Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Международный неврологический журнал Том 21, №1, 2025

Вернуться к номеру

Оцінка нейромодуляторних ефектів при тривалому курсі лікування цитиколіном у пацієнтів з хворобою дрібних судин головного мозку

Оцінка нейромодуляторних ефектів при тривалому курсі лікування цитиколіном у пацієнтів з хворобою дрібних судин головного мозку

Авторы: Боженко Н.Л.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Хвороба дрібних судин головного мозку (ХДС ГМ) є поширеною патологією, яка виникає внаслідок пошкодження дрібних судин головного мозку, що призводить до його хронічної ішемії. ХДС ГМ пов’язана із 25 % випадків ішемічних інсультів і 45 % — судинної деменції. Основними симптомами ХДС ГМ є порушення пам’яті, розлади уваги, перепади настрою, порушення ходи, нервово-психічні розлади. Фармакологічні підходи до лікування ХДС ГМ залишаються недостатньо вивченими і базуються на обмеженій кількості досліджень низької якості. Цитиколін є нейропротекторним засобом, що використовується для поліпшення когнітивних функцій і підтримки структури нейронів. Як прекурсор фосфатидилхоліну він сприяє стабілізації клітинних мембран, зменшенню ішемічного пошкодження й підтримує структурну цілісність нейронів. Крім того, препарат стимулює синтез ацетилхоліну, важливого нейромедіатора в процесах пам’яті та навчання. Кілька досліджень і метааналізів продемонстрували позитивний вплив цитиколіну на когнітивні, емоційні та поведінкові розлади, які часто асоціюються з ХДС ГМ, що робить цей препарат перспективним засобом у терапії цієї патології. Нещодавно в Україні зареєстровано новий препарат цитиколіну у формі перорального розчину — Нейроцитин® С 200 мл. Для оцінки його клінічної ефективності при тривалому (20-денному) застосуванні в осіб із ураженням дрібних судин головного мозку розпочинається популяційне дослідження «Оцінка нейромодуляторних ефектів під час тривалого лікування цитиколіном у пацієнтів із ХДС ГМ». Мета: підтвердити клінічну ефективність і безпеку тривалого застосування препарату Нейроцитин® С у лікуванні пацієнтів із хронічними цереброваскулярними порушеннями (хворобою дрібних судин головного мозку). Матеріали та методи. Це клінічне дослідження проводиться як багатоцентрове післяреєстраційне обсерваційне (неінтервенційне) відкрите непорівняльне клінічне. Пацієнти проходитимуть комплексні, клінічні та параклінічні обстеження. Усі вони отримають найкраще лікування відповідно до національних рекомендацій і стандартів, затверджених Міністерством охорони здоров’я під час дослідження. Популяція пацієнтів. Особи з хронічними цереброваскулярними порушеннями (хворобою дрібних судин головного мозку) будуть включені в дослідження в окремих центрах України. Критерії ефективності та змінні. Основною змінною є зменшення інтенсивності симптомів або їх зникнення і поліпшення загального стану пацієнта. Первинні кінцеві точки ефективності досліджуваного препарату. Первинною кінцевою точкою є обстеження за допомогою госпітальної шкали тривоги й депресії та Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій, яке лікар проводитиме амбулаторно для підвищення рівня доказовості препарату Нейроцитин® С до та після терапії. Вторинні кінцеві точки ефективності досліджуваного препарату. Вторинними кінцевими точками є ефективність втручання та безпека, переносимість препарату; зміни супутньої симптоматики. Висновки. Хвороба дрібних судин головного мозку є поширеною патологією. Фармакологічні підходи до її лікування залишаються недостатньо вивченими та базуються на обмеженій кількості випробувань низької якості. Дослідження показали, що застосування цитиколіну у відповідних дозах добре переноситься та зменшує вираженість когнітивних, емоційних і поведінкових розладів, які є характерними симптомами ХДС ГМ. Вивчення ефективності, безпеки та переносимості препарату Нейроцитин® С у лікуванні пацієнтів із хворобою дрібних судин головного мозку сприятиме розумінню ролі нейропротекторної терапії в перебігу цієї патології.

Background. Cerebral small vessel disease (CSVD) is a common pathology resulting from damage to small cerebral vessels, leading to chronic brain ischemia. CSVD is associated with 25 % of ischemic strokes and 45 % of vascular dementia cases. The main symptoms of CSVD include memory impairment, attention deficits, mood swings, gait disturbances, and neuropsychiatric disorders. Pharmacological approaches to treating CSVD are poorly studied and based on a limited number of low-quality studies. Citicoline is a neuroprotective agent used to improve cognitive functions and support neuronal structure. As a precursor of phosphatidylcholine, it helps stabilize cell membranes, reduce ischemic damage, and maintain neuronal structural integrity. It also stimulates the synthesis of acetylcholine, an important neurotransmitter in memory and learning processes. Several studies and meta-analyses have demonstrated the positive effects of citicoline on cognitive, emotional, and behavioral disorders which are often associated with CSVD. This makes citicoline a promising agent for CSVD therapy. Recently, a new citicoline preparation in the form of an oral solution, Neurocitin® C 200 ml, was registered in Ukraine. To assess its clinical efficacy during long-term (20-day) use in patients with cerebral small vessel disease, a population study titled “Evaluation of neuromodulatory effects during long-term citicoline treatment in patients with CSVD” is starting. Objective: to confirm the clinical efficacy and safety of long-term use of Neurocitin® C in the treatment of patients with chronic cerebral vascular disorders (cerebral small vessel disease). Materials and methods. This clinical study is conducted as a multicenter post-registration observational (non-interventional) open-label non-comparative clinical trial. Patients undergo multimodal, clinical, and paraclinical examinations. All patients receive the best standard medical management according to national guidelines and standards approved by the Ministry of Health at the time of the study. Patient population. Patients with chronic cerebral vascular disorders (cerebral small vessel disease) will be included in selected centers in Ukraine. Efficacy criteria and variables. The main variable is the reduction in symptom intensity or cessation, and improvement in the overall condition. Primary efficacy endpoints of the investigational drug. The primary endpoint is the examination using the Hospital Anxiety and Depression Scale and Montreal Cognitive Assessment, conducted by a physician in outpatient practice to increase the level of evidence for Neurocitin® C before and after the therapy. Secondary efficacy endpoints of the investigational drug. The secondary endpoints were efficacy of the intervention and safety, tolerability of the drug; changes in concomitant symptoms. Conclusions. Cerebral small vessel disease is a common pathology. Pharmacological approaches to treating CSVD are poorly studied and based on a limited number of low-quality research. Studies have shown that the use of citicoline in appropriate doses is well tolerated and reduces the severity of cognitive, emotional, and behavioral disorders, which are common symptoms of CSVD. The study of the efficacy, safety, and tolerability of Neurocitin® C in the treatment of patients with cerebral small vessel disease will improve understanding of the role of neuroprotective therapy in the course of this pathology.


Ключевые слова

хвороба дрібних судин головного мозку; цитиколін; когнітивні порушення; нейропротекція; Нейроцитин® С; деменція; нейрозапалення; реабілітація

cerebral small vessel disease; citicoline; cognitive impairment; neuroprotection; Neurocitin® C; dementia; neuroinflammation; rehabilitation

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.21.1.2025.1158
Протокол відкритого багатоцентрового післяреєстраційного обсерваційного (неінтервенційного) постмаркетингового рандомізованого дослідження з оцінкою кінцевого результату ефективності, безпеки, переносимості лікарського засобу Нейроцитин® С при лікуванні пацієнтів з хронічними судинними церебральними розладами (хворобою дрібних судин головного мозку).

Обґрунтування

Хвороба дрібних судин головного мозку (ХДС ГМ) — це патологія, що характеризується ураженням дрібних артерій, артеріол, капілярів та венул головного мозку. Вона є однією з головних причин хронічної цереброваскулярної недостатності та когнітивних порушень. Причинами її розвитку можуть бути артеріальна гіпертензія, діабет, атеросклероз, а також старіння. У патогенезі мають значення ураження судин, які призводять до хронічної ішемії мозку, що викликає пошкодження білої речовини та в подальшому утворення лакунарних інфарктів. Пацієнти можуть скаржитися на когнітивні розлади (порушення пам’яті, уваги, концентрації), емоційну лабільність (часті зміни настрою, депресивні прояви, проблеми зі сном), порушення рівноваги, сповільнену ходу, шум у вухах та постійний головний біль, а також на рухові та чуттєві порушення. Ознаки ХДС ГМ нерідко знаходять випадково під час КТ або МРТ головного мозку в осіб без явного неврологічного анамнезу, внаслідок чого ураження називають мовчазними або прихованими. Також при цьому подальше психоневрологічне обстеження може виявити ознаки або симптоми нейрокогнітивної дисфункції, розлади настрою чи поведінки, порушення ходи, інші рухові розлади, екстрапірамідні симптоми, апатію, депресію та загальне зниження продуктивності, які раніше пов’язували з нормальним старінням. Для діагностики використовується магнітно-резонансна томографія, яка дозволяє виявити мікроінфаркти, лейкоареоз та зміни у білій речовині. Основні підходи включають контроль артеріального тиску, метаболічну терапію, а також використання нейропротекторів, таких як цитиколін, для поліпшення когнітивних функцій і зменшення наслідків ішемії. До 20 % безсимптомних людей похилого віку мають МРТ-ознаки судинних лакун, що понад удвічі підвищує ризик подальшого інсульту та деменції. Хвороба дрібних судин головного мозку є важливою причиною когнітивного зниження та може призводити до судинної деменції, тому своєчасна діагностика та лікування мають ключове значення.
Цитиколін є нейропротекторним засобом, який застосовується для поліпшення когнітивних функцій і підтримки нейрональної структури при хворобі дрібних судин мозку. Дана патологія характеризується ураженням дрібних судин, що призводить до хронізації процесу, а саме до когнітивних порушень, і може бути причиною судинної деменції.
Цитиколін як прекурсор фосфатидилхоліну сприяє стабілізації клітинних мембран, зменшенню пошкоджень, викликаних ішемією, та підтримці структурної цілісності нейронів. Препарат також стимулює синтез ацетилхоліну, який є важливим нейротрансмітером у процесах пам’яті та навчання.
У 2004 р. опубліковано результати систематичного кокранівського огляду, присвяченого ефективності та безпеці цитиколіну у лікуванні когнітивних, емоційних та поведінкових порушень, пов’язаних з хронічними церебральними розладами у людей похилого віку. У систематичний огляд було включено 12 рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень за участю 942 пацієнтів літнього віку з відповідними порушеннями внаслідок хронічних церебральних розладів. Завданням авторів була оцінка впливу терапії цитиколіном на увагу, пам’ять, поведінку, самоконтроль, загальний стан пацієнта, а також визначення безпеки та можливих побічних ефектів цитиколіну. Побічні ефекти цитиколіну відзначались значно рідше, ніж при використанні плацебо. Зроблено висновок, що терапія цитиколіном безпечна і добре переноситься пацієнтами. Автори огляду наголосили, що загалом цитиколін чинить помірний і стійкий позитивний вплив на хронічні цереброваскулярні розлади, особливо розлади пам’яті, розумових здібностей та контролю за поведінкою.
У 2015 р. опубліковано результати відкритого багатоцентрового дослідження IDEALE, проведеного в Італії. Його особливість — тривалий період спостереження пацієнтів (9 міс.). Метою було визначення ефективності та безпеки пероральної форми цитиколіну у пацієнтів літнього віку із когнітивним порушенням судинного генезу легкого ступеня. Автори дослідження дійшли висновку, що цитиколін — ефективний препарат, який має хорошу переносимість у лікуванні когнітивних порушень судинного генезу та може бути рекомендований для клінічного застосування.
Основні клінічні ефекти цитиколіну:
1. Нейропротекція. Цитиколін зменшує вивільнення ексайтотоксичних амінокислот (наприклад, глутамату), що запобігає загибелі нейронів через ексайтотоксичність. Також цитиколін знижує ступінь пошкодження нейронів під час ішемії будь-якого генезу (гострої та хронічної) за рахунок стабілізації клітинних мембран і зменшення рівня вільних радикалів.
2. Регрес когнітивних розладів:
— цитиколін сприяє синтезу ацетилхоліну, поліпшуючи когнітивні функції, такі як пам’ять, увага та здатність до навчання;
— цитиколін регулює функціонування дофамінової системи, що важливо для моторики й емоційної стабільності.
3. Зменшення нейрозапалення. Цитиколін знижує продукцію факторів запалення, як-от інтерлейкін-1β (IL-1β) і фактор некрозу пухлини α (TNF-α), що часто викликають судинні ушкодження.
4. Поліпшення енергетичного метаболізму мозку:
— цитиколін стимулює вироблення аденозинтрифосфату (АТФ), необхідного для підтримання нормального функціонування клітин;
— цитиколін поліпшує утилізацію глюкози та кисню у тканинах мозку.
5. Підтримання нейропластичності. Цитиколін сприяє нейрогенезу та поліпшує здатність мозку до адаптації, що є ключовим у компенсаторному відновленні когнітивних функцій.
6. Антиапоптичний ефект. Цитиколін запобігає програмованій загибелі нейронів (апоптозу), активуючи механізми виживання нейронів.
Таким чином, цитиколін є ефективним засобом для лікування когнітивних порушень, пов’язаних із хворобами дрібних судин головного мозку, завдяки своїм нейропротекторним, протизапальним і когнітивно-стимулюючим властивостям. Це робить його цінним компонентом комплексної терапії таких захворювань. Цитиколін має широкий спектр показань завдяки його багатофункціональній дії, що включає поліпшення метаболізму мозку, зниження нейродегенеративних процесів і підтримання когнітивних функцій. Він є важливим компонентом терапії при різних неврологічних захворюваннях, особливо тих, що супроводжуються когнітивними та судинними порушеннями.
Цитиколін застосовується на реабілітаційному етапі після гострих станів. Препарат поліпшує функціональне відновлення пацієнтів, знижує ризик інфаркту мозку та сприяє зменшенню неврологічного дефіциту. Цитиколін ефективний при захворюваннях дрібних судин мозку, які призводять згодом до хронічної ішемії та когнітивних розладів. Препарат сприяє поліпшенню кровообігу в мікроциркуляторному руслі та зменшенню наслідків хронічної гіпо–ксії. Цитиколін використовується для лікування захворювань зорового нерва, таких як глаукома, і сприяє збереженню зорових функцій завдяки його нейропротекторним властивостям. Препарат може бути призначений при тривожних розладах і депресії, що супроводжуються когнітивними порушеннями, завдяки його здатності поліпшувати мозкову діяльність і настрій.
Схематичне зображення дії цитиколіну на інгібування апоптозу, а також посилення процесів ангіогенезу, нейрогенезу, гліагенезу, синаптогенезу та модуляції нейромедіаторів показане на рис. 1.
В Україні нещодавно було зареєстровано новий препарат цитиколіну у вигляді перорального розчину — Нейроцитин® С 200 мл. Для оцінки його клінічної ефективності при тривалому (20-денному) застосуванні у пацієнтів із хворобою дрібних судин головного мозку стартує популяційне дослідження «Оцінка нейромодуляторних ефектів при тривалому курсі лікування цитиколіном у пацієнтів з ХДС ГМ».
Мета: підтвердження клінічної ефективності та безпеки застосування тривалої терапії препаратом Ней-роцитин® С при лікуванні пацієнтів з хронічними судинними церебральними розладами (хворобою дрібних судин головного мозку).
Завдання дослідження:
— вивчення клінічної ефективності досліджуваного препарату у лікуванні пацієнтів з хронічними судинними церебральними розладами (хворобою дрібних судин головного мозку);
— вивчення безпеки та побічних ефектів досліджуваного препарату.

Матеріали та методи

Дизайн
Дане клінічне дослідження проводиться як багатоцентрове післяреєстраційне обсерваційне (неінтервенційне) відкрите непорівняльне клінічне дослідження. Пацієнти піддаються мультимодальному, клінічному, параклінічному обстеженню (табл. 1). Потенційним учасникам випробування мають донести умови дослідження. Учасники перед початком дослідження мають дати письмову інформовану згоду на участь у постмаркетинговому дослідженні. Процедура рандомізації дизайном цього дослідження не передбачена. Дослідник кожному пацієнту задля забезпечення його анонімності надає індивідуальний код пацієнта. Індивідуальний код пацієнта має таку структуру: перша цифра — номер клінічної бази/центру, потім ставиться дефіс та порядковий номер пацієнта (наприклад, 1-32, 2-12, де цифри 1 та 2 — це номер клінічної бази/центру; 32 та 12 — порядкові номери пацієнтів, включених у дослідження).
Усі пацієнти отримають найкращий стандарт медичного менеджменту згідно з національними настановами і стандартами, затвердженими МОЗ на момент проведення дослідження. Письмові інформовані згоди отримуватимуть у всіх пацієнтів чи їх законних представників перед виконанням будь-яких процедур, що стосуються дослідження.
Популяція пацієнтів, критерії включення та виключення
Пацієнти з хронічними судинними церебральними розладами (хворобою дрібних судин головного мозку) будуть охоплені у відібраних центрах в Україні. Ключові критерії відбору, включення/виключення пацієнтів надані нижче.
Критерії включення:
— підписана інформована згода пацієнта на його участь у клінічному дослідженні;
— пацієнти чоловічої та жіночої статі віком 40–85 років (включно) із встановленим діагнозом, яким показана терапія Нейроцитином® С;
— час початку симптомів;
— оцінка клінічна (неврологічний статус);
— оцінка за допомогою опитувальників — шкал HADS та MoCA.
Критерії виключення:
— підвищена чутливість до цитиколіну або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу;
— підвищений тонус парасимпатичної нервової системи;
— прийом лікарських засобів, що містять меклофеноксат.
Критерії ефективності та змінні ефективності
Головна змінна — зменшення інтенсивності чи припинення симптомів, поліпшення загального стану.
Первинні кінцеві точки ефективності досліджуваного препарату. Первинною кінцевою точкою є оцінка за шкалами HADS та MoCA, яка проводитиметься лікарем в амбулаторній практиці для підвищення рівня доказовості до та після терапії Нейроцитином® С.
Вторинні кінцеві точки ефективності досліджуваного препарату. Вторинною кінцевою точкою є оцінка ефективності втручання та безпечності, переносимості препарату, а також зміни супутніх симптомів.
Документальний менеджмент і контрольні точки дослідження. Оцінки стану пацієнтів на кожному етапі лікування та спостереження проводитимуться відповідно до розробленої карти спостереження, в якій відмічені стандартизовані параметри і джерелом інформації слугує медична документація (медична карта амбулаторного пацієнта).
Рекомендована доза лікарського засобу Нейроцитин® С для дорослих становить від 500 мг (5 мл) до 2000 мг (20 мл) на добу, яку слід розподілити на 2–3 прийоми. Приймати препарат слід незалежно від прийому їжі.
Статистичний аналіз проводитиметься за методами варіаційної статистики. Будуть розроблені та створені аналітичні таблиці в Microsoft Excel, в які вноситимуться отримані у ході наукової роботи первинні дані для подальшого аналізу. За допомогою цієї програми буде проведено більшість математичних розрахунків.

Висновок

Отже, цитиколін є ключовою ендогенною сполукою у біосинтезі фосфатидилхоліну, що відіграє важливу роль у підтримці структурної цілісності клітинних мембран. Тривале застосування цитиколіну визнане безпечним та ефективним, особливо під час лікування хвороби дрібних судин головного мозку. Він сприяє швидшій функціональній реабілітації пацієнтів, зменшуючи ішемічне пошкодження мозкової тканини, що підтверджується результатами візуалізаційних досліджень.
Нейроцитин® С часто використовується для лікування станів, пов’язаних із хронічною ішемією мозку, як-от судинні когнітивні порушення, деменція, пост-інсультний синдром та інші порушення цереброваскулярного характеру. Його ефективність доведена як у вигляді монотерапії, так і в складі комбінованого лікування.
Застосування цитиколіну дозволяє зменшити вираженість когнітивних порушень і прискорити відновлення функцій пацієнтів. Дослідження показали, що тривале застосування цитиколіну у відповідних дозах добре переноситься і сприяє посиленню ендогенних механізмів нейрогенезу та нейрорепарації, що суттєво сприяє реабілітації.
Дослідження ефективності, безпеки, переносимості лікарського засобу Нейроцитин® С при лікуванні пацієнтів із хворобою дрібних судин головного мозку додасть розуміння щодо ролі нейропротективної терапії у перебігу даної патології.

Список литературы

  1. Singh A., Bonnell G., De Prey J., et al. (2023) Small-vessel disease in the brain. Am. Heart J. Plus. 18;27:100277. doi: 10.1016/j.ahjo.2023.100277.
  2. Losso M., Wang J.Y., Wilson M. (2024) 10 Things You Should Know About Cerebral Small Vessel Disease. Stroke. May;55(5):e140-e143. doi: 10.1161/STROKEAHA.123.045102.
  3. Markus H.S., de Leeuw F.E. (2023) Cerebral small vessel disease: Recent advances and future directions. Int. J. Stroke. 18(1):4-14. doi: 10.1177/17474930221144911.
  4. Gao Y., Li D., Lin J., et al. (2022) Cerebral small vessel disease: Pathological mechanisms and potential therapeutic targets. Front Aging. Neurosci. Aug 12;14:961661. doi: 10.3389/fnagi.2022.961661.
  5. Paolini Paoletti F., Simoni S., Parnetti L., et al. (2021) The Contribution of Small Vessel Disease to Neurodegeneration: Focus on Alzheimer’s Disease, Parkinson’s Disease and Multiple Sclerosis. International Journal of Molecular Sciences. 22(9):4958. doi.org/10.3390/ijms22094958.
  6. Wardlaw J.M., Debette S., Jokinen H., et al. (2021) ESO Guideline on covert cerebral small vessel disease. European Stroke Journal. 6(2):CXI-CLXII. doi: 10.1177/23969873211012132.
  7. Wardlaw J.M., Smith C., Dichgans M. (2019) Small vessel disease: mechanisms and clinical implications. Lancet Neurol. 18(7):684-696.
  8. Grosset L., Jouvent E. (2022) Cerebral Small-Vessel Diseases: A Look Back from 1991 to Today. Cerebrovasc. Dis. 51(2):131-137. doi: 10.1159/000522213.
  9. Литвин Е.В., Кравченко А.М., Черний Т.В. (2016) Особливості церебральної гемодинаміки в осіб працездатного віку з дисциркуляторною енцефалопатією. Український медичний часопис. http://www.umj.com.ua/uk/publikatsia-95034-osoblivosti-cerebralnoi-gemodinamiki-v-osib-pracezdatnogo-viku-z-discirkulyatornoyu-encefalopatiyeyu.
  10. Wardlaw J.M., Smith E.E., Biessels G.J., et al. (2013) Neuroimaging standards for research into small vessel disease and its contribution to ageing and neurodegeneration. Lancet Neurol. 12(8):822-38.
  11. Wardlaw J.M., Chabriat H., de Leeuw F.-E., et al. (2024) European stroke organisation (ESO) guideline on cerebral small vessel disease, part 2, lacunar ischaemic stroke. European Stroke Journal. 9(1):5-68. doi: 10.1177/23969873231219416.
  12. Fanning J.P., Wong A.A., Fraser J.F. (2014) The epidemiology of silent brain infarction: a systematic review of population-based cohorts. BMC Med. 12:119. doi.org/10.1186/s12916-014-0119-0.
  13. Smith E., Saposnik G., Biessels G.J., et al. (2017) American Heart Association Stroke Council; Council on Cardiovascular Radiology and Intervention; Council on Functional Genomics and Translational Biology; and Council on Hypertension. Prevention of stroke in patients with silent cerebrovascular disease: A scientific statement for healthcare professionals from the American Heart Association/American Stroke Association. Stroke. 48(2):e44-e71. doi: 10.1161/STR.0000000000000116.
  14. Lam B.Y.K., Cai Y., Akinyemi R., et al. (2023) The global burden of cerebral small vessel disease in low- and middle-income countries: A systematic review and meta-analysis. Int. J. Stroke. Jan; 18(1):15-27. doi: 10.1177/17474930221137019.
  15. Larson B.A., Stockwell D., Boas S., et al. (2012) Cardiac reactive oxygen species after traumatic brain injury. J. of Surgical. Research. 173(2):e73-81.
  16. Villalba N., Sackheim A., Nunez I., et al. (2017) Traumatic brain injury causes endothelial dysfunction in the systemic microcirculation through arginase-1-dependent uncoupling of endothelial nitric oxide synthase. Journal of Neurotrauma. 1;34(1):192-203.
  17. Cannistraro R.J., Badi M., Eidelman B.H., et al. (2019) CNS small vessel disease: A clinical review. Neurology. Jun 11;92(24):1146-1156. doi: 10.1212/WNL.0000000000007654.
  18. Zanon Zotin M.C., Sveikata L., Viswanathan A., et al. (2021) Cerebral small vessel disease and vascular cognitive impairment: from diagnosis to management. Curr. Opin. Neurol. Apr 1;34(2):246-257. doi: 10.1097/WCO.0000000000000913.
  19. Elahi F.M., Wang M.M., Meschia J.F. (2023) Cerebral Small Vessel Disease-Related Dementia: More Questions Than Answers. Stroke. Mar; 54(3):648-660. doi: 10.1161/STROKEAHA.122.038265. Epub 2023 Feb 27. PMID: 36848423; PMCID: PMC10357466.
  20. Nam K.W., Kwon H.M., Lim J.S., et al. (2017) The presence and severity of cerebral small vessel disease increases the frequency of stroke in a cohort of patients with large artery occlusive disease. PLoS One. 12:e0184944.
  21. Backhouse E.V., Boardman J.P., Wardlaw J.M. (2024) Cerebral Small Vessel Disease: Early-Life Antecedents and Long-Term Implications for the Brain, Aging, Stroke, and Dementia. Hypertension. 81(1):54-74. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.122.19940.
  22. Ganesh A., Gutnikov S.A., Rothwell P.M.; Oxford Vascular Study (2018). Late functional improvement after lacunar stroke: a po-pulation-based study. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. 89(12):1301-1307. doi: 10.1136/jnnp-2018-318434.
  23. Wilson D., Hostettler I.C., Ambler G., et al. (2017) Convexity subarachnoid haemorrhage has a high risk of intracerebral haemorrhage in suspected cerebral amyloid angiopathy. J. Neurol. 264:664-673.
  24. Shi Y., Wardlaw J.M. (2016) Update on cerebral small vessel disease: a dynamic whole-brain disease. Stroke Vasc. Neurol. Oct 25;1(3):83-92. doi: 10.1136/svn-2016-000035.
  25. Reaume N., Reid M., Tadros G.S., et al. (2023) The relationship of small vessel disease burden on cerebral and regional brain atrophy rates and cognitive performance over one year of follow-up after transient ischemic attack. Front. Neurol. Nov 24;14:1277765. doi: 10.3389/fneur.2023.1277765.
  26. Synoradzki K., Grieb P. (2019) Citicoline: A Superior Form of Choline? Nutrients. Jul 12;11(7):1569. doi: 10.3390/nu11071569.
  27. Rosell A., Barceló V., García-Bonilla L., et al. (2012) Neurorepair potencial of CDP-Choline alter cerebral ischemia in mice. Cerebrovasc. Dis. 33:419. doi: 10.1159/000335869.
  28. Alviarez E., Gonzalez M. (2007) Efectividad y tolerabilidad de la citicolina en el ictus isquémico agudo, estudio aleatorizado, doble ciego comparado con placebo. Archivos Venezolanos de Farmacologia y Terapéutica. 26:127-30.
  29. Sobrino T., Rodriguez-González R., Blanco M., et al. (2011) CDP-choline treatment increases circulating endothelial progenitor cells in acute ischemic stroke. Neurol. Res. 33:572-577. doi: 10.1179/016164110X12807570510176.
  30. Gutiérrez-Fernández M., Rodriguez-Frutos B., Fuentes B., et al. (2012) CDP-choline treatment induces brain plasticity markers expression in experimental animal stroke. Neurochem. Int. 60:310-317. doi: 10.1016/j.neuint.2011.12.015.
  31. Diederich K., Frauenknecht K., Minnerup J., et al. (2012) Citicoline enhances neuroregenerative processes after experimental stroke in rats. Stroke. 43:1931-1940. doi: 10.1161/STROKEAHA.112.654806.
  32. Alberghina M., Viola M., Serra I., et al. (1981) Effect of CDP-choline on the biosynthesis of phospholipids in brain regions during hypoxic treatment. J. Neurosci. Res. 6:421-33.
  33. Serra I., Alberghina M., Viola M., et al. (1981) Effects of CDP-choline on the biosynthesis of nucleic acids and proteins in brain regions during hypoxia. Neurochem. Res. 6:607-18.
  34. LePoncin-Lafitte M., Duterte D., et al. (1986) CDP-choline et accident cérébral expérimental día’origine vasculaire. Agressologie. 27:413-6.
  35. Drago F., Valerio C., D’Agata V., et al. (1989) Razionale farmacologico dell’impiego della CDP-colina nelle cerebrovasculopatie croniche. Ann. Ital. Med. Int. 4:261-7.
  36. Fioravanti M., Yanagi M. (2004) Cytidinediphosphocholine (CDP choline) for cognitive and behavioural disturbances associated with chronic cerebral disorders in the elderly. Cochrane Database Syst. Rev. 2:CD000269. doi: 10.1002/14651858.CD000269.pub2.
  37. Cotroneo A.M., Castagna A., Putignano S., et al. (2013) Effectiveness and safety of citicoline in mild vascular cognitive impairment: the IDEALE study. Clin. Interv. Aging. 8:131-7. doi: 10.2147/CIA.S38420.
  38. Alvarez-Sabín J., Ortega G., Jacas C., et al. (2013) Long-term treatment with citicoline may improve poststroke vascular cognitive impairment. Cerebrovasc. Dis. 35(2):146-54. doi: 10.1159/000346602.
  39. Alvarez-Sabín J., Santamarina E., Maisterra O., et al. (2016) Long-Term Treatment with Citicoline Prevents Cognitive Decline and Predicts a Better Quality of Life after a First Ischemic Stroke. Int. J. Mol. Sci. Mar 16;17(3):390. doi: 10.3390/ijms17030390.
  40. Орос М.М. (2024) Прогресивне лікування неврологічного дефіциту у пацієнтів з хворобою дрібних судин головного мозку. Укр. мед. часопис. 5(163):3-10. doi: 10.32471/umj.1680-3051.163.256386. Посилання: www.umj.com.ua/uk/publikatsia-256386-progresivne-likuvannya-nevrologichnogo-defitsitu-u-patsiyentiv-z-hvoroboyu-dribnih-sudin-golovnogo-mozku.   

Вернуться к номеру