Международный неврологический журнал Том 21, №1, 2025
Вернуться к номеру
Оцінка депресії та тривоги у хворих на розсіяний склероз залежно від тяжкості захворювання за шкалою EDSS
Авторы: Лафаренко М.Я.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
Рубрики: Неврология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Актуальність. Проведене дослідження спрямоване на аналіз впливу ступеня тяжкості розсіяного склерозу (РС) за шкалою EDSS на фізичний і психоемоційний стан хворих, зокрема на рівень депресії, тривоги та самооцінки стану здоров’я. Мета: визначення особливостей психоемоційного та фізичного стану хворих на РС залежно від ступеня тяжкості захворювання за шкалою EDSS із застосуванням стандартизованих шкал оцінки депресії та тривоги. Матеріали та методи. Досліджено 103 хворі із вірогідним діагнозом РС, розподілених на три групи залежно від ступеня тяжкості за шкалою EDSS: легкий (n = 54), середньої тяжкості (n = 31) та тяжкий РС (n = 18). Психоемоційний стан оцінювали за госпітальною шкалою тривоги та депресії (HADS), опитувальником депресії Бека (BDI) та анкетою PHQ-9. Результати. Пацієнти із легким ступенем тяжкості РС частіше оцінювали свій стан здоров’я як хороший, тоді як хворі з середнім ступенем частіше відзначали посередній стан, а хворі з тяжким ступенем — поганий стан здоров’я. Найвищі медіанні бали депресії (10,5 [7; 11] балів) та поширеність клінічно вираженої депресії (50,00 %) зафіксовані серед хворих із тяжким ступенем РС. У пацієнтів із середнім ступенем тяжкості РС частіше спостерігалася субклінічна тривога (35,48 %), що перевищує відповідні показники у хворих із легким ступенем тяжкості. Виявлено, що депресія та тривога мають різну динаміку залежно від ступеня тяжкості захворювання, причому психологічний тягар значно зростає з прогресуванням РС. Висновки. Результати дослідження підкреслюють необхідність врахування ступеня тяжкості РС у контексті фізичного та психоемоційного стану хворих на РС. Дані свідчать про потребу у впровадженні комплексних підходів до лікування, які включають не лише медичні втручання, а й психосоціальну підтримку, спрямовану на зменшення депресії, тривоги та втоми. Отримані висновки створюють основу для подальших досліджень, спрямованих на вдосконалення індивідуалізованих стратегій терапії РС.
Background. The study was aimed at analyzing the impact of multiple sclerosis (MS) severity according to the Expanded Disability Status Scale (EDSS) on the physical and psycho-emotional state of patients, in particular on the level of depression, anxiety and self-assessment of health status. Objective: to determine the features of the psycho-emotional and physical state of patients with MS depending on disease severity on the EDSS and using standardized depression and anxiety assessment scales. Materials and methods. The cohort comprised 103 individuals with a confirmed MS diagnosis, categorized into three groups based on EDSS-assessed severity: mild (n = 54), moderate (n = 31), and severe (n = 18). Psychological state was assessed using the Hospital Anxiety and Depression Scale, the Beck Depression Inventory, and the Patient Health Questionnaire-9. Results. Patients with mild MS predominantly rated their health as good, whereas those with mo-derate MS frequently reported a fair condition, and individuals with severe MS commonly identified their health as poor. Notably, the highest median depression scores (10.5 [7; 11] points) and prevalence of clinically significant depression (50.00 %) were observed in the severe MS group. Subclinical anxiety was disproportionately prevalent among patients with moderate MS (35.48 %) compared to those with mild MS (14.81 %). The analysis revealed distinct trajectories for depression and anxiety depending on disease severity, with psychological distress intensifying in tandem with MS progression. Conclusions. The findings underscore the critical necessity of integrating MS severity into holistic assessments of physical and psycho-emotional health. The data advocate for comprehensive treatment paradigms encompassing both medical interventions and targeted psychosocial support to ameliorate depression, anxiety, and fatigue. These insights establish a framework for advancing personalized therapeutic strategies in MS management.
розсіяний склероз; депресія; тривога; шкала депресії Бека; госпітальна шкала тривоги і депресії; розширена шкала інвалідності (Expanded Disability Status Scale)
multiple sclerosis; depression; anxiety; Beck Depression Inventory; Hospital Anxiety and Depression Scale; Expanded Disability Status Scale