Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 21, №1, 2025

Актуальність. Бойові дії, що відбуваються в Україні, ставлять перед анестезіологами велику кількість питань щодо надання медичної допомоги постраждалим із вибуховою травмою. Вибухова травма є комбінованою за патогенезом і поєднаною за локалізацією. Вона виникає внаслідок сукупної ушкоджуючої дії на організм людини ударної хвилі, газових струменів, вогню, токсичних продуктів вибуху та горіння, уламків корпусу боєприпасів, вторинних снарядів. Цей вид травми часто поєднується із пошкодженням 2–4 анатомічних ділянок та подеколи більше. Причому більша частина госпітальної допомоги надається в умовах цивільних лікарень, що розташовані поруч із зонами проведення бойових дій. Мета: зниження летальності шляхом вибору технології анестезії та інтраопераційної інтенсивної терапії у потерпілих від вибухової травми залежно від тяжкості вибухової травми та їхнього стану. Матеріали та методи. Протягом січня — грудня 2023 року до операційних Запорізької обласної клінічної лікарні надійшло 1059 постраждалих від вибухової травми (1040 чоловіків, 19 жінок), які оцінені за шкалою ГКО (стандартизована система оцінки тяжкості травми та стану постраждалих). Виконано 1071 операцію. На 1 анатомічній ділянці виконано 593 операції; 2 — 292; 3 — 118; 4 — 49; 5 — 19. Під час оцінки стану пацієнтів за шкалою ГКО встановлено, що у 106 потерпілих було до 10 балів; 11–19 балів було у 201 потерпілого; 20–29 балів мали 402 пацієнти; понад 30 балів — 350 потерпілих. Результати. До операції мала місце нормотензія та помірна тахікардія. Однак у 202 постраждалих систолічний артеріальний тиск був меншим за 90 мм рт.ст., що потребувало застосування симпатоміметиків та інфузійної терапії кристалоїдами та колоїдами. Протягом операції у 202 пацієнтів продовжували застосовувати симпатоміметики та їх комбінації. Норадреналін був застосований у 148 пацієнтів у дозі від 0,1 до 0,4 мкг/кг/хв, допамін — у 39, адреналін — у 4, мезатон — у 11 постраждалих у болюсних дозах 20–100 мкг. Показники систолічного, діастолічного, пульсового, середнього артеріального тиску та частоти серцевих скорочень на етапі завершення операції вірогідно не відрізнялися від вихідних. До операції у постраждалих був субкомпенсований метаболічний та дихальний ацидоз, збільшення концентрації лактату (3,6 ± 0,1 ммоль/л). На етапі операції явища метаболічного ацидозу наростали, зберігалися дихальний ацидоз та збільшення рСО2 у крові. Концентрація лактату у крові вірогідно зростала, у середньому до 4,0 ± 0,1 ммоль/л (р < 0,001). Висновки. Оцінка тяжкості стану потерпілих за шкалою ГКО дозволяє вибрати технологію анестезії з урахуванням впливу препаратів для наркозу, що використовуються, на гемодинаміку. На етапах лікування постраждалих від вибухової травми вдалося зберегти нормотензію завдяки інфузійно-трансфузійній терапії та вазопресорній підтримці. Наприкінці операції змішаний декомпенсований ацидоз та підвищення лактату спонукають до подальшого лікування у відділенні інтенсивної терапії.

Background. The combat operations taking place in Ukraine present many questions to anesthesiologists regarding the medical assistance to the injured with blast injury. Explosive trauma is combined in pathogenesis and localization. It occurs as a result of the combined damaging effect on the human body of shock wave, gas jets, fire, toxic explosion and combustion pro-ducts, ammunition casing fragments, secondary projectiles. This type of trauma is often combined with damage to 2–4 anatomical areas and sometimes more. Moreover, the hospital care is mostly provided in civilian hospitals located next to the combat operation zone. Aim: reduction of mortality by choosing the anesthetic technology and intraoperative intensive care in victims of explosive trauma, depending on its severity and their condition. Materials and methods. During January-December 2023, 1059 (1040 men, 19 women) victims of explosive injuries who were examined according to the GKO scale (a standardized system for assessing the severity of injuries and the patient condition) were admitted to the operating rooms of the Zaporizhzhia Regional Clinical Hospital. 1071 surgeries were performed: in 1 anatomical area — 593 operations; in 2 — 292; in 3 — 118; in 4 — 49; in 5 — 19. When assessing the patient condition on the GKO scale, 106 patients had up to 10 points; 201 had 11–19 points; 402 had 20–29 points; 350 had more than 30 points. Results. Before the operation, there was normotension and moderate tachycardia. However, 202 victims had a systolic blood pressure of less than 90 mm Hg, which required the use of sympathomimetics and infusion therapy with crystalloids and colloids. Sympathomimetics and their combinations continued to be used during the surgery in 202 patients. Norepinephrine was used in 148 patients in a dose of 0.1–0.4 μg/kg/min, dopamine — in 39, adrenaline — in 4, mezaton — in 11 victims in bolus doses of 20–100 μg. The indicators of systolic, diastolic, pulse, mean arterial pressure and heart rate at the completion operative stage did not differ significantly from the baseline. Before the surgery, the victims had subcompensated metabolic and respiratory acidosis, increased lactate concentration (3.6 ± 0.1 mmol/l). During the operation, the metabolic acidosis phenomena increased, respiratory acidosis and an increase in pCO2 in the blood persisted. The blood lactate concentration increased significantly, on average up to 4.0 ± 0.1 mmol/l (р < 0.001). Conclusions. Assessment of the victim severity according to the GKO scale allows choosing the anesthesia technology taking into account the hemodynamic effect of anesthetics. During treatment of blast injury victims, it was possible to maintain normotension thanks to infusion-transfusion therapy and vasopressor support. At the end of the operation, mixed decompensated acidosis and increased lactate required further treatment in the intensive care unit.

вибухова травма; оцінка тяжкості стану постраждалих; анестезія

explosive injury; assessment of injuries severity; anesthesia

1. Champion H, Holcomb J, Young L. Injuries from explosions: physics, biophysics, pathology, and required research focus. J Trauma. 2009;66:1468-1477. doi: 10.1097/TA.Ob013e3181a27e7f.
2. Wolf SJ, Bebarta VS, Bonnett CJ, et al. Blast injuries. Lancet. 2009;374:405-415. doi: 10.1016/S0140-6736(09)60257-9.
3. Plurad DS. Blast injury. Mil. Med. 2011;176(3):276-282. doi: 10.7205/milmed-d-10-00147.
4. Scott TE, Kirkman E, Haque M, Gibb IE, Vahoney P, Hardman JG. Primary blast lung injury — a review. BJA. 2017;118(3):311-316. doi: 10.1093/bja/aew385.
5. Гур’єв С.О., Кравцов Д.І., Казачков В.Є., Ордатій А.В. Мінно-вибухова травма внаслідок сучасних бойових дій на прикладі Антитерористичної операції на Сході України. Повідомлення 1. Клініко-епідеміологічна характеристика постраждалих із мінно-вибуховою травмою на ранньому госпітальному етапі надання медичної допомоги. Травма. 2015;6(16):5-8.
6. Гур’єв С.О., Кравцов Д.І. Стандартизована оцінка тяжкості вогнепальних та мінно-вибухових пошкоджень, що виникли внаслідок сучасних бойових дій. Травма. 2016;3(17):65-68. doi: 10.22141.1608-1706.3.17.2016.75777.
7. Усенко Л.В., Шифрин Г.А. Концепция антиноцицептивного обезболивания. К.: Здоров’я, 1993:192.
8. Хижняк А.А. Концентрация оксибутирата натрия при наркозе в условиях хирургической кровопотери: диссертация ... канд. мед. наук: 14.0037. Харьков, 1979:123.
9. Klein AA, Meek T, Allcock E, Cook T, Msncher N, Morris C, Young P. Recommendations for standards of monitoring during anesthesia and recovery. Anaesthesia. 2021;76(9):1212-1223. doi: 10.1111/anae.15501.
10. Malley W. Clinical blood gases: assessment and intervention. 2nd ed. Elsevier Saunders, 2004:523.
11. De Kock M, Lavand’homme P, Waterloss H. Balan-ced analgesia in the perioperative period: is there a place for ketamine? Pain. 2001;92(3):373-380. doi: 10.1016/s0304-3959(01)00278-0.
12. Wu I, Huang X, Sun I. The efficacy of N-methyl-Daspartate receptor antagonists on improving the postoperative pain intensity and satisfaction after remifentanil-based anesthesia in adults; a meta-analysis. J Clin Anesth. 2015;27(4):311-324. doi: 10.1016/j.jclinane.2015.03/020.