Журнал "Гастроэнтерология" Том 59, №1, 2025

Актуальність. Пандемія COVID-19 негативно вплинула на лікування H.pylori і має довгострокові наслідки, зокрема зниження бактеріальної чутливості до антибіотиків широкого спектра, які застосовуються в схемах ерадикації H.pylori. На сьогодні існує обмежена кількість наукових даних щодо ефективності та безпеки стандартних ерадикаційних схем у постковідний період. Мета: дослідити ефективність і безпечність 10- та 14-денних схем ерадикації Н.рylori, що використовувались протягом 2022–2025 років, і порівняти їх з ефективністю та безпекою 10-денних схем, що застосовувались у 2019–2021 роках в Україні, а також виявити зв’язок між випадками неуспішного лікування й анамнестичними даними. Матеріали та методи. Було проведено ретроспективне мультицентрове обсерваційне дослідження протягом 2019–2025 років. Виконаний порівняльний аналіз ефективності та безпеки різних схем ерадикації в І (n = 82) та ІІ групі (n = 74) пацієнтів. Оцінювали частоту, інтенсивність та спектр побічних ефектів в обох групах. Виконаний регресійний багатофакторний аналіз зв’язку анамнестичних даних із випадками неуспішного лікування. Результати. При порівняльному аналізі статистичної різниці в рівні ерадикації між І та ІІ групами не було (р ≥ 0,05). Найнижчий рівень ерадикації в пацієнтів ІІ групи виявлений на тлі лікування трикомпонентними схемами ЕЗО + КА (67 %) та ПАНТО + КМ/Т (70 %), найвищій — чотирикомпонентною схемою ЕЗО + ЛАФ (100 %). У цій групі частота побічних ефектів, їхнї інтенсивність і спектр вірогідно збільшились після 14-денного курсу порівняно з I групою (р < 0,001). За результатами регресійного аналізу було виявлено, що чоловіча стать, наявність в анамнезі інфекції COVID-19 та перші спроби лікування вірогідно частіше асоціювалися з неуспішністю терапії (р < 0,05). Висновки. Стандартні 14-денні трикомпонентні схеми ерадикації H.pylori ЕЗО + КА, ПАНТО + КМ/Т, ПАНТО + АМ/Т мають незадовільний рівень ерадикації (≤ 70 %). 14-денна чотирикомпонентна схема ЕЗО + ЛАФ демонструє високий рівень ерадикації (> 90 %), але супроводжується частими та різноманітними побічними ефектами, зниженим рівнем прихильності до лікування. Неефективність терапії вірогідно пов’язана із чоловічою статтю, перенесеною інфекцією COVID-19 та першими спробами лікування.

Background. COVID-19 pandemic has negatively affected treatment of H.pylori and has long-term consequences, in particular, bacterial susceptibility decrease to broad-spectrum antibiotics used for typical H.pylori eradication. Currently, there is limited scientific data on the effectiveness and safety of standard eradication regimens in the post-COVID period. The aim of the study is to investigate the effectiveness and safety of 10- and 14-day H.pylori eradication regimens used in 2022–2025 and to compare them with the effectiveness and safety of 10-day regimens used over 2019–2021 in Ukraine, as well as to identify the relationship between unsuccessful treatment cases and anamnestic data. Materials and methods. We conducted retrospective multicenter observational study for 2019–2025. A comparative analysis on the effectiveness and safety of various eradication regimens in group I (n = 82) and group II (n = 74) was performed. We determined frequency, intensity, and spectrum of side effects in both groups. A multivariate regression analysis of the relationship between unsuccessful treatment cases and anamnestic data was conducted. Results. Comparative analysis revealed no statistical difference in the eradication rates between groups I and II (p ≥ 0.05). The lowest eradication rate among patients in group II was detected on three-component regimens ESO + CA (67 %) and PANTO + CM/T (70 %). The highest eradication rate was on quadruple regimen ESO + LAF (100 %). In group II, the frequency of side effects, their intensity, and spectrum significantly increased after 14-day treatment (p < 0.001) compared to group I. Regression analysis revealed that male gender, history of COVID-19 infection, and first treatment attempts were significantly more frequently associa­ted with unsuccessful treatment (p < 0.05). Conclusions. Standard 14-day three-component H.pylori eradication regimens ESO + CA, PANTO + CM/T, PANTO + AM/T have unacceptable eradication rates (≤ 70 %). The 14-day quadruple ESO + LAF regimen demonstrates a high eradication rate (> 90 %), but is accompanied by frequent and diverse side effects, reduced adherence to treatment. Treatment failure is significantly associated with male gender, previous COVID-19 infection, and first treatment attempts.

Helicobacter pylori; COVID-19; ефективність; безпека; ерадикація

Helicobacter pylori; COVID-19; efficacy; safety; eradication rate

1. Katelaris P, Hunt R, Bazzoli F, et al. Helicobacter pylori World Gastroenterology Organization Global Guideline. J Clin Gastroenterol. 2023;57(2):111-126. doi: 10.1097/MCG.0000000000001719.
2. Toh JWT, Wilson RB. Pathways of gastric carcinogenesis, Helicobacter pylori virulence and interactions with antioxidant systems, vitamin C and phytochemicals. Int J Mol Sci. 2020;21(17):6451. doi: 10.3390/ijms21176451.
3. Lee YC, Chiang TH, Chou CK, et al. Association between Helicobacter pylori eradication and gastric cancer incidence: A systematic review and meta-analysis. Gastroenterology. 2016;150(5):1113-1124.e5. doi: 10.1053/j.gastro.2016.01.028.
4. Choi IJ, Kim CG, Lee JY, Kim YI, Kook MC, Park B, Joo J. Family history of gastric cancer and Helicobacter pylori treatment. N Engl J Med. 2020;382(5):427-436. doi: 10.1056/NEJMoa1909666.
5. Yan L, Chen Y, Chen F, et al. Effect of Helicobacter pylori eradication on gastric cancer prevention: Updated report from a randomized controlled trial with 26.5 years of follow-up. Gastroenterology. 2022;163(1):154-162.e3. doi: 10.1053/j.gastro.2022.03.039.
6. Malfertheiner P, Megraud F, Rokkas T, et al. European Helicobacter and Microbiota Study Group. Management of Helicobacter pylori infection: The Maastricht VI/Florence consensus report. Gut. 2022;gutjnl-2022-327745. doi: 10.1136/gutjnl-2022-327745.
7. Morad Kasani S, Mofid M, Navidifar T, et al. Insights into Helicobacter pylori macrolide resistance: A comprehensive systematic review and meta-analysis. Front Microbiol. 2024;15:1481763. doi: 10.3389/fmicb.2024.1481763.
8. Muteeb G. Network meta-analysis of antibiotic resistance patterns in gram-negative bacterial infections: A comparative study of carbapenems, fluoroquinolones, and aminoglycosides. Front Microbiol. 2023;14:1304011. doi: 10.3389/fmicb.2023.1304011.
9. Malfertheiner P, Megraud F, O’Morain CA, et al. European Helicobacter Study Group. Management of Helicobacter pylori infection — The Maastricht IV/Florence Consensus Report. Gut. 2012;61(5):646-64. doi: 10.1136/gutjnl-2012-302084.
10. Malfertheiner P, Megraud F, O’Morain CA, et al. Euro–pean Heli–cobacter and Microbiota Study Group and Consensus Panel. Management of Helicobacter pylori infection — The Maastricht V/Florence Consensus Report. Gut. 2017;66(1):6-30. doi: 10.1136/gutjnl-2016-312288.
11. Boccabella L, Palma EG, Abenavoli L, et al. Post-coronavirus disease 2019 pandemic antimicrobial resistance. Antibiotics (Basel). 2024;13(3):233. doi: 10.3390/antibiotics13030233.
12. Nikulina LM, Solovyova GA, Svintsitskyi IA, et al. Relationship of Helicobacter pylori CagA and VacA status to morphological changes of gastric mucosa and primary clarithromycin resistance rate in patients with chronic gastritis: A cross-sectional study. Wiad Lek. 2023;76(4):709-714. doi: 10.36740/WLek202304103.
13. Chernyavskyi V, Pavlovskyi L, Reshotko D. Experience of using different schemes of eradication therapy for Helicobacter pylori infection and their effectiveness in Ukraine. Gastroenterology. 2024;58(1):1-5. doi: 10.22141/2308-2097.58.1.2024.579.
14. Gisbert JP. Empirical or susceptibility-guided treatment for Helicobacter pylori infection? A comprehensive review. Therap Adv Gastroenterol. 2020;13:1756284820968736. doi: 10.1177/1756284820968736.
15. Medel-Jara P, Reyes Placencia D, Fuentes-López E, et al. Quadruple therapies show a higher eradication rate compared to standard triple therapy for Helicobacter pylori infection within the LEGACy consortium. A multicenter observational study in European and Latin American countries. United European Gastroenterol J. 2024;12(9):1190-1199. doi: 10.1002/ueg2.12605.
16. Olmedo L, Calvet X, Gené E, et al. Hp-EuReg investigators. Evolution of the use, effectiveness and safety of bismuth-containing quadruple therapy for Helicobacter pylori infection between 2013 and 2021: Results from the European registry on H. pylori management (Hp-EuReg). Gut. 2025;74:15-25.
17. Ekmektzoglou K, Rokkas T. H. pylori treatment in the COVID-19 era. What have we learned so far? Curr Gastroenterol Rep. 2024;26(3):86-91. doi: 10.1007/s11894-024-00922-y.
18. Garg SK. Antibiotic misuse during the COVID-19 pandemic: A recipe for disaster. Indian J Crit Care Med. 2021;25:617-9. doi: 10.5005/jp-journals-10071-23862.
19. Li J, Wang J, Yang Y, et al. Etiology and antimicrobial resistance of secondary bacterial infections in patients hospitalized with COVID-19 in Wuhan, China: A retrospective analysis. Antimicrob Resist Infect Control. 2020;9:153. doi: 10.1186/s13756-020-00819-1.
20. Fu Y, Yang Q, Xu M, et al. Secondary bacterial infections in critical ill patients with Coronavirus Disease 2019. Open Forum Infect Dis. 2020;7:ofaa220. doi: 10.1093/ofid/ofaa220.
21. Kamal A, Ghazy RM, Sherief D, et al. Helicobacter pylori era–dication rates using clarithromycin and levofloxacin-based regimens in patients with previous COVID-19 treatment: A randomized clinical trial. BMC Infect Dis. 2023;23(1):36. doi: 10.1186/s12879-023-07993-8.
22. Zullo A, Ierardi E, Hassan C, De Francesco V. Furazolidone-–based therapies for Helicobacter pylori infection: A pooled-data ana–lysis. Saudi J Gastroenterol. 2012;18(1):11-7. doi: 10.4103/1319-3767.91729.
23. Gisbert JP. Rifabutin for the treatment of Helicobacter pylori infection: A review. Pathogens. 2020;10(1):15. doi: 10.3390/pathogens10010015.