біоетики (Київ, 2001). Від кожного пацієнта була отримана інформована згода. В обстеженні брали участь 49 пацієнтів (47 очей), що страждали на первинну відкритокутову глаукому. Основна група — 25 хворих (27 очей) з некомпенсованою відкритокутовою глаукомою, у яких антиглаукоматозна операція виконувалась із використанням шовного матеріалу, що саморозсмоктується. Контрольна група — 24 пацієнти (20 очей), у яких антиглаукоматозна операція виконувалась класичним способом без використання полігліколіду. Обстеження проводились до операції, кожний тиждень протягом місяця після операції, а далі — через 3, 6, 12, 18 та 24 тижні. Крім стандартних методів, офтальмологічне обстеження включало тонографію на електронному тонографі Pneumatonometr Model 30 (Reichert, USA), контроль морфологічного стану фільтраційної подушки проводили шляхом комп’ютерної томографії за допомогою DRI OCT Triton (Topcon, Japan) та Visante OCT (Carl Zeiss, Germany). Результати. В основній групі в післяопераційному періоді внутрішньоочний тиск (ВОТ) було стабілізовано, його рівень не перевищував 22 мм рт.ст., тоді як у контрольній групі через 6 місяців після операції відзначалось зростання середньостатистичного ВОТ на рівні 28,1 мм рт.ст. Коефіцієнт легкості відтоку в післяопераційному періоді в основній групі був більш сталим та становив 0,26 ± 0,06 мм3/хв/мм рт.ст., а у контрольній групі спостерігалось зниження до 0,19 ± 0,08 мм3/хв/мм рт.ст., що свідчило про дестабілізацію гідродинамічних процесів. Висновки. Техніка антиглаукоматозних втручань, удосконалена шляхом використання шовного матеріалу, що саморозсмоктується, є більш ефективною в пацієнтів із первинною відкритокутовою глаукомою порівняно з антиглаукоматозною операцією, що виконується класичним способом.

Background. Surgical treatment of glaucoma is aimed at achieving target intraocular pressure and obtaining a sustained hypotensive effect. Fibrosis of the filtering bleb in the early and late postoperative period leads to the search for new techniques to improve surgeries. The purpose was to assess the effectiveness of an improved surgical technique using absorbable suture material in patients with primary open-angle glaucoma. Materials and methods. Work with patients was carried out in compliance with the general requirements and provisions of bioethics, which were approved by the First National Congress on Bioethics (Kyiv, 2001). Informed consent was obtained from each patient. Forty-nine individuals (47 eyes) with primary open-angle glaucoma took part in the study. The main group included 25 patients (27 eyes) with uncompensated open-angle glaucoma who underwent antiglaucomatous surgery using absorbable suture material. Control group consisted of 24 patients (20 eyes), in whom antiglaucomatous surgery was performed in a classical way without using of polyglycolide. Examinations were performed before surgery, each week after it for a month and then at 3, 6, 12, 18 and 24 weeks. In addition to standard methods, ophthalmic examination included tonography on an electronic Model 30 Pneumatonometr (Reichert, USA), control of the morphological state of the filtering bleb was carried out by computer tomography using DRI OCT Triton (Topcon, Japan) and Visante OCT (Carl Zeiss, Germany). Results. In the main group in the postoperative period, the intraocular pressure stabilized, its level did not exceed 22 mm Hg, while in the control group, there was an increase in the average indicator to 28.1 mm Hg six months after surgery. The coefficient of the outflow facility in the postoperative period in the main group was more stable and amounted to 0.26 ± 0.06 mm3/min/mm Hg, and in the control group, there was a decrease to 0.19 ± 0.08 mm3/min/mm Hg, which indicated destabilization of hydrodynamic processes. Conclusions. The technique of antiglaucomatous surgeries improved by using absorbable suture material is more effective in patients with primary open-angle glaucoma compared to classic antiglaucomatous surgery.


Ключевые слова

первинна відкритокутова глаукома; антиглаукоматозна операція; внутрішньоочний тиск

primary open-angle glaucoma; antiglaucomatous surgery; intraocular pressure


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Terminology and Guidelines for Glaucoma. 5th ed. PubliComm; 2020. European Glaucoma Society. 162-163, 167-168.
  2. Terminology and Guidelines for Glaucoma. 4th ed. PubliComm; 2018. European Glaucoma Society. 197.
  3. Завгородня Н.Г., Пасечникова Н.В. Первинна глаукома. Новий погляд на стару проблему: монографія. Запоріжжя — Одеса: Орбита-ЮГ, 2008. 132-133, 139.
  4. Brian A. Francis, Steven R. Sarkisian Jr., James C. Tan. Mini–mally invasive glaucoma surgery. Practical guide. New York: Thieme; 2017. 57-63, 67-68.
  5. Tarek M. Shaarawy, Mark B. Sherwood, Roger A. Hitchings, Jonathan G. Crowston. Glaucoma. 2nd ed. London: Elsevier Saunders; 2015. 1200.
  6. Wisam A. Shihadeh. Atlas of glaucoma surgery. New Delhi: Jaypee brothers; 2006. 45-57.
  7. Musch D.C., Gillespie B.W., Lichter P.R., Niziol L.M., Janz N.K. Visual field progression in the Collaborative Initial Glaucoma Treatment Study the impact of treatment and other baseline factors. Ophthalmology. 2009 Feb. 200-207.
  8. Parul Ichhpujani, ed. Glaucoma. Current Practices in Ophthalmology. Springer; 2019. 77-90.
  9. Tatjana C. Jakobs, ed. Glaucoma. Methods and protocols. Humana Press; 2018. 136-160.
  10. Christopher A. Gircin. Glaucoma. Basic and clinical science course 2019–2020. American academy of ophthalmology, 2019. 224-243.
  11. Angelo P. Tanna. Glaucoma. Basic and clinical science course 2020–2021. American academy of ophthalmology, 2020. 256-284.
  12. JoAnn A. Giaconi, Simon K. Law, Kouros Nouri-Mahdavi. Pearls of Glaucoma management. Springer; 2016. 339-384.
  13. Malik Y. Kahook, Joel S. Schuman. Chandler and Grant’s Glaucoma. 6th ed. NJ USA: SLACK; 2021. 553-571.
  14. Pinakin Gunvant. Glaucoma. Current clinical and research aspects. InTeCH; 2011. 325-360.
  15. Keith Barton, Roger A. Hitchings. Medical Management of glaucoma. Springer Healthcare; 2013. 96-99.
  16. Новицький І.Я., Рудавська Л.М., Новицький І.М. Оцінка ефективності антиглаукомних операцій. Офтальмологічний журнал. 2016. 31-35.

Вернуться к номеру